Операція інтерпеляції – парламент спрощує процедуру звільнення міністрів та Кабміну за вимогою

Депутати посилюють контроль за діяльністю Кабміну та спрошують собі можливість  відправляти уряд та окремих міністрів у відставку. Це випливає зі змісту законопроекту №3499 «Про інтерпеляцію», який наразі активно проходить погодження всіх комітетів Ради. Якщо документ підтримають у сесійній залі 226 депутатів, то майбутнє окремих міністрів та всього уряду опиниться вже в руках профільних комітетів та 45-ти нардепів (саме скільки потрібно голосів, аби ініціювати слухання будь-якого кабмінівця на Раді з питань його роботи, та після цього ставити питання про його звільнення).

Доки Кабмін імені Дениса Шмигаля вже вдруге провалював свою програму дій на рік (а відтак і свій шанс протриматися цілий рік — законопроект № 3330), у парламенті активно кипить робота над новим документом – законопроектом №3499.  Повний текст програми за посиланням. 

Документ новий: 3499 зареєстрували лише 18 травня і наразі він рухається комітетами Ради нижче води, і тихіше трави. І є чому – депутати оцивілізовують свою роботу з Кабміном, спираючись на світову практику.

Що це за термін такий – інтерпеляція, записаний у законопроект 3499?

Інтерпеляція  – це право парламенту сформулювати питання уряду (одному із його членів) стосовно певного аспекту реалізації виконавчою владою внутрішньої або зовнішньої політики держави. В свою чергу таке право тягне за собою можливість притягнути міністра до відповідальності в частині формування ним секторальної політики. Тобто парламент зможе проводити перевірки з метою визначення рівня відповідності діяльності уряду з можливістю застосування як несприятливих наслідків у вигляді санкцій, обов’язкового прийняття рішення, вираження політичної позиції, так і з метою отримання інформації стосовно реалізації схваленої урядом програми діяльності, її оцінки на предмет відповідності прийнятих парламентом законів.

Інститут інтерпеляції використовується у державах з парламентською або змішаною формою правління. Практика свідчить, що польські парламентарі активно використовують належні їм права і на кожному засіданні Сейму звертаються до виконавчої влади в тій чи іншій формі. До порядку денного кожного засідання Сейму його Президія вносить пункт «інтерпеляції і питання по поточним справам». При відповідях на питання в залі зобов’язані бути присутніми члени Ради міністрів, до яких звернені такі питання (або їх представники).

Поріг інтерпеляції різниться у різних країнах: наприклад, згідно зі статтею 61 Конституції Литви, п’ята частина членів Сейму може направляти інтерпеляцію до міністрів (29 депутатів із 141). У Північній Македонії інтерпеляція урядового чиновника може бути ініційована щонайменше п’ятьма депутатами із загальної кількості – 120 депутатів (стаття 72 Конституції); у Нідерландах потрібно 30 з 150 членів парламенту.

В Україні пропонують ініціювати обов’язкові слухання, якщо під цим підписалося 45 нардепів, або профільний комітет.

Що це означає на практиці?

Якщо агросектор не задоволений роботою профільного міністра чи його зама, тоді парламентське лобі агросектору зможе змінити фігуру. Аналогічно за іншими напрямками.  Як не крути, механізм потрібен, адже навіть на прикладі агросектору ми бачимо, що за 8 місяців роботи МЕРТу під керівництвом Тараса Висоцького, аграрна політика зазнала провалу фактично за вісьмома ключовими напрямками.

Читати до теми: Понад 50% аграріїв незадоволені роботою Тараса Висоцького — опитування

Але й на цих восьми, вочевидь, Тараса Висоцький і його команда не збирається зупинятися. Зі свіжого «покращення» для агросектору можна назвати механізм державної підтримки для аграріїв, які постраждали від посухи. Справа у тому, що Кабмін не спромігся затвердити окремого порядку виплат коштів товаровиробникам за збитки від посухи чи надати якісь роз’яснення місцевій владі щодо механізму компенсацій. Відповідно районні та обласні адміністрації керуються постановою КМУ від 29 березня 2002 р. №415 «Про затвердження Порядку використання коштів резервного фонду бюджету», яка фактчино означає видідлення аграріям державних коштів на поворотній основі. Запитується, де логіка: люди постраждали від посухи, а держава хоче їм допомгти, виступивши у ролі кредитора? Якщо задум саме такий, то так би і назвали програма кредитування аграріїв, що постраждали від посухи, а не держпідтримка. Як кажуть в Одесі, це дві великі різниці. Більше про це читайте у колонці редактора Kurkul.com Миколи Сироти «Тисячі гривень і місячні черги — правда про допомогу постраждалим від посухи фермерам». Після піднятого гвалту у МЕРТі заворушилися і Тарас Висоцький таки визнав, що дали в штангу і пообіцяв виправити у наступному році. Але ж до того 2021 року аграріям ще треба протриматися! 

Є питання і до стратегічного курсу, який планує з розвитку агросектору Кабмін. Пропонуємо вам ознайомитися із переліком заходів із проваленої програми уряду. У ній є правильні речі, але конкретики мало за гарними фразами та пієтетними речами. Якби у депутатів вже зараз було право кликати на килим когось із кабмінівців, то це значно спростило б і роботу над програмою, і власне допомагало б у оперативному режимі перетасовувати кабмін, оновлюючи професійними кадрами.