ТОП-5 тез голови Держпродспоживслужби Володимира Лапи про систему контролю в Україні
Володимир Лапа, голова Держпродспоживслужби

1. Про проведення позапланових перевірок у відповідь на скаргу покупців

Ситуація змінилася з 4 квітня цього року, коли набув чинності закон «Про державний контроль в сфері обігу харчових продуктів». Прийнятий закон адаптує український закон до європейського. Залежно від критеріїв ризику передбачаються види контролю:

1. Низькоризикована продукція – може бути тільки документальний контроль.

2. За більш високим ступенем ризиків – фізичні перевірки, тобто, коли беруться документи і звіряються, чи дійсно продукція відповідає тому, що написано, чи відповідає упаковка, чи вона герметична, і певний відсоток встановлюється лабораторних досліджень.

Позапланові процедури, можливо, бували й раніше, але процедура була надто складною. Зокрема, перед проведенням перевірки ми повинні були отримати згоду, тобто в міністерства додатково ще отримувати згоду. В результаті, коли споживач скаржиться, він розраховує, що заходи контролю будуть за декілька днів. Європейські принципи – це в той же або на наступний день. А згода на інформування політики займала декілька тижнів. Тобто, товару, на який скаржилися, уже по суті не було на поличках супермаркета, якщо йдеться про швидкопсувну продукцію, а в більшості випадків нарікають саме на неї.

Читати до теми: Володимир Лапа: Із 1 січня Держпродспоживслужба планує виходити на перевірки за 2—3 дні після скарг

Зараз ситуація змінилася. З 4 квітня ми маємо можливість перевіряти без згоди інформування, але повинно бути трактування закону обґрунтоване споживачем. Мається на увазі скарга (дата, підпис, ім’я по батькові, адреса, конкретна назва господарюючого суб’єкта). Я просив би на це звертати увагу – не назва торгової марки, а саме господарюючого суб’єкта (це можна подивитися в куточку споживача – ТОВ, ПП, фізична особа, підприємець) та адреса такого суб’єкта. Також потрібно додавати документи, які підтверджують взаємовідносини, щоб не було замовних скарг, як це бувало раніше, коли органи контролю направляли на того чи іншого конкурента в корпоративних війнах. Тому під час купівлі потрібно брати чек, щоб додати як підтверджуючий документ, та письмове оскарження, після чого ми виконуємо позастрокову перевірку. Така можливість є. Не скажу, що зараз є велика кількість скарг, але хотів би акцентувати увагу споживачів на тому, якщо бачите прострочену продукцію або яка, на вашу думку, фальсифікована (у нас багато є народних методів, як ідентифікувати наявність пальмової олії). Іншими словами, якщо написано «масло», а є підозра, що використовується саме пальмова олія – будь ласка, чек, скарга – і ми виконуємо перевірку. У процесі перевірки проводимо лабораторні дослідження, так це буде не підозра, а доведення чи недоведення.

Заява від споживача подається в письмовій формі. Адреси територіальних органів Держпродспоживслужби є у нас на сайті. Можна відіслати, або привезти та зареєструвати скаргу, і вона одразу піде в роботу. Ми працюємо над тим, щоб можна було подавати скарги в електронній формі, проте поки що є юридичні ускладнення з тим, що заява повинна бути підписана, та як ідентифікувати, чи вона справді підписана самим споживачем. Але я гадаю, що ми це вирішимо найближчим часом. Також зараз в областях будемо запускати співпрацю з Центрами надання адміністративних коштів (ЦНАП), щоб не шукати найближчий територіальний орган нашої служби, а скористатися цією структурою. Законом передбачено, щоби туди також могли подаватися скарги.

2. Основні види порушень у супермаркетах

Найчастіше – це температурний режим при зберіганні. Також непоодинокі випадки, коли здійснюється виробництво та реалізація продукції незареєстрованими потужностями. Закон передбачає, що будь-який оператор ринку харчових продуктів повинен бути зареєстрованим. Процедура проста: форма А4, заповнити інформацію про своє підприємство, передав в територіальний орган Держпродспоживслужби і протягом 10 днів тебе вносять до реєстру. Це ліберальний режим, він також працює в Європейському Союзі, аби не створювати умови та складнощі для започаткування бізнесу. Зрозуміло, що після того як ти почав роботу, мусиш дотримуватися санітарного та ветеринарного законодавства та інших форм. Але початок бізнесу у нас спрощений. Реєстрація передбачена для того, щоб ми як орган контролю розуміли, хто працює на нашому ринку, і могли здійснювати заходи планового контролю.

