Земельна децентралізація і громади: як зміниться життя ОТГ після запуску ринку землі та закону про геопросторові дані?
Земельна децентралізація і громади: як зміниться життя ОТГ після запуску ринку землі та закону про геопросторові дані?

Впровадження земельної реформи та децентралізація підняли низку практичних питань, які цікавлять не лише представників ОТГ, але й пересічних землекористувачів: цифровізація, оренда та податки, інвентаризація земель, зміна цільового призначення, розпаювання та інші чутливі питання.

AgroPolit.com спробував знайти відповіді, опираючись на коментарі землевпорядників, активних учасників законотворчих процесів, представників профільних асоціацій та фахівців у земельних питаннях. Ми оприлюднюємо поради та інструкції профільних інституцій, як громадянам поводитися із переданими землями та до чого варто готуватися керівникам ОТГ напередодні відкриття ринку землі.

 

Закон 1423-ІХ (проєкт 2194) та зміни в процес безоплатної приватизації

Олександр Слобожан, виконавчий директор Асоціації міст України

Недавно відбулося підписання законопроєкту 2194. Цей документ дає реальні повноваження органам місцевого самоврядування і величезні плюси для громад. Однак залишаються й ризики. Чому громади не можуть зараз сказати, що вони повністю задоволені? Тому що існує ризик повторити «ленінське танго» – крок вперед і два назад, коли відбулася децентралізація, а потім все відкотилося на попередні позиції чи ще далі. Ми таке бачили з наданням повноважень в сфері контролю за працею – це також було питання, суміжно пов’язане із землею.

Річ у тому, що через норми закону 2194 вже буде складніше реалізовувати оборудки з безоплатною приватизацією, і я маю це сказати, тому що тут є голови громад, і вони мають це почути. Ми довго дискутували, виписували ці норми, були різні погляди. Двома третинами вже від складу місцевої ради будуть здійснюватися ці процеси, тобто це той певний запобіжник, який держава заклала в закон. Звісно, були окремі законопроєкти, які передбачали взагалі виключити з земельного кодексу таке право. Але вже в 2194 – це не буде просто загальною більшістю від складу сесії, це буде дві третини, а кожен з сільських, селищних міських голів розуміє, що таке зібрати дві третини, тим паче зараз, в умовах такого плюралізму політичного, коли політизація дійшла до нових громад. Це важливий момент.

Читайте до теми: Невирішені питання ринку землі: іпотека, фонд гарантування кредитів, антимонопольне законодавство та контроль за землями

Планування адміністративно-територіального устрою

Законопроєкт про адмінтерустрій потрібно буде доповнити нормами, з урахуванням підписаного президентом законопроєкту 2194, про великі громади: скільки населених пунктів вони об’єднали в собі. Адже це вже єдність, це вже не розрізнені населені пункти, тому планувати свій розвиток має не центральна «садиба», не якийсь там віддалений населений пункт, а всі в цілому.

Наступний момент: ці повноваження запрацюють тільки у разі, коли будуть усунені неконкурентні умови для підприємців, які конкурують з тими, що уникають сплати податків. Про це говорять всі голови громад. Тож наступним кроком мають бути зміни до податкового законодавства, які вже підготовлені в парламенті. Ще один момент – має бути забезпечене право вибору громадян з реєстрації в сфері земельних ресурсів – не тільки Держгеокадастром, не тільки приватними ліцензованими структурами, а і безпосередньо муніципалітетом. Тоді вони будуть нести більше відповідальності і відчувати ті повноваження, які отримали.

Цифровізація

Цифровізація – це дуже важливо. Тут важливий і обмін даними, і доступ до даних Держгеокадастру та різноманітних державних реєстрів. В комплексі це дасть можливість ефективно використовувати величезний земельний ресурс. Ну і звісно, громади постійно говорять про те, що є обласні лісгоспи, якими вони б хотіли розпоряджатися безпосередньо в межах своєї громади, тому що – це є проблема, і проблема екологічна також: щодо зрізань, щодо підготовки цих лісних масивів.

