Іван Чайківський: Щоб в Україні не було аграрних «пожеж», уряду слід прописати аграрну політику на 15- 20 років вперед
Іван Чайківський

Що буде з ринком землі, встигнуть прийняти чи ні пакет земельних законів до 1 липня, чи змінилася філософія державної підтримки АПК на 2021 рік (про нові та старі програми), коли стратує агрострахування (законопроект № 5104) та чи буде стимулювання проєктів зі зрошення (№ 5202), куди заведе державне регулювання цін на сільськогосподарську продукцію і чи є йому альтернатива, обмеження імпорту добрив та ліцензування пального – це перелік основних законодавчих питань для парламенту до кінця цієї сесії, а також – «гарячі» запити на оперативну відповідь від бізнесу до влади. Відповіді AgroPolit.com запитав у народного депутата України, члена депутатської групи «Партія «За майбутнє», секретаря Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Івана Чайківського:

AgroPolit.com: Оцініть розподіл коштів на програми державної підтримки АПК у 2021 році – на що чекали і що отримали?

Іван Чайківський: Ми маємо розуміти, що живемо в певному економічному середовищі. Наша економіка вбудована у світову економіку. У нас в рослинництві все вдало складається: вирощуємо хороші врожаї, українське зерно в світі користується великим попитом, завойовуємо перші місця з експорту.

Але маємо зрозуміти для себе – це тільки частина нашої роботи, великого процесу, і до виробництва зерна чи технічних культур не так багато залучено людей. Завдання ж уряду глобальне – нарощувати виробництво продукції з доданою вартістю і створювати нові робочі місця в АПК і на сільських територіях. Маємо створювати умови, щоб наш український фермер та загалом усі аграрії максимально створювали додану вартість і працювали спокійно. Додана вартість в АПК – це, серед іншого, розвиток тваринництва, наступний крок – глибша переробка аграрної сировини.

Говорячи про дотації, давайте поглянемо на наших сусідів: вони потужно дотують сьогодні свою переробну галузь і стимулюють своїх фермерів. Звичайно, наші фермери не перебувають в однакових конкурентних умовах з європейцями. А без цього шансів розвивати додану вартість в Україні немає, адже ніхто не буде ризикувати.

Роман Лещенко: Створення продукції із високою доданою вартістю має стати пріоритетом в агросекторі

Держпідтримка АПК на 2021 рік – це декларація урядом зміни філософії та підходів, але суми ще замалі

AgroPolit.com: Це означає, що в програмі держпідтримки аграріїв на 2021 рік не передбачена можливість розвитку доданої вартості?

Іван Чайківський: Не зовсім. Знаєте, ви мене питаєте конкретно за програму, але я спочатку хочу вам роз’яснити, чому вона виписана саме так. Дивіться, звичайно, ці кошти є мізерними відносно того, скільки Європа сьогодні виділяє дотацій на свого фермера. Але з іншого боку – це своєрідна декларація того, що держава намагається правильно налаштувати механізм держпідтримки аграріям. Держпідтримка АПК на 2021 рік – це декларація урядом зміни філософії та підходів, але суми ще замалі. Якщо ми хочемо отримати додану вартість в АПК, слід направляти набагато більше коштів. Якщо уряд зробить ставку на підтримку тваринництва, то через 2-3 роки бізнес віддячить зростанням наповнень до бюджету у вигляді податків. Якщо б з бюджету виділили умовно 10-15-20 млрд грн, то через 2-3 роки держава отримала б від аграрного сектору 40-50-60 млрд грн податків.

Читати до теми: Держпідтримка аграріїв 2021: агрострахування, посуха, зрошення, картоплярство, органічна продукція та гречка
 

При розмитнені великої рогатої худоби присутня нульова ставка ПДВ, а, наприклад, при розмитнені племінних кіз, яких ми можемо завозити в Україну для племінної справи, має сплачуватися 20% ПДВ

AgroPolit.com: Тобто курс задано, лишилося наповнити його фінансами?

Іван Чайківський: Я б не сказав, що він на 100% заданий правильно, ми лише намагаємося його задати. Звичайно, його треба допрацьовувати. Ми з колегою по аграрному комітету – я із Степаном Чернявським – їздили дивитися ферми з козівництва (до нас багато зверталося фермерів). Фермери зверталися із запитанням, чому виникла така несправедливість, що при розмитнені великої рогатої худоби присутня нульова ставка ПДВ, а, наприклад, при розмитнені племінних кіз, яких ми можемо завозити в Україну для племінної справи, має сплачуватися 20% ПДВ.

