Ольга Трофімцева: Багато хто може сказати, що «лопату б вам у руки», але я і лопату тримала
Ольга Трофімцева, заступник міністра аграрної політики і продовольства з питань європейської інтеграції

Практично рік тому, 8 вересня 2016 року, на посаду заступника міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції призначили Ольгу Трофімцеву. До цього вона була керівником проекту від Федерального міністерства продовольства та сільського господарства Федеративної Республіки Німеччина, займалася консультуванням України щодо аграрної торгівлі в рамках зони вільної торгівлі з Євросоюзом. Як минув рік «двигуна євроінтеграції» на новій посаді? Чи встигає Україна впровадити європейські регламенти? Чому не використовуються квоти на горіхи? А також чи вистачає у заступника міністра часу на життя для себе у той час, коли потрібно відкривати нові горизонти? Про це та багато іншого – в ексклюзивному інтерв’ю AgroPolit.com розповіла Ольга Трофімцева

AgroPolit.com: Ви вже рік на посаді. Яку оцінку собі поставили б?

Ольга Трофімцева: Я вважаю, що це нечесно – ставити собі оцінку. Краще за мене це зробить бізнес. Я намагаюся працювати мінімум на 100%, не втрачати темпу. Інколи деякі речі непомітні, це повсякденна робота. Це маленькі кроки до головної мети. Свої досягнення не підраховую. Буде неправильно казати, наприклад, що я відкрила ринок яловичини для Китаю. Такі процеси є довготривалими, де ми працюємо командою. Тому оцінку хай ставить сектор.

Є відчуття, що я на своєму місці. Мені подобається те, чим я займаюсь.

Весь мій бекграунд, професійний шлях і наукова база допомагають розуміти макроекономічні процеси. Плюс є досвід роботи в Німеччині, можу порівнювати ефективність механізмів. Та для мене головне – мені подобається те, чим я займаюся. Є відчуття, що я на своєму місці.

AgroPolit.com: На початку призначення ви казали, що «не бачите болота під ногами, не знаєте політичних ігор». Чи щось змінилося відтоді?

Ольга Трофімцева: Слава Богу, і сьогодні не бачу. Можливо, мені таланить (посміхається). Як нова людина, на початку я не розуміла усіх механізмів розробки законодавчої ініціативи. Тепер навчилася бачити різні варіанти співпраці гілок влади з різними «акторами». Але критичних моментів до сьогодні не було.

Також, увесь цей час мені дуже важливою була підтримка Тараса Кутового. Мені з ним дуже комфортно працювалося. Якщо чесно, то є порозуміння з усією аграрною командою. Для мене є важливим критерієм те, що мене не обмежували. Від керівництва у мене карт-бланш. Ніхто не казав «ти туди не ходи, сюди ходи». Для роботи даний простір і ця свобода важлива. Є можливість подавати свої ініціативи. Також, дуже приємно бачити професійну роботу. Кожен у Міністерстві виконує свою роботу, можна покластися на колег та їхню експертну думку.

AgroPolit.com: Чи не важко працювати без міністра Кутового?

Ольга Трофімцева: Відчувається, що команда й надалі працює злагоджено в тому ж самому темпі. Робочий режим незмінний. Це показовий момент. Не відбулося жодного збою, не почалися чвари. Щодо рішення Тараса Вікторовича – це його особисте. Але він найсильніший професіонал, якого я зустрічала, і прекрасна людина. Кутовий зробив багато, та певні речі буде оцінено пізніше.

AgroPolit.com: Які ринки були відкриті протягом року та які плануєте підкорювати?

Ольга Трофімцева: Один із найважливіших – ринок яловичини Китаю. Наступний крок – підписання протоколів, вже є порозуміння на державному рівні. Китай – ринок можливостей. Маю надію, що до кінця року допрацюємо з китайськими колегами протоколи по бурячному жому та соняшниковому шроту. Вони вже були парафовані, але потрібно довести справу до кінця.

«У фокусі» – Південна Корея, Сінгапур, Гонконг, Японія.

Чекає відкриття і наша черешня. Ще 2015 року було запущено цей процес. Тільки рік пішов на вивчення ризиків китайською стороною. Часто такий процес підігнати не можливо. Така собі бюрократична процедура (розповідає Ольга Василівна з посмішкою).

