Володимир Печко: У 2025 році відбудеться аудит виноробної галузі України

У французькому місті Діжон відбувся з’їзд виноробів світу в рамках святкування 100-річчя Міжнародної організації виноградарства та вина (OIV – International Organisation of Vine and Wine). Зустріч зібрала близько 50 аграрних міністрів світу, де за келихом вина провідні політики та винороби обговорювали важливі аграрні питання та дегустували кращі вина. Українська офіційна делегація виноробів в OIV презентувала міжнародній спільноті українську виноробну культуру. В рамках події AgroPolit.com  поспілкувався про сьогодення та майбутнє виноробної галузі з головою офіційної делегації українських виноробів в OIV, головою ГО «УКРСАДВИНПРОМ» Володимиром Печком:

AgroPolit.com: Ви представляєте Україну від виноробів в рамках Міжнародної організації виноградарства та вина. Два роки тому «УКРСАДВИНПРОМ» спільно з Мінагрополітки повернули Україну за стіл перемовин із OIV, де по суті формується  вся виноградно-виноробна політика світу. З чим приїхали цього року сюди? 

Володимир Печко: В межах цієї організації формують міжнародні винні регламенти та  стандарти. Цього року  OIV святкує 100 років з дня її заснування, і українські винороби привезли туди свої пропозиції, аби з допомогою міжнародної спільноти дати поштовх до розвитку галузі. Завдяки підтримці наших меценатів Рікардо Ф. Нуньєс та Наталії  Бурлаченко, віцепрезидента асоціації Україна Діжон Бургундія у Діжоні Олександри Міненко-Декамп «УКРСАДВИНПРОМ» провів  низку заходів із дегустації українських вин та  популяризація українського сорту «Одеський чорний», який є візитівкою виноробної України.

AgroPolit.com: Парламент проголосував євроінтеграційний закон 9139 про виноградарство. Що це означає це для виноробної галузі?

Володимир Печко: Цей закон переводить українське виноробство на рейки європейського виноробного стандарту. Він також спрощує рух українського вина у Європу.

Єдиний державний реєстр виноробів України частково запрацює у 2025 році.

Законопроект 9139 про виноградарство входить до пакету євроінтеграційних. Закон передбачає кілька основних нововведень для ринку

Перше – створення Єдиного державного реєстру виноробів (включатиме інформацію про виробників виноробної продукції, кількість у них виноградних ділянок, сорти вирощуваного винограду, обсяг зібраного врожаю, щоб була прослідковуваність від «виноградного грона до конкретної пляшки з вином на полиці»). Заводам-переробникам заборонять купувати виноград у тих виробників, яких нема є у виноградарському кадастрі. Ми бачитимемо у якого винораба, які сорти винограду вирощуються та які види продукції він випускав. Якщо заявлені у його декларації види винної продукції не відповітимуть заявленим у Єдиному реєстрі структурі виноградних площ, тоді виникатиме питання легальності закупівлі сировини і все це поступово відбілить ринок. Система контролю від «виноградного грона до пляшки» лякає тих  виробників українського вина, які мають проблеми із легальністю походження сировини.

За моїми оцінками, Єдиний державний реєстр виноробів України частково запрацює у 2025 році. Найвірогідніше, більшість виноградарських підприємств України наступного року включать до нього.

Чому реєстр наповнюватиметься поступово? Ми бачимо це з досвіду наших сусідів. Молдова кілька років тому запустили такий реєстр і зараз він там працює на 83%. У 2021 році   ньому було зареєстровано 70%  всіх виноградних площ Молдови. Думаю, що Україна теж наповнюватиме єдиний реєстр виноробів протягом кілько років.

Читати до теми: Закон про виноград, вино та винна карта України

Лабораторія ізотопного аналізу запрацює в 2025-2026 роках... Вона досліджуватиме вино на натуральність

Друге – закон запускає запуск створення в Україні лабораторії ізотопного аналізу, яка розбере кожну молекулу вина на деталі і покаже, з чого вона складається. По суті створюється незалежний сертифікаційний центр для контролю  за якістю виноробної продукції для будь-кого, починаючи з виробника і закінчуючи споживачем. Ця лабораторія буде сертифікована за міжнародними стандартами та сподіваюся з часом буде сертифікована відповідним арбітражними службами. Її результати мають визнаватися подібними з євролабораторіями.