Вирішивши ці питання, громади після цих кроків відчують справжню земельну децентралізацію, коли вони будуть господарями самі на своїй землі. Звісно, це не остаточні зміни до земельного законодавства, адже будуть внесені ще окремі поправки. Паралельно з 2194 йшов законопроєкт 2195 щодо земельних аукціонів. Громадам важливо бачити самі процеси та їх прозорість.

Читайте до теми: Нові інструменти та процедури у процесі просторового планування та впорядкування земель

Оренда та податки

Є ще певні ризики щодо впровадження ринку землі. Особливо коли мова заходить про наслідки та можливості для сільських громад. В ОТГ переймаються, що можливе зменшення обсягу орендованих земель. Всі вже, мабуть, знають, що від орендної плати громади отримують доволі значні фінансові надходження. Якщо зміниться площа оренди – це може вплинути на зменшення доходів як по єдиному податку, так і по податку на доходи фізичних осіб. І тут важливо розробити компенсатори для місцевих бюджетів. Є зараз законопроєкт, який стосується індексації землі, сільськогосподарської землі, тому що має бути її реальна вартість.

Ця законодавча ініціатива була заморожена декілька років тому, громади не отримували всіх відповідних надходжень. Є законопроєкт, який був дуже жорстко запущений певними лобістами – №3131 про мінімальне податкове зобов’язання з гектару. Є в податковому кодексі величезна кількість пільг по землі, які встановлені не органами місцевого самоврядування, а на рівні держави. Ці питання потрібно переглядати і вирішувати, а громади мають активно долучитися до цього процесу.

Нещодавно відбулася консультаційна дорадча рада при спікері парламенту Дмитрі Разумкові, і ці всі питання громади ставили: як великі міста, так і середні, маленькі міста і сільські, селищні громади – це ті кроки, які б насправді дозволили запрацювати земельній децентралізації, і ми спільно маємо до цього дійти. Під час наради у прем’єра міністр Олексій Чернишов доповідав, які ж треба підзаконні акти підготувати на реалізацію 2194 – це дуже добре, але крім розробки підзаконних актів є ще питання контролю, коли відповідні органи державної влади будуть жити за законом і будуть забезпечувати реалізацію права громад на вільний ринок землі.

Наше спільне завдання – провести земельну децентралізацію так, щоб громади стали заможнішими і стали самостійними. І наше завдання – не спочивати на лаврах, а рухатися вперед і просувати зміни до податкового законодавства, щоб мати стільки повноважень, скільки матимемо фінансового ресурсу в громадах.

Читати до теми: Законопроєкт 5600 – удар по агросфері: уряд хоче підвищити податки для АПК, виключити птахівників з 4 групи платників та змінити норми продажу землі

Кількість необхідного часу на проведення земельної інвентаризації

Скільки інвентаризація земель займе часу? Все залежить від того, скільки на це буде витрачатися коштів. Чому? Якщо це буде державна програма, як свого часу планувалося (тому що є різні технічні моменти – сотка, двохсотка, 10-тисячка, це вже для землевпорядників я кажу), то, звісно, за два роки це можна зробити. Однак є нюанси.

Наприклад, ті аерофотозйомки, які робляться для реєстру, через певні вимоги до якості – їх можливо робити тільки три місяці на рік. Якщо це буде інвентаризація, як робили в громаді, то все залежить від того фінансового ресурсу, який наявний в кожної громади. На сьогоднішній день бюджетний кодекс передбачає певний ресурс – це так звані втрати від використання сільськогосподарських земель.

Обсяг акумульованих коштів там складає 800 млн грн на всі громади України. Для маленької громади це насправді десь рік часу, для великої громади, плюс враховуючи точність, в принципі це може займати і два, і три роки. В цілому по Україні, щоб повністю це зробити, інвентаризувати кожен ресурс, з тими фінансовими вкладами, які сьогодні здійснюються, потрібно 5 років, не менше.

