Закон 5600 – податкові зміни для агросектору: мінімальна плата за землю, оподаткування птахівників, акцизи

Мінімальне податкове навантаження на1 га сільськогосподарської землі, сплата податків птахівниками, земельний податок для «Укрзалізниці», поступки в акцизній марці для виноробів та продаж паїв – це ключові аграрні положення ухваленого парламентом закону 5600. Пройдемося по них. Загалом до другого читання подали 159 поправок, з яких 29 врахували.  

Мінімальне податкове зобов’язання – скільки податків платитимуть власники паїв 

Законопроектом 5600 для власників або користувачів сільськогосподарських ділянок (перебувають за межами населених пунктів) запроваджується поняття мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ). Це стосуватиметься як власників землі, на якій нічого не вирощується, так і фермерів чи аграріїв, які обробляють власну чи орендовану землю. Логіка мінімального податкового зобов’язання проста: з кожного гектару землі треба сплатити певну суму обов’язкових податків, і вона не може бути меншою від цього встановленого державою МПЗ.

Що входить у МПЗ:

• податок на землю
• податок з доходу за продаж урожаю, вирощеного на цій ділянці
• податок на доходи фізичних осіб
• військовий збір із зарплати найманих працівників.

Читати до теми: Законопроєкт 5600 – удар по агросфері: уряд хоче підвищити податки для АПК, виключити птахівників з 4 групи платників та змінити норми продажу землі

Якщо сплачена сума з 1 га землі менша за МПЗ – будь ласка, доплати у бюджет. Таким чином уряд хоче побороти тіньовий обробіток землі, який наразі завдає збитків бюджету на майже 12 млрд грн щороку і ставить в нерівні умови аграріїв.

Зібрані гроші від МПЗ розплодяться так:

• до місцевих бюджетів – 60 %,
• державний бюджет – 25 % 
• обласний – 15 % 

Розмір мінімального податкового зобов’язання відраховується від НГО і варіюється по роках у розмірі:

• 2022 рік — 4 %
• 2023-й — 5 %.

Читати до теми: Податковий мінімум на сільськогосподарські землі: як вивести з тіні 12 млн га?

 Скільки доведеться платити, наприклад, фермеру?

Приміром, землевласник має пай у Вінницькій області розміром 5 га. Середня нормативна грошова оцінка землі по області дорівнює 27 184 грн/га. Відповідно, МПЗ вже наступного року становитиме загалом 6 796 грн. А з 2023 року МПЗ складе вже 5 437 грн за пай», – порахував фермерську арифметику сайт Kurkul.com.

Щодо агрохолдингів, то річна сума сплати податків на 1 га у них зазвичай перевищує мінімальне податкове зобов’язання і становить 2300. Власникам паїв, які самостійно обробляють землю, потрібно порахувати суму сплачених ними податків і порівняти з МПЗ, і потім буде зрозуміло, доплачувати чи ні.

Земельна мапа України

Найповніша база даних про всі операції з сільськогосподарськими землями

Будь мобільний — слідкуй за ринком землі в Україні онлайн

Винятки зі сплати мінімального податкового забов'язання:

1. Від сплати МПЗ звільняються власники земельних ділянок, які станом на 01.01.2022 перебували у межах населених пунктів, або у дачних та садових кооперативах;
2. порядок зарахування сплачених податків в рахунок МПЗ диференційовано між сільгосптоваровиробниками і несільгосптоваровиробниками;
3. для забезпечення справедливого нарахування МПЗ за земельними ділянками державної та недержавної форм власності передбачено зарахування в рахунок сплати МПЗ лише 20% орендної плати за земельні ділянки, що належать до державної або комунальної власності (в першому читанні пропонувалося зараховувати повністю);
4. також фізичні особи звільняються від МПЗ, якщо орган контролю не вручив податкове повідомлення-рішення (ППР) у відповідні строки.

Читайте до теми: Структура сплачених податків агросектором за 2020 рік: земельний податок, ПДФО, ПДВ, податок на майно, рентна плата

Птахівники – правова колізія: два режими зі сплати податків

У кінцевому варіанті закону 5600 депутати створили правову колізію – проголосовано взаємовиключні правки в частині режиму сплати податків птахівниками.

