Євроінтеграція – загальмувати чи прискорити: вплив на аграрний ринок подальшого торговельного зближення  з ЄС
Євроінтеграція – загальмувати чи прискорити: вплив на аграрний ринок подальшого торговельного зближення з ЄС

Час пригальмувати інтеграцію українського законодавства у європейське та опиратися передусім на власні економічні інтереси у співпраці з ЄС. Такий анонс зміни курсу щодо євроінтеграції у Давосі зробив глава депутатської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія. Після цієї заяви у ЗМІ пролунали тези, що Арахамія повідомив про відміну багаторічного руху входження України до ЄС. Водночас, президент Володимир Зеленський під час виступу у Давосі зазначав, що після виходу Великої Британії з ЄС було б добре, якби замість Сполученого Королівства взяли на вільне місце Україну. AgroPolit.com проаналізував торгівлю з ЄС і розпитав експертів, потрібно чи ні переглядати деталі торговельної угоди з ЄС, адже на це в України один рік – 2020-й.

Суть і контекст заяви Арахамії про неспішність євроінтеграції на законодавчому рівні

Під час української панелі у Давосі Давид Арахамія розповідав про амбітні плани України навести лад всередині держави, а також досягти економічного прориву, про реалії держави, у якій одночасно поєднано пережитки соціалістичного минулого, є резерви у вигляді інтелектуальних досягнень та досвіду міжнародного співробітництва, а також діють капіталістичні принципи. Він згадав про проблеми з корупцією, боротьба з якою є викликом для країни, та водночас і досвідом, який може у майбутньому допомогти у розумінні особливостей у веденні бізнесу з тими країнами, котрі мають корупційні ризики, а потім – про діджиталізацію та закордонні бізнес-моделі, які переймає Україна для ведення власного бізнесу. Арахамія зазначив, що правильним сьогодні є розуміння слабких і сильних сторін, а також поєднання позитивного досвіду та пошук власного розвитку економіки, яка стане фундаментом для майбутнього країни.

Також Давид Арахамія розповів, що нині є конфлікт між тиском із боку західних сусідів, які очікують від України прийняття законів відповідно до очікувань ЄС, та внутрішніми економічними інтересами.

Багато сусідніх країн тиснуть на нас, схиляючи до так званої «гармонізації законодавства». Однак я вважаю, що для України це неправильно. Якщо слабша економіка об’єднується із сильнішою, то завжди залишатиметься слабшою, граючи за однаковими правилами… Ці слова можуть бути не надто популярними у Європарламенті чи деінде, але ми мусимо зайняти якесь унікальне місце, поки не станемо сильнішими, а вже тоді можемо синхронізуватися… Якщо ж гармонізуємося, то можемо стати найслабшою економікою у ЄС, чимось на кшталт Словенії. Будучи величезною державою, ми матимемо дуже малий вплив, оскільки правила гри вже існують», – сказав Арахамія.

Також депутат говорив, що для того, щоби в Україну приходили закордонні інвестори, мають бути створені «власні правила гри», а тоді «заради використання наших відмінностей приходитимуть інвестори».

Заява одразу полетіла й наробила галасу так, що заспокоювати європейців довелося віце-прем'єрові з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитру Кулебі

«Україна буде й надалі системно адаптувати своє законодавство до європейського, тому що курс на членство в ЄС залишається незмінним і незворотним», – запевнив віце-прем’єр, зауваживши, що відхилення від цього правила можливе тільки у виключних випадках.

Кулеба також розповів, що провів телефонну розмову з Арахамією: «Він тієї ж думки. Все інше – то фігура мовлення».

Читайте до теми: З 2020 року міжнародні ветсертифікати на експорт видаватимуть через електронну систему

У Мінекономіки чекають на перегляд Угоди про асоціацію з ЄС

Актуальним розгляд питання гармонізації українського законодавства з європейським в межах угоди про Асоціацію назвав заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, торговий представник України Тарас Качка.

«ЄС відстоює свої інтереси в переговорах з Україною. І ми теж відстоюємо свої інтереси у переговорах з ЄС», – розповів Качка на своїй сторінці у соцмережі.

