Трофімцева Ольга Василівна

Освіта:

1991-1994 рр. — Путивльський сільськогосподарський технікум.

1994-1999 рр. — Національний аграрний університет України, спеціальність — Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності.

2012 р. — Університет ім. Гумбольдта (Берлін), присуджено науковий ступінь доктора аграрних наук в області аграрної політики.

Кар'єра:

1999 -2002 рр. — викладач менеджменту зовнішньоекономічної діяльності та аграрної політики в Національному аграрному університеті України.

1999-2001 рр. — координатор магістерських програм та заступник директора Інституту магістерських програм Національного аграрного університету України.

2001-2002 рр. — помічник проректора з міжнародних відносин Національного аграрного університету України.

2002-2005 рр. — докторант кафедри аграрної політики, Університет ім. Гумбольдта, Берлін.

2005-2006 рр. — науковий співробітник кафедри аграрної політики, Університет ім. Гумбольдта, Берлін.

2006-2007 рр. — асистент проектів в AbiTEP GmbH, Берлін.

2007-2008 рр. — асистент проектів в Wegweiser GmbH, Берлін.

2008-2011 рр. — приватний підприємець.

2011-2012 рр. — ключовий експерт з питань національної стандартизації та гармонізації, «Німецька асоціація молочної промисловості».

2013-2014 рр. — керівник офісу в Agrotechnika GmbH, Берлін.

2014-2015 рр. — ключовий експерт з питань національної стандартизації та гармонізація, «Німецька асоціація молочної промисловості».

2016 р.— керівник проекту Федерального Міністерства продовольства і сільського господарства Федеративної Республіки Німеччина.

8 вересня 2016-2019 рр. —  заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції.

6 лютого 2019 р. — виконувачка обов'язків міністра аграрної політики і продовольства.

4 вересня 2019 р. — звільнена з посади виконувачки обов'язків міністра аграрної політики і продовольства України, міністерство ліквідовано. 

Декларації: 

2015 р.

2016 р.

2017 р.

2018 р.

Погляди:

Про роботу в Мінагрополітики:

Моя мета та основне завдання на час роботи на цій посаді — дати АПК України нові стимули для розвитку: підтримка фермерів та кооперації має реально запрацювати, аграрна освіта й наука мають бути базою для росту галузі, система державного управління безпечністю та якістю продуктів харчування має бути відшліфована і наближена до європейських стандартів, а нові ринки для нашої переробленої продукції з доданою вартістю повинні відкриватися не менш активно. Дякую всім за креативні привітання і побажання в ці дні та сподіваюся на розуміння журналістів, до спілкування з якими я, як ви знаєте, завжди відкрита: я буду готова відповісти на всі ваші запитання, щойно розкладу всі нові завдання та напрями роботи по відповідних поличках у своїй голові.

Перше — імплементація та адаптація європейських директив і регламентів в Україні згідно з договором про створення ЗВТ з ЄС. Великий фронт робіт. На жаль, з об’єктивних причин за весь цей час у аграрній сфері зробили дуже мало. Друге — розширення експорту, як на наявних, так і на нових ринках. Третє — робота над системною, науково обґрунтованою аграрною торговельною політикою, включно із системою контролю за якістю і безпечністю продуктів харчування в країні.

Я людина його (Тараса Кутового) команди, погоджуюся з багатьма речами, які він робить. Але я по суті — технократ. І збираюся цієї філософії дотримуватися

Про агросектор:

Україна є глобальним гравцем на ринку зернових, олійних культур. 

Для мене хвора тема — наша середня профосвіта в аграрній сфері. Це просто катастрофа! Через таку середню освіту знецінено і вищу. Вишів багато, випускників теж, а скільки з них йдуть працювати за фахом, в сільське господарство?

Логістика сільгосппродукції залишається вузьким місцем українського експорту, тому є пропозиція і спільне бажання учасників штабу перевести його роботу у регулярно-системне русло. Паралельно з актуальними й «гарячими» питаннями, ми будемо працювати над довгостроковою стратегією розвитку та ефективності логістики в АПК, а спільно напрацьовані рішення та пропозиції виноситимемо на засідання Кабінету Міністрів України

Про органіку:

Потенціал експорту української органічної продукції значний, але на європейському ринку ми лише починаємо про себе активно заявляти. У цьому плані я підтримую Тараса Кутового щодо того, що більше уваги слід приділяти малим і середнім підприємствам, бо часто саме вони й виробляють нішеву продукцію або займаються органікою.

Якщо та ж сама Канада буде знати, що наша система державного регулювання органічного сектору еквівалентна європейській (що, в принципі, дає цей закон), то це вплине на наші відносини. З боку таких великих партнерів, як США чи Канада — це головний чинник підвищення рівня довіри. Вони матимуть відчуття прозорості, що важливо для органічного сільського господарства.

 

Про міжнародні ринки:

Нашій українській торговельній політиці не вистачає системності. Україна як сильний гравець на міжнародних ринках недостатньо потужно подає свій голос. Тому головний критерій: якщо я хоч трішки зможу це змінити, буде дуже добре. У мене для цього є важелі й передумови. Я намагатимуся робити так, щоб на державному рівні в агросфері вчилися цивілізовано та красиво посилювати й ефективно використовувати наш міжнародний голос.

