Тимчасова комісія ВР з розслідування земельних питань – пугач для громад чи ефективний інструмент контролю?
Тимчасова комісія ВР з розслідування земельних питань – пугач для громад чи ефективний інструмент контролю?

Першого лютого 2022 року була створена Тимчасова слідча комісія Верховної Ради з розслідування можливих фактів незаконного та неефективного проведення органами державної влади, органами місцевого самоврядування заходів щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції земельних відносин (земельної децентралізації). До складу Тимчасової слідчої комісії увійшли 10 народних депутатів України, а її головою обрано народного депутата Андрія Богданця.

AgroPolit.com спробував з'ясувати нагальну потребу створення цієї ТСК, а також перелік питань та ризиків, які вона несе, адже на ринку почали озвучувати перестороги про те, що комісія може стати інструментом для «віджиму» земель ОТГ на користь зацікавлених сторін, які можуть стояти за нардепами. Варто зауважити, що одне з найважливіших питань, на які ми хочемо знайти відповідь – чи не стане ТСК дамокловим мечем над місцевим самоврядуванням і чи не призведе поява комісії до конфлікту між представниками державних органів та громад?

Склад Тимчасової слідчої комісії

Від депутатської фракції «Слуга Народу» до комісії залучили:

Богданця Андрія Володимировича – головою Тимчасової слідчої комісії,

Заблоцького Мар’яна Богдановича

Загоруйко Аліну Леонідівну,

Крейденка Володимира Вікторовича,

Літвінова Олександра Миколайовича,

Маслова Дениса В’ячеславовича,

Одарченка Андрія Миколайовича,

Халімона Павла Віталійовича;

Від депутатської фракції політичної партії Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» – Мейдича Олега Леонідовича;

Від депутатської групи «Довіра» – Горвата Роберта Івановича – заступником голови Тимчасової слідчої комісії.

Комітет зазначив, що від депутатських фракцій «Європейська Солідарність», політичної партії «Опозиційна Платформа – За Життя», партії «Голос» та депутатської групи «Партія «За майбутнє» пропозицій щодо кількісного та персонального складу утворюваної Тимчасової слідчої комісії не надійшло і у проєкті Постанови представники цих депутатських фракцій та депутатської групи відсутні.

Як прокоментував ситуацію Андрій Богданець, комісія створена у зв'язку з необхідністю з’ясування реальної ситуації з реалізацією законних прав та інтересів територіальних громад при користуванні землями державної та комунальної власності в Україні, вивчення законності й ефективності використання земель державної та комунальної власності, а також з метою напрацюванні якісних законодавчих ініціатив щодо усунення виявлених прогалин у законодавстві.

Чому було створено цю ТСК? Реформа децентралізації передбачає передачу з державної власності у власність громад значного обсягу земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що дозволить сформувати матеріальну основу місцевого самоврядування. Вже сьогодні цей процес відбувається з порушеннями. Завдання комісії – в межах парламентського контролю розслідувати факти порушень законодавства та за результатами роботи внести Верховній Раді України пропозиції щодо його вдосконалення», – заявив Богданець на своїй сторінці у ФБ.

Сьомого лютого пройшло перше засідання комісії.

За словами очільника новоствореної структури, на першому засіданні Тимчасової слідчої комісії вирішили організаційні питання: обрали секретаря Комісії – ним став Олег Мейдич, а також погодили направлення запитів до уповноважених органів державної влади, органів місцевого самоврядування, асоціацій органів місцевого самоврядування щодо надання інформації про наявні порушення законодавства під час реалізації повноважень щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції земельних відносин (земельної децентралізації).

Попереду багато роботи, про результати якої будемо вас обов’язково інформувати!» – заявив Богданець.