Минулого року «УКРСАДВИНПРОМ» разом з Тарасом Висоцьким, Олександром Гайду  та Кіпером домоглися виділення з бюджету 35,5 млн грн на створення цієї лабораторії ізотопного аналізу при ННЦ «Інститут виноградарства і виноробства імені В. Є. Таїрова» НААН України. Вона досліджуватиме вино на натуральність: це дасть змогу побачити, де дійсно вино, а де – винний напій з додавання води, цукру тощо. Вона має запрацювати в 2025-2026 роках. Обов’язкового зобов’язання виноробів робити необхідний лабораторний аналіз вина у ній наразі немає. Самі винороби за власним бажанням уже роблять символічний винний аналіз своєї продукції (цукор, кислоти, тобто хіміко фізичні аналізи). Для цього вони можуть отримувати послуги від Укрметртестстандарту чи Держметрології. Важливість ізотопної лабораторії у тому, що можна буде дослідити вино і зрозуміти, яке вино є не натуральним. Контролюючі органи також можуть подати вино та винні напої на аналіз. Адже зараз є випадки, коли у деяких недобросовісних виноробних компаній часто зустрічається вода у вині. Це призводить до здешевлення продукції, мають більш конкурентні умови за рахунок погіршення якості вина. Але це шкодить для бренду українських вин і української виноробної продукції, а головне, що це вводить в оману споживача, оскільки він не може розділити справжнє вино від не справжнього.

Загалом я очікую, що з допомогою прийнятого закону, у 2025-2026 році відбудеться аудит виноробної галузі України.

Читати до теми: Виноробство в Україні: сучасний стан і перспективи

Винний фальсифікат зменшується: минулого року кілограм винограду на переробку можна було купити за 7-8 грн, а цього уже за 15-16 грн. Тобто закупівельна ціна винограду виросла вдвічі

AgroPolit.com: Чи багато сьогодні винного фальсифікату на ринку?

Володимир Печко: Ми знаємо, що фальсифікована продукція винна  є, але скільки – невідомо. Якщо ми і надалі бачитиме, що фальсифікованої продукції дуже багато, то вживатимемо кроків, аби винороби проводили лабораторний аналіз на кожен вид продукції.

AgroPolit.com: Що вам дає впевненість говорити, що виноробний ринок відбілиться?

Володимир Печко: Анонс запуску Єдиного реєстру виноробів та ізотопної лабораторії аналізу стимулює нечесних виноробів швидко змінювати свої технології виробництва. Попри те, що площі виноградників скорочуються, ми вже бачимо тенденцію, що закупівельна ціна на виноград почала зростати! «УКРСАДВИНПРОМ» спільно з партнерським асоціаціями написали листи для виноробних компаній і застеріг, що ізотопна лабораторія буде працювати і буде можливість виявити чи якісну продукцію розливали! Ринок це почув. Тому ті, хто раніше не купував винограду, почали інтенсивніше його закуповувати.  Минулого року кілограм винограду на переробку можна було купити за 7-8 грн, а цього уже за 15-16 грн. Тобто закупівельна ціна винограду виросла вдвічі. Ці кроки поступово призведуть до зменшення розкорчовки виноградників по Україні, бо виноградарством почне вигідно займатися.

За час війни ринок споживання виноробної продукції  впав на 20%

AgroPolit.com: Який стан виноробної галузі після 2,5 років війни?

Володимир Печко: За 2,5 роки війни в Україні залишилося близько 25 тис. га виноградників, тоді як в 2021 році за даними органів статистики, було 41 тис. га. Обсяг виноробного ринку у 2024 році становить 8,371 млн далл, з яких 4,42 млн далл – імпорт і 4,329 млн далл – вітчизняна продукція. Ми бачимо першу негативну тенденцію: у 2021 році обсяг виноробного ринку України був 10,331 млн далл, а зараз 8,371 млн далл, тобто за час війни ринок споживання виноробної продукції  впав на 20%.