Децентралізація та її наслідки для громад

Валентина Полтавець, виконавчий директор Асоціації об'єднаних територіальних громад

У громад сьогодні з'являються великі можливості, але водночас – і велика відповідальність. Однак готовність взяти на себе цю відповідальність є ще більшою, чим мотивація чи бажання отримати землю в управління. До початку децентралізації за межами населених пунктів перебувало більше ніж 70% всієї землі, коли землі були не в розпорядженні, не в управлінні органів місцевого самоврядування. І не всі органи місцевого самоврядування, не всі громади мали можливість на території свого органу місцевого самоврядування ухвалювати рішення щодо розміщення тих чи інших, скажімо так, бізнесів чи нових об’єктів.

Наприклад, в невеличкій громаді ще 15 років тому, де загальна площа землі під контролем органу місцевого самоврядування була близько 5 тисяч га, але в межах населеного пункту лише 900 га; все решта – територія, якою управляла районна державна адміністрація. І тому за всього бажання депутати, голова громади не могли там надавати дозволи, запрошувати бізнес, залучати інвестиції, адже ця величезна територія була не в їхній юрисдикції, скажімо так.

Багато років поспіль громади мріяли розпоряджатися землями за межами населених пунктів. І навіть мотивацією до об’єднання була обіцянка держави, що громади будуть мати прямі бюджетні відносини і управління землями в межах всієї громади.

Але, на жаль, до 2021 року ця обіцянка не була виконана. Тобто були певні кроки по розпорядженню землями, але саме закон 2194, який було підписано президентом, саме він сьогодні відкриває повністю дорогу для органів місцевого самоврядування, до ефективного управління земельними ресурсами, якими володіє громада.

Читати до теми: Децентралізація та реформування ОТГ – що готує закон про місцеве самоврядування містам та селам

Землевпорядна документація та комплексний план просторового розвитку

І звичайно, попереду багато викликів. І перші виклики, які стоять перед громадами, – це розробка землевпорядної документації, нова документація і той же комплексний план просторового розвитку. Сьогодні кожна громада має взятися за його виготовлення – це документи, які потребують складної підготовки, адже це і грошова оцінка землі; і не під всіма об’єктами комунальної власності; і об’єктами, які отримують громади від РДА і т.д.

Тобто сьогодні органи місцевого самоврядування та керівники громад отримують дуже багато завдань, і тут профільні асоціації справді можуть бути в пригоді для громад, допомогти зорієнтуватися саме в тому, як правильно зробити ці кроки. Ми зараз формуємо такі фахові мережі землевпорядників громад і разом з Держгеокадастром, і з міністерством Агрополітики допомагаємо зорієнтуватися, як крок за кроком правильно пройти і виконати ці завдання, які поставили перед громадами.

Земельна «тінь» та місцеві «князьки»

Розвиток місцевого самоврядування спонукав до виникнення міфу про якихось князьків чи місцевих феодалів. З'явилися ці міфи, тому що ми відроджуємо лідерство в громадах, і тоді коли там ці лідери з’являються, є бажання їх кудись і якось загнати. Давайте допомагати цим лідерам ставати ще ефективнішими і розвивати громади, тому що весь світ демонструє, що місцеве самоврядування – це є той фундамент, на якому розвивається держава.

Щодо прозорості та законності: якщо державних чиновників у РДА чи в ОДА, скажімо, контролює їхнє вище керівництво, то, вибачте, в громаді – це не один голова, в громаді – це депутати, різні політичні партії. Тобто створено дуже багато тих запобіжників, які сприяють саме тому, щоб прозоро відбувалися всі процеси в інтересах і бюджету, і громади.

Сьогодні починається процес викриття всіх можливих земельних схем, надається доступ до закритої раніше інформації, яка змусить реагувати на порушення і громадськість, і депутатів.

