Роман Лещенко – міністр аграрної політики: досьє, погляди на розвиток АПК, досягнення  в Держгеокадастрі
Роман Лещенко

Парламент проголосував 242-а голосами "За" призначення Романа Лещенка міністром аграрної політики та продовольства України. Відновлення структури самого Мінагро, яке було скасоване 30 серпня 2019 року,  планується протягом наступних 4-5 місяців.

До цього, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10 червня 2020 р. № 643-р Лещенка Романа Миколайовича було призначено головою Держгеокадастру. На цій посаді він пробув майже півроку і відзначився досить рішучими та кардинальними кроками, які були зроблені в бік реструктуризації та поліпшення роботи підзвітного йому відомства. А перед цим він обійняв посаду уповноважений президента Володимира Зеленського із земельних питань. 

Читати до теми: Держгеокадастр імені Романа Лещенка: завдання для нового голови — від штучного інтелекту до спеціальної комісії у парламенті

Читайте детальніше за посиланням біографію Романа Лещенка і ключові його тези про передачу державних земель народу, інвентаризацію, детінізацію, безоплатну приватизацію та реформу Держгеокадастру.

Напередодні голосування у ВР, аграрний комітет 17-а голосами підтримав кандидатуру Романа Лещенка на посаду міністра аграрної політики, фракція “Слуга народу” написала публічного листа прем’єру Денису Шмигалю з аналогічним проханням. Напередодні Лещенко спілкувався із слугами, де презентував своє бачення розвитку АПК

Перший —  сформувати стратегію розвитку сектору на 7-10 років.

«Ми маємо розуміти, куди рухається агросектор, яка місія та яким він буде в перспективі», – розповідає один з депутатів-слуг.

Другий —  запуск прозорого Державного реєстру отримувачів державної підтримки з бюджету аграріями.

Лещенко нагадав, що відповідний закон 985-IX уже підписаний президентом Володимиром Зеленським – лишилося запровадити його у 2021 році. 

Третій продовження земельної реформи, заявленої президентом. 

Зокрема, мова іде про прийняття законопроекту 2194 про земельну децентралізацію (нагадаємо депутати відправили його на доопрацювання для повторного читання – Авт.), відкриття ринку землі з 1 липня 2021 року для українців, завершення переведення Держгеокадастру «в цифру»

Четвертий —  завершення реформування Держпродспоживслужби та зближення українського ветеринарно-санітарного законодавства із європейським.

П’ятийрозвиток зрошення в Україні.

Йдеться про створення об’єднання водокористувачів, реанімацію вже діючої концепції зрошення та інше

Ключові задачі в АПК 

Виступаючи у парламенті перед призначенням він окреслив їх так:

Я прибічник максимального дерегулювання та детінізації сектору. Я вважаю, і це підтверджує аналітика, мільйони га української землі у тіні. На ній вирощується с/г продукція і не сплачуються жодні податки. Всі знають, що в Чорнобильській зоні вирощують зернові, непрозоро використовуються відомчі землі, зокрема, Міноборони та інші. Однозначно, потрібно оподатковувати кожен га української землі і закривати податкові скрутки. Ми бачимо потенціал детінізації за 2021 рік (при комплексних заходах оподаткування) не менше $1 млрд прямих надходжень в бюджет в частині відділення оподаткування землі та закритті ПДВ-скруток/компанії-одноденки, завдяки детінізація через запровадження державного електронного аграрний реєстр», – заявив новопризначений міністр.

За словами Романа Лещенка, нам треба акцентувати увагу на підтримці молочного скотарства шляхом застосування адресної дотації на утримання поголів’я. Окремо – завезення якісного поголів’я з чіткою системою компенсації, бо ситуація критична. По падінню молока ми знаходимося в 1946 році... Сировинний тип агровиробництва має відходити у глибинну переробку щодо створення додаткової вартості агропродукції і є окремі програми стимулювання, в тому числі і шляхом надання окремих податкових пільг.

Меліорація і зрошення: я звернувся до прем’єра Денис Шмигаля, щооб Держводагенство було введено в структуру Мінагрополітики. Ми хочемо привести до ладу законодавство в частині водокористувачів, об’єднати зусилля Мінагрополітики та Держгеокадастру  і запустити наймаштабнішу програму (близько $2 млрд інвестицій) на зрошення на Півдні України. Південь засихає третій рік поспіль. Ніяка державна компенсація не допоможе – треба вирішити корінь проблеми: відновити радянські системи поливу. Там є величезний потенціал для нашого рослинництва – плюс 30 відсотків по зерну приріст.

