Владислава Рутицька: Проект «Аграрні розписки» має хороші перспективи у масштабах України
Владислава Рутицька, заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції

«Не питання, що краще, а що гірше. Фермер сам може обирати, але наше завдання — дати якомога більше можливостей». Так моя співрозмовниця розказує про новий фінансовий інструмент, який набирає обертів в Україні, — аграрні розписки. Їхня актуальність зростає, бо банківські відсотки високі, тож дрібні та середні аграрії лишаються без можливості кредитування. Пілотний проект з їх впровадження стартував на Полтавщині, і за рік до його реалізації долучилися ще три області.
Заступник міністра аграрної політики та продовольства України Владислава Рутицька хоч і відповідає за розвиток міжнародного співробітництва, але паралельно вона особисто координувала проект щодо поширення аграрних розписок, відвідувала круглі столи і семінари в регіонах. Наразі проект завершується. Що в результаті? На аграрній Полтавщині видано 10 розписок на загальну суму більше 50 млн грн, і вони вже виконані. У найближчій перспективі — робота над удосконаленням законодавства, нормативної бази і пошук інвесторів.
За день до нашої бесіди стало відомо про нову експортну перемогу: свій ринок для окремої продукції з України відкрили Об’єднані Арабські Емірати (ОАЕ). З цього розпочалася бесіда.

AgroPolit.com: Відкриття ринку Еміратів для частини української продукції — це перша, так би мовити, експортна перемога у 2016 році. Наскільки він перспективний для українських виробників і що вже буквально із завтрашнього дня можемо туди експортувати?

Владислава Рутицька: Минулого року виробники експортували до ОАЕ продукції на суму $135 млн. Мова йде про зернові, олію, овочеву продукцію, яйця, кондитерські вироби. У перспективі таке розширення співробітництва має збільшити український експорт вдвічі. Окрім того, Об’єднані Арабські Емірати — це великий торговельний хаб, через який продукція експортується і в інші країни. Тобто ми можемо говорити про перемогу на шляху до значної частини ринків MENA (ред. — від словосполучення Middle East and North Africa, так називається регіон у складі Близького (Середнього) Сходу та Північної Африки). Україна відкрила ринок ОАЕ для яловичини, баранини і м'яса птиці. Зараз в активній стадії перемовини щодо експорту української молочної продукції, риби, меду, плодово-овочевої консервації та живої худоби. Окрім того, право на експорт м'яса птиці в ОАЕ отримали компанії, які мають сертифікат європейського зразка. Тому ще раз наголошу: зона вільної торгівлі з ЄС — це наш ключ до ринків країн Азії та Африки, для яких важливе розуміння стандартів якості продукції.

AgroPolit.com: Міністерство не один раз декларувало про підтримку малих та середніх фермерів. Експортувати, наприклад, до тих же Еміратів дрібним фермерам буде непросто. Банківське кредитування дороге. Наразі впроваджуються аграрні розписки. Чи справді це буде так доступно, як усі сподіваються?

Владислава Рутицька: Зараз ведеться активна робота щодо популяризації цього інструменту. Звісно, аграрні розписки наразі видаються в основному для тих, хто займається зерновими. Однак для мене є дуже важливим, щоб доступ до них отримали і виробникам меду, і ті, хто займається тваринництвом. Попит та інтерес у фермерів є, і ми постійно отримуємо запит щодо такої можливості! Тепер до діла.
Аграрні розписки і наш інтерес до їх популяризації з’явився внаслідок того, що ми зрозуміли — сільськогосподарському ринку треба пропонувати різні інструменти для фінансування власних потреб. Тобто, розуміючи загальну економічну ситуацію ще півтора року тому, було видно — не дуже багато банків готові працювати з дрібним фермером. Необхідний ресурс для того, щоб було можливо опрацювати запити фірми, необхідно мати філіальну мережу, яка була б доступна в районах для того, щоб люди могли звернутись із проханням про кредит. Необхідно мати достатню кількість персоналу, навчати, правильно опрацьовувати запити, перевіряти, наскільки є платоспроможним фермер. Саме тому банки більше сконцентровані на обслуговуванні великого фермера.
Інструмент аграрних розписок якісно себе зарекомендував у Бразилії. Там були схожі з Україною проблеми, і внаслідок правильно імплементованого проекту дозволив створити якісний клас дрібного та середнього аграрія. Ми пішли за принципом того, що треба популяризувати всі можливі фінансові інструменти, якими може користуватись аграрій для того, щоб вирішити таку проблему, як отримання фінансового ресурсу. Пілотним регіоном була обрана Полтавщина. Саме там склалась сукупність показників: дуже висока точність геокадастру, готовність інвесторів, для міністерства також ця область є дуже цікавою. Для реалізації проекту було створено державне підприємство «Аграрні реєстри». За допомогою баз даних аграрних реєстрів можна якісно побачити історію взаємовідносин щодо аграрних розписок, відносин між інвестором та фермером. Зрозуміти, наскільки вони якісні, наскільки вони виконувались, плюс отримати характеристику земельних ділянок, на які давалась та чи інша аграрна розписка. Розуміючи, що нам важливо збільшити географію проекту, ми працювали з інвесторами, було важливо, щоб співпали наші пріоритети і їхні. Зараз можу назвати основних з них: це Syngenta, NCH, «Байєр», підтримка швейцарського уряду, Міжнародної фінансової корпорації та інших. Це дало можливість обрати додаткові три області, які ми відкрили в кінці 2015 року. Це Вінницька, Черкаська та Харківська.