Читати до теми: Вільний ринок землі: як захистити право власності аграрію та основні схеми аграрного рейдерства

Головний сенс земельної реформи та невирішені питання

Іван Фурсенко, перший заступник керівника Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад

За нашими підрахунками, більше ніж 30% земель оброблялося і продовжує сьогодні оброблятися поза межами податкового навантаження. Оці недобросовісні, нечесні агровиробники продовжують працювати. Також вони продовжують розорювати пасовища та прибережні зони. І власне з ними потрібно боротися. Для цього і проводилася комплексна земельна реформа, її головна суть – це, власне, не передача землі громадам і не запуск обігу землі.

Головний посил земельної реформи полягає в тому, щоб поліпшити якість життя сільського аграрного виробника, який працює на своїй території. Реформа триває.

На чому ще потрібно сконцентруватися? На питанні, яке стало величезним викликом для громад – це державні підприємства, які володіють землями на території органів місцевого самоврядування і продовжують її використовувати не за призначенням.

Це землі міністерства оборони з величезними полігонами, де вирощуються пшениця, кукурудза і т. д. Це і землі Національної академії аграрних наук, яких ми мали 5 років тому понад мільйон і зараз маємо менше ніж 300 тис. гектарів, які тануть, мов роса на сонці, в невідомому напрямку і не приносять жодного ефекту для органів місцевого самоврядування.

Це договори спільного використання в згаданих державних інституціях. Тому є над чим працювати. Потрібно проводити ще розпаювання державних підприємств. Адже, на превеликий жаль, далеко ще не в усіх селах це розпаювання відбулося на початку 1990-х років, де залишаються державні підприємства. Землі залишаються державними і не передаються у власність місцевому самоврядуванню, і розпоряджатися ними громади не можуть.

Розпаювання земель

Вже є зареєстровані законопроєкти з приводу розпаювання земель, де у відсотковій пропорційній основі частина буде переходити працівникам, частина залишатися під об’єктами цілісного майнового комплексу і буде виставлятися державою на аукціони, а частина перейде у власність до місцевого самоврядування, в комунальну власність, щоб громади могли розпоряджатися цими земельними ресурсами самостійно.

Власне, що може дати повноцінна передача землі органам місцевого самоврядування? Це можливість для місцевих агровиробників, місцевих фермерів поліпшити доступ до земельних ресурсів, адже раніше далеко не кожний селянин мав змогу піти в державний земельний кадастр і оформити на себе там від 2-х до 10-ти га землі, 2 га безоплатної приватизації і взяти в оренду для того, щоб вирощувати сільськогосподарську продукцію, і продавати її на тій території, де проживає.

Зараз така можливість у селян є, адже розпорядником землі буде орган місцевого самоврядування, з яким вже є комунікація. Кожен охочий може прийти і оформити цю землю на себе. У зв’язку з цим тут є величезний виклик, над яким потрібно працювати – це допомога органу місцевого самоврядування: співпраця малого бізнесу, громади і держави.

Читати до теми: Антирейдерські запобіжники від Мін'юсту – захист майнових прав та попередження втручання у реєстри

Державний аграрний реєстр

Держава створила аграрний реєстр (який зараз намагаються наповнити) для того, щоб агровиробники могли в ньому зареєструватися і отримувати державну допомогу безпосередньо з Міністерства аграрної політики, оминаючи всю вертикаль центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій і т. д.

Але людям це потрібно пояснювати, тому що, на превеликий жаль, села, які пережили колективізацію в минулому сторіччі, люди – бояться вносити дані про свої земельні ресурси і бояться вносити дані про той обсяг господарства, який у них є: наявність курей, свиней і т. д. Тому що є така засторога, що держава почне їх оподатковувати. Насправді – це не так. Це такий величезний елемент допомоги буде власне дрібним і середнім аграрним виробникам через систему державного аграрного реєстру.

