Олександр Солонтай: Саме Гройсман є реальним аграрним міністром в уряді
Олександр Солонтай, керівник програм практичної політики, експерт Інституту Політичної Освіти

У президентських перегонах братиме участь два аграрії із 44-х зареєстрованих ЦВК кандидатів. Втім, це не означає, що лише вони репрезентують інтерес АПК. Аналіз політичних програм ключових кандидатів показав, що аграрна тема (земля, податки, підтримка та інше) присутні практично у кожного з них. Пікантність передвиборчої ситуації посилилася й самовідводом в. о. аграрного міністра Максима Мартинюка якраз перед внесенням у парламент проекту закону про обіг с/г земель. Як читати всі ці сигнали в умовах політичної турбулентності ринку та загалом українцям? Про це AgroPolit.com розпитав експерта з політики Олександра Солонтая:

AgroPolit.com: До ЦВК подали рекордну кількість заявок (89) кандидатів у Президенти, з яких двоє — аграрники. Про що це свідчить?

Олександр Солонтай: До речі, кандидатів могло бути більше. Головна причина більшої кількості, ніж раніше, політична. На вибори пішла значна частина політиків, які не мають жодних шансів. Традиційно, на національних виборах відмовляється балотуватися більш ніж половина політичних лідерів, а тут ледь не кожен вирішив зареєструватися. Чому так? По-перше, це технологія розкрутки напередодні виборів до Верховної Ради 27 жовтня 2019 року. По-друге, відбувається розмивання голосів, інакше кажучи, частину політиків використовують «в темну». По-третє, відсутність явних лідерів на початку виборів дало кожному політикові підстави подумати, що в нього є шанси. Вони справді були, але вже немає, виборчі кампанії завершуються. Також слід додати технічних кандидатів для виборчих комісій, тому сукупно вийшло таке значне зростання кількості кандидатів. Лідери + потенційні лідери + технічні + дрібні політики, от разом і 44. Добре, що не 50-60, як прогнозували на початку.

Читати до теми: Українці озвучили ТОП-7 завдань для розвитку агросектору в наступні п’ять років для нового Президента

AgroPolit.com: За даними останніх рейтингів, до другого туру виходять Порошенко, Зеленський і Тимошенко. Чи варто вірити таким оцінкам? І який прогноз на результат другого туру?

Олександр Солонтай: Вірю соціологічним опитуванням, що наразі три кандидати вирвалися трішки вперед. Зокрема, Зеленський, Тимошенко та Порошенко мають шанси потрапити в другий тур. Але відрив не надто суттєвий. На мою думку, якщо опиратися на соціологічні опитування, то ще три кандидати мають шанси вийти у другий тур — Гриценко, Бойко і Ляшко. Загалом, 6 із 44 кандидатів станом на середину виборчої кампанії зберігають шанси. За два тижні до першого туру 31 березня, ситуація зміниться, і дійсно, тільки 3-4 кандидати, збережуть шанси на 2-й тур. А наразі я би радив всім кандидатам, які бачать, що не змогли вийти за межі статистичної похибки, знімати свої кандидатури, або ж зробити це до 7 березня.

Нагадаю, що з різноманітних причин не балотуються Вакарчук, Чумак, Томенко, Терещенко, Рабінович, Гацько, Яценюк, Гройсман тощо. На мою думку, краще підтримати сильнішого кандидата і через нього реалізовувати бодай частину програми, ніж отримати повну поразку.

Читати до теми: Коней на переправі замінили. Чому Максим Мартинюк самоліквідувався з Мінагро?

AgroPolit.com: З’їзди основних претендентів на президентство (Петра Порошенка, Юлії Тимошенко, Олега Ляшка) показали, що тема агро (зокрема, ринок землі й ставка на фермерів та середній клас ) у них серед трьох топових. Чому? Адже президент не має прямого стосунку до вирішення цих питань. Це, радше, компетенція уряду та парламенту.

Олександр Солонтай: Президентські вибори мають прямий стосунок до земельного питання, тому кандидати діють правильно. Рішення Конституційного Суду в земельній сфері, практика захисту прав громадян, серед іншого й права на землю, от пряма компетенція цієї посади. Паралельно з президентськими виборами вже розпочалися вибори до Верховної Ради 27 жовтня 2019 року, вони йдуть просто зараз. І ті ж самі політики, які балотуються в Президенти, паралельно ведуть свої команди у Верховну Раду. Тому абсолютно правильно змішувати всі теми разом, бо це єдиний виборчий цикл. На практиці ми теж це бачимо, попри те, що за Конституцією головною є Верховна Рада, реально Президент, Кабмін, олігархи, тіньова група БПП-НФ більш впливові, ніж законодавчий орган. Тож буде коректним і надалі ставити кандидатам у Президенти всі «земельні питання» протягом всіх виборів та після них.

AgroPolit.com: Максим Мартинюк написав заяву і пішов з посади в. о. аграрного міністра. Чому його так легко відпустили, і саме зараз?