Ключовою позицією для реалізації вище озвучених завдань, Роман Лещенко назвав відновлення Мінагрополітики.

Відновлення Мінагрополітики – це питання, яке хвилює всіх без виключення аграріїв України. Всі без виключення розуміють, що аграрний сектор повинен мати чітку стратегію свого розвитку, де повинна бути чітка інституційна позиція, де ми бачимо АПК через 10 років. Очевидно, що сировинний тип агровиробництва – не те, що заслуговує держава. Стратегія потребує детального обговорення з усіма суб’єктами в тому числі й депутатами. Безумовним елементом – є чітке наведення ладу в земельних відносинах, дати відповідь на питання, куди поділися 5 млн га державних земель, які були на балансі держави, про які говорили в.о. міністра агрополітики у 2018 років. За півроку роботи головою Держгеокадастру я не бачив більшої протидії, як в цій період. Очевидно, коли 10 тис. людей займається на рівні держави земельними питаннями і 1,3 млрд грн витрачаємо щороку на їх утримання, коли немає інвентаризації та загальної аналітики по землях – у цьому є велике питання. Тому ми не зволікаючи виконали історичне рішення і на вимогу президента (указ від 15 жовтня 2020 року) передали більше ніж 1300 громадам державні землі. Ми повернули державні землі народу. У січні Держгеокадастр буде оптимізований на 60%. Ми прийняли історичне рішення про створення аграрного реєстру – Мінагрополітики матиме єдину систему розподілу держпідтримки – ніяких ручних розподілів дотацій. З цим покінчено».

Підказки від ринку АПК аграрному міністру Роману Лещенку 

Оскільки розробка стратегії агросектору – одне з ключових завдань Романа Лещенка, то нагадаємо новоспеченому міністру, що вже є по цій темі. 

Уряд готує «Національну економічну стратегію-2030» для України. Уже стартувавали робочі та експертні групи за основними напрямками. Попереду підбір правильних рішень, їх презентація та обговорення.  Економічна стратегія — це ініціатива президента Володимира Зеленського та прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля. Координатором її розробки виступає Центр економічного відновлення.

Читайте до теми: Роман Лещенко – про передачу державних земель народу, інвентаризацію, корупцію, детінізацію, безоплатну приватизацію та реформу Держгеокадастру

Наразі експертним групам запропоновано 10 основних гіпотез для розробки аграрної частини Стратегії:

Забезпечення ефективного регулювання для довгострокового сталого розвитку агросектору

Наразі державна політика в агросекторі часто змінюється та страждає від браку стратегічного бачення. Держава повинна забезпечити реалізацію ефективної державної політики, реформувати Держгеокадастр, розвивати ринок землі та провести децентралізацію земельних відносин, або сприяти довгостроковому сталому розвитку агросектору та сільських територій.

Розвиток систем зрошення та дренажу для збільшення врожайності с/г культур

Сьогодні Україна використовує близько 20%  потенціалу зі зрошення та 10% дренажу. Пріоритетним завданням є створення передумов для інвестицій в системі зрошення та дренажу, в регулюванні законодавства у сфері. Це дозволить збільшити врожайність українських с/г земель та доходи агровиробників.

Стимулювання впровадження Agtech для покращення продуктивності та оптимізації витрат агровиробників

Стимулювання використання високих технологій дозволить значно збільшити продуктивність у секторі та скоротити витрати підприємств, збільшуючи їх конкурентоздатність.

Збільшення виробництва високомаржинальних культур для підвищення доданої вартості у агросекторі

Високомаржинальні культури становлять лише 11% в загальній структурі рослинництва в Україні, що значно нижче ніж в країнах ЄС. Ключовим завданням є зміна українського crop mix зі збільшенням частки овочів, фруктів та ягід, що матиме позитивний вплив на додану вартість, яка створюється в українському агросекторі.

Розширення елеваторних потужностей для скорочення втрат с/г продукції

Сукупні потужності зерносховищ в Україні не задовольняють існуючий попит, а також нерівномірно розміщені по території країни. Фокус держави має бути сконцентрований на розширенні потужностей для зберігання агропродукції, що зменшуватиме втрати продукції та сприятиме нарощуванню виробництва.

Стимулювання переробки агропродукції для збільшення створеної доданої вартості

На даний час в Україні існують проблеми низьких цін на сировину та низької частки переробленої продукції. Надання актуальної інформації щодо перспектив та можливостей переробки продукції та компенсації витрат, пов'язаних зі створенням переробних потужностей розкриє експортний потенціал українських виробників та матиме позитивний вплив для економіки країни.