Читати до теми: Аграрні експортні горизонти-2017

Відкрили з продуктами птахівництва Лівію, Танзанію та Гонконг. Дуже приємно, що ми виходимо на ринки диверсифіковано, працюємо на всіх фронтах. Попри те, що у нас є певні стратегічні великі партнери, на кшталт ЄС, все одно потрібно шукати більш вигідні ринки та нових покупців. У вересні буде торгівельна місія до Індії, де зацікавлені в імпорті бобових. Наступні «у фокусі» – Південна Корея, Сінгапур, Гонконг, Японія. Це невеликі країни, але населення з великою купівельною спроможністю. Туди ми можемо продавати високоякісні перероблені нішеві продукти.

AgroPolit.com: А Африка? Постійно чуємо про Єгипет. Що ж до інших країн?

Ольга Трофімцева: Єгипет – це ворота, куди наразі продано майже на мільярд доларів продукції. Але вся Африка знизу. Зараз пішов розвиток торгівлі з Марокко. Цікавий, але непростий і далекий ринок Південної Африки. Це ворота з іншого боку. Там дуже розгалужена система супермаркетів. Мережі рітейлерів Південної Африки працюють і в інших африканських  країнах. Підписані угоди про зони вільної торгівлі. Не варто забувати, що вступила в силу ЗВТ із Канадою. Це купівельноспроможний ринок, якому цікава, наприклад, органічна продукція. Потрібно десь півроку для того, щоби побачити результат.

Олія – «експортний шлягер №1»

AgroPolit.com: Можна виокремити продукти, які приносять найбільшу експортну виручку?

Ольга Трофімцева: Чемпіоном є олія. В структурі експорту вона займає вагому частку. Зараз олія – «експортний шлягер №1». На другому місці – зернові. Третя група – насіння олійних культур.

AgroPolit.com: А з нішевих?

Ольга Трофімцева: Приємно бачити збільшення частки переробленої харчової продукції. Це стосується експорту молочної продукції, зокрема масла/спредів або м’ясної, особливо продукції птахівництва. Друге – перероблені овочі. Результати будуть наприкінці року. Плюс органічна продукція користується попитом. Ціни на органіку вищі, тому її продаж вигідний виробникам і державі.

AgroPolit.com: Чи триває діалог щодо квот? На які продукти квоти не використовувалися взагалі?

Ольга Трофімцева: Давайте використаємо спочатку надані нам додаткові торгівельні преференції, які почнуть діяти з 1 січня 2018 року. Наші виробники підготуються до старту в новому році. А потім можна буде говорити про нові перемовини. Не використані квоти щодо цукрових сиропів, грибів (99,9% не заповнено), цукрової кукурудзи, яловичини та свинини.

AgroPolit.com: Яловичина й свинина – зрозуміло чому. А чому, скажімо, з грибами така ситуація?

Ольга Трофімцева: Ситуація з грибами пов’язана з тим, що маємо не таке вже й потужне виробництво. Друге – не надто конкурентоспроможні у порівнянні з польськими сусідами. Чому? У виробників, які хочуть продавати щось на серйозні високомаржинальні ринки, є проблема з товарним виглядом. Ті ж гриби чи ягоди мають бути відкалібровані, помиті, упаковані. У нас ці речі в більшості випадків відсутні. Імпортер хоче бачити продукт, який він зможе отримати в неділю на складі в Гамбурзі та в понеділок зранку доставити в супермаркет. І це має бути на регулярній основі.

Безвізовий режим для аграріїв – це рівень «люкс»

AgroPolit.com: Чи сприяє безвіз налагодженню контактів за кордоном?

Ольга Трофімцева: Те, що я чула з розмов з аграріями – це спрощення поїздок. Якщо потенційний партнер запрошує на зустріч, то можна приїхати не через тиждень, а за два дні. Це важливо для перемовин, встановлення контактів, відвідування виставок. Але тут потрібна просвітницька робота. Як показати себе на виставках. Одного разу можна з’їздити невдало, ніхто не зацікавиться продуктом. А наступного разу виробник вже знатиме, що змінити для вдалої поїздки. Загалом безвіз для аграріїв – це рівень люкс щодо простоти рамкових умов для встановлення зв’язків на ринку ЄС.

