Законопроєкт 5600 – удар по агросфері: уряд хоче підвищити податки для АПК, виключити птахівників з 4 групи платників та змінити норми продажу землі

Всі аграрії та профільні асоціації дуже стурбовані законодавчою ініціативою щодо внесення змін в оподаткування, яке стосується роботи АПК. Зокрема, йдеться про новий урядовий законопроєкт, який було нещодавно зареєстровано у Верховній Раді – це комплексний законопроєкт №5600 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень». Agropolit.com проаналізував претензії аграріїв та представників профільних асоціацій і зібрав найвагоміші зауваження до цього законотворчого кроку уряду.

Проблематика законопроєкту 5600

Марія Дідух, директор ГС «Всеукраїнський аграрний форум»

Законопроєкт 5600 – це комплексний документ, який вважається найбільш всеохоплюючим щодо змін в оподаткуванні, і його ухвалення, на думку урядовців, має посприяти збалансованості бюджету. Однак цей законопроєкт не обговорювався публічно, текст його був недоступний профільним фахівцям, його навіть не було в порядку денному уряду, коли його розглядали. Він відразу з'явився у Верховній Раді. І в тексті цього документу були знайдені такі сюрпризи, яким навряд чи зрадіють українські аграрії.

Спочатку ключова ідея цього законопроєкту полягала в тому, щоб вирівняти податкове навантаження на аграріїв і вивести нелегальних підприємців з тіні в правове поле. Однак в кінцевій редакції законопроєкту 5600 ми бачимо, що норми документу направлені не на вирівнювання норм для всіх, а лише на збільшення в два рази податкового навантаження на тих аграріїв, які працюють легально. А також ми бачимо норми, які значно розширюють повноваження органів контролю і надають їм більше інструментів для тиску на бізнес.

Наприклад, якщо суб'єкту господарювання висловлена підозра у якихось податкових зловживаннях, то ще на період досудового розслідування податкові органи мають право накладати арешт на майно виробника.

Спільна позиція шести аграрних асоціацій з пропозиціями вже направлена в листах Президенту Володимиру Зеленському, голові Верховної Ради Дмитру Разумкову, міністру агрополітики Роману Лещенку, а також головам профільних комітетів парламенту. Хотілося б, щоб при розгляді законопроєкту в нього були внесені запропоновані зміни, які не дозволять завдати збитків у агросекторі.

Хочу зауважити, що питання єдиного соціального навантаження на гектар обговорювалося аграрною громадськістю і підтримувалося вже досить давно. Навіть був поданий окремий законопроєкт №3131 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо детінізації виробництва сільськогосподарської продукції», який тривалий час доопрацьовувався, правився і т.д. Цей законопроєкт підтримувався аграріями, але уряд вирішив подати свій – №5600. Наразі ті норми, які закладені у законопроєкт 5600, а саме – норми з мінімального податкового зобов'язання, викликають безліч питань з боку аграріїв.

Читайте до теми: П'ять законодавчих кроків до земельної реформи: земельна дерегуляція, податки, кредитування, право користування землею та зміни до системи управління

Боротьба зі «скрутками» та законопроєкт 5636

Ще один законопроєкт, зареєстрований в Раді разом з 5600, викликав чимало запитань в аграрної спільноти – це законопроєкт №5636 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо справляння податків з платників податків – суб'єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері сільського господарства». В законопроєкті 5636 містяться норми із запобігання «скруток» і боротьби з неповерненням валютної виручки в Україну. Гарна ініціатива, але норми закону прописані так, що при їх реалізації – це не лише не допоможе з поверненням виручки недобросовісними експортерами в країну, а навпаки – значно ускладнить роботу тим, хто зараз офіційно і добросовісно працює за контрактами.

Удар по малому аграрному виробництву

Леонід Козаченко, президент ВГО «Українська аграрна конфедерація»

Законопроєкт 5600, який мав би сприяти деолігархізації країни, чомусь (в окремих пунктах) демонструє загрозу аграрному бізнесу, зокрема малому та сімейному бізнесу.