Тарас Качка додав:

Всередині ЄС кожна держава відстоює свої інтереси. І будь-яка директива чи регламент – це делікатний баланс власних інтересів і інтеграції. Тому очевидно, що Україна не може перетворювати свою економічну політику на карго-культ копіювання».

Після цього Тарас Качка повторив висловлену Давидом Арахамією тезу про те, що за лозунгами про євроінтеграцією в Україні ті ж самі люди продовжують вчиняти корупційні дії.

«Зрештою, не забувайте, шо корумповані судді в Україні дуже ефективно захищають себе європейськими стандартами. Так само неефективні українські держслужбовці моляться на європейські стандарти, які не дозволяють їх звільнити», – сказав заступник міністра економрозвитку.

Качка додав, що на його думку кожен крок у гармонізації законодавства повинен мати сенс.

ЄС говорить про формулу more for more: більше реформ і адаптації в обмін на більше доступу й інтеграції до ринку ЄС. Обидві частини цієї формули мають діяти однаково ефективно.І це буде головний підхід до оновлення Угоди про асоціацію – заради більшої та справжньої інтеграції з ЄС».

Вихід на ринок ЄС української продукції в межах Угоди про асоціацію

Угода про асоціацію Україна-ЄС набула чинності 1 вересня 2017 року. Основна її частина діяла з 1 вересня 2014 року. З 1 січня 2016 року тимчасово застосовувалася її торгова частина, глибока та всеосяжна зона вільної торгівлі.

Зона вільної торгівлі, асоціація з ЄС та безвізовий режим із країнами Євросоюзу уже принесли користь українському суспільству та бізнесу зокрема. Зокрема, станом на 2019 рік право експорту своєї продукції на територію Євросоюзу отримали понад 300 українських підприємств, з них більш ніж 120 виробляють продукцію споживання людьми.

  • 22 виробники молока та молочної продукції;
  • 4 виробники м’яса птиці;
  • 1 виробник продуктів із м’яса птиці;
  • 24 виробники риби;
  • 4 виробники яєць та яєчної продукції;
  • 66 виробників меду;
  • 1 виробник харчового колагену;
  • 1 виробник кишкової сировини;
  • 5 виробників равликів та жаб’ячих лапок.

Натомість виробники харчових продуктів із 28 країн світу отримали можливість ввозити до України свою продукцію. Різниця у можливостях полягає у тому, що українські підприємства мають отримувати дозволи на експорт та проходити перевірку системою держконтролю. У 2020 році Україна матиме можливість переглянути умови Угоди про асоціацію та заявити про свої інтереси.

Читайте до теми: Перегляд умов зони вільної торгівлі з ЄС – нові можливості чи втрата позицій?

AgroPolit.com попросив експертів оцінити заяву Арахамії та подальші перспективи розвитку торговельних відносин між Україною та ЄС:

  1. Як вони оцінюють заяву Арахамії, що на часі – пригальмувати з імплементацією українського законодавства в європейське?
  2. Що варто українській стороні пропонувати під час перегляду Угоди про асоціацію?
  3. Які законодавчі ініціативи, запропоновані в процесі євроінтеграції, варто приймати, з огляду на практичну користь для української економіки та аграрного сектору зокрема?

Іван Чайківський, народний депутат України

Нам потрібно найперше подивитися, що Україна виграє від Угоди про асоціацію з ЄС, яку вона могла б отримати користь. Ми розуміємо, в якому становищі ми підписували угоду та які квоти нам Європа надала. Сьогодні треба передусім переглянути квоти та захистити вітчизняного товаровиробника, його інтереси, інтерес держави, економіки, а тоді врегульовувати законодавство до європейського. Є сенс пригальмувати з прийняттям законів, які вимагають інтеграції з ЄС. Тому що все полягає в тому, що ми наразі дуже серйозно програємо нашим європейським колегам. Тому треба діяти поетапно – зупинитися, придивитися, можливо, десь пробувати домовлятися про збільшення квот, а тоді далі врегульовувати законодавство.