Органи місцевого самоврядування повинні співпрацювати з цими аграріями. Зараз будуть проводитися пілотні проєкти в Лохвиці і в Медвині зі створення фермерського хаба, для того щоб агровиробник, який проживає на місці, мав змогу подивитися на кращі екземпляри техніки, на кращий посадковий матеріал, насіннєвий і т. д.

До цього процесу будуть залучені сільськогосподарські дорадчі служби, які власне повинні працювати на місцеве самоврядування, а не бути в окремій якійсь інституції. І ми прагнемо до того, щоб оці кошти, які закладені на дорадчі служби, субвенцію, йшли через місцеві бюджети, а голови громад могли самостійно цих людей приймати на роботу, і вони б співпрацювали і допомагали місцевому аграрному бізнесу розвиватися, що власне і призведе до збільшення і надходжень до місцевих бюджетів, і до загального розвитку інфраструктури.

Фонд часткового гарантування та безоплатна приватизація землі

Важливим елементом земельної реформи є законопроєкт про фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві. Це той елемент, який дасть змогу місцевим аграрним виробникам і фермерам під час відкриття ринку землі придбати землю, і дасть можливість отримати обігові кошти для того, щоб працювати, а не виїжджати з сільської місцевості в міста або взагалі переїжджати до інших країн.

Нове законодавство дозволяє всі вільні землі зарезервувати під якісь проєкти, для того щоб можна було абсолютно спокійно надавати відповідь тим місцевим жителям, які просять скористатися правом безоплатної приватизації. Якщо землі немає, вона зарезервована. З іншого боку, право безоплатної приватизації надано державою, і, в тому числі, там є перша черга, загальна черга, АТОвці і т. д., які поза чергою можуть скористатися цим правом.

Як ми бачимо практику останніх років, на превеликий жаль, ну більше ніж 95% людей, які скористалися правом безоплатної приватизації сільськогосподарських земель, самостійно її не використовують, а одразу продають. І це є така величезна загроза, яка призвела до того, що ні місцева влада, ні місцеві жителі земельних ділянок не отримали, не мають можливості наповнювати бюджет.

З іншого боку, ці землі не використовуються, і тут, крім резервації, другим моментом є вже створення планів просторового розвитку громади, коли власників, оцих людей, які скупили величезні масиви, фактично будуть змушувати через ці плани використовувати їх за тим напрямком, яким бачить громада. Тобто, це в подальшому.

І ще один момент. Можливо варто скасувати безоплатну приватизацію, адже якщо держава не дає таку пільгу, то нехай держава і компенсує воїнам АТО, які дійсно героїчно захищали Україну, і іншим пільговим категоріям фінансовий ресурс, замість оцієї земельної ділянки, яку вони потім змушені ще продавати. Адже в цьому випадку тут програє і людина, яка отримає цю ділянку, бо потім виставляє на ОЛХ і чекає, коли ж її куплять, і при цьому програє і місцеве самоврядування, і держава, тому що втрачає ті ресурси, які в подальшому потрібно планувати для комплексного розвитку територій тієї чи іншої громади.

Читати до теми: Закон про земельну децентралізацію без міфів – дерегуляція земельних відносин, децентралізація, оренда, продаж та відчуження земель сільгосппризначення

Інвентаризація земель

Звичайно, навести лад в земельних питаннях – це досить складне та еластичне питання, яке буде розтягнуте в часі, але над цим потрібно працювати, тобто потрібно виходити в нуль, провести так звану земельну амністію. Ми розуміємо, що забагато земельних ресурсів у нас за 30 років «кочувало».

Ще до 2000 року самоврядування відповідало за землю за межами НП, потім цю історію передали районним державним адміністраціям, з 2013 року в Держземагенцію, яка трансформувалася в Геокадастр, її перекидали між різними міністерствами, при цьому створювався державний електронний реєстр і т. д. І величезний зараз бардак у сфері земельних відносин.

