Податки вгору – ставки ПДВ, акциз на пальне збільшать, а четверту групу ліквідують?
Податки вгору – ставки ПДВ, акциз на пальне збільшать, а четверту групу ліквідують?

Уряд підкилимно розробляє податкові зміни про збільшення ставки ПДВ до з 20 до 25%, військового збору з 1,5 до 5%, акцизу на пальне. За даними AgroPolit.com, у планах КМУ також відміна четвертої групи (на ній наразі працює більшість дрібних агровиробників). Детальніше про це у матеріалі та оцінках учасників ринку.

Читати до теми: Нова модель оподаткування АПК: очікування бізнесу від нової влади 

ПДВ, акциз на пальне та військовий збір перерахують

Ситуація з податковими змінами набула епічно-комічного забарвлення. З одного боку, на годині запитань до уряду міністр фінансів Сергій Марченко, відповідаючи на запитання депутатів про те, як перекриватимуть недонадходження від міжнародних запозичень для вирішення бюджетно-боргової кризи заявив:

На даний момент $12,8 млрд надійшло, але всі запевнення для покриття запозичень уже маємо, нам треба прийняти ще декілька підвищень податків (тобто такі плани є — Авт.).

Він також підтвердив і підвищення акцизів, оцінивши при цьому надходження від такого кроку.

«Підвищення на пальне в таких темпах дасть додатковий ресурс 16 млрд грн (за друге півріччя 2024 року, — Авт), при цьому ЗСУ цього не відчують (потреби у фінансуванні збільшаться, але ці ж надходження будуть використані, — Авт.).  Щодо всіх інших громадян, то зараз мала інфляція, тому невеликого збільшення вони майже не відчують»,  — фонтанував з трибуни Ради цифрами міністр фінансів Сергій Марченко.

А далі сюжет розвивається майже як у Остапа Бендера: у бік прем’єра Дениса Шмигаля летить від депутатів питання: «Ви обіцяли, що після повернення податків на довоєнний рівень, підвищення не буде. Що скажете зараз?»

Відповідь Шмигаля:

Ми не починали і не обговорюємо в уряді підвищення податків».

Щоб закріпити сюжет додамо ще цитату голови податкового комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманца, яка також підтверджує роботу уряд на підвищенням певних податків:

Якими будуть нові ставки ПДВ та військового збору? Не можу зараз говорити про ці цифри. Зможу, щойно Кабінет їх сформує. Кабмін нам нічого поки що не давав, тож поки що нічого обговорювати. Щодо наслідків, думаю, Кабмін їх прорахує. Але наслідки для економіки, якщо армія буде непрофінансована, можуть виявитися набагато гіршими, фатальними».

Завіса.

Читати до теми: Нацстратегія доходів до 2030 і оподаткування аграрного сектору
 

Чому Кабмін Шмигаля знову повернувся до іде зі збільшення податкових ставок?

На думку економіста Даниїла Моніна, логіка була такою: після стабілізації ситуації у 2022 році в уряді вирішили, що потрібно повернути довоєнний статус-кво по податках, але потрібен був той, хто схвалить підвищення податків за усіма напрямками.

«Тому вони вибрали МВФ і його маяки в рамках Меморандуму про співпрацю. Йому за це (щоб він схвалив заплановане урядом підвищення податків) готові платити навіть 8,5 % у валюті (у 2025 році  потрібно за це близько $1 млрд виплатити на погашення відсотків за кредити МВФ). Спочатку це підвищення мало би відбутися у рамках прийняття Національної стратегії доходів від Мінфіну. Оскільки Президент не погодився з підвищенням ставок, то Нацстратегія у грудні 2023 року вийшла обрізаною — без підвищення ставок. Зараз, користуючись війною, уряд хоче повернутися до цієї теми. Хоча вільних грошей у них на рахунках близько 300 млрд грн, а вони обманюють і кажуть, що треба підвищити  податки. Тобто вони намагаються провести свій первинний план, який вони замислили, і або разом у Нацстратегії чи окремим законопроектом це спробують провести», — пояснює він у коментарі AgroPolit.com.

Дивитися інфографіку до теми: Структура сплачених податків агросектором: земельний податок, ПДФО, ПДВ, податок на майно, рентна плата
 

Коли вступлять в дію нові податкові зміни та що принесуть до бюджету?

Якщо відбудеться підвищення ставки ПДВ, то за це заплатить дві категорії: населення та дрібний агробізнес, кажуть опитані AgroPolit.com експерти.

Економіст Даниїл Монін розповів, що за податкові апетити уряду будуть в першу чергу платити споживач у магазині — і це прискорить інфляцію. Друга група – особливо дрібні сільгоспвиробники, які отримають збільшення податкового навантаження на  своє виробництво.

