Бюджетний пиріг-2019  – можливості та виклики
Бюджетний пиріг-2019: можливості та виклики

Систему держпідтримки для АПК у 2019 році треба зберегти, але слід удосконалити  механізми отримання коштів аграріями. До такої думки дійшли учасники круглого столу, присвяченого держпідтримці на наступний рік. Нагадаємо, в бюджет 2018 року було закладено суму в 6,3 млрд грн на підтримку агропромислового комплексу, та навіть її не було використано. AgroPolit.com пропонує найцікавіше з почутого на події.

Читати до теми: Бюджет-2019 для агросектору – виклики та можливості

ПЛЮСИ ТА МІНУСИ ДЕРЖПІДТРИМКИ

За словами директора економічних програм і співзасновника «Українського інституту майбутнього» Анатолія Амеліна, на 2018 рік уряд заклав у бюджеті досить значні кошти в рамках програми дотування. Однак адміністративні прорахунки, бюрократична тяганина й відсутність чіткого розуміння учасниками ринку порядку розподілу та умов програми призвели до негативних реалій. Станом на кінець вересня освоєно лише 15% передбачених у бюджеті дотацій.

Ми знаємо, що є проблеми з отриманням і витратою цих коштів. І нам важливо розуміти, якою має бути ідеальна модель підтримки державою аграрного сектору, адже на носі 2019 рік. До парламенту внесено та викладено на сайті ВРУ проект бюджету на 2019 рік, відповідно, важливо зрозуміти, які можливості чи ризики створює бюджет для аграріїв у наступному році», – сказав Амелін на початку круглого столу.

Дивитися графіку до теми: Розподіл видатків Державного бюджету у 2018 та 2019 (проект) роках

Наступною слово до виступу взяла віце-президент AgroGeneration, член Нацради реформ Владислава Магалецька-Рутицька: «Багато хто з аграрних виробників дотримується думки, що не варто звертатися за підтримкою до держави через складність процедури та острах перед перевіряючими органами. Невідомо, коли вони прийдуть, як вони будуть перевіряти, за якими документами? Тобто, багато середніх виробників, яких ми знаємо, дуже хвилюються, що через 5-6 років до них прийдуть і перевіркою і попросять показати, як було використано допомогу?».

Її версія не стала несподіванкою для інших учасників круглого столу, проте Владислава Магалецька-Рутицька наголосила, що це не єдина проблема у реалізації програми допомоги.

Якщо говорити про розвиток фермерських господарств, то ми часто чуємо про невикористання так званої програми «фермерський мільярд». Я хочу сказати, що за результатами останніх опитувань серед населення України ми маємо простий фінансовий показник: близько 40 % опитаних не знають, що таке інфляція. А ми ж хочемо, щоб люди були обізнаними, фінансово грамотними, вміли планувати своє виробництво і мали доступ до кредитування», – заявила вона.

За її словами, програму треба змінювати, але робити це слід із прицілом на майбутнє, більш чітким таргетуванням та з опрацюванням похибок, які були раніше.

«В основному, програми які використовуються бізнесом, – це компенсація за відсотками й компенсація щодо сільгосптехніці. Тут варто відзначити той момент, що навіть за програмою компенсації відсотків у 2018 році, у фіналі – програму щодо бюджету не виконано. А на 2019 рік Мінагрополітики подало цю програму зі збільшенням бюджетування на 93%. Тому питання: наскільки у 2019 році ця програма буде використана (з підвищенням на 93%)? Якщо у 2018-му вона не використовувалася навіть у тому обсягу, який було заплановано», – пояснює вона.

Читати до теми: За 8 місяців 2018 року уряд видав аграріям на дотації менше 10% з обіцяних 6,3 млрд грн

У свою чергу, директор Департаменту фінансово-кредитної політики Мінагропроду України Баграт Ахіджанов звернув увагу учасників на відсутність програми допомоги малим підприємцям АПК, які не займаються фермерством чи тваринництвом.

