SHARE
як змінюють
аграрну політику
українські жінки?
Велика вісімка:
Дехто вважає 8 березня радянським святом. Звісно, якщо головний радянський рудимент – Клара Цеткін, то певна логіка в цьому є. Втім, справжній сенс цього свята в іншому – у праві жінки на свободу слова та дії у будь-якій сфері. Напередодні свята AgroPolit.com з'ясував, як українські бізнес-леді із АПК впливають на розвиток України.
Ольга Трофімцева
Заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції.

Раніше керувала проектом «Консультування України в питаннях аграрної торгівлі – у рамках повної та всеохоплюючої Угоди про вільну торгівлю між Україною та ЄС». Тривалий час
працювала у Німеччині (Німецька асоціація молочної промисловості). Нині відстоює інтереси українського агробізнесу на міжнародній арені.

Досягнення:
ЄС погодився переглянути низку торговельних квот для агробізнсеу;
– зближує та адаптує європейські директиви і регламенти в рамках договору про Зону вільної торгівлі з Європою;
– розширює експортні рамки: лобіює відкриття азійських та африканських ринків та ринків країн Перської затоки;
– у 2017 році заявила про намір відкрити торговельні місії до різних країн – Індії, Ірану та інші;
– опікується розвитком органічного виробництва в рамках заявленої аграрним міністром Тарасом Кутовим стратегії розвитку галузі «3+5».
Нашій українській торговельній політиці не вистачає системності. Україна як сильний гравець на міжнародних ринках недостатньо потужно подає свій голос. Тому головний критерій: якщо я хоч трішки зможу це змінити, буде дуже добре. У мене для цього є важелі й передумови. Я намагатимуся робити так, щоб на державному рівні в агросфері вчилися цивілізовано та красиво посилювати й ефективно використовувати наш міжнародний голос.
Віра Найдьонова (1948–2016)
Герой України

Протягом 31 року (з 1985 по 2015 рік) Віра Опанасівна очолювала державне дослідне господарство «Асканійське»
(с. Тавричанка). Саме завдяки їй про нього дізналася уся Україна і з ніким не знаного радянського колгоспу воно виросло в одне з найкращих, економічно успішних підприємств України. Особлива її риса – колективізм: завжди наголошувала, що піднімала господарство разом із працівниками. З 2001-го по 2016 рік була незмінним директором ДП ДГ «Асканійське», яке входить у систему Національної академії наук України(НААН).

Досягнення:
зламала стереотип, що держава – неефективний власник. Зробила успішним ДП у рамках ринкової економіки. Лише один показник «Асканійського» – рентабельність виробництва зернових – 160 %, тваринництва – маємо 18%;
впровадила та культивувала ідею соціальної відповідальності бізнесу;
– доклала зусиль до розвитку аграрної науки: протягом 32 років була почесним Академіком НААН, заохочувала всіх працівників ДП отримувати науковий ступінь, сама перечитувала їхні докторські та дисертації, відправляла працівників на стажування за кордон;
– відкрито давала оцінку діяльності політиків у сфері АПК та сама брала участь у розробці аграрної політки регіону;
– відновила систему зрошення Півдня України після розпаду СССР.
Я – за те, щоб до влади прийшли технократи, в уряді працювали професіонали, а не абихто. Дивлячись численні політичні передачі, все дивуюся, як вони можуть говорити, що вони – патріоти України?... Людям треба серйозно підійти до вибору депутатів. Щоб вони сьогодні не створювали «зміїні кодла», коли кажуть, скільки треба за який закон проголосувати, бо приймають такі закони, котрі просто не можуть існувати. Сьогодні ми повинні обирати людей, а не партії.
Ануш Балян
Віце-президент НААН

Вона є Академіком НААН, доктором економічних наук, професором. Має значний досвід роботи в АПК. Починала трудову діяльність в агросфері в Закарпатському Інституті агропромислового виробництва УААН. З 2013 року її обрано віце-президентом НААН.

Досягнення:
– активно займається розвитком аграрної науки в системі Академії: є автором 103 наукових робіт, серед них – 16 у зарубіжних виданнях, в тому числі З монографій, співавтор 3 сортів рослин;
опікується розробкою моделі реформування НААН;
допомагає повернути в систему аграрної науки землі, виведені попереднім керівництвом НААН;
– пропагує ідею залучення молоді до лав аграрної науки, сприяє навчанню та стажуванню талановитих працівників за кордоном;
– разом з іншими вченими Академії готує важливі для агросектору законодавчі ініціативи, які вирішують системні проблеми галузі.
В аграрній політиці все більше почало працювати професіоналів, які добре розуміють і ефективно роблять свою справу. Змінилося і ставлення до української аграрної науки. Сьогодні Національна академія аграрних наук України гарантує продовольчу безпеку України завдяки свої інноваційній продукції з істотною часткою на вітчизняному ринку: круп'яних культур – 95%, озимої пшениці – 67%; племінних тварин у молочному скотарстві – 90%, свиней – 75% тощо. Маючи в своєму арсеналі багато розробок, ми готові допомагати годувати Україну та світ.
Владислава Рутицька
Радник міністра аграрної політики та продовольства України.

Із 17 вересня 2014-го по 14 квітня 2016 року працювала заступником міністра аграрної політики і продовольства України з питань європейської інтеграції. За цей час домоглася низки позитивних змін для АПК. Із 2016 року – радник міністра та керівник міжнародних проектів, які захищають інтереси українських виробників на іноземних ринках. У її планах на найближче майбутнє – посилити позиції АПК на міжнародній арені та покращити добробут України.

Досягнення:
проводила перемовини з ЄІБ щодо виділення Україні кредиту в 400 млн євро для малих та середніх виробників;
спільно з аграрним міністром Олексієм Павленком запустила процес впровадження аграрних розписок спільно з ІFC;
– під керівництвом міністра Тараса Кутового проводила перемовини з ЄС щодо перегляду торговельних квот із ЄС;
брала участь у відкритті 9 нових ринків;
– реалізувала важливі дерегуляційні ініціативи (наприклад, ефект від відміни тільки одного карантинного сертифікату у портах – близько двох днів із логістики, а у грошовому еквіваленті – економія до 1 млрд грн);
– спільно зі Світовим банком ініціювала проект зі зрошення у південних областях України (кошторис – більше 1 млрд доларів США від Світового Банку): Одеська, Херсонська, Запорізька та Миколаївська області.
Для мене важливо, щоб аграрний сектор згадували не тільки, коли потрібні гроші до бюджету та валютна виручка. Українські аграрії мають великий авторитет за кордоном. Але їхній вплив на рішення щодо майбутнього країни є значно меншим, ніж їхній внесок в економіку України. Маю надію, що ця ситуація зміниться. Серед лідерів політичних партій та державних установ мають бути не тільки банкіри та юристи, а й представники найпотужнішого сектору країни.
Олена Ковальова
Заступник міністра аграрної політики та продовольства України

Працювати заступником міністра вона почала у 2015 році й перебуває на цій посаді до сьогодні. Раніше очолювала Департамент стратегії та економічного розвитку Мінагрополітики.

Досягнення:
– опікується співпрацею України з Продовольчою та сільськогосподарською організацією Об'єднаних Націй (ФАО) в питаннях бідності та боротьбі з голодом у світі;
– встановила партнерський зв'язок із Інформаційною системою аграрного ринку(AMIS), презентуючи Україну як надійного торговельного партнера;
розвиває ідею кооперативного руху;
опікується розробкою заходів для підтримки сільських територій
Розуміючи, що село напряму пов'язане з сільськогосподарським виробництвом, цього року ми повністю змінили систему державної підтримки сільгоспвиробника. На 5 років ми отримали прогнозованість. І будемо мати не менше 1% в бюджеті від валової продукції сільського господарства. Якщо цього року це – 5,5 млрд грн, то 2021 року ця сума сягне 10 млрд грн. Це ті кошти, які мають піти на розвиток сектору й на розвиток сільської місцевості.
Ірина Паламар
Президент Асоціації тваринників України

Аграрний експерт, керуючий партнер групи компаній
«АгроВет Атлантик». Раніше – радник міністра аграрної політики та продовольства України.

