Країни Перської затоки – інструкція до дії для експортерів
Ольга Трофімцева, заступник міністра аграрної політики і продовольства з питань європейської інтеграції

Сьогодні Мінагрополітики має декілька пріоритетних завдань щодо розвитку експортних ринків та формування української зовнішньої торговельної політики загалом. По-перше, це розширення товарної структури українського аграрного експорту, завдяки збільшенню частки продукції з доданою вартістю. По-друге, це географічна диверсифікація експорту через розширення ринків збуту. По-третє, це збільшення кола експортерів за рахунок малих і  середніх виробників та переробників.

Європейські ринки для нас є стратегічно важливими й уже сьогодні вони займають друге місце в товарній структурі аграрного експорту, після країн Азії. Але нам необхідно звернути свою увагу й на інші напрямки торгівлі. На моє переконання, якісна вітчизняна аграрна та продовольча продукція матиме великий попит на ринках Близького Сходу, Південно-Східної Азії та Африки.

У своєму блозі я б хотіла торкнутися більш детально країн Близького Сходу, а ще точніше – країн Перської затоки, до яких належать Катар, Кувейт, Бахрейн, Оман, Об’єднані Арабські Емірати (надалі ОАЕ) та Королівство Саудівська Аравія (надалі КСА). Проте спочатку декілька цифр. За результатами 11 місяців, 2016 року експорт української аграрної продукції до країн Перської затоки склав $507 133 тис. Проте лідерами серед країн-партнерів є Саудівська Аравія та ОАЕ, на які приходиться 87% експорту в регіон.

Структура українського експорту за країнами призначення

Його загальна цифра – $507,133 тис. Розподіл за країнами:

 – Королівство Саудівська Аравія – 66%

 – ОАЕ – 21%

 – Оман – 8%

 – Кувейт- 3%

 – Катар  - 2%

 – Бахрейн – 0% 

Ключовими продуктами українського експорту стали: м'ясо й субпродукти, яйця, зерно, олія, цукор, тютюн та інше, що безумовно, не є межею для розвитку двосторонньої торгівлі між нашими країнами.

За останніми аналітичними дослідженнями міжнародних маркетингових організацій, країни Перської затоки є одними із найперспективніших ринків у світі. Тут зосереджені великі фінансові ресурси, які інвестуються в різні сфери економіки. Нагадаю, що 1 січня 2008 року, шість країн – членів Ради співробітництва арабських держав Перської затоки (Gulf Cooperation Council, GCC) оголосили про створення власного спільного ринку. Завдяки цьому, тарифні бар'єри між шістьма державами було скасовано, а мешканці затоки отримали можливість проводити та здійснювати контракти в будь-якій державі цього регіону на рівних правах.

Сьогодні країни Перської затоки є економічно розвиненими, водночас демографічна ситуація змінюється надзвичайно динамічно. За даними Міжнародного валютного фонду, кількість населення в країнах Перської затоки збільшиться на 2,4% у 2019 році та сягне 57,6 млн. Високий рівень доходів, значна чисельність середнього класу та зростаючий потік туристів є факторами, котрі формують високий попит на якісну продукцію, зокрема й  органічну. Проте, через несприятливі природні умови, більшість країн Близького Сходу є залежними від імпорту харчової продукції.

Завдяки сталому зростанню добробуту населення в регіоні, змінюється й сама модель споживання. Сучасні формати гіпер- та супермаркетів країн Перської затоки, завдяки великому вибору товарів, задовольняють будь-який смак та уподобання. Окрім того, держави активно інвестують у будівництво потужностей для переробки продукції, особливу увагу звертаючи, в першу чергу, на якісне пакування та брендинг продукції. Значним попитом на ринках Сходу користується продукція «Халяль». За оцінками експертів, імпорт цієї продукції до країн регіону може подвоїтися із 2010 року до 2020 року та сягнути $53,1 млрд. Саудівська Аравія та ОАЕ є найбільшими імпортерами регіону, тому на них і зупинимося більш детально.

Королівство Саудівська Аравія

КСА має найбільш розвинену економіку регіону, до того ж тут проживає майже 2/3 усього населення країн Близького Сходу. Останні роки Саудівська Аравія активно розвиває власне виробництво харчової продукції, проте цього все одно недостатньо для задоволення внутрішнього попиту. У 2008 році уряд країни призупинив виробництво пшениці до 2016 року, задля захисту своїх запасів води, що виснажуються. Відповідно, внутрішнє виробництво борошна та пшениці знизилось у середньому на 17,1% в період з 2006 по 2012 роки. Королівство багато інвестує в сільськогосподарські проекти країн Близького Сходу, які не входять до GCC, хоч і є їхніми торговельними партнерами. Уряд Саудівської Аравії надає безвідсоткові позики та субсидії на виробництво окремих продуктів харчування, а також дозволяє безмитне ввезення сировини. Транснаціональні корпорації створюють спільні проекти та укладають ліцензійні угоди з місцевими виробниками та інвесторами. Серед іноземних гравців на ринку КСА вже присутні MarsDelmonte, CO-RO, Danone, ArlaFoods, Heinz та ін.

