Коней на переправі замінили. Чому Максим Мартинюк самоліквідувався з Мінагро?
екс-в.о. міністра аграрної політики и продовольства України

Самовідвід в. о. міністра аграрної політики та продовольства Максима Мартинюка не став неприємною несподіванкою для ринку. Ще рік тому фермери публічно просили й очікували такого  кроку, адже не бачили результатів ефективної роботи профільного відомства. Що здивувало всіх нині, так це оперативність, з якою заяву Максима Петровича підписав прем’єр Володимир Гройсман. Мимоволі згадався колишній аграрний міністр Тарас Кутовий (написав заяву 23 травня 2017 року, а задовольнили – 22 листопада 2018 року), який чекав своєї черги на вихід  із КМУ понад рік! 

То чому ж пішов Мартинюк і чи змінить ситуацію в Мінагро прихід  першої  жінки до керма – Ольги Трофімцевої, яка доти опікувалася євроінтеграційним напрямом? Відповіді AgroPolit.сom отримав у учасників ринку та експертів галузі.

Рік імітацій реформ

Фото взято з: kfund-media.com

Після відставки Кутового, з початку грудня 2018 року тимчасовим виконувачем обов’язків міністра аграрної політики призначили Максима Мартинюка.

Читати до теми: «Аграрії в шоколаді, або Кого збагатили дотації?»

Ми вже писали про фактично нульові результати роботи Мартинюка у Мінагро, доки підписували заяву Кутового. Про незадовільну роботу профільного міністерства свідчать результати опитування, проведені AgroPolit.com. Так, дослідження продемонструвало, що 91% опитаних українців вважають досягнення Мінагрополітики неефективними. Переважна більшість опитаних аграріїв оцінила роботу профільного відомства на двійку. На запитання: у яких напрямах роботи Мінагро досягло найбільших результатів за рік, близько 80% опитаних відповіли, що досягнення відсутні, більш ніж 20% вважають успішною експортну політику, земельну реформу не вважає ефективною ніхто. За даними дослідження видань «Фокус» та «VoxUkraine», результатів роботи  усіх міністерств уряду оказали, що Мінагрополітики не увійшло навіть до десятки найактивніших.

Чому звільнився Мартинюк?

Поки сам Максим Мартинюк відмовляється детально коментувати причини своєї відставки, лише вказує, що його заява про звільнення – це був процес не одномоментний, а плавний та узгоджений.

У прес-службі профільного відомства запевняють журналістів, що звільнений Мартинюк не працюватиме на жодній посаді у Мінагро.

Тим  часом на ринку та серед експертів озвучується три версії його самовідводу.   

Пішов до… Гройсмана?

Фото взято з: akcenty.com.ua

Перша та поки що ключова версія, яка полетіла в ЗМІ, – перехід у новий політпроект (займатися передвиборчою кампанією Володимира Гройсмана до парламентських виборів). Раніше про  це повідомило наше джерело у парламенті. «У Гройсмана є своя політсила – «Вінницька європейська стратегія». Мартинюк, швидше за все, очолюватиме виборчий штаб – офіційно чи ні, поки що невідомо», – стверджує наше джерело.

Експерти-політологи припускають таку можливість, бо Мартинюк у команді з прем’єр-міністром Гройсманом.

Звільнення Мартинюка виглядає дуже дивним. Чому він пішов із посади, однозначно ми зрозуміємо вже за кілька тижнів, побачивши, якою є його наступна робота, де він буде працевлаштований. Але, звичайно, можна припустити, що це пов’язано із виборчою кампанією до парламенту, можливо, президентською. Тому що він у близькій команді з прем’єр-міністром Гройсманом», — зазначає у коментарі виданню політолог Дмитро Купира.

Погоджується з такою версією і заступник голови ради Асоціації «Земельна спілка України» Андрій Мартин. Фахівець вважає, що Мартинюк продовжить політичну кар’єру, але вже у команді чинного прем’єр-міністра.

«Це довірена особа Гройсмана, тому, скоріш за все, послуги цієї людини знадобилися на іншому, важливішому напрямку. Водночас ми розуміємо, що його заслуги, як голови Мінагрополітики, особливої ролі не відігравали», — зазначає Мартин.

Щодо дій самої партії «Вінницька європейська стратегія», то вона зайняла тактичну вичікувальну позицію. Досі громадськості навіть невідома офіційна назва політсили.