Зокрема, пропонується вдвічі підвищити єдиний податок для аграріїв 4 групи оподаткування, а також дискримінувати галузь птахівництва, яку примусово вилучать з 4 групи оподаткування. До цієї групи входять не лише агрохолдинги, а й невеликі фермери, які вирощують у селах гусей, куріпок та іншу домашню птицю.

Крім того, законопроєкт не передбачає достатній перехідний період, оскільки нові норми, в разі його ухвалення, почнуть діяти з 1 січня 2022 року. Варто зупинити розгляд цього законопроєкту у сесійній залі і, можливо, треба подати окремий закон або врахувати ті пропозиції, правки і зміни, які подали аграрії. Надважливе питання, коли розглядаються зміни монетарної та фіскальної політики в АПК – долучати до процесу Мінагрополітики, МЕРТ, Мінфін та інші профільні інституції і громадські організації.

Було б доцільно на законодавчому рівні розділити платників податків та суб'єктів господарювання на три групи. Адже не може мале сімейне господарство зі своїми, наприклад, 5 га в обробітку і агрохолдинг з 500 тис. га мати єдину базу оподаткування. Вона має бути різною, так само, як і система державної підтримки.

Читайте до теми: Щоб в Україні не було аграрних «пожеж», уряду слід прописати аграрну політику на 15- 20 років вперед

Альтернатива 5600

Іван Мірошніченко, голова ради ГО «Бізнес – Варта», народний депутат 8-го скликання («Об'єднання Самопоміч»)

Напередодні відкриття ринку землі аграріям не надали кредитування, не запровадили ефективних механізмів захисту власності, а вже дають додаткове навантаження та податкові зобов’язання.

Надрокористувачі теж не задоволені проєктом Закону і наразі підтримують альтернативний ПЗУ №5600-7, оскільки, на їхнє переконання, саме він містить найбільш послідовні зміни стосовно розрахунку ренти на видобуток залізної руди та інших мінералів.

Проєкт Закону про боротьбу з чорним ринком, без сумніву, необхідний. Чорний ринок сільськогосподарського виробництва має бути вирівняний та виведений на світло за рахунок єдиного податку з гектару для всіх власників та орендаторів землі. Цей аспект дуже важливий, коли 40% землі, задіяної у виробництві, перебуває в тіні і вироблена продукція обертається в паралельній темній економіці. Адже ті, хто не платить податки – крадуть у держави та людей ресурс та руйнують чесний бізнес.

У запропонованому №5600 є низка недопрацювань:

1) Некоректно прописана група пов’язаних осіб (зокрема, вказано, що якщо два власники-фізособи в декількох компаніях – це не група)

2) Запровадження права податкової застави у разі адміністративного чи судового оскарження рішення-повідомлення може сприяти виникненню корупції.

3) 5% мінімальне податкове зобов’язання – це забагато. За розрахунками експертів, оптимально 3-3,5%, якщо знімається мораторій на індексацію нормативної грошової оцінки.

4) До МПЗ зараховується весь розмір орендної плати за державні та комунальні землі. Водночас орендарі приватних земель зараховуватимуть до МПЗ лише 20% сплачених з орендної плати податків. Можлива маніпуляція, за якої орендарі державних і комунальних земель за рахунок зарахування орендної плати перекриватимуть МПЗ з приватних земель. В альтернативному п/з 5600-4 пропонується для державних та комунальних земель застосувати 50% коефіцієнт МПЗ, але не зараховувати до нього сплачені суми орендної плати.

В результаті незадоволення цим проєктом закону було зареєстровано 7 (!!!) альтернативних проєктів законів. Це означає, що є великі розбіжності у баченні та розумінні, як має бути. В таких випадках треба знімати законопроєкт та готувати новий, проводячи професійне обговорення.

«Бізнес-Варта» об’єднує інтереси різних бізнесів і готова виступити об’єднавчою платформою для напрацювання спільного рішення. 