Політичний контроль

У свою чергу, заступник голови Ради Асоціації «Земельна спілка України» Андрій Мартин прокоментував для AgroPolit.com потребу створення ТСК таким чином:

Створення комісії – це ініціатива народних депутатів. Наскільки я розумію, вони хочуть розібратися з ефективністю виконання земельних законів, які були ухвалені раніше. Свого часу були нарікання з боку громад на роботу і зловживання з боку Держгеокадастру, а у представників державних структур виникало незадоволення діями громад у земельних питаннях… Тому, власне кажучи, народні обранці вирішили створити тимчасову слідчу комісію. Статус цієї комісії надає більше можливостей для запитів по роботі з різною інформацією, та й час на отримання необхідних звітів суттєво скорочується. Не знаю, наскільки це може бути інструментом тиску на голів громад – це відносне поняття. Швидше, тут парламент хоче розібратися в земельній ситуації, а парламент – це не правоохоронний орган, тому він за допомогою комісії може встановлювати певні факти і, якщо десь є ознаки злочину, може інформувати про це правоохоронні органи, щоб вони вже на це реагували», – прокоментував ситуацію Андрій Мартин.

За словами Мартина, робота комісії може містити ознаки суб'єктивного підходу, однак навряд чи вони зможуть якось нашкодити роботі місцевого самоврядування.

«Я думаю, що в рамках роботи цієї комісії народні депутати протягом 5-6 місяців будуть активно їздити по Україні, зустрічатися і з представниками органів місцевого самоврядування, і з представниками Держгеокадастру. Вони будуть ставити їм запитання і намагатимуться виявити якісь порушення, що стосуються земельної децентралізації. Звісно, у цьому питанні завжди буде присутній певний суб'єктивізм, але у разі виявлення порушень, які, на думку нардепів, можуть бути присутні в тому чи іншому випадку, до справи вже будуть залучатися правоохоронні органи, які і визначатимуть наявність порушення. У будь-якому разі, тимчасова слідча комісія – це парламентський контроль, а парламентський контроль – це політичний контроль. І найчастіше на основі цих політичних висновків приймаються якісь політичні та кадрові рішення», – заявив Мартин.

Читайте до теми: Детектор аграрних законопроєктів: публічні декларації та реальні голосування депутатів аграрного комітету 2021

Варто зауважити, що існують і скептичні думки щодо ефективності роботи комісії. Наприклад, перший заступник керівника Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад Іван Фурсенко висловив певний скепсис в спроможності ТСК підходити до земельних питань системно.

Я прихильник побудови системних інструментів контролю, а тимчасова слідча комісія у Верховній Раді – це не те, адже ВР – це законотворчий орган, не виконавчий і тим більше не правоохоронний. До того ж у ній представлені не всі депутатські фракції, адже не всі хочуть цим питанням займатися. Також виникає питання ефективності роботи ТСК, адже я сумніваюся, що невеличка за кількістю команда нардепів зможе системно вирішувати проблеми в землевпорядкуванні. Скоріше за все, це будуть точкові виїзди і розгляд якихось окремих питань», – заявив Фурсенко.

За його словами, причина створення цієї комісії – неефективна передача земель від держави до громад.

«Я погоджуюся, з 2017 року по 2019 рік передачу земель можна назвати неефективною, адже вона передавалася за допомогою окремих постанов уряду. Там не вся земля була інвентаризована і, відповідно, не вся земля була передана. До того ж у нас взагалі відсутня прозорість процесів у цій сфері. Нагадаю, що під час створення Держпродспоживслужби у 2015 році була ліквідована Державна інспекція сільського господарства, в рамках якої працювала земельна інспекція і яка контролювала Держземагенцію з управління земельними ресурсами. Реформа призвела до того, що Держземагенція влилася у Держземкадастр (ДЗК). Тож ДЗК виявився таким собі триголовим змієм: він розпоряджався землями, сам себе контролював і третя його функція – ведення координат. Власне, Державний земельний кадастр повинен був лише вести дані про точки земельних координат. А прийшли до того, що наявні землі пороздавали, і коли був прийнятий закон про земельну дерегуляцію, з'явилися проблеми з громадськими та державними землями», – заявив Іван Фурсенко.

Тимчасова комісія ВР, окрім державних земель, буде перевіряти діяльність комунальних підприємств і взагалідіяльність органів місцевого самоврядуваннящодо ефективного управління земельними відносинами, в тому числі і щодо наповнення місцевих бюджетів, а також створення меж місцевими громадами.