Досягнення:
– зміцнює позитивний аграрний імідж України у світі, співпрацюючи із інвесторами Близького Сходу, Індією та Китаєм;
– разом із працівниками компанії «АгроВет Атлантик» вела в Омані проект із будівництва тваринницьких комплексів і птахофабрик;
– була ініціатором запуску програми розвитку молодих спеціалістів аграрної галузі «АгроВет Академія», Національної програми підвищення кваліфікації спеціалістів по ВРХ (велика рогата худоба) та свинарству.
Наш шлях – формувати великий державний ресурс землі, віддавати, за величезної підтримки держави, цей ресурс сімейним фермерам. Нам треба знати свою силу, вірити в свою перемогу та примушувати владу робити те, що потрібно людям.
Юлія Ковалів
Керівник Офісу Національної інвестиційної ради при Президентові України.

Раніше вона працювала заступником міністра економічного розвитку і торгівлі України. Опікувалася питаннями реформування державних підприємств, відкриттям нових ринків та дерегуляцією.

Досягнення:
– реанімувала ідею відкриття щонайменше 5-ти торговельних посольств в основних аграрних центрах світу;
– займалася аналізом ефективності державних підприємств, зокрема АПК, і способами їхнього реформування;
пропагує ідею приватизації державних підприємств;
– нині вона активно залучає інвесторів до співпраці з українськими виробниками та поліпшує інвестиційний клімат, перебуваючи на посаді керівника Офісу Національної інвестиційної ради при Президентові України. А також займається внесенням змін до чинного законодавства, яке стоїть на заваді інвесторам. Оскільки вважає, що однією із ключових проблем України є відсутність проектів, у які хотіли б вкладати кошти іноземці.
Ми з вами живемо в епоху великих змін із дуже багатьма невідомими. Звичайно, хотілося б, щоб у країну прийшло мінімум п'ять знакових інвесторів, які стали б важливими не тільки з точки зору залучення інвестицій в країну, а й з точки зору сприйняття зовнішнім світом України як країни, в яку можна інвестувати.
 фото - zerno-ua.com
Тетяна Засуха
Герой України.

Український політик та підприємець, народний депутат України, член Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин, Герой України, доктор сільськогосподарських наук, кандидат біологічних наук.

Досягнення:
– брала активну участь у формуванні основ агрополітики в парламентському комітеті з питань аграрної політики та земельних відносин;
– розвиває ідею соціальної відповідальності агробізнесу – перетворила с. Ковалівка на міні-європейське «місто»: збудувала церкву, навчальний центр «Ковалівська гімназія», оздоровчо-профілактичний центр, готель, дитяче кафе, суші-бар, піцерію, встановила фонтан, допомагала місцевим жителям села фінансово, виплачувала доплату до пенсій.
– була членом Аграрної партії України та Сільської партії України;
– відкрито виступала проти свавілля українських політиків у аграрній галузі.
Кожна людина, яка йде в парламент, прагне зробити щось для тієї галузі, яка їй близька… Але коли приходиш до Верховної Ради, розчиняєшся там. Політика для групки лідерів – найважливіше. Я думаю, немає жодного депутата, який хотів би зробити що-небудь реальне, потрібне людям, і реалізувався б у цьому, – це неможливо. Я бачу несправедливість, я бачу байдужість до інтересів України, бачу дрібні приватні інтереси. Зрештою, руки опускаються, тому що тебе не чують, не бачать, не відчувають.
8 Березня – це зайвий привід подарувати жінці квіти і сказати їй «дякую» за плідну роботу й високі досягнення. Але не забувайте, що наші представниці «слабкої» статі заслуговують на увагу та пошану щодня!

Тетяна Крисюк, для AgroPolit.com
Выполнено с помощью Disqus