Ми даємо відповідь на питання щодо розвитку тваринництва у програмі, на яку виділено 4 млрд грн із бюджету. Ми даємо відповідь на питання розвитку фермерського господарства, виділяючи один млрд грн, але, якщо взяти програмні бюджетні документи, у нас немає відповіді на питання про те, як бути тому маленькому підприємцю, котрий не займається тваринництвом, не є фермером і потрапляє в умовну 3-тю групу платників єдиного податку, відповідно до класифікації податкового кодексу. Отже, ми навмисно встановили обмеження у тій частині програми, яка передбачає допомогу малому бізнесу, оскільки там коштів обмаль (на підтримку дрібних виробників виділено 66 млн грн). Ми зазначили, що у 2018 році ці кошти можуть бути використані виключно малими підприємствами, які мають обсяги реалізації за 2017 рік до 20 млн грн. Ці гроші передбачені для підприємств АПК, які не підпадають під програми з тваринництва та фермерства», – розповідає він.

Свою позицію щодо необхідних змін у державній підтримці АПК висловив народний депутат та в. о. комітету ВР з аграрних питань Олександр Бакуменко: «Перед тим як запускати програму підтримки АПК, слід змінити принципи виділення та розподілу бюджетних коштів». Обов'язково необхідна підтримка дрібного товаровиробника. Перший законопроект вже прийнятой (щодо сімейного фермерства та відбілювання бізнесу). У нас на підході закон про кооперацію господарств + підтримка органічного виробництва, це дасть зайнятість громадянам на виробництві, а держава матиме додаткові податки. Приватний підприємець зможе організовано зайти на ринок».

Читати до теми: #GoЗаАгроДотаціями

Результати дослідження моніторингу використання бюджетної держпідтримки для АПК (у рамках  проекту «Абетка Агродотацій») за 8 місяців 2018 року присутнім озвучила головний  редактор AgroPolit.com Наталія Білоусова.  «У бюджеті на 2018 рік на підтримку АПК виділено 6,3 млрд грн, а в проекті на 2019 рік – на 600 млн грн більше, тобто 6,9 млрд грн. Багато це чи мало? Мало, якщо пригадати, що на спецрежимі аграрії за рік накопичували на спецрахунках 22–23 млрд грн. Добре, що хоч ці кошти в проекті є. Чи можна збільшити цю суму? Так. Наш моніторинг використання бюджетних коштів показав, що на 20 серпня 2018 року агараріям виділено з бюжету 777,3 млн грн (із 6,3 млрд грн). Тобто, тільки близько 11%. Якщо додати невикористані цього року 5,5 млрд грн та додати 6,9 млрд на 2019 рік, отримуємо 12,4 млрд грн. Ці кошти можна перенести в бюджет на наступний рік, було б бажання, а механізми можна знайти», – розповідає вона.

Невикористаність  цьогорічних коштів  із  казни – це дійсно  проблема,  продовжує народний  депутат Леонід Козаченко. «Всі хочуть почути відповідь на питання, чому були виділені такі кошти, а вони залишилися невикористаними? Невже сільське господарство не потребує допомоги? Потребує, та ще й якої! Але кошти залишилися невикористаними тому, що політика державного субсидування залишається нестабільною. Той, хто мав отримати ці кошти, не очікував, що вони будуть виділені за тими статтями, які сьогодні є, – це одна причина. Друга – ці кошти мали йти на поглиблену переробку й пітримку виробництва з високою доданою вартістю. Ця сфера пов’язана із середнім та довгостроковим кредитуванням», – наголошує він.

На думку голови комітету АФЗУ Івана Слободяника, кошти аграріям потрібні, не тоді, коли «обід закінчився, а коли він тільки починається. «Ішими словами, техніка потрібна, але на початку весни. Якщо ми кажемо про обігові кошти, то посеред року ці гроші не потрібні. Вірніше, вони до цього моменту вже мають бути в роботі. Відповідно, технологію використання коштів має бути змінено відносно до потреб реального сектору економіки», – каже він.