AgroPolit.com: До повного впровадження системи ХАССП лишилося два роки. Чи встигаємо ми за всіма напрямками?

Ольга Трофімцева: Насправді це комплексне питання…

Якщо є плани виходити на зовнішні ринки, то потрібно бути готовим до того, що імпортер дасть перелік документів, які потрібні. І тут один ХАССП точно не допоможе.

AgroPolit.com: Маю ще питання про ISO 22000…Чи взагалі простіше виробникам із впровадженням цих систем знаходити покупців?

Ольга Трофімцева: Потрібно розуміти, що такі стандарти є базовою передумовою для підприємства, яке хоче бути цивілізованим гравцем на ринку. По великому рахунку ХАССП – це система, яка дає змогу прослідковувати якість і безпечність продуктів. Запровадження таких стандартів – це справжня інтеграція українського аграрного сектору. Адже всі глобальні ринки працюють за правилами ХАССП, ISO.

Ще мало говорять про Кодекс Аліментаріус (Codex Alimentarius). Якщо виробники планують почати впроваджувати міжнародні стандарти безпеки та якості, то спочатку потрібно працювати на рівні базової планки цього Кодексу, а потім добудовувати ХАССП, європейські стандарти. Якщо є плани виходити на зовнішні ринки, то потрібно бути готовим до того, що імпортер дасть перелік документів, які потрібні. І тут один ХАССП точно не допоможе. Загалом сьогодні у мене враження, що ми не відстаємо від графіку впровадження даної системи.

AgroPolit.com: Як Міністерство підтримувало аграріїв протягом року та чи є якісь програми підтримок на майбутнє?

Ольга Трофімцева: На всі програми підтримки розвитку АПК закладено цього року 5,5 млрд гривень. Це досягнення Кутового, оскільки він лобіював це. Серед них найбільше говорять про компенсацію на придбання техніки вітчизняного виробництва.

AgroPolit.com: До речі, садівники скаржаться, що в цьому переліку немає техніки для їхніх потреб.

Ольга Трофімцева: Ну можна ж ініціювати перегляд списку, виправляти ситуацію. Це робочі моменти, могли не взяти до уваги всі ніші.

Загалом, окрім техніки, компенсація працює за відшкодуванням ставок банківських кредитів. Також 65 млн гривень виділено на кредити для фермерських господарств. Важливим інструментом є відшкодування сертифікації органічним виробникам. Говорять, що мало виділено на садівництво, закладку садів. Насправді значна частина коштів пішла на погашення заборгованостей за минулі роки. Ми віддаємо те, що заборгували перед нами. Це солідні суми.

На наступний рік підтримка, думаю, буде більшою. Наразі йде процес формування наших пропозицій для закладки бюджету 2018 року. Основні напрямки залишаться: компенсація техніки, сертифікації для органічних виробників, підтримка тваринництва (зокрема, ВРХ), підтримка фермерських господарств.

AgroPolit.com: Щодо органічного сектору. Верховна Рада «провалила» законопроект №5448 «Про органічну продукцію». Чому так склалося та коли побачимо Закон?

Ольга Трофімцева: Рада не «провалила». Вони просто не дійшли до нього. Ми, у свою чергу, попри активний період відпусток, готуємо законопроект на вересень.

Підготовано 6 актів ЄС в галузі садівництва. Імплементовані 5 регламентів маркування органічної продукції. Одна директива ЄС щодо шоколаду та какао. В роботі соки, вино, цукор, мед, врегулювання ГМО.

AgroPolit.com: А який відсоток європейських директив Україна вже освоїла?

Ольга Трофімцева: Тут не можливо точно підрахувати. Наприклад, якщо Рада прийме №5448, то він закриває декілька європейських регламентів. До кінця року потрібно освоїти 44 директиви, декілька галочок будуть поставлені завдяки №5448.

