30-45% українських фермерів працюють у «тіні»
30-45% українських фермерів працюють у «тіні»

Частка фермерів, які працюють у тіні, сягає 30-45%. Таку думку під час круглого столу на тему «Бюджетний пиріг-2019: можливості та виклики» висловив генеральний директор УКАБ Тарас Висоцький. На думку присутніх на зібранні експертів,  ситуацію можна виправити, змінивши механізми розподілу бюджетних грошей для агросектору на 2019 рік.  

Нагадаємо, що на 2019 рік уряд передбачив на держпідтримку 6,9 млрд грн (на 600 млн грн більше, ніж на 2018 рік), але наразі в парламенті готуються законодавчі зміни, щоби збільшити її до 12,4 млрд грн. Нині з бюджету використано близько 11% виділених на цей рік коштів. 

Таку ситуацію експерти пов'язують з проблемами у механізмі розподілу дотацій.

Директор «Інститут аграрної економіки» НААН України Юрій Лупенко каже, що державні програми бюджетної підтримки агросектору на 2018-2019 роки для сільгоспвиробників торкнулися «найболючіших точок стратегічного сектора економіки України».

«Концентруючись і надалі на підтримці тваринництва, фермерства і виробників сільгосптехніки, Україні вдасться вивести АПК із стагнації», – пояснив він.

Втім попри це, кажуть представники агроасоціацій, виписані механізми розподілу далеко не ідеальні, тому особливо дрібний агробізнес (фермери) не поспішає за бюджетними коштами.

Сьогодні у «тіні» працює 30-45% фермерів. Щоб отримувати держпідтримку, їм спочатку слід почати працювати чесно», – говорить генеральний директор УКАБ Тарас Висоцький.

Згодна з ним і віце-президент SigmaBleyzer і AgroGeneration Владислава Маголецька, яка вказує на ще один бар’єр отримання держпідтримки.

«Багато підприємців не звертаються за держпідтримкою, побоюючись надалі проблем. Складно зрозуміти, коли до тебе прийдуть перевіряючі органи, як саме перевірятимуть…», – пояснює вона.

Якщо підкорегувати наявні механзми розподілу бюджетних коштів на АПК, то держпідтримка допоможе вийти агробізнесу з «тіні», вважає головний редактор AgroPolit.com Наталія Білоусова.

Випишіть нормальні цивілізовані механізми розподілу цих кошті і вся країна отримає потужний економічний результата. Адже що таке сьогодні АПК? Це, по-перше, 17% ВВП країни. По-друге, надходження в рік $17,9 млрд валютної виручки (по суті це повноцінна 5-тирічна програма МВФ, яку аграрії виконують за рік!). По—третє, 59,3 млрд грн сплачених за 11 місяців 2017 рік податків ТОП-100 найбільшими агрокомпаніями. Тому сьогодні свій ситий, обігрітий аграрій – це значно краще. Аніж завтра уряд піде з простягнутою рукою до міжнародних кредиторів за позиками», – звертається вона до двох народних депутатів за круглим столом.

У відповідь нардепи дають свій рецепт, як усе це втілити у життя.

Найперше слід починати з принципів виділення та розподілу держпідтримки з бюджету, каже в.о. голови аграрного комітету, народного депутата Олександр Бакуменко.

«Програма держпідтримки має даватся білому, прозорому та чесному бізнесу, який має зареєстровані активи, який платить офіційну зарплату, податки. Давати комусь іншому підримку за кошти палатнкиів податків не логічно», - пояснює він. Бакуменко детально пояснює, як це досягнути на практиці.

«Точка зростання в АПК – це створення доданої вартості. Тому позиція держави має фіксуватися на виділенні коштів для збільшенні цієї вартості, а не на фінансуванні виробництва сировини. Наприклад, що дає торгівля зерном? 1 т зерна - це $200. Яка при цьому створюється додана вартість при виробництві такої продукції? Нульова. Адже виробли зерно, продали, заробив суб’єкт ринку, який продавав на маржинальності… Якщо говорити про тваринництво і переробку, то там це ж зерно переробляють у комбікорм, його годують тваринам, тобто на кожному етапі додана вартість. Сировину (м'ясо) переробляємо у готвоі продукцію – ковбаси. Після цього ця продукція тваринництва потрапляє у ритейл. Тобто на кожному етапі ми отримуємо при цьому додаткове працевлаштування для українців, податки і так далі. Це і є найправильніший шлях», – підсумовує він.

Народний депутат Леонід Козаченко додає другий важливий момент.

Потрібна довгострокова стратегії, яка не змінюватиметься з року в рік, а буде стабільною. Паралельно всіх отримувачів держпідтримки слід розділити на три групи: дрібні, середні та малі, й виписати в рамках стратегії чітко, хто і що отримує», – підсумував він.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus