Шість експортних орієнтирів для АПК
Владислава Рутицька, заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції

Український сільськогосподарський сектор — у всіх на очах. Аграрна країна Україна спочатку отримала бонуси у вигляді автономних торгових преференцій, вдало ними скористалася, диверсифікувала ринки збуту, переорієнтувала експортні потоки, отримала дозволи на експорт продукції до цілої низки країн. І водночас залишилась чи не єдиною галуззю зі знаком плюс. З 1 січня 2016 року почала діяти Зона вільної торгівлі з надпотужним світовим гравцем — Європейським Союзом. Вже зараз ведуться перемовини про лібералізацію торгівлі ще з чотирма країнами. Тож по переду нові економічні здобутки. Аби продовжувати будувати успішну експортну стратегію, потрібно відштовхуватися від шести важливих пунктів.

1. Агропромисловий комплекс — галузь експортноорієнтована. Україна підтвердила та підтверджує свій статус надійного постачальника сільськогосподарської продукції на світові ринки. Ми успішно експортуємо агропродукцію до майже 190 країн світу. За підрахунками 2015-го, в загальному товарообігу на сільське господарство перепадає чверть. Здебільшого це сировина. Українські виробники — знані експортери зернових культур (41,1%, олії — 21,7%, насіння олійних культур — 9,7%). Розвиток експорту — ключове завдання сьогодення. До того ж ми робимо ставку на збільшення поставок продукції переробки. І вже маємо певні зрушення. Сьогодні частка експорту готових продуктів харчування складає 6,4%. А рік тому — 5,8%. Як приклад, можемо навести експорт продуктів переробки до ЄС 2015 року. Найпоказовішими є приклади зростання експорту м’яса птиці — утричі (до $27,3 млн); томатної пасти — у 9,5 разів (до $6,9 млн); обробленого зерна зернових культур (лущене, плющене, у вигляді пластівців) — майже удвічі (до $5,6 млн).

2. Близько половини всього вітчизняного експорту, за підсумками 2015 року, вирушило до Азії (47%). Потенційно, це найбільший ринок споживання агропродукції у світі, який кількісно буде тільки зростати. У 2015 році Україна стала головним постачальником кукурудзи до Китаю, забезпечивши за перше півріччя 90% всього імпорту цієї культури на ринок КНР. 2015 рік став знаковим для українських виробників молочної галузі. Останні дочекались відкриття ринку ЄС (10 підприємств), і ще 18 компаній отримали дозвіл на експорт вітчизняної «молочки» до КНР. Зараз на черзі — дозвіл на експорт соняшникового шроту, ми працюємо в напрямку відкриття ринку для українських ягід, м’яса птиці, інших продуктів.

3. Цього року раджу українським виробникам звернути увагу на перспективний регіон — країни MENA («MiddleEastandNorthAfrica»). Це регіон, який тягнеться від Марокко до Ірану. Ці країни ще називають «Великим Близьким Сходом». Серед цих країн варто виокремити Єгипет. По-перше, ця країна є лідером з імпорту української продукції на свій ринок і надійним партнером України в аграрній сфері. По-друге, минулого року відкриття нового русла Суецького каналу вже встигли назвати вікном в Африку. Запуск каналу має активізувати співпрацю між Україною та Єгиптом і збільшити кількість транзитних кораблів. Не варто забувати і про Ізраїль, з яким в активній стадії відбувається підготовка до ЗВТ.

4. Для того, щоб моя наступна теза зрозуміліше та вагоміше сприйнялась — наведу одразу цифри. Зовнішньоторговельний обіг Європейського Союзу 2014 року склав $5 трлн. Тоді як показник ринку РФ становив трохи більше $780 млрд. Тож закриття ринку Росії для українських виробників — це перш за все доступ до одного з найбільших ринків світу. Україна успішно диверсифікувала експортні потоки, встигла переорієнтувати ринки збуту та відкрила нові. Торгівельна війна з колишнім найбільшим бізнес-партнером змусила вітчизняних товаровиробників значно підвищити безпечність та якість продукції. Низькі стандарти та вимоги якості продуктів харчування в Росії були причиною того, що вітчизняні експортери не мали стимулів для модернізації та розвитку. Тоді як європейський сертифікат якості — це так званий пропускний квиток на ринки всього світу.

5. Зона вільної торгівлі з Європейським Союзом — це потенціал не тільки для сировинних гігантів, а й для виробників «нішевих» продуктів. Продуктів, на які немає квот, але продукція відповідає всім вимогам якості. Зокрема, йдеться про низькокалорійні продукти, вегетаріанські, продукцію для дієтичного харчування.

6. Україна, як країна аграрна, проводить максимально диверсифіковану експортну політику. Наша країна виступає потужним і серйозним гравцем у цьому контексті. З метою сприяння розвитку експорту та розширення ринків збуту сільськогосподарської продукції міністерство бере участь в опрацюванні питання щодо підготовки до укладання угод про вільну торгівлю з Туреччиною, Сербією, В’єтнамом та Ізраїлем.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter та підписуйтесь на канал в Telegram. Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

24 лютого 2016
Полтавщина — лідер з видачі аграрних розписок — Рутицька
У Полтавській області видана найбільша кількість аграрних розписок по всій Україні. Про це повідомила заступник міністра аграрної політики та...
4 лютого 2016
Експорт агропродукції в Японію збільшився в два рази — Рутицька
Міністерство аграрної політики і продовольства (Мінагрополітики) відзначає збільшення експорту продукції агропромислового комплексу в Японію в 2 рази...
27 січня 2016
Єдина стратегія розвитку АПК до 2020 року дозволить системно проводити реформи — Рутицька
Сьогодні, в рамках засідання Аграрного Комітету Верховної Ради заступник міністра аграрної політики та продовольства  з європейської інтеграції...
26 січня 2016
У лютому відбудеться Всеукраїнський хакатон аграрних інновацій — Рутицька
Всеукраїнський хакатон аграрних інновацій пройде в лютому за підтримки Міністерства аграрної політики та продовольства України (Мінагрополітики). Про...
4 березня 2016
Владислава Рутицька: Проект «Аграрні розписки» має хороші перспективи у масштабах України
«Не питання, що краще, а що гірше. Фермер сам може обирати, але наше завдання — дати якомога більше можливостей». Так моя...