Вони вичікують результатів виборів, співпрацюють з різними політиками та  різними колами, це ті ж Арсеній Яценюк і Петро Порошенко. Це приклад того, як є структура, яка має величезний політичний вплив, яка має величезний економічний ресурс і не артикульована в якісь політичні об’єднання. Тож вони ці ресурси вкладуть в політику і будуть за неї боротися. Я гадаю, що публічності партія Гройсмана набере після результатів виборів президента України, коли вони розумітимуть, з ким їм доведеться працювати, з ким вони будуть у партнерських відносинах, чи новий президент стане опонентом», — говорить Дмитро Купира.

Експерт додає, що зараз склалася унікальна ситуація, коли є група людей, яка володіє величезними ресурсами — політичними та фінансовими, яка фактично робить політику, але досі не оформлена в політичну силу.

Чи братиме політсила участь у виборах — поки невідомо. Ходять такі плітки й розмови, але підтвердженої інформації ані з боку Гройсмана, ні з боку його представників немає. Партія потенційно розглядається як така, але дуже багато залежатиме від президентських виборів. Деякі обставини можуть впливати на те, з ким Гройсман може «партнеритися», до того ж він може заснувати будь-яку партію, що робиться досить швидко. Це може бути просто «Європейська стратегія» чи «Українська стратегія», — зазначає політолог Микола Давидюк.

Він переконаний, що партія має хороші перспективи, оскільки вона спрямована на реформу децентралізації.

Велика кількість керівників на місцях, яка з’явилася завдяки реформі місцевого самоврядування, коли зайшли нові політики, із новими мотиваціями, котрі прийшли не грабувати, а робити історію успіху. Зрозуміло й логічно, що частина з них орієнтується на Гройсмана, в силу того, що він був лідером процесу децентралізації. Я думаю, якщо він оголосить , що в нього є партія і він буде йти в парламент, більшість із них буде готова приєднатися», — додає Микола Давидюк.

Пішов, щоб не бути відповідальним за провалену земельну реформу?

Фото взято з: topexperts.com.ua 

Друга версія відставки Мартинюка – небажання відповідати за фактично провалену земельну реформу, а також брати на себе негатив після подання в парламент законопроекту про обіг с/г земель.  

Можна припустити, що він пішов, щоб не бути крайнім у проваленій земельній реформі. Але все залежить від того, на кого з політиків він орієнтується. Особисто для мене та спільноти, в якій я обертаюсь, це велика прикрість. Для мене робота Мінагрополітики буде незадовільною до того моменту, поки ми не отримаємо в Україні врегульований ринок землі. Доти мене нічого не переконає, що міністерство працює добре», – зазначив Дмитро Купира.

Андрій Мартин говорить, що Мінагрополітики на чолі із Мартинюком лише імітувало реформу. Усі пілотні проекти були провалені, а корупція, з якою так активно борються вже багато років, залишилася прогресувати.

Я не відчуваю жодної ейфорії стосовно дій Мінагрополітики на чолі з Мартинюком щодо розподілу земель. Те, що називалося реформами, було лише імітацією реформ. Більшість із того, що намагалося впроваджувати відомство під виглядом пілотних проектів, дуже часто прямо суперечило законодавству. Наприклад, електронні земельні торги – незаконні, хоча на них піарилися. Переведення кадастру на блокчейн взагалі залишилося на рівні розмов, де-факто переведення не було. Шалена корупція якою була, такою і залишилася. Я вважаю, на превеликий жаль, якщо говорити про земельну реформу, коли керував міністерством Мартинюк, що це втрачені роки для нас», – коментує Мартин.

Пішов через… земельні махінації?

Фото взято з: uain.press

Є й третя версія самовідводу – правоохоронці мають питання щодо розподілу земель (Максим Петрович прийшов у Мінагро із Держгеокадастру і його називали у вузьких колах навіть «сірим кардиналом» Держгеокадастру), тому це почесна «пенсія». Питання земельних махінацій і причетності до них Мартинюка ставив ще на початку приходу Максима Петровича у Мінагро прямо з трибуни Верховної Ради народний депутат від УКРОПу Віталій Купрій і повідомляв, що ним займеться НАБУ. Пізніше  нардеп від  «Батьківщини» Вадим Івченко підіймав питання законності виділення земель АТОшникам, з яких формується «сірий» ринок.