Наприклад, взяти стандарти щодо молока, коли ЄС не визнає продукцію 2-го сорту. Але якщо сьогодні підійти до ситуації правильно – ні, це не варто забороняти. Тому що це треба чимось замістити, а ми не маємо чим. Або треба впорядкувати домогосподарства, бо хтось може зробити міні-ферми, але в нього немає ресурсів. Треба вивчити глибоко питання, розробити відповідні програми, запропонувати ці програми населенню, щоб воно скористалося, виділити на це кошти, щоб на ці гроші можна було купити якийсь доїльний апарат, іще щось, аж тоді можна було б забороняти недобросовісним виходити на ринок з неякісним молоком. Роль держави впорядкувати і забезпечити. Не просто взяти батогом раз – і заборонили, так не буває. Треба, щоб люди безболісно перейшли, бо для багатьох українських сімей в селі корова – основна годувальниця. І люди за рахунок цього молока і цих продуктів, які виробляють, живуть – ми не можемо відібрати в них хліб.

Читайте до теми: Чи зможуть селяни з 1 січня 2020 року здавати домашнє молоко і м'ясо?

Маємо йти в напрямку ЄС, але на партнерських умовах. Не йти, як бідні родичі, з опущеною низько головою, і щоб з різних сторін об нас витирали ноги. Українці – самодостатня нація. Ми бідніші, ніж інші європейські країни, але це не означає, що на нерівних умовах маємо туди заходити.  

Владислава Магалецька-Рутицька, член національної ради реформ

Євроінтеграція та чинні угоди дуже важливі для нашої країни. Зокрема вони відкривають нові можливості для аграріїв. В межах цих угод, їхні імплементація і виконання є маркером того, наскільки будуть широкими експортні можливості та трейдинг. Я вважаю необхідним проведення якісної гармонізації нашого законодавства в євроінтеграційному пакеті.

І головне: аграрії повинні брати у цьому процесі активну участь, оскільки навіть попри те, що двері Євросоюзу відчинені, для виходу туди зі своїм товаром необхідно попрацювати. Для того, щоб скористатися квотами, насамперед необхідно виконувати процедури з контролю якості та безпеки продукції, яких вимагають наявні в ЄС стандарти якості та які передбачені законом № 771/97-ВР. Європа – це в першу чергу якість життя, зокрема якість харчової продукції. І тому кожен, хто хоче продавати свою продукцію в ЄС, зобов'язаний брати на себе відповідальність за забезпечення її якості. Зокрема, країна загалом.

Читайте до теми: Володимир Лапа: Перевірки у багатьох суб'єктів господарювання викликають мало не психологічний шок

На даний момент важливо сфокусувати увагу на наступних кроках:

  1. Зближення законодавства України в агропромисловому комплексі до законодавства ЄС є необхідним.
  2. Здійснення перевірок різного характеру з ініціативи та за підтримки Європейської комісії.
  3. Встановлення європейського рівня безпеки харчових продуктів.
  4. Розробка і підтримка бренду української продукції.
  5. Державна підтримка агробізнесу на різних рівнях.

Леонід Козаченко, президент Української аграрної конфедерації

Така заява є вкрай негативною з точки зору аграрного ринку. Сьогодні імплементація законодавства ЄС дає можливість багатьом українським компаніям, які працюють в аграрному секторі економіки, отримати її європейську сертифікацію, тобто так званий єврономер. Він дає змогу працювати з Євросоюзом та багатьма іншими країнами без додаткової реєстрації та сертифікації. Більшість країн світу визнають ці сертифікати, видані в країнах ЄС. Європейські вимоги, європейські правила, європейські закони стосовно сільського господарства – це вищий рівень якості та безпеки для людей і навколишнього середовища.

Беручи до уваги факт наявності обмежених квот на експорт аграрної  продукції до ЄС, нам цей документ важливий, щоби без перешкод рухатись у напрямку Близького Сходу, Індокитаю та інших країн, за винятком США та Китаю, які мають додаткові вимоги. Якщо вийти за межі лише сільського господарства й поринути в інші сфери – енергетика, логістика, охорона навколишнього середовища тощо, які теж будуть існувати в умовах змін, обумовлених кореляцією нашого законодавства з європейським, то стандарти життя стають вищими. Гармонізація  законодавства не тільки в аграрній сфері дасть нам можливість краще жити за правилами і нормами ЄС. Процес треба прискорювати, а не діяти навпаки – так, як сказав  голова депутатської фракції політичної партії «Слуга народу»  Давид Арахамія.