Читати до теми: ТОП-6 змін «органічного» законопроекту № 5448

Ще ми готуємо законопроект про корми № 2845. Підготовано до імплементації 6 актів ЄС в галузі насінництва, садівництва. Імплементовані 5 регламентів, які стосуються маркування органічної продукції. Одна директива ЄС щодо шоколаду та какао закрита завдяки Наказу Мінагрополітики. В роботі соки, вино, цукор, мед, врегулювання ГМО. І якщо ми вже заговорили про вино, то є напрям географічних зазначень. Ці речі ми маємо імплементувати в українському законодавстві. Парламентарії зазвичай підтримують нас, тому я думаю, що восени буде прийнято той самий №5448 та інші євроінтеграційні ініціативи.

AgroPolit.com: Яка картина з українськими виробниками органічної продукції? Адже закон можна прийняти, а недобросовісні гравці будуть діяти проти нього…

Ольга Трофімцева: Важливим паралельним процесом є створення бази даних виробників органіки в Україні. Це буде відкрита платформа. До нас зовсім скоро завітає колега з Міністерства сільського господарства Польщі. У них дуже добре працює база даних. Можна зайти і переглянути про виробника все: в якому регіоні він знаходиться, скільки має га, що виробляє, які має сертифікати. Те ж саме ми хочемо мати у себе.

AgroPolit.com: На якій стадії цей проект?

Ольга Трофімцева: Вже маємо сформовану концепцію. Наразі ведеться технічна розробка. Надалі будемо вирішувати питання реалізації з допомогою наших європейських колег.

Зазначу, що важливим був запуск експортного портфоліо, переліку регіональних програм підтримки та донорських проектів. Вони допомагають отримати інформацію, брати участь у міжнародних програмах. База даних щодо органічних виробників чи інвестиційне портфоліо сектору – це наступні кроки в тому ж напрямку.

AgroPolit.com: А чи важко виробникові отримати підтримку? Її отримує кожен бажаючий?

Ольга Трофімцева: Якщо виробник підпадає під критерії, то легко. За умови, що він є зареєстрованим платником податків, подаються документи і нараховуються кошти. На моїй пам’яті є 2 випадки, коли тваринники не отримали відшкодування. Ті самі виробники органічної продукції, які подавали документи, отримують компенсацію сертифікації.

Якщо буде все за планом, то з нового року запустимо «пілот» з аграрними аташе, якщо говорити про конкретні інструменти підтримки агроекспорту.

AgroPolit.com: Щодо проекту підтримки експортерів. Що наразі відомо про цю програму?

Ольга Трофімцева: У нас дійсно є така ідея. Ми її озвучували ще тоді, коли я прийшла в міністерство. Зараз є Національна експортна стратегія, розроблена під керівництвом МЕРТ, є робота над секторальною стратегією для харчового сектору в співпраці з профільними асоціаціями. Щодо аташе: зрозуміло, що нам не потрібно мати аташе в кожній країні навіть із бюджетних міркувань. Варто охопити хоча б ключові регіони. Спілкуємося з МЕРТ і МЗС, щоб знайти спільне бачення. Якщо буде все за планом, то з нового року запустимо «пілот» з аграрними аташе. Із МЗС проводиться тісна робота щодо того, де саме буде запущений проект і яким чином буде працювати. Ці всі моменти вирішуються в робочому порядку, щоби встигнути до 2018 року.

Також чекаємо на експортно-кредитне агентство. Це важливо. Адже коли ми спілкуємося з малими і середніми виробниками, які хочуть виходити на зовнішні ринки, то серед найбільших бар’єрів вони називають відсутність фінансування. Великі компанії можуть дозволити собі перекрити період від поставки до оплати (скажімо, німецький супермаркет платить через 90 днів чи навіть більше) на відміну від малих.

AgroPolit.com: Чи допомагають виробникам профільні асоціації?

Ольга Трофімцева: Безумовно. Профільні асоціації є надзвичайно потужним інструментом лобіювання інтересів на будь-яких рівнях. Вони відстоюють інтереси своїх учасників в Україні та за кордоном. Лобіюють законодавчі нововведення. І це те, що я називаю цивілізованим лобізмом. Сьогодні створено понад 130 профільних асоціацій в агросекторі. Лише невелика частина реально працює і допомагає своїм членам. Але допомагають не лише асоціації. У мене зараз з’явилася нова фішка – кластери. Фермери мають розуміти, що вони можуть «потягнути» самостійно, а для чого потрібно об’єднатися (прикладом, для формування товарної партії). І наразі в Міністерстві розглядають, яким чином ми можемо підтримувати кооперацію.