Землі для АТОшників — «сірий ринок». Вони переходять у приватну власність осіб. Журналісти провели розслідування: в Обухівському районі Київської області понад 400 АТОшників отримали 800 га землі. Через три роки журналісти перевірили дані ділянки згідно з кадастровими номерами та виявили лише 7 власників! Щоб зупинити цей тіньовий ринок, ми підготували відповідний законопроект, — розповідає нардеп земельного безладу у цьому питанні й додає: — Люди, котрі не хочуть працювати на землі, повинні отримати грошову компенсацію від держави, а ті, хто хоче працювати, отримають землю, але з однією умовою — у них не буде можливості продавати її 5 років. Таким чином земля залишатиметься у тих, хто буде створювати фермерства, господарства і на них працюватиме», — пояснив тоді Івченко.

Тож чи пов’язана його відставка саме з земельними чи піднятими вище питаннями? AgroPolit.com надіслав запит прес-секретареві Максима Мартинюка з проханням прокоментувати це, як і низку інших запитань. На момент виходу тексту в друк відповіді не було. Якщо вона надійде, обов’язково її оприлюднимо.

Ми також поцікавилися у відповідних органів, чи є відкриті справи щодо  колишнього в. о. аграрного міністра, або щодо чиновників  Держгеокадастру стосовно землі. Директор НАБУ Артем Ситник відповів на це питання під час підсумкової конференції про результати роботи  відомства.

Земля, відповідно до Конституції, це основне національне багатство. Дуже багато дискусій з приводу земельного ринку в парламенті, а державні органи, які займаються земельними питаннями, реформувалися лише на моїй пам’яті разів десять. Сказати, що це дало результат? Ні. Тому справ у питаннях земельного характеру дуже багато, дуже багато високопосадовців фігурують там. Знову ж таки, наша інформаційна політика полягає в тому, що ми ніколи не називаємо прізвище фігурантів, щоби дотримуватися конституційного принципу презумпції невинуватості, тому озвучити конкретні прізвища я не можу», – відповів Ситник.

Сподіваємося, що сам Максим Петрович проллє на це світло. Ми готові дати  його коментар і навіть зробити з ним повноцінне  інтерв’ю про результати  його роботи в Мінагро за весь час, як на посаді першого зама, так і в. о. аграрного міністра.  

Чому Мінагрополітики не врятує прихід Трофімцевої?

Місце Максима Мартинюка на посаді в. о. міністра аграрної політики зайняла Ольга Трофімцева. Маленький біографічний екскурс. Із 8 вересня 2016 року Трофімцева обіймала посаду заступника міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції. До моменту призначення Трофімцевої на посаду заступника міністра, вона із січня по серпень 2016 року очолювала проект Федерального Міністерства продовольства та сільського господарства Федеративної Республіки Німеччина «Консультування України в питаннях аграрної торгівлі – в рамках повної та всеохопної Угоди про вільну торгівлю (ПВУВТ) між ЄС та Україною».

Прогнози експертів щодо майбутньої роботи Ольги Трофімцевої звучать дещо песимістично. Політолог Дмитро Купира переконаний, що від чиновниці не варто чекати масштабних реформ чи змін. На його думку, Трофімцева лише підтримуватиме роботу міністерства до призначення міністра.

Є дуже висока ймовірність, що до президентських виборів ми не побачимо призначення нового міністра. Водночас для агросектору я не бачу проблем, тому що найбільше і найважливіше, що мало би статися – створення ринку землі, міністерство так і не спромоглося зробити й підготувати базу для цього, а саме комплексний закон про обіг земель, і завершити земельний кадастр», – зазначає Купира.

Політолог говорить, що робота Мінагрополітики вже розпланована до кінця 2019 року, тому аграріям немає чого боятися, але й на якісь позитивні вагомі зрушення чекати теж  не потрібно. Тож все ітиме «за накатаною» схемою.

«Робота міністерства вже розпланована до кінця 2019 року, тому що зміни до законодавства в плані податків, митних зборів прийняті. Всі учасники аграрного ринку вже мають прогнозовану ситуацію. Тому роль міністерства на чолі з Трофімцевою є суто технічною. Якщо не враховувати, що ми й надалі втрачатимемо час, бо не відбуватиметься реформа щодо обігу земель», – зазначив Купира.

