Бюджетний «пакет» в аграрному розрізі: головні новели

З вечора 20 грудня до ранку 21 грудня Верховна Рада прийняла низку законопроектів із бюджетного пакету, які матимуть прямий вплив на аграрну галузь у наступному році. Тому коротко пройдусь головними новелами цих законопроектів.

Система дотацій в АПК

Ні для кого не стало несподіванкою скасування спецрежиму ПДВ, ця тема широко обговорювалася. У наступному році уряд запропонував аграріям новий механізм державної підтримки АПК на найближчі 5 років. Так, у 2017 році 4 млрд грн буде надано у вигляді дотацій для підтримки сільгоспвиробників, 500 млн грн – на національне сільськогосподарське машинобудування; 700 млн грн – на фонд гарантування кредитів в АПК, а також – програма на підтримку виробництва молока та м’яса у приватному секторі.  Ці кошти підуть на підтримку тваринництва, садівництва, виноградарства, здешевлення кредитів для аграріїв, на підтримку виготовлення вітчизняної техніки, яка піде для вітчизняних товаровиробників. При цьому в системі дотацій із 1 січня 2018 року пропонується встановити обмеження, згідно з яким на одного товаровиробника та пов’язаних із ним осіб може виділятися не більше 150 млн грн.

Кошти для дотацій будуть акумулюватись зокрема за рахунок підвищення єдиного податку 4 групи (колишній ФСП) на 29%, з яких 17% – підвищення ставки, а 12% – підвищення бази оподаткування. Так, ставку підвищено з 0,81 до 0,95, а база оподаткування – нормативна грошова оцінка землі, буде проіндексована на рівень інфляції 2016 року, тобто на 1,12. Таким чином, у середньому аграрії – платники єдиного податку 4-ї групи – будуть платити на 66 грн більше з гектара, ніж минулого року. Водночас, за рахунок підвищення єдиного податку буде фінансуватися сама система дотацій, адже 12% від підвищення ФСП підуть на дотації с/г виробникам.

Звичайно, ми не можемо сказати, що аграрії отримали те, що хотіли, бо бажання і можливості розходяться, це зрозуміло. Але особисто я вітаю запропоновану систему підтримки АПК. Втім, наскільки вона дієва – будемо бачити якраз протягом цього першого року її використання.

Збалансовано плату за землю

Нарешті вирівняно диспропорції у платі за землю: тепер мінімальна орендна плата за державні та комунальні землі дорівнюватиме ставкам земельного податку за відповідні категорії земель. Це дуже важливо, адже я вже протягом двох років боровся за те, щоб знизити рівень мінімальної орендної плати по державним і комунальним землям, який для людей був захмарним. Хіба могли люди, які орендували таку землю, наприклад, під городництво, платити мінімальну оренду на рівні 3% від нормативної грошової оцінки такої землі? Тепер мінімальна оренда таких земель не може бути меншою від розміру земельного податку.

При цьому було встановлено мінімальну ставку земельного податку для сільськогосподарських угідь на рівні 0,3% від нормативної грошової оцінки. Таке рішення було прийнято з метою пошуку додаткових джерел для наповнення місцевих бюджетів – з одного боку, а з іншого боку – це мінімальна межа, і вона справді не настільки велика, щоб створювати проблеми. У грошовому вираженні це 90 грн за гектар землі на рік – цифри абсолютно підйомні для кожного землевласника, але для місцевих бюджетів ці кошти в сумі дадуть відчутний приріст надходжень.

Індексація НГО

Найгостріші дискусії відбувалися щодо питання індексації НГО для плати за землю. В результаті було досягнуто компромісу і прийнято рішення не індексувати у цьому році нормативну грошову оцінку сільськогосподарських угідь для цілей плати за землю, а всі інші землі, зокрема, землі промисловості, будуть проіндексовані лише на 6% (а не на прогнозовані 12% інфляції). Мені здається, це логічно: останніми роками в країні була дуже значна інфляція, і сукупно індексація стала б непідйомним тягарем для власників і землекористувачів. У цьому контексті – окреме спасибі голові Податкового комітету ВРУ Ніні Южаніній та його членам, адже саме їхня адекватна позиція дозволила відстояти цю, подану мною та колегами з Аграрного та Податкового комітетів, поправку.

Таким чином, бюджет 2017 року виглядає для аграріїв більш оптимістичним, ніж бюджет цього, 2016 року. Але в уряду попереду ще багато роботи, щоб нова система підтримки якнайшвидше запрацювала. Бо поки ми маємо справу лише з документами, а не з їхнім практичним втіленням.