Отут головний виклик – провести якісну інвентаризацію тих земель, які є, визначити, що передали, що не передали, що залишається в державній власності. Проінвентаризувати, в тому числі і ті поля від дороги, які запроєктовані є, але які обробляються агровиробниками – це величезний мінус. Подивитися, де потрібні лісозахисні польові зелені смуги, де висаджувати дерева. Тобто це величезний комплекс проблем, який в тому числі пов’язаний з екологією і взагалі – з майбутнім України. І всі ці питання передаються на плечі місцевому самоврядуванню – це величезний плюс, адже проблема краще вирішується там, де її видно. І люди бачать, і вони будуть її для себе вирішувати значно ефективніше, ніж це здійснювали ті чи інші органи державної влади.

Процес інвентаризації швидким точно не буде. Крім фінансової складової, проблема полягає в тому, що переважна більшість центральних органів виконавчої влади та місцеві державні організації не відкривають наявну в них інформацію.

От, власне, державні органи повинні через уряд примушувати їх відкривати інформацію, але відкривати вони теж не можуть, адже забагато матеріалів, які перебувають у паперовому вигляді, які потрібно оцифрувати, а це знову ж таки фахівці, а цих фахівців навіть на рівні обласних центрів немає в Україні. І ось це – проблема створення національної інфраструктури геопросторових даних. З іншого боку, НІГІДЕ у нас абсолютно не працює зараз. Закон ухвалено, але стандартів і класифікаційної рамки для функціонування НІГІДЕ немає.

І от, власне, ті фірми і підприємці, які зараз роблять умовні геопортали, і на які вже витрачені кошти, на виході дадуть просто якийсь портал для використання окремими людьми – це не буде той портал, який ми зможемо в подальшому внести в національну інфраструктуру геопросторових даних через невідповідність критеріям, які закладаються в національне законодавство і нормативно-правові акти.

Власне, що стосується податкового навантаження на 1 га, для спільної сплати, зараз, наскільки мені відомо – це буде зареєстрований вже більш компромісний законопроєкт, який в тому числі відображатиме позицію і дрібних аграрних виробників. Бо це була основна засторога, що агрохолдинг платитиме аналогічну плату з тим сільським фермером, який обробляє 3 га. Це теж було не зовсім правильно. Буде їх поділено за площами і, сподіваюсь, найближчим часом внесено у стіни парламенту і проголосовано, щоб всі, хто використовують земельні ресурси, сплачували за це податок, а самоврядування самостійно могло надавати комусь якісь невеличкі пільги для розвитку.

До речі, Світовий банк виділяє $100 млн на те, щоб провести просторове планування в громадах, яке в тому числі і передбачає здійснення аудиту земельних ресурсів, адже планувати територію без розуміння ресурсів, які в тебе є – неможливо. Таке планування – це просто гроші, викинуті в нікуди, якщо не знаємо, на чому планувати. Тому потрібно, щоб держава, як мінімум, зробила і оновила якісні аерофотозйомки по всій Україні, на основі яких вже зможуть працювати як приватні компанії, так і місцеве самоврядування – це найдорожчий елемент у системі комплексного планування територій і аудиту земельних ресурсів.

Основні виклики, з якими стикаються громади на етапі просторового планування

Лідія Чижевська, експерт з просторового планування, член Національної спілки архітекторів України

Перш за все, це відсутнє цілісне бачення всієї території громади, адже в громадах в основному розвиваються великі чи центральні населені пункти, а маленькі населені пункти вважаються безперспективними, у них залишається стара містобудівна документація 60-80х років, вони не мають розвитку, але мають значний потенціал.