Читати до теми: У Держпродспоживслужбі спростували інформацію про те, що українці п’ють радіоактивне молоко

Щодо планового контролю, ми розраховуємо, що з наступного року стосовно харчових продуктів частота збільшиться. Новий закон дає таку можливість. Ми зараз вже опрацьовуємо відповідні документи на рівні підзаконних актів і до 1 грудня плануємо опублікувати план контролю на наступний рік, де буде більш висока частота перевірок. Тому що харчові продукти перевіряти раз на 2 роки – це не зовсім правильно. Європейська практика, якщо високий ступінь ризику (риба, продукти тваринного та м’ясного походження) – перевіряти раз на 3 місяці, якщо менший – раз на півроку тощо. Ми сподіваємося що так само буде і в нас із наступного року.

3. Фальсифікат на прилавках супермаркетів

Ми розуміємо, що фальсифікат є. З високою ймовірністю допускаємо, що під це підпадає молочна продукція. Є підозри того, що під виглядом масла продається молоковмісна продукція, тобто спред, – і це вже є порушенням маркування, адже ти повинен так і писати – «спред», а не вводити в оману споживача. Так само, як і на ковбасних виробах: якщо там написано, що «м'ясо», значить воно повинно там бути. Зловживання з маркуванням є, це не означає що продукція небезпечна, але споживач має право на усвідомлений вибір, і, дивлячись на ціну, чітко розуміти, що він купує. Це також може бути предметом скарги споживача. Санкції досить серйозні – це відкликання усієї продукції з ринку, зокрема й штрафні санкції за законом «Про безпечність та показники якості» та закон «Про державний контроль». Штрафні санкції вимірюються десятками тисяч гривень (вони прив’язані до мінімальних заробітних плат). Наприклад, штраф щодо не реєстрації потужностей становить близько 26-27 тис. грн для фізичних осіб і близько 100 тис. грн для юридичних. Реєстр операторів ринку харчової потужності є у вільному доступі у нас на сайті, тобто ресторан, кафе, супермаркет, виробник – усе можна подивитися. 

4. Алгоритм самостійної перевірки якості продукції для споживача

Якість продуктів харчування можна самостійно перевірити в лабораторії, проте це не дешеве задоволення. В Києві на вулиці Донецькій є наш центральний інститут. У нього найбільший спектр показників з точки зору лабораторних досліджень. В кожній області є регіональна лабораторія. Тарифи офіційно встановлені 96 наказом Мінагрополітики.

Читати до теми: Агровиробникам потрібно отримати статус виробництва, вільного від шкідливих організмів, – Держпродспоживслужба

Коли йдеться про масове отруєння (3 і більше людей), тоді діє абсолютно інший режим – органи закладів охорони здоров’я повідомляють про таке надходження. Також є лабораторні центри Мінохорони здоров’я, які здійснюють первинні дослідження та є регламент взаємодії між ними і нами, тобто вони нас інформують про наявність проблеми, а ми вже далі вживаємо заходів державного нагляду контролю. У багатьох випадках мова не тільки про штрафи, це розглядається на засіданні Комісії з техногенної безпеки та надзвичайних ситуацій, підключаються наші колеги з нацполіції, ми передаємо результати і часто порушуються кримінальні справи. Тож ідеться про кримінальну відповідальність. Господарюючі суб’єкти повинні це розуміти, бо закон покладає відповідальність про якість та безпечність харчових продуктів на виробника. Наше завдання довести на відповідність. Якщо в межах нашої компетенції – застосувати методи впливу або припис чи штраф, та передати матеріали до нацполіції.

5. АЧС

Ситуація непроста – як в Україні, так і в сусідніх країнах, бо проблема в тому, що немає вакцини. АЧС не несе загрозу людям – цей вірус не передається. Навіть продукція, вражена вірусом, є безпечною для споживання. Але вірус передається через дику фауну. Наприклад, захворів дикий кабан, потім людина була на відкритій місцевості, прийшла додому, не перевзулася, зайшла в хлів – і вірус потрапляє до свійських свиней. Тому основне завдання – застосовувати заходи біобезпеки. Якщо говорити про великі господарські комплекси, то там сучасні технології – це огорожа, санпропускники. Ми також перевіряємо господарства, які утримують свиней, якщо є якісь недопрацювання в плані безпеки, можемо виписати рекомендації. Поступово ситуація покращується. Гірше, коли йдеться про господарства населення. Потрібно забезпечити хоча б елементарні засоби захисту. Після того як ходили в поле чи в ліс, треба переодягатися, мити руки та кип’ятити залишки харчових продуктів перед згодовуванням тварині.