Ми точно не можемо допустити врахування інтересів одних і неврахування інтересів інших. Тому ми сядемо за один стіл переговорів і ухвалимо рішення, порадимося з членами МДО «Бізнес-Варта», залучимо інших парламентарів до діалогу.

Читайте до теми: Порядок та напрямки отримання держпідтримки українським виробникам зрошувальної техніки – офіційно

Недоліки законопроєкту 5600

Роман Сластьон, генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу»

Законопроєкт 5600 мав би зробити податкові умови для всіх платників податків рівними та змусити тіньових виробників сплачувати той мінімум, який сплачують легальні товаровиробники до бюджетів різних рівнів. Однак пропозиція уряду підняти оподаткування для сільгоспвиробників в два рази – для платників 4 групи – додатково вилучить з кишень агровиробників близько 5,3 млрд грн на рік.Зауважу, це без урахування того, що Державній податковій службі дають надзвичайні повноваження з контролю, через що ми можемо повернутися до податкового терору. До того ж це навряд чи позитивно вплине на громади. Адже більшість сільгоспвиробників мають соціальні угоди і на благодійній основі допомагають місцевим громадам у селах. У середньому на соціальні потреби аграрії виділяють 200 грн з одного га, тож додатковий податковий тягар вдарить по таких програмах.

Наслідки виключення товаровиробників з 4 групи платників податків

Насправді платниками 4 групи єдиного податку є майже всі сільгоспвиробники, у кого частка виробництва направлена на виготовлення та переробку продукції. Зараз їх хочуть перевести на загальну систему оподаткуванняіз заміною єдиного фіксованого податку на податок з прибутку.

Це ключова відмінність. Питання полягає в тому, що податок на прибуток хтось сумлінно сплачує, а хтось намагається оптимізувати. Це ми часто бачимо як у великому бізнесі, так і в середньому сегменті. Тож така ініціатива частково стимулює виробників переводити виробництво в тінь. Наслідки ми бачили під час відмови від спецрежиму повернення ПДВ – мільйони тон зерна, яке продається за готівку, і потім через схеми та «скрутки» ділки отримують відшкодування цього ПДВ з державного бюджету.

Читайте до теми: Розподіл держпідтримки АПК у 2021 році з покроковою інструкцією отримання коштів

Зміна індексації НГО та податків на купівлю/продаж землі

У законопроєкті 5600 була змінена норма, яка стосується індексації НГО землі – це база оподаткування. Фактично ця норма – це додаткові 1,5 млрд грн втрат для сільськогосподарських виробників.

У законопроєкті 5600 з'явилися «цікаві» новації щодо купівлі/продажу нерухомості і, зокрема, земельних ділянок. Всі знають, що з 1 липня буде відкритий обіг земель сільськогосподарського призначення, і законотворці вирішили збільшити податок на продаж земельної ділянки – з нинішніх 5% ПДФО до 18% (якщо ділянка перепродається втретє). Тобто продаючи ділянку, власник має віддати державі майже 20 % від її вартості – і це ми зараз говоримо про приватну власність. Аргументація авторів законопроєкту – це, мовляв, унеможливить спекуляції землею.

Однак спекуляції з перепродажем землі можна заблокувати іншими механізмами, і не потрібно прикривати збільшення податків до 18 % удаваною турботою про боротьбу із шахраями.

Якщо така ініціатива буде прийнята, за нашими підрахунками, це призведе до збитків та втрат у вартості землі під час купівлі/продажу на рівні 2,2 млрд грн на рік. Відповідно, ці збитки ляжуть на плечі як тих, хто купує, так і тих, хто продає, а також зменшить вартість земельних ділянок на ринку. Це дуже дивна ініціатива уряду.

Ми підрахували, що для добросовісних платників податків цей законопроєкт у комплексі з підвищенням єдиного податку сумарно становитиме 15,3 млрд грн щороку.