Дивитися до теми: Структура сплачених податків агросектором за 2020 рік: земельний податок, ПДФО, ПДВ, податок на майно, рентна плата
 

Ми поїхали, подивилися, як фермерські господарства розвиваються, як вони працюють, які в них проблеми. Дізналися, щоб вони хотіли б змінити. І щодо козівництва – це одне з питань, яке потрібно вирішити, потрібно прибрати цю норму про сплату 20% ПДВ.

Українські фермери готові йти в ці напрями, вони готові боротися, але ми маємо розуміти таке: наприклад, виробивши сьогодні велику кількість молока, потрібно розуміти, куди його продати. Український ринок сьогодні відчуває дефіцит молока, ніби простір для збуту є, однак якщо сьогодні взятися за виготовлення, треба розуміти перспективи, що далі з тим продуктом робити, адже це повинно бути прорахованою програмою від початку й до кінця.

Сподіваюся, що аграрному комітету спільно з учасниками аграрного ринку вдасться написати стратегію розвитку аграрного сектору України на 5-10 чи на 20 років

AgroPolit.com: Які з важливих аграрних поправок вам вдалося провести через бюджет на 2021 рік?

Іван Чайківський: По-перше, є низка абсолютно нових держпрограм з розвитку АПК. Так, є програма з агрострахування – на неї виділено 50 млн грн. Також є програма з підтримки картоплярства: з одного разу картопля вродила і коштує 50 копійок за кілограм, а потім – її ніхто не садить два роки поспіль, і після цього її ціна злітає до 15-20 грн. Тоді її везуть з Німеччини, Польщі і т. д. Так само з овочами: і морква, і цибуля, і буряк – це теж велика проблема. Потрібно думати, як підтримати овочівництво та вирощування нішевих культур. Програма з підтримки вирощування гречки теж нова, але вона є теж гасінням пожежі, як і у випадку з картоплею. Адже виникає проблема – тоді її намагаються закрити. А має бути навпаки – треба думати про ризики наперед. Щоб в Україні не було аграрних пожеж, уряду слід прописати аграрну політику на 15- 20 років вперед. Аграрний комітет теж працює у цьому напрямку. Однак через карантин та обмеження цей процес об’єктивно затримався. Посилилося все це ліквідацією Мінагрополітики. Наразі Мінагрополітики відновили, і сподіваюся, що аграрному комітету спільно з учасниками аграрного ринку вдасться написати стратегію розвитку аграрного сектору України на 5-10 чи на 20 років. Це дозволить уникнути «пожеж» у галузі, як-от було із посухою на Бессарабії, коли там згоріло 300 тис. га зернових, постраждали досить серйозно аграрії і всі ламали голову, як їм допомогти.

Я вніс правку, що у разі придбання племінного стада за держпрограмою у випадку нестачі бюджетних коштів у конкретний рік виплати за цією програмою аграріям переносяться автоматично на наступний рік у повному обсязі

AgroPolit.com: А щодо важливих поправок?

Іван Чайківський:  Щодо поправок, то я б наголосив на одній дуже важливій. Уявіть, що ви – фермер і скористалися державною програмою: наприклад, побудували приміщення, сподіваючись, що держава вам відшкодує витрати. Ви зробили всі документи, грамотно все оформили. Далі ви ще більше ризикнули – поїхали, наприклад, в Німеччину, закупили висококласну, високоефективну племінну худобу, привезли її, заплатили за неї серйозні гроші. Привезли її сюди і впевнені, що вам держава має за цю худобу відшкодувати все, і ви собі далі плануєте свою діяльність.

Але стається так, що таких фермерів в Україні виявилося багато. І коли всі подали документи, коли комісія при міністерстві засіла, подивилася – а грошей-то не вистачає! А це значить, що наявні кошти поділять порівну на всіх. І ви собі уявіть, що в цьому випадку відчуває той чи інший фермер, який розпланував собі своє виробництво, розпланував собі вже свій проєкт – як йому бути завтра? Адже тут він кредит взяв, там напозичав, держава обіцяла, що віддадуть, адже є державна програма, а віддали всього 10% того, що обіцяли. Це правильно? Як на мене – це абсолютно неправильно.

Держава має дотримуватися всіх правил, які вона сама і створила. Тому я вніс правку, що у разі придбання племінного стада за держпрограмою у випадку нестачі бюджетних коштів у конкретний рік виплати за цією програмою аграріям переносяться автоматично на наступний рік у повному обсязі. І я дякую всім членам нашого аграрного комітету, які прийняли і проголосували це рішення.