AgroPolit.com: Оцініть успішність використання аграрних розписок

Владислава Рутицька: Чи влаштовує нас робота з таким фінансовим інструментом? Так. Але ми чітко розуміємо, що географія використання аграрних розписок має розширюватись. Має бути і виконання всіх зобов’язань, які виникають перед інвестором. Необхідна ця захищеність, яка є у відносинах того, хто гроші дає, і того, хто гроші отримує. Для нас це було найважливішим. Якщо відзначати, як пройшов 2015 рік і нашу роботу, то вона виглядала приблизно так. У березні ми розпочали обговорення найбільш очікуваних операцій з аграрних розписок. Визначення критичних точок для бухгалтерського та податкового звіту, у квітні ми обговорювали аграрні розписки згідно зі стандартами бухгалтерської звітності, випустили і підготували необхідні роз’яснення Міністерства юстиції, щоб була можливість нотаріусам і тим, хто веде бухгалтерський звіт, правильно документувати операції, пов’язані з аграрними розписками. Ми підготували необхідні зразки документів, далі поглибили методичні рекомендації обігу аграрних розписок, у травні розробили проект індивідуальної податкової консультації, а також концепцію бухгалтерського звіту аграрних розписок, у липні робили опрацювання наступних кроків та проект індивідуальних податкових консультацій і подальшу концепцію бухгалтерської звітності. Провели кілька круглих столів. У жовтні 2015 року відбулося розширення проекту, були панельні дискусії, всі необхідні семінари для нотаріусів та для фермерів, у грудні ми розпочали обговорення закону № 3630 і питання класифікацій оподаткування аграрних розписок. Серед найближчих дій, які у нас є, — визначити юридичний статус аграрної розписки, встановлення можливих регуляторів. Це робимо спільно з Мінфіном, Нацкомісією з цінних паперів та НБУ. Розробка положень роботи банків з аграрними розписками, спільно з НБУ ми також робимо зміни положень до певних постанов.

AgroPolit.com: Започаткований проект справді амбітний, бо має перспективи розростися на всю країну. 10 аграрних розписок на Полтавщині — це той результат, на який очікували?

Владислава Рутицька: Найголовніше, що всі ці 10 аграрних розписок виконані. Наше основне завдання — зосередитись на тому, щоб захистити інвесторів, опрацювати всі питання з НБУ та іншими інстанціями. Пройде період, поки інвестор зрозуміє, наскільки він захищений, і буде готовий вкладати кошти далі. Проект «Аграрні розписки» має хороші перспективи у масштабах України.

AgroPolit.com: Коли говоримо про кредитні кошти, завжди є доля скептицизму. Чим аграрні розписки кращі за банківський кредит?

Владислава Рутицька: Не питання, що краще, а що гірше. Фермер може сам обирати, що отримати: банківський кредит чи розписку. Або скористатись і тим, і тим. Тут завдання — дати більший спектр інструментів, який фермер може використовувати на сьогоднішній момент. Бо дуже важко малому та середньому фермеру отримати банківські кредитні кошти. Ми чітко розуміємо, що відсоток за ними дуже високий, тому далеко не кожен аграрій готовий піти на це і не кожен зацікавлений брати кошти на таких умовах. А це означає, що ми маємо пропонувати різні фінансові інструменти.

AgroPolit.com: Фермери є досить консервативними у впровадженні нових інструментів, тим паче фінансових. Що говорять на місцях?

Владислава Рутицька: У всіх різна позиція. Хтось не знає про те, як працювати з розпискою. І ми намагаємось максимально популяризувати цей інструмент, тому провели велику кількість тренінгів спільно з IFC, з якими ми разом впроваджуємо цей механізм кредитування. Бо тільки за допомогою навчання можна розібратись у роботі цього механізму і зрозуміти, і спробувати. Мені сподобались слова одного з фермерів, які ми почули в Полтаві. Він сказав: «Оформить аграрную расписку проще пареной репы». А це означає, що інтерес з’явився, люди почали це використовувати. І підтвердження цього — ті 10 фермерів з Полтавщини.

 

AgroPolit.com: Дякую Вам за цікаву бесіду.

Наталія Білоусова, головний редактор AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

16 лютого 2018
Олена Волошина: IFC запускає новий проект щодо підтримки молочного сектору
Зовсім нещодавно аграрні розписки почали діяти по всій Україні. Міжнародна фінансова корпорація IFC вирішила не зупинятися на впровадженні...
6 лютого 2018
Удар гривнею, або Як позначиться на агросектору зростання курсу долара?
Курс гривні почав потихеньку приходити до тями. Після різкої двотижневої лихоманки вартість пари «долар/гривня» зменшилася. Нагадаємо, що...
9 січня 2018
Фінансова «сімка» — основні способи отримати кошти для розвитку аграрного бізнесу
За статистикою Національного банку України (НБУ), за десять місяців 2017 року банки прокредитували аграріїв на 60,5 млрд грн (на 9,3% більше, ніж у...

Вибір редакції

9 липня 2019
Ринок м'яса та м'ясопродуктів в Україні за 2017-2019 роки
AgroPolit.com спільно з аналітиками Української аграрної асоціації (УАА) вивчив внутрішню структуру ринку м'яса і з'ясував, скільки ж кілограмів...
11 липня 2019
Продаж державних земель: чи варто починати відкриття земельного ринку саме з цього?
У контексті наближення парламентських виборів і заяви Володимира Зеленського й керівництва партії «Слуга народу» про намір відкрити в...
10 липня 2019
Іван Фурсенко: Дострокові місцеві вибори у 2019-му стануть помилкою, яка відкине країну назад
На шпагаті регіони та все місцеве самоврядування. Це основні 5-річні здобутки розпіареної децентралізації та зміни адміністративного-територіального...