Читати до теми: Уряд визнав неефективність розподілу 1 млрд грн для фермерів

Хоч до цьогорічного розподілу 6,3 млрд грн коштів є питання, та загалом логіка бюджетної підтримки позитивна, каже директор ННЦ інституту аграрарної економіки Юрій Лупенко.

Програми, які були визначені законодавством, правильно знаходять болючі точки, на які треба звернути увагу (техніка, товари з високою доданою вартістю). Складно працювати, коли нема довгострокової стратегії. Сьогодні такої програми немає зовсім (до 2015 року була програма економічного розвитку). Зараз керівництво країни діє методом спроб і помилок. Ми перейшли до системи середньокороткострокового планування (1-2 роки), і це має свої негативні наслідки. Те, що заплановано на цей рік і не використано, кореспондується на наступний. У цьому році програма не спрацювала, тож повинна спрацювати у наступному. Методологічно довгострокова стратегія може з’явитися, але ми живемо від виборів до виборів. Якби Верховна Рада хотіла, вона могла б розробити таку програму за допомогою науки й експертів. Зараз ми орієнтуємося на виправлення помилок, і в нас виходить не зовсім збалансований і виважений шлях підтримки аграрної політики. Добре, що бізнес краще орієнтується у ситуації», – каже він.

СПЕЦФОНДИ ДЛЯ НЕВИТРАЧЕНИХ КОШТІВ

Однією з проблем невикористання дотаційних коштів у 2018 році фахівці назвали складну та неефективну систему кредитування, яку потрібно замінити.

У чому основні проблеми користування цією програмою для фермерів – розповів Іван Слободяник.

Для мене дивним виявилося те, що у нас залишилася така структура, яка має назву «Український державний фонд підтримки фермерських господарств». Ця структура була досить кволою, але ж невикористані кошти можна було б спрямувати на її відновлення та реновацію. У цю структуру фермери йдуть, бо там інший коефіцієнт застави по техніці, там простіша процедура, там є розгалужена мережа по областям, є співпраця з Асоціацією. І для мене було незрозуміло, чому окремо існує цей фонд, а окремо було створено порядок використання коштів допомоги фермерам. Або це якась помилка, або навмисна диверсія. Побачимо, яка буде реакція у наступному році. Зараз ситуацію ще можна змінити завдяки порядку використання коштів», – говорить він.

За словами Івана Слободяника, навіть програма з підтримки вітчизняних виробників несе рудиментарні наслідки радянського бюрократизму, тож це потрібно змінити.

Читати до теми:  Іван Слободяник: ймовірність вибору фермерського мільярду до кінця року – не більше 1%

«Філософія підтримки с/г виробника з акцентом на виробництво вітчизняної техніки – це, на мою думку, помилкова стратегія. Якщо ми говоримо про компенсацію чи державну підтримку на придбання техніки, то повинні запитувати у фермера, що йому потрібно. Яка техніка йому потрібна, яка користується популярністю? А якщо ми подивимося на техніку, котра наявна у програмі компенсації, то там нема тієї, яку хотіли б отримати фермери. Це перша складова, а друга – це, безумовно, сервіс. У нас кожна програма виписана таким чином, що кожна окрема її частина має свою схему отримання дотацій чи компенсацій. Те, що в нас відбувається, – це анахронізм часів Радянського Союзу. У всій Європі державна підтримка спрямовується через спеціальну структуру, яка назвиється Платіжним агентством Ця структура виписана процедурою ЄС і має сервіс, зрозумілий на рівні району. А в нас, уявіть собі, фермерові потрібно покинути роботу, зібрати документи, найняти бухгалтера та поїхати в обласний центр. І йому ще треба розібратися в цих програмах, адже всі вони прописані окремо», – резюмує він.