Читати до теми: У пошуках безпеки — аграрний комітет і НААН підготували «мапу» харчової безпеки України

Дуже важка ситуація в Одеській області та прилеглих територіях (Румунія). За останні 10 днів зафіксовано близько 150 випадків захворювання. Це велика проблема, яка навряд чи зникне за 1 чи 2 тижні. Також складніша ситуація настала в Польщі (понад 40 випадків серед свійських свиней) і Литві (близько 20). В Україні також вірус став більш різким. Вочевидь, це є і буде однією з найбільшим проблем у тваринництві щонайменше у найближчий місяць. Ні в нас, ні в країнах Східної Європи рішення не знайдено. Але ми робимо усе від нас залежне: перевірка товарних господарств та роз’яснювальна кампанія. Також у постійній комунікації з Мінприроди, бо один із дієвих заходів – це депопуляція дикого кабана, а Мінприроди, посилаючись на відповідні норми ,поки що не погоджується з такою позицією, адже наслідки можуть бути вкрай негативними. Сподіваюся, в процесі роботи ми знайдемо вирішення цієї проблеми.

Підготовлено з відео-інтерв’ю для «Комсомольської правди в Україні»

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

4 травня 2017
Володимир Лапа: У ситуації з АЧС спостерігається негативна динаміка
Ще до створення Державної служби з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів у минулому році динаміка поширення Африканської чуми...
12 квітня 2017
Лапа: Ми проводимо децентралізацію Держпроспоживслужби
Основні питання бізнесу повинні вирішуватися на місцях. Про це повідомив голова Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та...
5 квітня 2017
Лапа в Саудівській Аравії домовляється за експорт продукції птахівників та яловичини
Компетентні органи України та Саудівської Аравії обговорили перспективи розширення експорту української харчової продукції. Про це йдеться у...
17 березня 2017
Лапа: Попередні результати перевірки Одеської обласної Держпродспоживслужби зацікавлять НАБУ
Роботу фітосанітарної служби в Одесі перевіряє спеціальна робоча група. Результати перевірки будуть передані в НАБУ. Про це повідомляють у Державній...
11 лютого 2017
Лапа пропонує збільшити штрафи для винуватців спричинення випадків АЧС 
Штрафи за спричинення спалахів африканської чуми свиней мають бути збільшені. Про це під час брифінгу повідомив голова Держпродспоживслужби Володимир...
3 лютого 2017
Лапа: Наразі підходимо до оптимальної кадрової структури Держпродспоживслужби
Наразі Держпродспоживслужба підходить до оптимальної кадрової структури. Про це у ексклюзивному інтерв'ю AgroPolit.com повідомив...
10 грудня 2016
Лапа запропонував відмовитися від діючої системи видачі висновків держсанепідекспертизи
Система здійснення державного контролю якості продукції в частині видачі висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи є архаїчною і в...
21 вересня 2016
В українському законодавстві відсутнє стимулювання виявлення АЧС — Лапа
Законодавство України побудовано так, що існує дестимулювання виявлення африканської чуми свиней (АЧС). Про це в інтерв'ю «АПК-Інформ»...
21 вересня 2016
Лапа: В Україні немає ГМО, однак на ринку така продукція присутня
В Україні не зареєстровано жодного генетично модифікований сорту або насіння, проте це не заважає такій продукції періодично з'являтися на...
14 липня 2016
Українські експортери зерна мають дотримуватися фітосанітарних вимог Китаю ― Лапа
При експорті продукції на світовий ринок українські експортери повинні неухильно виконувати вимоги міжнародних договорів. Йдеться насамперед про...
3 липня 2016
Сільськогосподарську продукцію контролюватимуть по-європейськи — Лапа
Законопроект «Про державний контроль, що здійснюється з метою перевірки відповідності законодавству про безпечність та якість харчових...
30 липня 2018
Володимир Лапа: Іноді складно зрозуміти чого більше – продукції чи льоду
Реформа системи контролю безпечності харчової продукції в Україні поступово завершується. Після 4 років перехідного періоду та 3 років мораторію на...
2 лютого 2017
Володимир Лапа: Ми зняли вертикаль, «доходи» від якої йшли на формування «золотих батонів»
Пішов уже третій рік із того моменту, коли було дано відлік створенню Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту...
27 травня 2016
Володимир Лапа: Все ще лояльне ставлення до України...але…рано чи пізно перейде у прагматичне
Держпродспоживслужба офіційно приступила до роботи у середині квітня. Як говорить голова Служби Володимир Лапа – затягнули із бюрократією. Тож...
4 лютого 2016
Володимир Лапа: До 1 березня служба має запрацювати. Процес реформування і без того був надто тривалим
Через місяць в Україні на повну має запрацювати новий орган контролю  — Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та...