Наступним викликом є неузгодженість містобудівної та землевпорядної документації, що проявляється, наприклад, в приватизації зелених ділянок в межах червоних ліній. Що унеможливлює в подальшому прокладання різних комунікацій, таких як водопостачання, водовідведення, що звужує частину дороги, що забирає в пішоходів тротуар і створює небезпеку на дорозі. Також це може бути неузгодженість у видачі земельних ділянок під проєктний природо-заповідний фонд, що досить ускладнює заповідання цих природних об’єктів.

Третім викликом є мінімальний діалог між громадою, владою та бізнесом, оскільки мешканці громади залучаються вже майже на завершальному етапі під час дуже формальних громадських слухань, і їхні інтереси не враховуються в документації з планування території.

Які завдання в такому разі має громада і які потреби? Перш за все – це налагодження та узгодження інтересів, і тут в рамках земельної реформи 711 закону, який набуває чинності з 24 липня 2021 року, законотворець дає нам такий інструмент, як концепція інтегрованого розвитку, яка збалансує всі інтереси держави, регіону та місцевості, із залученням максимально всіх зацікавлених сторін. Тобто стейкхолдерів, і вона базується на ґрунтовному аналізі територій, всіх наявних природніх ресурсів, викликів, загроз, які є на території громади, та формує бачення майбутнього.

Читати до теми: Децентралізація не в пріоритеті – сьогодні відбувається імплементація того, що було ухвалено ще в 2014 році

Переваги комплексного планування на місцевому рівні

Наступним завданням громади є легалізація цього бачення шляхом створення конкретних проєктів та відображення їх на комплексному плані просторового розвитку, які є одночасно містобудівною та землевпорядною документацією на місцевому рівні.

Які переваги для громад це дає? Перш за все – це прозорість в ухваленні рішень, адже комплексний план є в форматі електронного документу з гео- та метеоданими. Він публікується на Геопорталі громади, є у відкритому доступі, і кожен мешканець, потенційний інвестор та сусід з іншої громади може подивитися, які є наміри на планування цієї території.

Наступний комплексний план є інструментом управління території – це, наприклад, оптимізація освітньої мережі для досягнення кращого рівня освіти та зменшення видатків на фінансування некомплектних шкіл. Також це інструмент запобігання природних та техногенних катастроф, оскільки іде повний аналіз природних ресурсів з виявленням, наприклад, підтоплення та затоплення та з організацією заходів, які запобігають цим несприятливим природним чинникам.

Далі – є резервування земельних ділянок під суспільні потреби, досить часто ми маємо таку ситуацію в населених пунктах, коли там немає центру безпеки, наприклад, немає пожежного депо, але це дуже важливо, оскільки тут вже іде мова про життя та безпеку громадян цього населеного пункту.

Ще однією перевагою комплексного планування є зміна цільового призначення земельних ділянок, наприклад, з сільськогосподарської на виробництво, що приносить інвестиції в громаду та створює нові робочі місця. Також це є зручність в наданні адміністративних послуг, містобудівних умов чи обмежень. Будь-який зацікавлений громадянин може зайти на сайт громади і подивитися всі параметри забудови, конкретної земельної ділянки і тоді вирішити – вона йому потрібна чи ні, вона задовольняє його потреби чи ні? Отже, таке комплексне планування має значні переваги для всіх учасників.

Для громади – це інструмент управління територією та усвідомлення всіх своїх наявних ресурсів, які є на території громади.

Для мешканців – це інструмент можливості впливу на владу та прозорість в ухваленні рішень.

Для бізнесу – це прозора інвестиційна спроможність громади, коли інвестор бачить, що конкретну земельну ділянку він може взяти з усіма документами, і ніхто його не ошукає.

Запуск ринку землі та децентралізація

Володимир Кучма, голова Кіптівської сільської громади Чернігівської області

Перевага для ОТГ від децентралізації та запуску ринку землі полягає в тому, що громада отримує змогу розвиватися, бюджет буде наповнюватися. Але залишаються виклики, які стоять безпосередньо перед запуском ринку землі.