Читати до теми: Бюджетні дотації — страховка від експансії на український ринок імпортного продовольства

У свою чергу, Владислава Магалецька-Рутицька запропонувала звернутися до банкірів, щоб спільно знайти шлях до вирішення фінансово-кредитних проблем, а також звернула увагу учасників на те, які вимоги мають бути до вітчизняних виробників:

У бюджеті 2019 року програма допомоги фермерам зменшена на 200 тис. грн до 800 млн грн. І то, я вважаю, що тут потрібно працювати з Асоціацією банків України, яка дуже тісно співпрацює з усіма комерційними банками. Потрібно доносити фінансову грамотність до малих фермерів, до середніх фермерів. І треба думати, як зробити, щоби банки (сукупно з Мінагрополітики) допомогли фермерам скористатися цими програмами. Для того, щоб якісно фінансувати виробників сільгосптехніки, потрібно, щоби ця техніка була на рівні світових виробників. Якщо ми виділяємо на наші заводи ті чи інші субсидії, у відповідь хотілося б отримувати якісні розробки на відповідному рівні».

Тож  як правильно освоювати невикористані цього року кошти? Директор департаменту фінансово-кредитної політики Мінагропроду України Баграт Ахіджанов каже, що у рамках чинного порядку перенести їх на наступний рік буде складно в рамках бюджетного законодавства.

«За відсутності державної цільової програми ми користуємося тими законами, які дозволяють нам прогнозувати видатки з бюджету на розвиток АПК. Завдяки ст. 42 бюджетного кодексу України в законодавстві закріплено норму щодо спрямування 1% ВВП на розвиток АПК. Якщо розглядати показники в динаміці, то у 2017 році – це 5,5 млрд грн, сьогодні – це 6,3 млрд, а з наступного року – це 6,9 млрд грн. Тобто, завдяки нормі в 1% ми маємо мінімально прогнозовану суму, яка буде направлена на розвиток АПК», У свою чергу, «я згоден із критикою, яка лунає на нашу адресу про загальну неефективність використання виділених коштів. Але якщо пройтися окремими програмами – наприклад, використання кредитів: було заплановано використання на рівні 66%, із них 22% уже використано. Я хочу наголосити, що урядом було прийнято рішення не тільки взяти напрямок на вирішення питань розширеного виробництва, а й щодо підтримки малого бізнесу», – пояснює він.

Читати до теми: Державна програма з кредитування фермерів від Мінагро провалилася

Немає нічого неможливого, говорить Олександр Бакуменко, і пропонує вихід із ситуації. «Варто створити при Мінагрополітики Фонд зі страхування основних ризиків для агросектору. Йдеться про ризики неврожаїв через пожежі, град та інші природні катаклізми. А частину коштів надати для банківських гарантій аграріям. Такий фонд успішно діє у багатьох країнах світу. Найближчим часом аграрний комітет запропонує внести в Бюджетний кодекс відповідні зміни», – розповідає  він своє бачення вирішення питання.

Його доповнює Леонід Козаченко, що паралельно слід гарантувати незмінність правил держпідтримки, які впливають і на отримання тих же кредитів.

Ми робили минулого року дослідження, порівнюючи забезпеченість технікою (в кількості кінських сил на га) ЄС та Україну. У нас забезпеченість сучасною технікою в 7 разів менша, ніж у Євросоюзі. Але ні дотації не допомагають, ні техніки не вистачає. Потрібно реформувати банківську систему. Цього року в нас 3% зростання ВВП, стабільна економіка, але банківський сектор – ви ж бачите, у якому він стані. І головне: ми маємо на законодавчому рівні прописати, розділити суб’єкти господарювання в аграрній сфері на три категорії. Чітко прописати, якими є фермерські господарства (дрібні фермерські господарства, або сімейні, як ми їх назвемо); середні фермерські господарства та великі. І конкретно прописати, яку держава повинна надавати підтримку цим категоріям підприємств. Це має бути стратегія допомоги щонайменше на 5, а краще – на 10 років. І вона не повинна змінюватися протягом цього часу», – підсумовує він.

СТАВКА НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ

На думку всіх присутніх експертів, ключова ставка бюджетної підтримки на 2019 рік має бути на виробництво продукції з доданою вартістю .