Сподіваюся, що парламент розгляне та ухвалить законопроект 5104  до закриття сесії. В такому разі агрострахування в Україні може запрацювати у листопаді-грудні 2021 року

AgroPolit.com: Рада підтримала у першому читанні законопроєкт №5104 про агрострахування. Як ви оцінюєте необхідність його ухвалення?

Іван Чайківський: Законопроєкт №5104 про агрострахування дуже потрібний, і на нього чекає ринок, бо це страховка від неврожаю при посусі для аграрія. Сподіваюся, що парламент розгляне та ухвалить законопроект 5104  до закриття сесії. В такому разі агрострахування в Україні може запрацювати у листопаді-грудні 2021 року. Адже процес страхування озимих відбуватиметься після посіву, бо страховий агент виїжджатиме на поле лише після сходу посівів. Тобто він зробить відповідну оцінку і перевірить весь пакет документів, який буде наданий, і тоді укладе договір.

Читати до теми: Поки грім не гряне, або Питання зрошення українських земель
 

При цьому логіка агрострахування – це є добровільна справа кожного аграрія. Завдання уряду – дати цей інструмент аграріям, щоб вони потім не ходили до держави і не казали про загибель посівів і т.д.

Ухвалення законопроєкту №5202 запустить в Україні механізм створення організацій водокористувачів, які почнуть чистити канали по Україні, залучати інвестиції в модернізацію цієї системи по країні

AgroPolit.com: Законопроект №5202 (про угоду користувачів та стимулювання зрошування) депутати відправила на доопрацювання. Що скажете про нього?

Іван Чайківський:  Щодо законопроєкту №5202 про водокористувачів та стимулювання зрошення – це дужа добра ініціатива. Його слід було б ухвалити давно, але цей віз поки що і досі не зрушили з місця. Якщо ми як депутати таки ухвалимо цей законопроєкт, тоді в Україні з’явиться ефективна сучасна система поливу полів, а це формування у кінцевому підсумку додаткового ВВП країни, адже ми зможемо говорити про збільшення валу зерна і виручки від його збуту.

Читати до теми: Міністр аграрної політики Роман Лещенко озвучив план дій для боротьби з посухою на півдні України

Ухвалення законопроєкту №5202 запустить в Україні механізм створення організацій водокористувачів, які почнуть чистити канали по Україні, залучати інвестиції в модернізацію цієї системи по країні. Аграрії сьогодні можуть порахувати і побачити в тому економічний сенс. Звичайно, люди будуть об’єднуватися. Водокористувачі будуть створювати кооперативи чи інші форми господарювання. В першу чергу, зрошення потрібно впроваджувати на півдні України. Проєкти з поливу земель є вже на заході України: Волинь, Рівне, Тернопіль. На Львівщині та Тернопільщині розвивають системи меліорації.

Слід оперативно передати об’єкти водокористування до Мінагрополітики від Держводагентства. Ми як члени аграрного комітету готові допомогти Роману Лещенку оперативно навести лад у цьому питанні, в тому числі розібратися з корупцією, яка сьогодні присутня на півдні України

AgroPolit.com: Ви підтримуєте ідею про передачу об’єктів з водокористування від Держводагентства до Мінагрополітики?

Іван Чайківський: Звичайно, підтримую.

AgroPolit.com: Чому?

Іван Чайківський: Об’єкти з водокористування мають відійти у підпорядкування аграрного міністра Романа Лещенка, бо розвиток зрошення – один із п’яти ключових напрямів відновленого Мінагрополітики. Робити це без них буде не реально. Я вірю в те, що у Лещенка вийде це зробити, бо він сам аграрій і чітко розуміє всі проблеми сектору. Краще за аграрія реформи в АПК ніхто не зробить. Розвиток зрошення – одна з таких наболілих реформ, яку немає часу відкладати на потім. Тому слід оперативно передати об’єкти водокористування до Мінагрополітики від Держводагентства. Ми як члени аграрного комітету готові допомогти Роману Лещенку оперативно навести лад у цьому питанні, в тому числі розібратися з корупцією, яка сьогодні присутня на півдні України (несанкціоноване підключення води, несанкціоновані продажі води господарствам тощо). Для вирішення питання логічно створити одну держкомпанію чи акціонерне товариство, куди і передати всі ці водні об’єкти.