Олександр Солонтай: Перше, що спадає на думку, можливо, Володимир Гройсман таким чином уникнув скандалу, який стався з Уляною Супрун. Отже, тепер неможливо подати в суд, адже маємо нового в. о. та відповідно новий термін «тимчасовості». Цей уряд, тимчасовий, все більше складається з тимчасово тимчасових напівміністрів.

Щодо змісту, такого рішення, то нічого не змінилося. Усім як керував, так і надалі керуватиме персонально прем’єр. Саме Володимир Гройсман є реальним аграрним міністром в уряді, очільником якого є Петро Порошенко. Формально він буде й далі прем’єром, але ж ми всі знаємо, хто реально керує Кабміном. А Гройсману теж потрібно чимось реально керувати, от йому і залишили у владі «земельні питання».

«Земельна реформа» стала заручницею виборів

Читати до теми: Порівняльний аналіз 5-ти законопроектів про обіг земель сільськогосподарського призначення

AgroPolit.com: Нині у політичній площині активізувалася тема землі. По-перше, перший віце-прем’єр, міністр економіки та торгівлі Степан Кубів закликав Президента не продовжувати мораторій. По-друге, не пізніше від 1 березня Кабмін подасть у Раду проект закону про обіг с/г земель. А тепер додамо до цього плавний вихід екс-голови Держгеокадастру, екс-виконувача обов’язків аграрного міністра Максима Мартинюка. Чи можуть ці три ніби й не пов’язані компоненти скластися в єдиний ланцюжок і призвести до чогось конкретного?

Олександр Солонтай: До кінця року жодних суттєвих змін у земельному законодавстві не буде. «Земельна реформа» стала заручницею виборів. Це така ж вибухова тема, як і охорона здоров‘я. Разом із цією Верховною Радою «помре» значна частина законодавчих ініціатив вже восени. Єдина приємність із цього, це те, що в листопаді-грудні частина законопроектів буде зареєстровано знову, з урахуванням реальності, об’єктивних, суб’єктивних обставин та невеличких законодавчих змін, які мали місце в 2014-2018 роках. Тобто, законопроекти стануть більш якісними, тож, за бажання, їх можна розглянути. Цьому заважатимуть наступні місцеві вибори у жовтні 2020 року, але їх можна також використати на користь, зокрема зробити реформу до них і поєднати це з іншими необхідними змінами на місцевому рівні, наприклад, щодо стимулювання економічного розвитку громад.

Читати до теми: «Концепція обігу земель сільськогосподарського призначення»: ключові положення документа

З такими рейтингами Кабмін Гройсмана не повинен залишитися, тим більше, що саме він провалив земельні реформу, навіть не спромігшись на призначення міністра. Але справа в руках виборців. Очевидно, що нова Верховна Рада спочатку формуватиме новий уряд та ділитиме владу, тому системний розгляд земельної реформи може відбутися тільки на початку наступного 2020 року, але й це дуже оптимістично. Якщо ж перенесуть на початок 2021 року, то це означатиме, що вирішили пройти всі вибори, а лише тоді братися за реформу. Особисто я проти відкладання та перенесення, навпаки, вважаю, що краще розглядати реформу перед місцевими виборами 2020 року, попри прогнозований вибух популізму. Це стимулюватиме пошук компромісу між громадами, фермерами, аграрними латифундистами, великим капіталом, інвесторами, місцевим самоврядування та потребами державної безпеки.

AgroPolit.com: Дякую за бесіду.

Наталія Білоусова, головний редактор AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

16 вересня 2019
За півроку – примусове об’єднання в громади: три тези для регіонів
Добровільніть об'єднання громад проіснує щепівроку плюс, а частина нових громад буде ліквідована. Такий висновок можна зробити, якщоскласти разом всі...
14 лютого 2019
Коней на переправі замінили. Чому Максим Мартинюк самоліквідувався з Мінагро?
Самовідвід в. о. міністра аграрної політики та продовольства Максима Мартинюка не став неприємною несподіванкою для ринку. Ще рік тому фермери...
6 лютого 2019
Уряд звільнив з посади в.о. міністра аграрної політики Максима Мартинюка та призначив Ольгу Трофімцеву
Сьогодні Кабінет Міністрів України ухвалив заяву про відставку в.о. міністра аграрної політики та продовольства України Максима Мартинюка та...

Вибір редакції

15 жовтня 2019
Ревальвація гривні і наслідки для аграріїв
Аграрії потерпають від ревальвації гривні та прогнозують мільярдні збитки сектору до кінця року. Зміцнення гривні, яке почалося влітку поточного року...
14 жовтня 2019
Ринок землі в Україні: хронологія земельної реформи (ОНОВЛЮЄТЬСЯ)
AgroPolit.com запускає постійний моніторинг подій, пов'язаних із земельною реформою та відкриттям ринку землі в Україні. Ми не пропустимо жодної...
10 жовтня 2019
Бюджет України на 2020 рік для агросектору — чотири сюрпризи
Бюджет України на 2020 рік парламент почав розглядати у профільних комітетах. Перше читання проекту бюджету може відбутися наступного тижня, після...