«Потрібно не тільки змінити прерогативи виділення коштів: перенаправити дотування бізнесу з ресурного виробництва на підприємства, які дають високу додану вартість, а й зробити необхідні кроки щодо виведення бізнесу з тіні. Програма держпідтримки мусить надаватися «білому», прозорому та чесному бізнесу, який має зареєстровані активи і платить офіційну зарплату, податки. Давати комусь іншому підримку за кошти платників податків – нелогічно», – говорить народний депутат Олександр Бакуменко.

Він наводить приклад різниці між сировинним виробництвом та підприємствами з глибокою переробкою. 

Точка зростання в АПК – це створення доданої вартості. Тому позиція держави має фіксуватися на виділенні коштів для збільшенні цієї вартості, а не на фінансуванні виробництва сировини. Наприклад, що дає торгівля зерном? 1 т зерна – це $200. Яка при цьому створюється додана вартість при виробництві такої продукції? Нульова. Адже виробили зерно, продали, заробив суб’єкт ринку, який продавав на маржинальності… Якщо ж говорити про тваринництво й переробку, то там це ж зерно переробляють на комбікорм, його згодовують тваринам, тобто, на кожному етапі – додана вартість. Сировину (м'ясо) переробляємо на готову продукцію – ковбаси. Після цього продукція тваринництва потрапляє у ритейл. Інакше кажучи, на кожному етапі ми отримуємо додаткове працевлаштування для українців, податки тощо. Це і є найправильнішим шляхом», – уточнює він

До того ж, додає Бакуменко, обов'язково необхідна підтримка дрібного товаровиробника. «Перший законопроект вже прийнято (сімейне фермерство й відбілювання бізнесу). У нас на підході закон про кооперацію господарств + підтримка органічного виробництва, це дасть зайнятість громадянам на виробництві, а держава отримає додаткові податки. Приватний підприємець зможе організовано зайти на ринок», – заявив він.

Уже 18-19 жовтня поточного року у Верховній Раді має розглядатися проект держбюджету на 2019 рік. Певні пропозиції та законопроекти, які покликані поліпшити систему допомоги АПК та змінити її на краще бодай у 2019 році (якщо не вийшло у цьому), вже запропоновані представниками профільного аграрного комітету ВР та експертами АПК. Але головне слово має бути сказане ініціаторами бюджетних змін, які стосуються АПК, Міністерством аграрної політики.

Віталій Хворостяний для AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

2 жовтня 2018
Компанія Хомутинніка отримала майже 5 млрд грн бюджетного відшкодування ПДВ
З початку року агрохолдинг Кернел отримав з бюджету понад 4,6 млрд грн відшкодування податку на додану вартість (ПДВ). Про це свідчать дані Державної...
2 жовтня 2018
Уряду пропонують підтримувати через бюджет-2019 виробників готової продукції
Державну підтриму для АПК потрібно надавати аграріям, виробництва яких утворюють додану вартість. Такої думки дійшли нардепи, представники...
26 вересня 2018
Дотації слід давати підприємствам, які створюють робочі місця і платять податки, – фермер
У фермерів з різних регіонів України запитали як вони ставляться до урядової підтримки аграрного сектору. Про це йдеться в матеріалі «Фермери...
3 жовтня 2018
Бюджет-2019 для агросектору – виклики та можливості
18 - 19 жовтня парламент розглядатиме у першому читанні бюджет на 2019 рік. А в аграрному комітеті вже розгорілися жваві дискусії на тему, як...
7 вересня 2018
#Go за АгроДотаціями!
Менше 10% дотацій отримав агросектор за 8 місяців із закладеної у бюджет держпідтримки на цей рік. 459 млн грн з обіцяних 6,3 млрд грн – саме...
24 лютого 2017
Податковий триптих: спецрежим, дотація та відшкодування ПДВ
Законодавчі зміни, прийняті наприкінці 2016 року, значною мірою зачепили й сільськогосподарських товаровиробників. Я б виділив три важливих моменти....