І в той час як в Європі на підтримку аграріїв виділяють дотації та всіляку підтримку (в середньому 300 євро на гектар), українські аграрії бачать від державного сектору лише всіляку шкоду. Не отримуючи належної державної підтримки (у 2019 році її зменшили удвічі– з 8 млрд грн до 4, а також за останні роки була скасована пільга зі спец режиму – це мінус 35 млрд грн, у нас були «дивні» соєві правки, які через відсутність відшкодування ПДВ також формували мільярдні збитки), на українських аграріїв хочуть навісити додаткове оподаткування, зменшивши їх конкурентоспроможність на глобальному ринку.

Читайте до теми: Структура аграрного експорту України з США, Китаєм, Ізраїлем, ОАЕ та ЄС за 2017-2020 роки

Виключення птахівників з 4 групи платників податку вдарить по бюджетам громад

Павло Мороз, керівник відділу аналізу та адміністрування, департаменту виробництва продукції рослинництва і тваринництва МХП

Єдиний податок 4 групи є бюджетоутворюючим для багатьох ОТГ. Адже платниками 4 групи єдиного податку є майже всі сільгоспвиробники, у кого частка виробництва направлена на виготовлення та переробку продукції. Якщо перевести їх на загальну систему оподаткування – це вдарить по сімейних фермах та невеликих господарствах, які працюють безпосередньо в межах ОТГ.

Однією з ініціатив урядовців-авторів законопроєкту пропонується вдвічі підвищити єдиний податок для аграріїв 4 групи оподаткування, а також дискримінувати галузь птахівництва, яку примусово вилучать з 4 групи оподаткування. До цієї групи входять не лише агрохолдинги, а й невеликі фермери, які вирощують у селах гусей, куріпок та іншу домашню птицю.

Коли в кулуарах Мінфіну та уряду ходила перша презентація цього законопроекту, там навіть не було розрахунків про наслідки виключення птахівників з 4 групи. Вони з'явилися лише за два тижні після реєстрації закону. І з'ясувалося, що такий крок дасть бюджету лише плюс 100 млн грн. – це крихітна користь для держави. Але натомість ніхто не порахував, скільки втратять місцеві бюджети, де єдиний податок 4 групи є бюджетоутворюючим. Фермерські господарства, які мають КВЕД птахівництво і рослинництво вже й так мають збільшення собівартості продукції сьогодні через підвищення цін на сировину – зернові, з яких виготовляються комбікорми. В першу чергу, мова йде про кукурудзу, яка вдвічі виросла за півроку в ціні (до $280/т станом на початок червня 2021 року). Аграрії в мінусі вже другий рік поспіль – як птахівники, так і виробники яєць. І сьогодні їх хочуть перевести на загальні умови оподаткування. Тож – не буде цих 100 млн грн. в держбюджеті від фермерських господарств і не буде єдиного податку 4 групи в бюджетах сіл.

Нещодавно мені довелося спілкуватися з представником сенату Нідерландів. Він розповів, що у них в країні є 2 млн га сільськогосподарських земель і вони експортують продукції на 90 млрд євро (переважно – це продукція з високою доданою вартістю). Україна має понад 30 млн га сільгоспземель. Ми експортували продукції за минулий рік (і це рекорд!) – на 22,4 млрд доларів і 70 % експортної продукції – сировина, для якої вже зробили 14 % ПДВ. І частка продукції з високою маржинальністю за останні два роки зменшилася. Питання – уряд хоче Україну остаточно затвердити у якості сировинного придатку?

Економічні наслідки податкових змін

Олександр Бакуменко, голова ради директорів асоціації «Союз птахівників України»

Розвинуті країни під час пандемії коронавірусу, коли економіка почала падати, виділили чималі кошти (загалом, приблизно $7,3 млрд) на підтримку власних вітчизняних виробників. Зрозуміло, що, коли йде вливання фінансових ресурсів, які не забезпечуються товарним покриттям, це призводить до підвищення світової інфляції. Саме тому ми бачимо зростання цін на сировинних ринках. І в цивілізованих країнах, у такому разі, зменшується фіскальне навантаження на виробників, зокрема харчової продукції. Наприклад, в ЄС, Канаді, США та інших країнах діє знижена ставка ПДВ (від 5% до 9%). Таким чином населення отримує соціальний захист (немає різких цінових коливань) та забезпечення необхідними продуктами, а також збільшується обсяг ринків для внутрішніх виробників. Кредити для аграріїв в таких країнах видають за ставкою від 0% до 1%. Також діють різноманітні субсидії, доступні лізингові програми з постачання обладнання та інше.