Мене також турбує  друга негативна тенденція за час війни: все більше скорочується розрив між імпортною та українською виноробною продукцією на внутрішньому ринку. У 2021 році винний імпорт склав 4,597 млн далл, вітчизняна продукція – 5,734 млн дал. Тобто співвідношення 60% на 40%. Зараз – 48% на 52%, тобто імпорт та вітчизняна продукція зрівнялися – через фактор війни ми втрачаємо свій внутрішній ринок. В таких умовах говорити про експансію на зовнішні ринки не доводиться. Хоча сьогодні ми й експортуємо вино у 49 країн світу. Для нас цікаві ринки Балтії, Польща, Німеччина, Британія, Японія, раїни Азії та Африки. Однак освоєння нових ринків українською виноробною продукцією – сьогодні длянас це завдання №2. Завдання №1 на 2025  і на наступні роки – припинити падіння частки виноробної продукції українського виробництва на внутрішньому ринку і повернути втрачені за час війни позиції.

За 2,5 роки виноградні насадження України (із врахуванням окупованих територій) розкорчовані на 16 тис. га, тобто на 30-35 % зменшилась кількість виноградників в Україні. Втрачається ринок і галузь, яка була бюджетоутворюючою і давала, наприклад в Одеській області до 70% бюджету. У Одеській області постійно відбувається розкорчовка виноградників – там близько 10 тис. га виноградників викорчували. А загалом по Україні за рік закладається лише близько десятка гектарів нових виноградників!  Сьогодні потрібна швидка допомога галузі. Потрібно вирішувати кризову ситуацію у виноробній галузі, бо в ній наступає криза.

Читати до теми: Вино й уряд: виробники просять Мінагро та Мінфін вирішити 6 основних проблем галузі
 

Державна підтримка виноробів

AgroPolit.com: Яких кроків очікуєте від уряду? Чи спрацював фактор держпідтримки?

Володимир Печко: Запланована зустріч з новопризначеним аграрним міністром Віталієм Ковалем. Зі свого боку Віталій Коваль в перші дні своєї роботи відразу почав цікавитися галуззю, аналітичними даними виноградо-виноробної галузі, скільки виробляємо, скільки й куди експортуємо, які сорти тощо. Імені, як голові «УКРСАДВИНПРОМ» було приємно, що Міністерство аграрної політики повернуте обличчям до виноробів України і активно співпрацює. Зі слів Міністра я зрозумів, що держава не хоче втрачати цю галузь і хоче сприяти її відновленню і розвитку.

Акцих на винні напої він має становити не менше 10 грн за пляшку

У попередні роки бюджетна допомога стосувалася більше садівництва. Виноробам держава  компенсувала вартість посадки виноградників. У загальній структурі витрат на запуск нового виноробного господарства це становить 15%. Винороби чекають, що держава допоможе їм із закупівлею обладнання для переробки, зберігання, витримки вина, у питанні зберігання вина, або виділить фінанси на просування продукції як на експорт, так і розвиток власного виноробного бренду по території України.

Крім того, ми очікуємо, що КМУ таки зробить у питанні акцизів. Сьогодні акциз на тихі вина у нас – 1 копійка, а на винні напої він має становити не менше 10 грн за пляшку. Бюджет завдяки цьому поповнився б на суму близько  10 млрд грн щороку при обсязі споживання винного ринку 10  млн далл.

Читати до теми: Що буде з мінімальними роздрібними цінами на алкоголь в Україні?

AgroPolit.com: В Україні зміняться мінімальні ціни на виноградні вина та виноробну продукцію. Таке рішення закладено в законі про підвищення податків (№ 11416-д), який ухвалила Верховна Рада. Ваш коментар.

Володимир Печко: Питання піднятті мінімальних роздрібних цін на вино – це виклик для галузі. Адже МРЦ не змінювалися із 2018 року. Уряд регулює їх  свою постановою. Зберігання статусу кво протягом 5 років призводить до того, що виробники неякісної продукції демпінгують на ринку і поставляють погану продукцію. Мінімальна роздрібна ціна на тихе вино – 48 грн, а  собівартість пляшки вина – близько 100 грн. На ринку ми бачимо пропозицію по 60-80 грн, а такого бути не може, якщо дотримуватися технології. Винороб не може продавати свою продукцію дешевше за собівартість, тобто менше 100 грн. А тіньовики можуть6 бо використовують не виноград, а воду. Уряду варто було б уже давно підняти мінімальну роздрібну ціну на вино не менш, ніж у 2 рази і доходи до бюджету від цього виростуть на 1,5 -2 млрд грн.

AgroPolit.com: Дякуємо за розмову.