Об’єднані Арабські Емірати

Завдяки своїй економічній диверсифікації, ОАЕ сьогодні – великий торговельний центр із великою кількістю туристів. Країна активно розвиває роздрібну торгівлю та ре-експортує товари до сусідніх країн, зокрема Дубай став третім великим ре-експортером у світі. Окрім цього, уряд ОАЕ інвестує в країни, звідки найбільше імпортує аграрну продукцію, підтримує їхнє сільське господарство та розвиває супутні технології. Також держава заохочує приватні компанії, які займаються збереженням та переробкою продукції, з метою подальшої трансформації країни у регіональній торгівельний хаб, який міг би стати гарантом харчової безпеки країн GCC.

Головними постачальниками харчових товарів до Об’єднаних Арабських Еміратів є Бразилія, Індія та США, при цьому найбільшим попитом користується перероблена продукція.

В ОАЕ значно зростає попит на біле м’ясо, яке не містить холестерин та відповідає релігійним вимогам. Попри наявність локального виробництва м’яса птиці, внутрішній попит забезпечується тільки на 12%. Органічна продукція, виробництво якої намагаються розвивати всередині країни, також користується успіхом серед споживачів. На сьогоднішній день органічну сертифікацію пройшли 17 місцевих компаній, ще 6 очікують на рішення.

Головні правила експорту продукції до країн Перської затоки

У січні 2003 року прийнято «Єдиний митний закон і єдиний митний тариф» для країн GCC. Було встановлено єдиний митний тариф у розмірі 5% для майже всіх продуктів харчування, а також прийнято єдину політику точок входу. Відповідно, на продукт ввезений на будь-який ринок цього регіону, буде нараховано відповідний митний збір тільки в точці входу, потім дозволяється безмитний транзит між країнами-членами GCC. Серед 7 еміратів ОАЕ, тільки Емірат Дубай вимагає, щоб усі продукти харчування, які імпортуються, були попередньо зареєстровані, а етикетки попередньо схвалені місцевим відділом охорони здоров'я.

У країнах Перської затоки встановлені єдині технічні регламенти щодо продовольчих і непродовольчих стандартів, термінів придатності та маркування. Ці вимоги – основа регулювання поставок продуктів харчування, проте вони досить схожі з вимогами нашої країни. Обов’язково мають бути зазначені дата-місяць виробництва для харчових продуктів з терміном придатності менше, ніж 3 місяці, або тільки місяць-рік, якщо термін придатності товару більший від 3-х місяців. Один із головних моментів: дати повинні бути вигравірувані або рельєфно надруковані чорнилом, яке не змивається, безпосередньо на всіх індивідуальних упаковках або на їхній оригінальній етикетці тільки виробником. Також обов’язково повинно бути зазначено назву продукту, інгредієнти в порядку спадання, використані добавки з позначкою «Е», жири тваринного походження, інгредієнти, які викликають підвищену чутливість чи алергію, країна походження, назва та адреса виробника (імпортера та інше), спеціальні умови зберігання, номер партії та харчова цінність продукту.

Процедура імпорту

Кожна партія продуктів харчування підлягає візуальному огляду в момент прибуття у порт призначення інспектором з охорони здоров’я. У той самий час митники перевіряють відповідність документів, у деяких випадках відбираються зразки для лабораторного дослідження.

Продукт, який  уперше завозиться в країну, підлягає жорсткому лабораторному контролю і матиме заборону на ввезення, якщо буде визначений як непридатний для вживання в їжу людиною, або таким, що не відповідає вимогам маркування. У такому випадку його, на вибір імпортера, або утилізують зусиллями місцевого муніципалітету, або реекспортують в країну походження протягом 30 днів. Продукт, в якому виявлено невідповідність маркування, може бути ре-експортований в третю країну. Всі продукти, що заплановані для імпорту, мають бути зареєстровані в реєстраційній та класифікаційній системі на основі штрих-коду. Це є обов’язковою умовою для здійснення імпорту.