В Україні замість підтримки аграріїв, які формують значну частку ВВП (до речі, за 2020 рік ВВП агрокомплексу впав на 12 %), їх вчергове намагаються затиснути податковими навантаженнями. До того ж абсолютно незрозумілою ініціативою з боку держави є пропозиція виключити птахівників з 4 групи платників податків. Навіть в пояснювальній записці до законопроєкту відсутнє будь-яке пояснення цієї ініціативи. Така ініціатива – це пряме порушення Конституції, норм Податкового кодексу та законотворчого регламенту, адже цей документ ні з ким не погоджувався.

Птахівництво зазнає збитків

Варто зауважити, що за останні два роки птахівництво (а саме: два роки поспіль – виробництво яєць та за минулий рік – м'ясне птахівництво) зазнає збитків. Це стосується навіть великих публічних компаній, чиї акції котуються на міжнародних біржових майданчиках. У порівнянні з минулим роком у нас скоротилося виробництво яєць на 21 % (такого не спостерігалося за останні 20 років). Виробництво м'яса птахів скоротилося на 8 %. З ринку пішов такий великий виробник, як ТОВ «Комплекс «Агромарс», вдвічі зменшила виробництво яєць ще одна велика компанія ТОВ «Авангард» і низка дрібніших. Тобто ми бачимо системну кризу виробництва, адже за останній час закрилося 20 аграрних підприємств, орієнтованих на птахівництво; 15 тис. працівників залишилися без робочих місць (із загальної кількості 130 тис. працівників у птахівничій галузі).

Птахівники, молочники, тваринники вже тричі писали прем'єр-міністру, пояснювали ситуацію, демонстрували шляхи виходу з кризи – потрібно дати можливість кредитування з компенсацією відсотків; потрібно ухвалити закон про скорочення ставки ПДВ на продукти харчування, як це зроблено в інших країнах. Увідповідь – нуль реакції. Така реакція, точніше – її відсутність – це також вперше трапилося за останні 20 років.

Тож далі ми бачимо таке: якщо в цивілізованих країнах кошик споживача на 24-32% складається з продуктів харчування, то в Україні вони складають понад 55 %. Додамо сюди 20 % комунальних послуг і отримаємо показник близько 80 %. Саме тому адекватно підняти ціни на продукти харчування – неможливо. У народу просто відсутня така купівельна спроможність.

Другий момент: птахівництво – це виробництво з високою доданою вартістю. За цим напрямком Україна входить до ТОП-10 світових експортерів та виробників і генерує близько $1 млрд виручки. Ми експортували продукцію в сотні країн світу. Зараз це все різко скорочується. Нагадаю, що ті 15 тис. працівників, яких скоротили, пішли на біржу праці, і сьогодні чимала частина з них отримує допомогу з бюджету країни. Тож, якщо прибрати з 4 групи цілу галузь, до якої входять не лише виробники курятини, але й інші виробники (незалежно від розміру) – це буде катастрофа для економіки країни.

Читайте до теми: Структура сплачених податків агросектором за 2020 рік: земельний податок, ПДФО, ПДВ, податок на майно, рентна плата

Реакція Мінагрополітики та депутатів аграрного комітету

Микола Сольський, голова агарного комітету Верховної Ради

Вирівнювання податків для всіх учасників ринку – це правильно, але в законопроекті 5600 існує чимало дискримінаційних моментів.

Я вважаю, що потрібно було вже давно вирівняти податкове навантаження на аграріїв і створити однакові умови для всіх учасників ринку. Однак в кінцевій редакції законопроєкту 5600 ми бачимо, що документ передбачає додаткове підсилення фіскальних органів – я проти цього. Також проект передбачає переведення птахівників на загальну систему оподаткування із заміною єдиного фіксованого податку (4 група) на податок з прибутку. Скажу чесно, я не знайомий з керівниками найбільших птахівничих підприємств, але вносити базові зміни в закон, намагаючись виписати їх під конкретних осіб – це хибний крок.