Забезпечення кваліфікованої робочої сили, яка відповідатиме потребам агросектору

За останні 15 років з України виїхали близько 6,3 млн українців. З огляду на економічні причини даної тенденції, необхідним кроком є розвиток самозайнятості та покращення благоустрою жителів у сільській місцевості. Поряд з цим, розвиток дуальної освіти в агросекторі матиме позитивний вплив на рівень кваліфікації працівників в галузі.

Покращення транспорту та інфраструктури для збільшення конкурентоздатності українських виробників

Недорозвиненість транспортної інфраструктури, відсутність своєчасного оновлення потужностей, економічно невиправдані тарифи та недостатність капітальних інвестицій у вантажні перевезення створюють несприятливі умови для агросектору. Оптимізація тарифів УЗ та зборів АМКУ, удосконалення корпоративного управління, а також розширення та забезпечення фінансування планів капітальних інвестицій дозволять покращити конкурентоздатність українських виробників.

Забезпечення доступу до ринків збуту для малих та середніх агровиробників

Сьогодні велика кількість малих та середніх виробників, особливо виробники ягід, втрачають значну частину прибутку, оскільки змушені користуватися послугами посередників при збуті продукції. важливим завданням є забезпечення доступом усіх агровиробників до ринків збуту, в тому числі шляхом активізації кооперації між виробниками та розвитку кластерів.

Гармонізація законодавства України з ЄС для розширення доступу українських підприємств до ринку Європи

На даний момент Україна виконала менше 6% відсотків усіх зобов'язань, взятих на себе в рамках Угоди про асоціацію з ЄС. Приведення законодавства України у відповідність до директив та регламентів ЄС щодо торгівлі відкриє доступ на європейські ринки для українських виробників та матиме загальний позитивний вплив на економіку країни в контексті усунення торговельних бар'єрів та, як наслідок, збільшення обсягів експорту.

Агростратегії світу:

Розуміючи важливість цього процесу паралельно ми також вивчили світовий досвід про те, як різні держави розвивають свій агросектор:

Стратегія США

Стратегія Канади

Стратегія Єгипту

Загальна стратегія ЄС

Стратегія РФ

AgroPolit.com спільно з «Українським інститутом майбутнього» рік тому розробив стратегію розвитку агросектору України до 2030 року «Україна — світовий супермаркет екологічних продуктів». 

Крім того, на початку президентської каденції Володимира Зеленського ми провели зріз думок аграріїв про те, які напрямки повинні бути ключовими у розвитку сектору в наступні роки, а також — які шляхи цього досягнення. Результати виклали у матеріалові «Аграрна програма майбутнього Президента України очима українців». Після першого року роботи уряду та президента ми знову переміряли настрої ринку і ось що отримали.  

Досягнення в Держгеокадастрі 

Чим запам'ятався Роман Лещенко на посаді голови?
 
1. Держгеокадастр починає передачу територіальним громадам земельних ділянок, щодо яких надано дозволи на розроблення документації із землеустрою, але землевпорядна документація не була подана в Держгеокадастр до 15 грудня. Рішення щодо цих ділянок будуть приймати вже новообрані депутати територіальних громад. 

Населення цих громад тепер має контролювати депутатський корпус, адже переважно це ваші сусіди чи знайомі, які отримали від громади мандат довіри. Впродовж минулих трьох тижнів Держгеокадастр передав територіальним громадам 1 мільйон 246 тисяч гектарів земель сільськогосподарського призначення. Землю вже тримали 857 територіальних громад», — повідомив Роман Лещенко.

2. Для припинення практики реєстрації земельних ділянок з «накладками» Держгеокадастр підготував лист з роз’ясненнями, в якому звернули увагу державних кадастрових реєстраторів на те, що, згідно з чинним законодавством, наявність «накладки» не є достатньою підставою для відмови у державній реєстрації земельної ділянки.

Якщо земельна ділянка сформована правильно – вона повинна бути внесена до кадастру, незважаючи на наявність «накладки». Водночас я усвідомлюю, що «накладки» — масштабна і складна проблема, яка для свого вирішення потребує великих зусиль та перегляду цілої низки положень чинного законодавства, виконання великого обсягу робіт. Ця робота у Держгеокадастрі ведеться, і її результати найближчим часом будуть представлені професійній спільноті»,  – наголосив Лещенко.

3. Кадастр “у цифрі” — Головне управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в областях та місті Київ будуть ліквідовані через два місяці.
За словами Романа Лещенка, відповідний наказ був підписаний 24 листопада 2020 року.

Встановити строк висування кредиторами вимог до територіальних органів Держгеокадастру, що ліквідуються, два місяці з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи у порядку, визначеному чинним законодавством», — йдеться в наказі.