Часто малий виробник просто не знає, що у нього є можливість вийти зі своїм продуктом на європейський ринок, що це не так страшно й дорого.

AgroPolit.com: А інформаційна підтримка передбачена? Часто виробники не знають, до кого звернутися та як оформити процес?

Ольга Трофімцева: Це болюча тема в сенсі актуальності. Поки що її не вирішено. Визнаю, що тут є і провина Міністерства. Потрібно активніше і системніше працювати. Насправді людям важливі ці покрокові інструкції. Інколи фермери говорять навіть про те, що в районних адміністраціях не вдається отримати інформацію. Ні про те, які програми є за його напрямом, які кошти передбачені, як їх отримати. Я постійно наголошую на тому, що часто малий виробник просто не знає, що у нього є можливість вийти зі своїм продуктом на європейський ринок, що це не так страшно й дорого. Це відсутність інформації. Просвітницьку роботу варто проводити не тільки для виробників, а й для представників ОДА чи РДА. Фронт роботи великий.

Це складна робота. Багато хто може сказати, що «лопату б вам у руки», але я і лопату тримала.

AgroPolit.com: Із таким шаленим темпом роботи є час жити для себе?

Ольга Трофімцева: Чесно… важко. Більше року не була у відпустці, вихідні теж досить умовні. Маю надію, що врешті зможу це зробити. Темп напружений, але завдяки тому, що робота подобається, є натхнення. Ми всі люди. Буває таке, що немає ані настрою, ані бажання працювати. Але потім спілкуєшся з людьми і загораєшся. Це складна робота. Багато хто може сказати, що «лопату б вам у руки», але я і лопату тримала. Плюс надихають подяки. Коли кажуть: «Дякуємо за вашу роботу», то розумію, що все не даремно і це прекрасний стимул рухатися далі.

AgroPolit.com: Дякую вам за розмову!

Еліна Редіх, AgroPolit.com.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter та підписуйтесь на канал в Telegram. Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

3 серпня 2017
Україна експортуватиме до Індії більше олії
Представники 10 провідних індійських компаній висловили зацікавленість у збільшенні обсягів експорту харчових продуктів до Індії. Про це повідомляє...
1 серпня 2017
Із 20 вересня Держпродспоживслужба перевірятиме бізнес на дотримання норм НАССР
Восени можуть розпочатися перевірки підприємств харчової галузі щодо дотримання норм системи НАССР. Про  це пише AgroPolit.com у матеріалі...
10 липня 2017
Трофімцева: прийняття органічного закону – крок до виходу на зовнішні ринки
У світі є велика кількість імпортерів, які хочуть купувати вітчизняну органічну продукцію, але передувати цьому має вдосконалення галузевої...
1 липня 2017
Трофімцева: 44 європейські директиви та регламенти треба запровадити до кінця року
Запровадити 44 норми Європейського Союзу в аграрній галузі потрібно до кінця року. Про це заявила заступник міністра аграрної політики та...
5 квітня 2017
Трофімцева 11-13 квітня поїде наводити торговельні мости у Південну Корею
Наступного тижня, з 11 по 13 квітня заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева відвідає...
17 липня 2017
Ольга Трофімцева: Прийняття «органічного» законопроекту допоможе європейцям більше довіряти Україні
Верховна Рада України вкотре не встигла прийняти проект Закону №5448 «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та...
12 вересня 2016
Ольга Трофімцева: Я дійсно не знаю усіх політичних ігор та інтриг, але це, мабуть, добре
У міністра аграрної політики і продовольства Тараса Кутового з’явився ще один заступник – з питань європейської інтеграції. Ним стала...
5 квітня 2017
Південна Корея ― інструкція до дії для експортерів
Дипломатичні взаємини між Україною та Південною Кореєю були встановлені ще у 1992 році. З того часу вони досить активно розвиваються. Наразі...