Підбиваючи підсумки, я хочу підкреслити: попри те, що розпочинати реалізацію товарів на ринках країн Перської затоки досить складно, вони відкривають великі можливості для українських експортерів. Для представників бізнесу країн цього регіону вирішальне значення у виборі торгівельних партнерів та постачальників сировини мають особисті стосунки. Перш за все, вони дивляться на бездоганні рекомендації та досвід роботи з іншими компаніями, надійність та порядність партнера, а вже потім розглядають питання ціни товарів та вартості контрактів.

Важливою конкурентною перевагою має стати «технологічність» та якість нашої продукції. Тому ключове завдання − здивувати клієнта та запевнити у своїй надійності як партнера. Якщо переговори і перші поставки пройдуть вдало –  можете розраховувати на довгострокову й успішну роботу в цих країнах.

Я хочу ще раз підкреслити, що великі виставки міжнародного рівня, а також B2B заходи, або G2B зустрічі – це чудовий майданчик для налагоджування спільного діалогу. Уже зовсім скоро, 26 лютого цього року, протягом тижня у м. Дубай відбудеться 22-га Міжнародна виставка «Gulfood». Це один із найбільших щорічних заходів у світі, який користується особливою популярністю не лише в регіоні, а й в усьому світі. «Gulfood» – це міжнародна  платформа, в якій беруть участь понад 4800 компаній зі 120 країн світу. Захід надає можливість проведення торгових операцій для місцевих, регіональних та міжнародних виробників, постачальників, дистриб'юторів і роздрібних торговців. Ми щиро віримо в те, що участь у подібних заходах матиме позитивні результати для українських виробників. Саме тому вже котрий рік поспіль, у рамках виставки, Україна презентує свій національний стенд. Цього року 30 українських компаній – виробників продуктів харчування візьмуть участь у виставці. Завдяки подібним майданчикам з’являються нові можливості та домовленості для двосторонньої співпраці й ведення успішних бізнес-відносин на нових ринках. А ми, з боку Міністерства, будемо сприяти в цьому нашому бізнесу на офіційному рівні!

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter та підписуйтесь на канал в Telegram. Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

6 грудня 2016
Трофімцева: Україна планує збільшення обсягів експорту органіки до ЄС
Окремим перспективним напрямком збільшення експорту до країн ЄС може бути українська органічна продукція, причому, фактично вся лінійка, на яку...
5 грудня 2016
Трофімцева: 277 українських підприємств можуть експортувати свою продукцію до країн ЄС
277 українських підприємств можуть експортувати свою продукцію до країн ЄС, зокрема – 97 з них харчові та 180 нехарчові продукти тваринного...
1 грудня 2016
Трофімцева: Мінагрополіитики працює над збільшенням експорту продукції переробки
Одним із пріоритетних завдані міністерства аграрної політики та продовольства являється збільшення експорту продукції із доданою вартістю. Про це у...
9 листопада 2016
Трофімцева: Умови ведення агробізнесу в Україні сьогодні є привабливими для іноземних інвесторів
Український аграрний сектор сьогодні має великий потенціал для поглиблення двосторонньої співпраці з іноземними партнерами. Вже сьогодні...
9 листопада 2016
Трофімцева: Україна має відійти від сировинного виробництва
Один із головних пріорітетів Міністерства аграрної політики та продовольства – збільшення продукції із доданою вартістю. Про це у рамках...
16 вересня 2016
Україна та Індія мають розвивати IT-сектор в АПК ― Трофімцева
Співробітництво Індії та України у сфері агропромислового комплексу тільки починається. Про це сьогодні у рамках круглого столу "Індія-Україна:...
8 вересня 2016
Ольга Трофімцева стала заступником міністра з питань європейської інтеграції
Міністерство аграрної політики та продовольства України й надалі продовжує формування нової команди для проведення реформ у аграрній галузі. Про це...
1 березня 2016
Українські молокопереробники можуть постачати нішеві та традиційні продукти на ринок ЄС — Трофімцева
Українські молокопереробники можуть постачати специфічні нішеві та традиційні молочні продукти на ринок Євросоюзу. Таку думку під час...
12 вересня 2016
Ольга Трофімцева: Я дійсно не знаю усіх політичних ігор та інтриг, але це, мабуть, добре
У міністра аграрної політики і продовольства Тараса Кутового з’явився ще один заступник – з питань європейської інтеграції. Ним стала...
5 квітня 2017
Південна Корея ― інструкція до дії для експортерів
Дипломатичні взаємини між Україною та Південною Кореєю були встановлені ще у 1992 році. З того часу вони досить активно розвиваються. Наразі...