План «А» для АПК на випадок російської агресії

AgroPolit.com: Дуже важливе питання – план «А» для економіки та агросектору на випадок загострення військового конфлікту з Росією. За попередніми прогнозами, ми можемо побачити це влітку. Які складові цього плану мають бути, наприклад, у частині експорту зернових, бо є ж ризик повної блокади Росією Керченської протоки?

Іван Чайківський: Іншого виходу не буде, окрім як залізничний та автотранспорт – везти зернові більше до українських портів: Миколаїв, Одеса, Херсон. Однак ми маємо розуміти, що в будь-який порт йдуть вагони, і, наприклад, з Харкова пішли вагони, якщо вони не пішли на азовські порти, значить, ми їх перепрофілювали на чорноморські порти. Тобто вони умовно на 8 годин чи 6 годин будуть довше йти. Але моє таке бачення: давайте поки що не будемо входити в прогнозування такого негативного сценарію.

Читати до теми: Причини зростання цін на продукти харчування в Україні

Якщо ми заблокуємо сьогодні вивезення олії з України – це автоматично удар по вартості сировини на внутрішньому ринку, тобто по фермерах і аграріях.

AgroPolit.com: Наразі ми бачимо на ринку загострення ситуації з цінами на низку аграрних позицій – найяскравіше на олію соняшникову. Держава у відповідь запровадила регулювання. Наскільки доцільним є держрегулювання цін на олію?

Іван Чайківський: Я проти якогось ручного регулювання цін державою, бо це ніколи нічого не приносить хорошого. Якщо ми заблокуємо сьогодні вивезення олії з України – це автоматично удар по вартості сировини на внутрішньому ринку, тобто по фермерах і аграріях.

Проблема в іншому: низькі пенсії, низька заробітна плата, і треба думати, як її сьогодні піднімати. Не знижувати ціну на олію, а піднімати зарплату, пенсію. Державне регулювання – поганий сигнал для ринку.

Цукрова галузь на межі вимирання

AgroPolit.com: З вами тут ніхто і не сперечається, але ж ми маємо прецедент, і очевидно, що він буде не останній, не тільки по відношенню до олії.

Іван Чайківський: А що далі? Готуватися регулювати ціни на цукор? Та ж цукрова галузь на межі вимирання повністю, бо колись уже її регулювали і отримали шалений спад виробництва всередині України. Навесні ми чули заклики: треба давати нульове мито на ввезення цукру. А що це означає для українських цукровиків? Нульове мито на імпорт цукру – це зупинка посівів цукрового буряка на полях України, тобто подальше вмирання цукрової галузі. А якби ніхто не посіяв буряки, що б тоді було? Цукор коштував не те що по 22 грн, а він би був по 45 грн за кілограм, і нічого ми б не зробили з цим!

Читати до теми: Цукрова галузь на межі колапсу: операція реанімація, або як не підсадити українців на голку імпортного цукру

Тому державне регулювання – це речі дуже «тонкі», з ними треба доволі вміло і правильно працювати. Не треба нічого забороняти.

AgroPolit.com: Іване Адамовичу, ваші прогнози на посівну, перспективу врожаю і щодо стабільності цін?

Іван Чайківський: Врожай цьогоріч в Україні, якщо не буде жодних катаклізмів, буде хороший. Більш точні оцінки можна давати наприкінці травня – на початку червня.

Читати до теми: Меморандум на зернові та олію: аналіз впливу обмежень на експортну політику та внутрішній ринок України
 

Ліцензування пального

AgroPolit.com: Як ви вважаєте, що буде з ліцензуванням пального? Ви свого часу пропонували п’ять варіантів, тобто як виправити ситуацію? Чи звертаються до вас люди зараз із тим, що така проблема і досі не вирішена?

Іван Чайківський: У нас на одному із засідань аграрного комітету був перший заступник голови податкової служби. І я так розумію, що вони неформально дали можливість аграріям посіяти – не штрафували за порушення з ліцензуванням. Адже хліб треба сіяти. Посіяли. Легше стало – і більшість аграріїв нічого не роблять, тому ця проблема знову вистрілить. Як уникнути цього? Слід чесно пройти процедуру ліцензування з дотриманням всіх вимог, впорядкувати всю потрібну документацію.

Ринок землі: земельна децентралізація та земельні аукціони 

AgroPolit.com: Парламент ухвалив законопроєкт №2194. Лишився – про земельні аукціони (№2195). А 1 липня наближається. Чи варто відкривати ринок без ухвалення цього закону?

Іван Чайківський: Ринок землі слід відкривати із ухваленими обома цими законами (2194 та 2195), інакше ми відкриємо «скриньку Пандори». Ключову роботу (ухвалення закону про земельну децентралізацію) ми вже зробили. Думаю, що парламент успішно вирішить питання ухвалення закону про електронні земельні аукціони найближчим часом.