Читайте до теми: В Зоні вільної торгівлі. Як змінилися торги між Україною та ЄС 

Якщо в України буде можливість переглянути Угоду про асоціацію, передусім, відмінити дискримінаційні квоти на обмеження безмитного імпорту до Євросоюзу продукції сільського господарства. Колеги з ЄС інколи в приватних розмовах зазначають: «У нас дрібне сімейне фермерство, тому ми не зможемо конкурувати з вашим великим індустріальним, вертикально інтегрованим виробництвом, яке розвивається практично без дотацій. У нас дотаційні витрати на утримання фермерів становлять 40% бюджету, а у вас витрати на війну – 20%. У нас фермерство витратніше, ніж війна, а ви хочете, щоб ми відкрили вам ворота? – тоді нам треба ці дотації збільшити ще на 15-20%, а Євросоюз не вистоїть і розвалиться». Спочатку нам потрібно переглянути ці норми. Є багато питань і в інших сферах та галузях – спільний інформаційний простір, спільна логістика, стандарти залізничних колій, спільні стандарти частоти електричного струму. Таких питань багато, які потребуватимуть витрат часу та фінансів, але вони дадуть нам інші переваги. Якщо ми об’єднаємось із Євросоюзом, у нас зміняться та стануть кращими умови життя.

Вкрай важливо не відкладати з прийняттям законів, які вимагає ЄС, де йдеться про зміни фіскальної та монетарної політики, потрібно вносити корективи у сфері діяльності прокуратури та антикорупційних органів. Це законодавство вимагає більшої прозорості. Вони вимагають створення баз даних, які будуть відкритими для доступу що унеможливлює корупцію та краще захищає права людей. Є технічні регламенти, якими прописано порядок тих чи інших технологій. Наприклад, вирощування і переробки продукції та сировини, з якої виготовлятимуть продукцію, тобто молока, м’яса, овочів, фруктів. Це технічні регламенти, з яких ми застосували близько половини нам потрібних. Є інші норми, які передбачають захист довкілля. Євросоюз вважає Україну смітником, тому що проблема номер 1 в місцевих громадах, селах, регіонах, містах – утилізація відходів. Якби ми  імплементували норми Європейського Союзу, нам самим легше б дихалось і жилось. В реальному секторі економіки потрібні суворіші норми контролю якості та безпеки.

Читайте до теми: «Кислий присмак» українського садівництва — проблеми та реалії галузі

Ірина Кухтіна, президент Асоціації «Ягідництво України»

Більшість експорту ягідництва іде до Європи. Щоб було простіше, треба, щоб законодавство, яке стосується сільського господарства і галузі зокрема, було якомога більше інтегровано з європейським. Інакше ми створюємо бар’єри в торгівлі й гальмуємо експорт. Щодо інших законів, які стосуються підприємництва, сфер фінансових і політичних – я вважаю, що у будь-якому випадку ми повинні виходити з національних інтересів. Поточне керівництво не визначає національних інтересів, поки не визначено стратегію держави. Тому казати, що давайте ми не будемо інтегруватись? – А чому? – Ви знаєте, куди йдете? Коли хаотично приймаються рішення, буде враження, що в рулетку грають. Всі рішення повинні бути зваженими і вирівняними з стратегією національних інтересів. Крім того, у випадку індустрії ягід та фруктів – нам необхідна інтеграція  Євросоюзом, тому що це наш головний ринок збуту.

Насамперед варто прийняти законодавство, якого вимагає інтеграція з ЄС – це гармонізувати історію з пестицидами, щоб було однаково, і не було історії, коли компанії, які працюють на ринку агрохімікатів, не сертифікують в Україні препарати на невеликі культури, такі, як ягоди, тому що це дорого. Також слід ухвалювати закони, які стосуються стандартів якості та маркетингових стандартів.

Зіновій Свереда, президент Українського Кооперативного Альянсу

В Україні часто не є проблема реформи законодавства ЄС чи України, а бажання його дотримуватися. Навіть наша Конституція є дуже демократичною, але чи її читають та виконують – ось в тому запитання.

