«Покращили»: Рада позбавила аграріїв на 5 років права отримувати щороку додатково кілька мільярдів з бюджету
«Покращили»: Рада позбавила аграріїв на 5 років права отримувати щороку додатково кілька мільярдів з бюджету

Парламент і бюджетний комітет позбавили аграріїв додаткових кількох мільярдів держпідтримки з бюджету на 2020-2025 роки. Про це свідчить аналіз результатів голосування депутатів за зміни до Бюджетного кодексу України (законопроект №9084), проведений AgroPolit.com.

Ми уважно вивчили подані на сайті парламенту до другого читання правки до цього кодексу та співставили результати голосування (розділ «Хід пленарних засідань» і стенограму зсідання) за кінцевий варіант поправок у Раді від 23 листопада. Що з’ясувалося? Про все по черзі.

Читати до теми: Бюджет-2019 і зміни до Бюджетного та Податкового кодексів: що чекає аграріїв?

До бюджетного комітету під керівництвом Андрія Павелка аграрні депутати подали на затвердження дві поправки, які містили одну важливу тезу для АПК — збільшення прямого фінансування агросектору з бюджету до 1,5% ВВП випуску продукції у сільському господарстві з 2020 по 2025 роки. Нагадаємо, що зараз на потреби АПК щороку з казни виділяється не менше від 1% ВВП (у 2018 році це 6,3 млрд грн, у 2019-му суму, попри дію закону, зменшили — до 5,9 млрд грн. Більше про розподіл бюджетного пирога на потреби АПК на наступний рік дивіться у графіці «Бюджет-2019: загальні цифри і підтримка АПК».

Дивитися до теми графіку: Аграрна незалежність: ТОП-27 фактів про агросектор України
Що це за дві поправки?

Перша — №161.

Її автори: Андрій Кіт, Микола Люшняк, Олег Кулініч, Федір Негой та Валерій Давиденко. Нею пропонувалося, зокрема, встановити, що у 2017-2019 роках щорічний обсяг коштів із держбюджету на АПК (і фермерських господарств), становить не менше від 1% випуску продукції у сільському господарстві, у 2020-2025 роках — не менше за 1,5%. Як пояснила нам у коментарі помічник Олега Кулініча пані Юлія, робоча група, а потім і бюджетний комітет (у ніч з 20 на 21 листопада), не погодилися на такий варіант і відхилили її. Тоді Олег Кулініч, як один з авторів поправки, з трибуни парламенту у бюджетну ніч наполіг на підтвердженні, її поставили на голосування у зал, але вже у зміненому вигляді. Ось який вона мала вигляд: «Правкою пропонується абзац другий пункту 42 Бюджетного кодексу викласти в такій редакції: «При цьому, до 20% такої підтримки використовується сільськогосподарськими товаровиробниками для закупівлі у вітчизняних виробників сільськогосподарської техніки та обладнання (2017 рік — 10%, 2018 рік — 15%), а також спеціальних вагонів для перевезення зерна, обладнання для виробництва біоетанолу та електроенергії з біомаси». Простіше кажучи, з неї зник пункт про 1,5% держпідтримки, а натомість розширили іншу частину поправки — про збільшення частки компенсації за програмою купівлі української с/г техніки (зокрема й у частині переліку отримувачів цієї компенсації, наприклад, до нього додали покупців вагонів-зерновозів). Однак депутатів і це не задовольнило, тож вони провалили голосування — «за» було лише 54 голоси! Але автори «модернізованої» поправки не відступили й пішли на кулуарні перемовини, та вже на вечірньому засіданні таки домоглися свого — «продавили» правку через зал без 1,5%.

 

Друга поправка — №164.

Її автори: Олександр Бакуменко, Сергій Лабазюк, Микола Юрчишин та Іван Мірошніченко. Її суть ідентична у частині держпідтримки: щорічно на потреби АПК з бюджету протягом 2017-2019 років — 1% випуску продукції у с/г та у 2020-2025 роках не менше від 1,5%. У комітеті Павелка її спіткала така ж доля, як і попередню, проскочити Раду «з голосу» в бюджетну ніч їй не вдалося: голосів «за» віддали лише 99 нардепів. Оскільки з тезою про збільшення фінансування для АПК на 2020-2025 роки до фінального голосування у Раді дійшла тільки поправка Бакуменка-Мірошніченка, ми детально подаємо далі у графіці результати голосування саме за №164, щоби було видно, кому ж і справді болить за агросектор. Повторно правку на голосування не ставили, підкилимно її не тягнули через спікера та голів фракцій, тож її немає у прийнятих змінах до Бюджетного Кодексу.

Як твердять парламентські джерела AgroPolit.com, обидві правки зі збільшення держпідтримки АПК на 5 років не пройшли через «блок» з боку бюджетного комітету та Мінфіну. «Причина — немає зайвих грошей у бюджеті на АПК. Ви й так непогано живете, вистачить і того, що є», – пояснює «оф-рекорд» один із депутатів цього комітету. Водночас він ніяк не відреагував на тезу, що саме АПК у 2017 році забезпечило $17,9 млрд із $53,3 млрд валютної виручки країни, а найбільші 100 агрокомпаній за 10 місяців минулого року віддали в бюджет 59,3 млрд грн.

Читати до теми: Абетка агродотацій. Випуск №3: Go за агродотаціями!

А тепер глянемо на ціну питання з бюджету на підтримку АПК, яка була 23 листопада. Оскільки фінальних даних щодо ВВП за цей рік ще немає, то ми взяли показники за минулий рік. Номінальний ВВП України за 2017 рік становить 2982,920 млрд грн. За даними прем’єра, частка АПК у структурі ВВП 18%, а може досягти 25% у разі продовження державної підтримки агровиробництв. Тож 0,5% від виробленого агросеткором за 2017 рік становить 2,7 млрд грн. Шановні аграрії, парламент і уряд вас позбавили права отримувати протягом п’яти років щорічно додатково кількох мільярдів держпідтримки. У нас – все, а ви робіть висновки.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

22 грудня 2016
Бюджетний «пакет» в аграрному розрізі: головні новели
З вечора 20 грудня до ранку 21 грудня Верховна Рада прийняла низку законопроектів із бюджетного пакету, які матимуть прямий вплив на аграрну галузь у...

Вибір редакції

30 червня 2023
Ринок землі в Україні – якими були два роки роботи?
Відкладати чи ні другий етап ринку землі в Україні (допуск юросіб), чи багато українців стало власниками землі і чи планують вони надалі стати...
19 червня 2023
Аналіз закону 3065-IX про зміну механізмів набуття прав власності на земельні ділянки 
Зміна механізмів набуття прав власності на земельні ділянки, відміна переважного права купівлі сільськогосподарської землі для юросіб та 100 гектарів...