За результатами 2018 року український аграрний експорт зріс більш ніж на $880 млн порівняно з 2017 роком та сягнув нового рекорду — $18,8 млрд. За цей період відчутно збільшились обсяги експорту продукції  АПК на ринки Азії та Євросоюзу. Український аграрний експорт до країн Азії перевищив $8 млрд, а до країн ЄС ми експортували в 2018 році аграрних та харчових продуктів на понад $6,3 млрд. За цей період імпорт аграрних та харчових товарів також помітно збільшився та становив майже $5,5 млрд. Найактивніше Україна купувала наступні продовольчі товари: рибу, ракоподібні та молюски, плоди, горіхи, тютюн та вироби з нього, какао-боби, шоколад, олію, чай, каву та інші

Раніше йшлося про 5 аграрних аташе – Північна Америка, Азія (Китай або Гонконг), ЄС, Близький Схід, Африка. Мені ближче, як євроінтегратору, ЄС, але потрібно подивитися спочатку на динаміку експорту, розвиток торгівлі в регіональному розрізі й тоді ухвалювати рішення. Якби в мене був вибір уже сьогодні, то, однозначно, торгові аташе з’явилися б першими в ЄС та Азії.

Маємо величезний потенціал відкриття європейського ринку для України. 

Український експорт продукції АПК до країн ЄС продовжує демонструвати щорічне зростання: в 2016 році він був трохи більше ніж $4 млрд, в 2017 році — $5,8 млрд, а за результатами 2018 року він перевищує $6,3 млрд. Така динаміка чітко демонструє успішність Угоди про ЗВТ між Україною та ЄС в сфері АПК. Це дає нам підстави говорити про те, що українські виробники є конкурентоспроможними на ринках європейських країн і можуть успішно експортувати свою продукцію відповідно до найвищих стандартів безпечності та якості

Ми з Держпродспоживслужбою працюємо над тим, щоб відновити експорт українських столових яєць та отримати дозвіл на експорт нашої яловичини на ринок Ізраїлю. Сподіваємось, що зрушення по цих питаннях ми побачимо вже 2019 року

Приємно бачити збільшення частки переробленої харчової продукції. Це стосується експорту молочної продукції, зокрема масла/спредів або м’ясної, особливо продукції птахівництва. Друге — перероблені овочі. Результати будуть наприкінці року. Плюс органічна продукція користується попитом. Ціни на органіку вищі, тому її продаж вигідний виробникам і державі.

По великому рахунку ХАССП — це система, яка дає змогу прослідковувати якість і безпечність продуктів. Запровадження таких стандартів — це справжня інтеграція українського аграрного сектору. Адже всі глобальні ринки працюють за правилами ХАССП, ISO... Ще мало говорять про Кодекс Аліментаріус (Codex Alimentarius). Якщо виробники планують почати впроваджувати міжнародні стандарти безпеки та якості, то спочатку потрібно працювати на рівні базової планки цього Кодексу, а потім добудовувати ХАССП, європейські стандарти. Якщо є плани виходити на зовнішні ринки, то потрібно бути готовим до того, що імпортер дасть перелік документів, які потрібні. І тут один ХАССП точно не допоможе. Загалом сьогодні у мене враження, що ми не відстаємо від графіку впровадження даної системи.

Якісна вітчизняна аграрна та продовольча продукція матиме великий попит на ринках Близького Сходу, Південно-Східної Азії та Африки... Країни Перської затоки є економічно розвиненими, водночас демографічна ситуація змінюється надзвичайно динамічно. За даними Міжнародного валютного фонду, кількість населення в країнах Перської затоки збільшиться на 2,4% у 2019 році та сягне 57,6 млн. Високий рівень доходів, значна чисельність середнього класу та зростаючий потік туристів є факторами, котрі формують високий попит на якісну продукцію, зокрема й  органічну. 

Про держпідтримку:

Починаючи з 2018 року, Мінагрополітики запровадило таку цільову державну підтримку галузі тваринництва. В поточному році на програми державної підтримки галузі буде спрямовано 3,5 млрд грн, з яких 1,4 млрд — на розвиток скотарства, як для сільськогосподарських підприємств за утримання корів, так і для фізичних осіб за утримання молодняку ВРХ.

Про особисте:

До 4 років я жила в селі у бабусі, зросла серед собак, курей, коней. І завжди всім говорила, що буду ветеринаром, щоб працювати з кіньми. Тоді я не уявляла собі, що це за праця. Тому аграрна сфера стала для мене логічним вибором.

Бізнес повинен бути більш активно задіяний в проектах із розвитку логістики, адже найкрихкішим місцем в ланцюжку експорту сьогодні є інфраструктура. Крім того, ми повинні налагодити співпрацю з сільгоспвиробниками і трейдерами. Адже, якщо не буде кооперації між урядом і бізнесом, не буде розвитку економіки країни.

Стиль життя:

Сім'я: незаміжня, виховує доньку.