Українська держава не пройшла періоду «шокової терапії», як у багатьох пост-соціалістичних країнах. «Шокова терапія» – це швидка приватизація та зміна системи управління. Іншими словами, підштовхнути людей думати своєю головою. Бо що таке проголосити незалежність? – Це дати людям свободу та право діяльності. Проте чи всі люди усвідомили, що таке свобода, її права та її обов'язки? Ми відкладаємо шокову терапію, і тому зростає «патерналізм»: громадяни не завжди проявляють активну позицію. Основа демократії – це середній клас, об'єднаний по профільних організаціях для захисту інтересів, це активні громадяни на місцях, що беруть ініціативу в свої руки, крім того, це захист приватної власності, інтелектуальних прав тощо. Протягом 30 років незалежності ми отримали великий виклик – міграцію 12 мільйонів працездатного населення за кордон, відчувається брак ініціативних професійних людей, тому інші верстви населення продовжують вірити у «державний патерналізм». Основна реформа законодавства ЄС – більша свобода для громадян та конкретніша відповідальність чиновників. Проте є зворотній процес: це відповідальність громадян. Потрібна вища промоція інформаційної освітньої політики для громадян. Змінити метод емоційних заяв на системну роботу з громадянами.

Читайте до теми: Український Держгеокадастр на європейський лад – чим вони відрізняються і що запозичити у ЄС?

Я особисто приймав би усі законодавчі ініціативи з боку ЄС. Все ж, ми усі бажаємо мати і їздити на мерседесі, пежо чи ленд ровері, вживати їхні ліки, обладнання чи технології. А все це є результатом системи управління, контролю та звітності. А не просто сировинним  продуктом чи товаром. Якщо ми бажаємо чогось кращого, то покажіть мені модель «запорожця», який більш економний чи швидший? Їхня система управління набагато краще зарекомендувала себе.

Що необхідно розглядати – це збільшення квот експорту з України до ЄС. Тому потрібна не сама пауза, а стратегія пояснення реформ для населення, щоб воно не боялось змін, а користувалось перевагами. Часто нам потрібні умови, які мали держави/кандидати в члени в ЄС у перехідний період. Але бракує не з боку ЄС, а з українського боку чіткої інформації: а що ми хочемо, яка наша стратегія розвитку та діяльності? Яка наша модель? Покажіть українську модель, яка б мала стати, як свого часу Сінгапур чи Гонконг, європейським «тигром», а не продовжуємо будувати більш модернізоване патерналістичне «чучхе», як в КНДР. Бо ж проблема не тільки в політиках і їхніх комунікаціях, але і в самому народі, який хоче від політиків те, що має робити кожен з нас у своєму житті.

Оксана Тупальська, журналіст AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

19 жовтня 2017
Хьюг Мінгареллі: Україні потрібна карта впровадження євроінтеграційних законів
Єврокомісія очікує від України прийняття двох законопроектів для посилення харчової безпеки в Україні та карти з впровадження євроінтеграційних...
3 березня 2017
У Мінагрополітики великий обсяг робіт в євроінтеграційному напрямку
Процес євроінтеграції в аграрному секторі – не для звіту, а для кожного пересічного споживача. Про це заявила заступник міністра з питань...
15 липня 2016
Погляд з боку на євроінтеграційну діяльність Владислави Рутицької
Аграрний ринок сколихнула новина про те, що заступник міністра аграрної політики і продовольства України з питань європейської інтеграції Владислава...

Вибір редакції

16 жовтня 2023
Аграрні закони та законопроекти за 2023 рік
Ринок землі, передача державних земель Фонду держмайна, земельні пільги для учасників бойових дій, ринок ГМО, агроекспорт, сухопутні коридори,...
13 листопада 2023
Аграрний експорт з України – уряд змінив правила
Аграрний експорт України з 11 листопада 2023 року почав здійснюватися за новими правилами. Підстава – в дію вступили дві урядові постанови: №...
8 грудня 2023
Агроінтеграція: чи проковтне український АПК європейських виробників після вступу в ЄС?
Входження України до Євросоюзу радикально оновить реформу Спільної аграрної політики (САП) ЄС, або «розірве» з середини аграрний бюджет...