Щодо питання земельної реформи, яке хвилює усіх учасників ринку, то воно залишиться відкритим. Фахівці переконані, що продовження мораторію та відтягування створення закону про обіг с/г земель не дуже вплине на політичне резюме Трофімцевої.

Не сказав би, що земельна реформа дуже вплине на її політичне резюме. Тому що все ж мораторій знімає Верховна Рада, сьогодні концепція така, що законопроект про обіг земель с/г призначення напрацьовується робочою групою в парламенті, а не урядом. Що ж до можливостей впливу цього на її подальшу політичну кар’єру, то вона, у принципі, й зараз вважається «риночницею», досить ліберальною за своїми поглядами, тому очікувати від неї, що вона агітуватиме за мораторій, не варто», – зазначив Андрій Мартин.

На перший погляд здається, що міжнародні європейські організації, з якими співпрацює Трофімцева, могли б допомогти у вирішенні цієї проблеми. Але, на думку експертів, вони не зіграють ключової ролі у відкритті ринку землі.

«Постійні міжнародні організації надають експертну аналітичну підтримку Україні, зокрема Мінагрополітики. Позиція європейських експертів полягає не в тому, що Україна має негайно відкривати дуже ліберальний ринок, вони швидше закликають не відкладати вирішення проблеми на потім. Я думаю, Трофімцева у будь-якому випадку співпрацюватиме з європейськими радниками, але я також наголошую, що ключові рішення щодо земельної реформи у нас в Україні приймають у парламенті. Від позиції міністерства мало що залежить», – додає Мартин.

Сама ж Ольга Трофімцева метою своєї роботи на посаді в. о. міністра аграрної політики називає створення умов для розвитку АПК в Україні. «Моя мета та основне завдання на час роботи на цій посаді – дати АПК України нові стимули для розвитку: підтримка фермерів та кооперації має реально запрацювати, аграрна освіта та наука повинні бути базою для росту галузі, система державного управління безпечністю та якістю продуктів харчування має бути відшліфована і наближена до європейських стандартів, а нові ринки для нашої переробленої продукції з доданою вартістю – відкриватися не менш активно», – написала Трофімцева.

Тож коней на переправі замінили. Причини наразі розмиті та є кілька їх варіацій. Чи принесуть  ці зміни  потрібні для сектору зміни? Навряд, адже 2019 рік виборів, тому сюрпризи з реформами  нікому не потрібні. А ще й бажання, вочевидь, немає, як показали  попередні 1,5 року. А що є? Схоже, що «тінь» колишнього в. о. лишається над  Мінагро.

Наталія Білоусова, головний редактор AgroPolit.com, Ілона Олексюк для AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

13 серпня 2019
Аграрний камікадЗе: про роль і план дій для нового міністра
Камікадзе — це коротко про головну роль і післясмак від дій нового міністра аграрної політики та продовольства України у новому Кабміні...
1 серпня 2019
Мінагрополітики хочуть об’єднати з Мінекології та Держгеокадастром — ініціативу готують в Офісі президента
Мінстерство аграрної політики та продовольства хочуть об’єднати з Мінекології та Держгеокадастром. Про це AgroPolit.com повідомило одразу...
22 лютого 2019
Олександр Солонтай: Саме Гройсман є реальним аграрним міністром в уряді
У президентських перегонах братиме участь два аграрії із 44-х зареєстрованих ЦВК кандидатів. Втім, це не означає, що лише вони репрезентують інтерес...

Вибір редакції

15 жовтня 2019
Ревальвація гривні і наслідки для аграріїв
Аграрії потерпають від ревальвації гривні та прогнозують мільярдні збитки сектору до кінця року. Зміцнення гривні, яке почалося влітку поточного року...
14 жовтня 2019
Ринок землі в Україні: хронологія земельної реформи (ОНОВЛЮЄТЬСЯ)
AgroPolit.com запускає постійний моніторинг подій, пов'язаних із земельною реформою та відкриттям ринку землі в Україні. Ми не пропустимо жодної...
10 жовтня 2019
Бюджет України на 2020 рік для агросектору — чотири сюрпризи
Бюджет України на 2020 рік парламент почав розглядати у профільних комітетах. Перше читання проекту бюджету може відбутися наступного тижня, після...