Читати до теми: Вартість 1 га сільськогосподарської землі після відкриття ринку – прогнози 
 

Якщо ми маємо внутрішнього монополіста добрив – компанію Дмитра Фірташа, і він починає диктувати аграріям якісь ціни. Це ж неприпустимо

AgroPolit.com: Є рішення судупро квотування імпорту мінеральних добрив в Україну. Аграрний міністр Роман Лещенко озвучив негативні наслідки від можливого виконання цього рішення. Прокоментуйте її.

Іван Чайківський: З 1 березня 2021 року Окружний адмінсуд Києва скасував це рішення. Зауважу, що ситуація з квотуванням міндобрив – це те саме, що і квотування вивозу олії. Ну для чого? Наша економіка адаптована до світової економіки. Ми ж повинні розуміти, якщо ми маємо внутрішнього монополіста добрив – компанію Дмитра Фірташа, і він починає диктувати аграріям якісь ціни. Це ж неприпустимо! Я розумію, що є низка чиновників, які потирають руки і мріють, щоб закрити імпорт. Але від цього постраждає вся країна, і весь аграрний сектор постраждає. А потім ми питаємо, чому хліб дорогий, чому ще там якісь речі подорожчали? Не можна цього робити в жодному разі, має бути вільний ринок.

Читати до теми: Земельна реформа – закони про децентралізацію та земельні аукціони

AgroPolit.com: На комітеті розглядався законопроєкт №4600 про захист рослин, довкола нього зараз теж розвивається скандальна ситуація: одні кажуть, що він загрожує продовольчій безпеці, інші кажуть, що все нормально. Ваша оцінка цього документа?

Іван Чайківський: Найбільше, що у мене викликало здивування, – це те, що на комітеті не було жодного представника профільних асоціацій. Відповідно мене це насторожило, тому що не можна сьогодні ухвалювати будь-який закон, що не був попередньо узгоджений з суспільством або з сектором. Я думаю, щодо цього законопроєкту є низка питань, і його потрібно чітко відпрацювати, хай це займе місяць чи два.

Читати до теми: Дмитро Соломчук: Ми маємо стимулювати перехід на нові технології та зменшення негативного впливу ЗЗР на довкілля
 

Нам треба подумати, як наростити аграрну переробку в рази – і це має стати лейтмотивом аграрної стратегії на наступні роки

AgroPolit.com: Підсумовуючи нашу розмову: як Україні не наламати дров, закладаючи нову модель стратегічного розвитку АПК на наступні роки? Адже зараз така стратегі готується в уряді.

Іван Чайківський: Завжди є бажання дуже швидко зробити все, але ключовою у цьому процесі має бути обдуманість рішень. Наразі в аграрному секторі ситуація непогана. Гірша у переробці агросировини, яку ми виробляємо. Нам треба подумати, як наростити аграрну переробку в рази – і це має стати лейтмотивом аграрної стратегії на наступні роки. Дуже важливо організувати також діалог з іноземними компаніями, аби залучити їх у переробку в Україні. При цьому іноземцям не варто віддавати стратегічні українські об’єкти як в АПК, так і в інших секторах економіки.

Наприклад, китайців можна запросити працювати над нашими системами зрошення, чи ще щось на кшталт. Але не можна віддавати наші атомні електростанції. Так само і з корисними копалинами і землею. Земля має належати виключно українцям та українському народу. А якщо ти іноземець, то хочеш – приїжджай, будуй завод і переробляй, і забирай прибуток – нас це влаштовує, бо працюють наші люди, податки лишаються в Україні, у нас створюється додана вартість.

ВІталій Хворостяний журналіст AgroPolit.com 

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

Вибір редакції

16 червня 2021
Порядок та напрямки отримання держпідтримки українським виробникам зрошувальної техніки – офіційно
Представникам АПК відвоювали фінансову підтримку українських виробників зрошувальної техніки з бюджету на 2021 рік. Це випливає із аналізу проекту...
4 червня 2021
Виноробство в Україні: сучасний стан і перспективи
Голова громадської спілки «Асоціація садівників, виноградарів та виноробів України»  Володимир Печко розповів про сучасний стан...
8 червня 2021
Нові інструменти та процедури у процесі просторового планування та впорядкування земель
Якщо вести мову про комплексні плани просторового розвитку громад, які вже сьогодні передбачені новим земельним законодавством і будуть...