Закон про виноград, вино та винна карта України

Законопроєкт №6010 «Про виноград та виноградне вино» та дорожню карту виноробства презентували на IV Міжнародному виноробному Конгресі (Wine&Spirits Congress), організованому спільно з ГС «Украсадвинпром».

Головний спеціаліст з питань виноградарства Мінагрополітики Сергій Ченуша презентував ключові положення розробленого Мінагрополітики законопроєкту №6010 «Про виноград та виноградне вино». 

Мета законопроєкту: імплементація українського виноробного законодвства до шести відповідних регламентів Євросоюзу. У ньому є норми  щодо виробництва винограду, вирощування, умов виробництва виноробної продукції, захисту географічних зазначень тощо.

Також проєктом закону пропонується привести у відповідність європейську класифікацію, похідні від неї терміни та визначення. Бато випадків, коли на ринок України надходить продукція, яка навіть не визначена жодною класифікацією і не підпадає під жодну наявну в Україні класифікацію. Тому торговельні мережі видають за, наприклад, ігристе вино напій ігристий, у якому тільки якась частка є вина, решта — інші складові. 

Передбачається  імплементація правил щодо маркування і представлення виноробної продукції. Маркування — це особлива умова для того, щоб цивілізовано всі маркували однаково. Але є певні умови для такого маркування.

У законопроєкті один із розділів — державна підтримка, яка надаватиметься для вирощування винограду і  виробництва виноробної продукції. 

Окремим розділом є вимоги до виробництва виноробної продукції, і вони приведені до вимог Міжнародної організації винограду і вина. 

Є кілька важливих блоків питань у цьому законопроєкті. Далі про них. 

Єдиний реєстр виноградників, виноградарських насаджень

Буде створено єдину інформаційну систему — Єдиний реєстр виноградників, виноградарських насаджень. Від цього залежить простежуваність походження  виноробної продукції, починаючи з  вирощування винограду до випуску готової продукції, готової пляшки і до реалізації вина.  У реєстрі буде абсолютно вся інформація про виробника, і вона буде для всіх у відкритому доступі. Ми одразу бачитимемо, що конкретний виробник має плантацію вирощуваного винограду, він має право називати, наприклад, своє вино під конкретною маркою чи географічною назвою. Він вноситиме  у реєстр  абсолютно всі дані про своє виробництво. Тоді у майбутньому зникне умова отримання виробниками ліцензії на виробництво алкогольних напоїв, яка розподіляється за категоріями виробництва (спиртні напої або це виноробна продукція, вино тощо).

Географічні назви вин 

Також пропонується запровадити реєстрацію, звітність та виробництво виноробної продукції з використанням географічних назв відповідно до регламенту Євросоюзу.  При цьому кожен виробник має право захистити свою продукцію географічним зазначенням у випадку, якщо ця продукція підпадає під таку категорію. В проєкті закону визначено конкретні умови для такого захисту. Щоб виробник мав змогу захистити її на території України і для виходу на європейський ринок, на міжнародний ринок. У нас налічується більше ніж 1900 географічних назв Європейського Союзу, в українському реєстрі. Тоді як лише декілька назв географічних вин та харчових продуктів зареєстровано в Європейському Союзі. А цей документ спростить виробникам можливість навіть у окремій мікрозоні, окремому районі зареєструвати свою продукцію під географічною назвою. 

Виноробні зони 

Передбачається створити зони виробництва виноробної продукції. У ЄС в окремих таких виноробних зонах законодавчо регламентується збагачення або додавання цукру при виробництві окремих видів виноробної продукції і так далі. За прикладом Європи ми маємо виділити виноробні зони. Раніше у нас була така зона в Криму і були зони континентальної України, де навіть вимога щодо граничної концентрації цукрів у винограді регламентувалася.

Щонайменша мінімальна має бути 16, наприклад, г/дм3 у винограді. А в Криму — не менше ніж 18. Це тому, що там сума активних температур дозволяла виробляти більш цукристий виноград, і саме Кримська зона передбачала виробництво міцних десертних вин з високою концентрацією цукрів. Але все змінюється, клімат змінився. І навіть в зонах Херсонщини та на Закарпатті є зони, де можна виробляти десертні вина з високими концентраціями цукрів. Тому що є певні мікрозони, в яких сума активних температур дозволяє вирощувати такий виноград.

Три декларації для виробника вин 

Окремим пунктом пропонується внести три декларації для виробника. Саме тому я і кажу, що в майбутньому може не буде необхідності отримання ліцензії. Якщо буде як сьогодні (збережеться умова декларування малим виробникам отримання ліцензії для виробництва), тоді в майбутньому буде лише декларація. За цим принципом законопроєктом пропонується заповнення виробником трьох декларацій перед початком виробництва. І далі, звичайно, щорічна декларація про обсяги виробництва та залишки продукції. Тому що держава має знати, скільки є на території країни запасів вина, бо це продовольча безпека країни. 

Голова ГО «Укрсадвинпром» Володимир Печко так прокоментував цей законопроект:

«Законопроєкт №6010 «Про виноград та виноградне вино» слід доопрацьовувати. Законопроєкт розроблений відповідно до європейських регламентів. Звісно, ми його опрацьовуємо відповідно до тих сьогоднішніх реалій, які є в Україні. На мою думку, важливим елементом його впровадження, найперше, є створення лабораторій ізотопного аналізу. По-друге, необхідно розробити та впровадити Реєстр виноградників, виноградарських насаджень та оновити статистику галузі. Адже такі обрахунки ніким не проводились вже багато років. Під час нещодавньої поїздки до Молдови ми побачили, як діє цей реєстр там. До їхнього реєстру суб’єктів виноградарства входить близько 50 тисяч осіб, які мають виноградні насадження від 15 соток! А в Україні не зрозуміло, скільки таких виноробів взагалі. Тому їх слід нарешті вже порахувати. Третє питання – бюджетна підтримка виноградарської галузі та державна мапа виноградарства України (напрацювання для неї представили)».

Дорожню карту развитку виноградно-виноробної галузі України коментує міжнародний консультант ІТС Марко Тіггельман. Він брав участь у розробці стратегії і просуванні вин Молдови, Грузії, Австралії та Македонії. 

Заходи дорожньої карти:

1. Проведення серії семінарів, присвячених сучасним методам виробництва вина, з акцентом на сталому виробництві
2. Впровадження практики укладання договорів на закупівлю винограду
3. Організація конференції для виноградарів і виноробів, присвяченої сорту Одеський Чорний
4. Удосконалення правових засад комерційного виноробства
5. Розробка інструментів планування
6. Поетапний підхід до системи оцінки відповідності та контролю якості
7. Створення національної винної асоціації
8. Активна маркетингова діяльність на локальних та цільових експортних ринках
9. Організація конференції з винного туризму з метою розробки національної стратегії розвитку винного туризму