Місцеві громади зараз самі це зробити не в силах, держава ні методологічно, ні науково, ні практично з цим питанням не допомагає, хоча обіцяли створити сервісноорієнтовану службу, яка мала б співпрацювати з громадами. На жаль, цього не відбулося, і не тому що Держгеокадастр і його керівництво цього не хоче, а тому що держава (в особі народних депутатів) не заклала у фінансування Держгеокадастру відповідні фінансові ресурси. Тому ми сьогодні бачимо ситуацію, що у Держгеокадастру коштів немає, а депутати створюють якусь ТСК і будуть вирішувати якісь питання. Зараз важко зрозуміти, чим саме вони будуть займатися, однак за відчуттями – це точно не системне вирішення проблеми», – прокоментував ситуацію Фурсенко.

Ризик від ТСК – перерозподіл земель ОТГ

Власне джерело AgroPolit.com в Держгеокадастрі не бачить у створенні ТСК системного підходу. За інформацією від нашого джерела, ТСК – це швидше інструмент для точкових рішень в окремо взятих питаннях, ніж спроба системно вирішити давно перезрілі проблеми у земельних відносинах на місцях.

Як прокоментував ситуацію для AgroPolit.comстарший партнер адвокатської компанії «Кравець і партнери» Ростислав Кравець, робота ТСК може суттєво нашкодити не лише АПК чи вдарити по підсиленню державних інститутів. Якщо комісія почне зловживати своїми функціями, це може спричинити розкол та спробу федералізації окремих регіонів.

З огляду на те, що сьогодні багато нардепів не демонструють бажання виконувати навіть присягу, яку вони давали народу України, то особисто я бачу загрози, які може нести громадам ця комісія. Комісія може стати інструментом, який дозволить віднімати землю у громад або тиснути на осіб, які не хочуть виконувати якісь угоди поза законом або не хочуть співпрацювати з людьми, які можуть стояти за депутатами. Наприклад, комісія може визначити, що якась громада неналежним чином використовує землі, і тому потрібно ці землі передати у держвласність. Або вона може встановити, що певна ділянка забруднюється і, відповідно до закону, законсервувати цю землю, не даючи можливість використовувати угіддя у подальшому. Механізмів є дуже багато, включаючи і прямий тиск за допомогою правоохоронних органів. Якщо такі зловживання виникнуть, це може призвести до протидії з боку громади за допомогою територіальної оборони. Що, у свою чергу, може призвести до розпаду країни на невеликі анклави. І такий крок може стати шляхом до роз'єднання країни», – повідомляє про ризики Ростислав Кравець.

Наостанок варто додати, що відкриття ринку землі та впровадження реформи децентралізації сприяло передачі з державної до комунальної власності територіальних громад значного обсягу земель. Поряд з цим існує низка фактів про незаконну передачу у власність та користування земель державної власності, а також повідомлення про незаконне та неефективне користування та розпорядження комунальними землями сільськогосподарського призначення.

Читайте до теми: Продовольча безпека України, або гасіння пожежі без жодної стратегії

Утворення ТСК, серед іншого, дасть змогу розслідувати найгучніші повідомлення про незаконні дії, пов'язані із обігом землі. Однак чи буде від цього якась реальна користь, чи ми вчергове побачимо «танок з бубном» або спробу «віджати землю» і почати земельну колотнечу– покаже час.

Віталій Хворостяний, журналіст AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

Вибір редакції

22 лютого 2022
Галина Янченко: Шквалу земельного рейдерства в Україні у найближчі роки не очікується
Відкриття ринку землі та пожвавлення інтересу інвесторів, земельне та аграрне рейдерство, реформа доданої вартості та як Україні скористатися...
15 лютого 2022
Тимчасова комісія ВР з розслідування земельних питань – пугач для громад чи ефективний інструмент контролю?
Першого лютого 2022 року була створена Тимчасова слідча комісія Верховної Ради з розслідування можливих фактів незаконного та неефективного...