Внаслідок оптимізації та реорганізації Держгеокадастру, чисельність його працівників, яка наразі перевищує 10 тис., зменшиться майже на 60%.

4. У Держгеокадастрі каратимуть за відмови та затягування при виготовленні документації. Держгеокадастр має відійти від практики повернення землевпорядної документації на доопрацювання з формальних причин під час проведення державної експертизи.
Голова Держгеокадастру надав структурним підрозділам низку доручень щодо підвищення якості послуг.

За його словами, державна експертиза землевпорядної документації – це той напрямок діяльності Держгеокадастру, який викликає чи не найбільше нарікань у представників професійної спільноти.

Аналіз статистичних показників свідчить, що невиправдано великий відсоток об’єктів експертизи повертається на доопрацювання, причому робиться це зазвичай із суто формальних підстав. Зокрема, через начебто наявність орфографічних помилок, недоліків у оформленні окремих документів тощо. Такий підхід не відповідає чинному законодавству України», – зазначив Роман Лещенко.

5. Держгеокадастр відкриває бази для судових виконавців та арбітражних керуючих. Держгеокадастр надасть доступ до своєї бази і виконавцям, і арбітражним керуючим, щоб вони мали можливість оперативно отримати інформацію про майно боржника.

Відсоток фактичного виконання судових рішень в Україні становить менш ніж 3%. Хоча цей показник за останні роки дещо зріс, але це все ще, без перебільшення, страшна цифра. У забезпеченні виконання судового рішення важлива роль відводиться виконавцям – і державним, і приватним, а також арбітражним керуючим. Представники цих дуже важливих юридичних професій можуть ефективно діяти лише тоді, коли вони мають можливість оперативно отримати інформацію про майно боржника», – повідомив Лещенко.

6. У семи областях України завершили земельну інвентаризацію
Лещенко назвав регіони, де інвентаризацію проведено. 

Певні затримки були через те, що попереднє керівництво фактично виписало умови інвентаризації під фіктивні компанії на тендер, а реально у поля ніхто не виїжджав. Тому нам доводиться виконувати план за себе і за них заднім числом. Ми спростили тендерну процедуру допуску компаній до проведення інвентаризації. Вже завершили інвентаризацію Київська, Луганська, Полтавська, Миколаївська, Івано-Франківська, Тернопільська та Чернівецька області», — сказав Роман Лещенко.

Що ще потрібно зробити в сфері земельних відносин? 

Оскільки Лещенко  заявив, що земльний блок — один з п’яти напрямків, які він контролюватиме на посаді, отже йому треба багато що доробити. 

1.Прийняти законопроект 2194 про завершення земельної децентралізації і передачу земель ОТГ. Нагадаємо, Рада провалила законопроєкт про земельну децентралізацію. Вона не прийняла у другому читанні законопроект 2194 «Проект Закону про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин».
Законопроект підтримали лише 201 народні депутати. Таким чином проект закону відправили на доопрацювання до профільного комітету Ради.

Повідомлялося, що документ визначає правила обігу с/г землі в Україні. Його розроблено на основі законопроекту №2178, запропонованого урядом та з урахуванням побажань експертів аграрного ринку.

Раніше голова Держгеокадастру Роман Лещенко закликав уряд прийняти законопроєкт №2194 щодо земельної децентралізації.

Своїм голосуванням «за» законопроєкт №2194 народні депутати нарешті можуть зробити крок, на який, попри щедрі обіцянки, так і не спромоглися попередні скликання парламенту та два десятки урядів. Це відкриє шлях для повернення громадам земель поза межами населених пунктів», – зазначив він.

Читати до теми: Концепція земельної реформи від Романа Лещенко

2.Обрати модель поводження з державними землями

У Держгеокадастру на балансі є землі, які перебувають у користуванні іншими відомствами, як в управлінні та обробітку НААН, Міноборони, Пенітенціарної служби, МОЗ, аграрних держпідприємств. Це понад 750 тис. га с/г землі. Тому існує дві позиції, як поводитись з державними землями.

«Перша – законопроект голови аграрного комітету Миколи Сольського: приватизувати за формулою 40% – трудовому колективу, 20% – учасникам АТО, 40% – на аукціон. Друга – провести інвентаризацію, передати їх на баланс новоствореного Національного агентства управління земельних ресурсів чи Держгеокадастру без права відчуження цих земель (окрім здачі в оренду на публічних, прозорих аукціонах). Кошти від здачі в оренду направляти в бюджет – це мільярди гривень»,– сказав Лещенко.