Згідно з поправкою 117 авторства голови комітету з питань фінансової, податкової та митної політики Данила Гетманцева, розведення домашньої птиці та виробництво м’яса свійської птиці виключили з-під дії 4 групи платників єдиного податку. Тож за логікою цієї правки птахівники мають перейти на загальну систему оподаткування зі сплатою щороку 18% зі свого прибутку.

Підтримана під час другого читання законопроєкту 5600 поправка депутатів «Довіри» 119 говорить про збільшення ставки єдиного податку по четвертій групі з 0,95 до 50% від встановленої бази оподаткування – йдеться про НГО з 1 га сільськогосподарських угідь. Тобто сума по сплаті єдиного податку зростає фактично у 50 разів. Цій правці передувала ще одна поправка – 118 від «Довіри»: про скасування виключення пункту про виключення норми про виключення птахівників з 4 групи спрощенців (що передбачено фактично 117 поправкою Гетманцева). Однак саме її члени податкового комітету «забули» поставити на підтвердження у сесійній залі, чим і спровокували розмови про цю колізію. Дійшло до того, що наразі ні депутати, ні Мінагро, ні Офіс Президента не мають єдиного бачення, як трактувати ухвалені норми.

Як зізнаються окремі депутати цього комітету в довірчих розмовах, «забути» про цю правку в розпал фінального голосування за 5600 вдалося «завдяки наполегливим діям групи впливових депутатів цього комітету, яких пов’язують з агробароном Андрієм Веревським». Хор «ім. Верьовки» знову дає «концерти» в Раді? А от яка мета таких кроків – цілком практична і зрозуміла. Хто забув, можна пригадати, як через парламент протискувалися соєво-ріпакові поправки. Історія пам’ятає героїв.

Тож зараз виникла один в один ситуація з правкою Разумкова по «антиолігархічному» закону. Наразі не зрозуміло, який із режимів оподаткування кінцевий. Кожна зі сторін (птахівники і податківці) може трактувати закон по-своєму. Аби вирішити цю колізію, депутатам потрібно винести поправку 118 на розсуд колег в сесійній залі і підтвердити або скасувати її.

Як повідомили джерела AgroPolit.com у Офісі Президента, Володимир Зеленський не підпише цей законопроєкт, доки цю та інші подібні технічні колізії (вони є у законопроєкті) парламент не врегулює.

Голосування по цій та інших суперечливих правках може відбутися наступного сесійного тижня, тобто в середині грудня», — говорить наше джерело.

Читати до теми: Кредит на придбання землі та під заставу земельного паю: як аграрію отримати гроші у банків та з бюджету держави?

Укрзалізниця – земельний податок

Законопроєкт № 5600 передбачає зміни до Податкового кодексу, але він залишає земельний податок для «Укрзалізниці». Йдеться про те, що земельний податок під залізничними коліями зберігається для держкомпанії. Нагадаємо, що за даними звітності «Укрзалізниці» за перше півріччя, вона сплатила 2 млрд грн земельного податку.

Сухі вина – без наклеювання акцизної марки

Акцизні марки для натуральних вин та напоїв медових (так звані «тихі» або сухі вина) скасовано. Йдеться про те, що акцизна марка на «тихі» вина не клеїтиметься (це вина до 15 оборотів без кріплення та цукру). При цьому не йдеться про скасування сплати до бюджету акцизу, лише про те, що у виробників відпадає необхідність закуповувати цю марку та клеїти її (якщо приклеїли неправильно – це автоматично штрафні санкції податкової), тому такий крок позитивний.

Читати до теми: Закон про виноград, вино та винна карта України
 

Паї продаватимуться без оподаткування

За ставкою 0% може оподатковуватись продаж земельної ділянки с/г призначення, безпосередньо отриманої платником податку у власність у процесі приватизації земель державних КСП, або приватизації земельних ділянок, які перебували у користуванні такого платника, або виділеної в натурі (на місцевості) власнику земельної частки (паю), а також таких земельних ділянок, отриманих платником податку у спадщину.