Для початку треба розуміти, який ресурс ми маємо: для того щоб щось продавати, треба його облікувати, треба знати, звідки воно, яке мають призначення ці земельні ділянки.

Ось з чого треба щоб починалася робота в об’єднаних громадах перед запуском ринку землі. Наприклад, Кіптівська громада одна з перших в Україні була утворена – це аграрна, але депресивна територія Чернігівщини, де проживає зовсім мало населення. Вона складає сьогодні 52 тисячі гектарів, а проживає на цій території 6 тисяч людей. І це вже враховуючи те населення, яке долучилося після об’єднання сільських рад, які приєдналися до громади наприкінці 2020 року.

Аудит землі

Коли була утворена громада, в 2017 році вирішили провести аудит землі, щоб розуміти, звідки громадський бюджет буде наповнюватися і на що варто розраховувати? В результаті проведення цього аудиту за підтримки проєкту Юсейд ми виявили, що більше ніж 20% земель громади взагалі перебувають незрозуміло в чийому користуванні. Треба було вийти на результат, щоб ті, хто користується цією землею, почали сплачувати якісь податки. Адже це будуть надходження до бюджету громади.

Це була кропітка робота не одного дня і не одного місяця. Над цим проєктом працювали понад рік. Потрібно було зібрати величезний інформативний матеріал. І потім ця робота не повинна була проходити осторонь громадськості. Потрібно, щоб люди знали, що відбувається з їхньою власністю.

І попрацювавши 2-3 роки, ми відчули результат цієї проведеної роботи, бюджет збільшився. Але і сьогодні ми повинні працювати в цьому напрямку. Адже про ці території, ці сільські ради, які на сьогодні приєдналися, ми знаємо повної картини. Ми не знаємо, що там відбувається із землями. Те, що нам показують, може не завжди відповідати дійсності.

Варто пам'ятати, що після відкриття ринку землі відбудеться те, що ми самі плануємо, згідно із законом. Люди сьогодні мають можливості ознайомитися на створеному Геопорталі громади з тим, які є ділянки, кому вони належать, яке їх призначення тощо.

На сьогоднішній день держава вже дуже багато повноважень передала громадам місцевим, але вона забула передати разом з цим ресурс, чим виконувати всі ці повноваження. І я вважаю, якби держава виступила з підтримкою проведення комплексу цих робіт, громади були б тільки раді.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

8 червня 2021
Озвучено ключові функції місцевих органів влади з розпорядження землями в ОТГ
Вперше за новітню історію України закон 1423–ІХ (проект №2194) дав повноцінний механізм контролю землі на місцях об'єднаній територіальній...
25 травня 2021
Щоб запрацював закон про децентралізацію 2194, потрібно змінювати норми податкового законодавства
Законопроєкт 2194 дає реальні повноваження органам місцевого самоврядування, але, як завжди, залишається ризик. Відбулася децентралізація, але...
3 лютого 2021
ОТГ можуть зробити безкоштовний аудит й оцифровку одного старостинського округу
ОТГ пропонують зробити безкоштовний аудит і оцифровку землі одного старостинського округу для визначення всіх прогалини і складних моментів,...

Вибір редакції

22 липня 2021
Закон №1601-ІХ про страхування сільськогосподарської продукції – вирішення проблеми фермерів чи чергова декларація намірів?
Президент Володимир Зеленський підписав закон 1601-ІХ (реєстраційний номер законопроєкту №5104) «Про внесення змін до Податкового кодексу...
30 червня 2021
Чи загрожує ринок землі створенням «феодальних князівств», або поля маркіза де Карабаса
Заступник голови «Центру розвитку земельних правовідносин в Україні» Анатолій Шумський розповів про те, чи загрожує ринок землі...
1 липня 2021
Ринок землі — правила продажу та купівлі сільськогосподарської землі в Україні
На старті обігу земель сільськогосподарського призначення AgroPolit.com підготував дайджест матеріалів, які стануть у нагоді всім учасникам...