3. Реалізувати 4 закони для регуляції роботи служби

Зокрема, необхідним для роботи Держгеокадастру є ухвалення таких документів:

  • про інтеграцію супутникового моніторингу в загальну систему земельних відносин України;
  • про об’єднання земельного кадастрового реєстру і реєстру речових прав на нерухоме майно Мін’юсту;
  • про монетизацію безоплатної приватизації землі;
  • про використання земель Держгеокадастру, які перебувають на акті постійного користування (землі НААН, Міноборони, Міносвіти і так далі – в обсязі 750 тис. га). 

4. Реалізувати ревізію Світовим банком систем блокчейну у земельному кадастрі

«Світовий банк перевірить систему Держгеокадастру на предмет його захищеності від витоку даних, наявності протиправних втручань в попередніх періодах, зміни контурів, меж, ануляції кадастрових реєстрацій, зміни кодів цільового призначення. Тобто він виявить слабкі місця у програмному забезпеченні ДЗК і надасть свої рекомендації щодо їх виправлення та подальшого захисту. Ці рекомендації стосуватимуться наведення порядку в ДЗК та поетапного впровадження системи блокчейн в земельному кадастрі України», — сказав Лещенко.

5. Зробити антирейдерські кроки перед запуском ринку землі

«Глобально питання рейдерства вирішує антирейдерский закон № 0858, ухвалений в межах земельної реформи. Що ще потрібно? Ключове питання в протидії земельному рейдерству – нотаріальна форма засвідчення кожної операції, реєстрація і будь-яке здійснення угод відбувається виключно в письмовій формі. Крім того, потрібно захистити Держземкадастр від протиправного втручання третіх осіб у його базу даних», — сказав Лещенко.

6. Об’єднати Реєстри Мін'юсту на нерухоме майно та Держгеокадастру на землю в один

За його словами, об’єднання цих двох реєстрів – завдання на 2021 рік.

«Це відбуватиметься таким чином: перейдемо з держгеокадастрівської системи документообігу («ДокПроф») на мін'юстівську. Це уніфікує всі дані в одну систему координат з обміну документами. Це потрібно зробити, аби протягом року синхронізувати в єдину систему реєстр речових прав і земельний кадастр. Окрім України ще Німеччина має такий складний кадастровий реєстр, і це абсурд, коли громадянин України реєструє окрему земельну ділянку, а об'єкт нерухомості реєструє окремо. І кожен живе у своєму виборі. У світі інший підхід: все, що є на земельній ділянці, іде за нею в плані реєстрації, а не навпаки.

Наразі у нас є порозуміння з Міністерством юстиції. Міністр визнає той факт, що це слід робити. Відкрите питання – хто буде адміністратором цього єдиного реєстру (Держгеокадастр чи Міністерство юстиції). Для мене це питання непринципове. Важливо – прозорість і публічність цього реєстру», – заявив Роман Лещенко.


Віталій Хворостяний журналіст AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

17 грудня 2020
В уряді назвали терміни відновлення Мінагрополітики
Відновлення роботи профільного аграрного міністерства відбудеться на початку 2021 року. Про це під час засідання уряду заявив прем'єр Денис...
2 грудня 2020
Десяток аграрних організацій просить Володимира Зеленського повернути Мінагрополітики – лист-звернення
Аграрні асоціації, Федерація роботодавців України та аграрні наукові заклади звернулися з листом до президента України Володимира Зеленського з...
23 листопада 2020
«Батьківщина» торгується за Мінагрополітики в обмін на голосування за бюджет
Наразі в Офісі Президента тривають дискусії щодо бюджету на 2021 рік. За підтримку бюджету в другому читанні, за даними нашого джерела,...

Вибір редакції

22 січня 2021
Держпродспоживслужба на шпагаті: чи забере міністр економіки Ігор Петрашко її у аграрного міністра Романа Лещенко?
Контроль над Держпродспоживслужбою (ДПСУ) та всією ветеринарно-санітарною вертикаллю стали каменем спотикання між міністром розвитку економіки,...
19 січня 2021
План Маршала для АПК — сюжет «Чародіїв» Стругацьких у 2021: реформа Мінагрополітки, ринок землі, стратегія розвитку та міжнародні союзники
План Маршала для АПК і його складові (економічна ситуація в країні, дефіцит бюджету, погашення звонішніх боргів, реформа Мінагрополітки, план дій...
15 січня 2021
Аграрний експорт України — 2018-2020 роки: сировина, харчова продукція, зерно, рослинництво, молочка, тваринництво
Аграрний експорт України за 9 місяців 2020 року у грошовому вимірі зменшується у порівняні з 2019 роком, але його частка у загальній експортній...