Аграрний комітет погодив альтернативний законопроєкт №5600-4

Олег Тарасов, голова підкомітету з питань удосконалення структури державного управління в сфері агропромислового комплексу

На засіданні Комітету 23 червня обговорили урядову ініціативу, яка стосується внесення змін в Податковий кодекс щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень – законопроект 5600.

За підсумками розгляду Комітет підтримав альтернативний проект 5600-4 (із пропозиціями, викладеними в проектах 5600-2 і 5600-6) без дискримінаційних положень, передбачених основним.

Чому аграрний комітет не підтримав 5600:

 - 5600 встановлюється мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) в рік з 1 га с/г землі, що у власності чи користуванні, в розмірі 5% від нормативної грошової оцінки (НГО), що перевищує середні по Україні показники суми сплачених податків легальних с/г виробників (до 4% НГО).

+ Альтернативним 5600-4 пропонується встановити МПЗ в розмірі 4% від НГО! Для ФОП – платників єдиного податку четвертої групи (сімейні фермерські господарства до 2 га) – 2% НГО.

 - 5600 встановлюється пільга для фіз.осіб, в яких менше 0,5 га с/г землі. Але норма виписана таким чином, що якщо у фіз.особи більше 0,5 га, то з розрахунку МПЗ 0,5 га не віднімається. Наприклад, якщо в фізичної особи 0,51 га, то МПЗ застосовується до усіх 0,51 га, а не до 0,01 га.

+ В альтернативному 5600-4 пропонується звільнити від МПЗ 0,5 гектари, які перебувають в користуванні будь-якої фізичної особи.

 - В енергетичній сфері скасування пільг з акцизного податку для «зеленої» електричної енергії протиставляє Україну Зеленому курсу Європи та відштовхує інвесторів через невизначений тариф на електроенергію.

+ Альтернативним 5600-4 акциз на енергетику з відновлювальних джерел не вводиться. Пропонується дозволити виробникам «зеленої» електроенергії виключати з прибутку нараховані, але не отримані кошти за поставку електроенергії, до моменту їх фактичної оплати.

 - Також, варто зауважити, що 5600 містить ряд інших ініціатив, які дискримінують платників податків по відношенню до контролюючого органу. Тому з тексту альтернативного 5600-4 такі зміни вилучені.

+ Отже, у проекті 5600-4, на відміну від 5600, пропонується вирівнювання податкового навантаження для всіх землекористувачів, а не його підвищення, як це пропоновано в основній редакції 5600.

+5600-4 перекриваються шляхи до маніпуляцій при розрахунку та адмініструванні МПЗ.

+ Прибираються можливості для тиску на бізнес з боку фіскальних органів.

Підтримка 5600 в першому читанні

Роман Лещенко, міністр аграрної політики та продовольства України

Я абсолютно переконаний у необхідності підтримки та прийняття в першому читанні урядового законопроекту №5600 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», внесеного 02.06.2021 року. Також висловлюю категоричне застереження щодо прийняття альтернативних законопроектів на даному етапі, оскільки це неминуче призведе до затягування строків розгляду на догоду монополій та олігархату, які блокують законопроект різними способами.

Після прийняття законопроекту №5600 Верховною Радою України у першому читанні Мінагрополітики проведе розширені консультації з аграрними асоціаціями та с/г товаровиробниками для підготовки відповідних пропозицій до другого читання по запропонованим альтернативним законопроектам з метою прийняття в цілому закону задля детінізації аграрного сектору.

Наразі критично важливо в максимально стислі регламенті строки прийняти урядовий законопроект №5600 в першому читанні. Міністерство чекає деталізовані пропозиції від усіх зацікавлених суб'єктів щодо удосконалення правового регулювання в законопроекті.

Хворостяний Віталій, журналіст AgroPolit.com