Для другої групи очікується загальне збільшення податкового навантаження, адже потрібно буде ще платити і податок на прибуток. Я впевнений, що дрібні виробники цього не захочусь робити, бо збільшиться тіньова економіка і частина цього бізнесу піде у «тінь»… Великим прийдеться виводити прибуток по загальним схемами, а не по спецдозволу виводити  дивіденди  без сплати податку. Це  ще й прикриття  схеми, яку організували у 2020 році. Ця лазівка була закладена у законопроекті 1210, прийнятому 16 січня 2020 року (стаття   39 стаття)», — пояснює він.

Голова Advanter Group, засновник і голова Kyiv Foresight Foundation, глобальний амбасадор Singularity University Андрій Длігач у коментарі AgroPolit.com теж оцінив можливі наслідки збільшення податкових ставок для агробізнесу та населення.

Навряд чи буде таке різке підняття ставки ПДВ (до 25%), бо воно спричинить інфляцію та суттєве скорочення споживання. Але на 2-3 % ставку ПДВ і справді можуть підняти. У короткостроковій перспективі це призведе до незначного збільшення надходжень до бюджету. Ключове питання, коли такі зміни вступлять у дію. Якщо вже цього року у вересні, то за 4 місяці  надходження від ПДВ додатково становитимуть по 10 млрд грн за місяць, тобто сумарно 40 млрд грн. Зважаючи, що за словами міністра фінансів, потрібно додатково зібрати 400 млрд грн до бюджету, то це лише 10% потрібної суми. Однак ще є  ідея збільшення військового  збору з 1,5% до 5% та  додати 5% до 5% податку з обороту для ФОПів (так звана 3 група), то в такому разі ці заходи за 4 місяці ще дадуть по 10 млрд грн кожен. Тобто сумарно від цих податкових новацій можливо за 4 місяці зібрати 50-60 млрд грн — це оптимістичний сценарій. Але при цьому яка буде відповідь бізнесу?  Замість детінізації економіки відбудеться повернення бізнесу в «тінь». Якщо збільшення податкових ставок відбудеться у 2025 році, то це призведе до суттєвого скорочення споживання та до сповільнення економічного зростання», — прогнозує він.

 Читати до теми: Уряд змінив критерії бронювання працівників – як забронювати працівників аграріям?
 

За оцінками координатора експертних груп Економічної експертної платформи Олега Гетьмана, підняття ставки ПДВ дасть у бюджет близько 100 млрд грн. 

Також можливим є поступове підняття акцизів на пальне, алкоголь, тютюн —оптимальні проєкти законів №11090, №10346 вже розглядається у парламенті, — каже Гетьман. — Найгірше, що можна зробити для економіки, для мікро-, малого та середнього бізнесу,  це підняти прямі податки. Запровадження 5% військового збору для всіх найманих працівників та ФОП третьої групи — призведе до зростання тінізації заробітних плат і переходу ФОПів у неформальну зайнятість та на інші групи ФОП».

У коментарі AgroPolit.com економіст Даниїл Монін розповів, що ставку акцизів на пальне планують збільшити до близько 350 євро за тонну, таким чином поступово довівши її до рівня європейських цін.

Читати до теми: Податкова реформа — три по десять: податок на прибуток, доходи фізосіб та ПВД
 

 Кабмін уб’є четверту групу: спрощену систему оподаткування для аграріїв ліквідують?

Втім є ще одна ініціатива, яка зріє у надрах уряду — скасування четвертої групи та перехід всіх на єдину систему оподаткування.

«Ну і мріють за всяку ціну вбити «спрощенку», хоч так, хоч так. Мабуть, зменшилася тіньова зайнятість, «криші» залишилися без доходу, треба терміново щось робити. Ось азірів же зміг свого часу (2010-11 рр.) загнати в «тінь»  2,2 млн легально працюючих у мікробізнесі... Мабуть, декому не дають спокою його лаври. Лохи, які зареєструвалися легально та сплачують єдиний податок — «дахи» чекають на вас!», — говорить економіст Володимир Дубровський.

Як розповів у коментарі AgroPolit.cim заступник ВАР Дмитро Кохан, у нас платників єдиного податку 4 групи близько 22 тисяч. Щоб зрозуміти масштаби її впливу на агросектор він наводить ще одні дані.

Що таке четверта група в АПК? Сьогодні 90 % всіх земель (близько 20 млн га) обробляють платники єдиного податку (так званий сільгоспподаток). Лише 2 млн  обробляють платники, які працюють на загальній системі оподаткування», — пояснює він.

 Читати до теми: ТОП-10 найважливіших аграрних законодавчих ініціативи уряду та Мінагро
 

За словами Дмитра Кохана, що оподаткування в рамках четвертої групи відрізняє від звичайного спрощеним режим обігу та бухгалтерії: «Якщо на загальній системі оподаткування всі платять податок на прибуток, то платники єдиного податку сплачують лише єдиний податок (фіксована сума —1-1,5% з НГО з кожного гектару). Тобто будучи на 4 групі аграрій має сплатити єдиний податок не залежно від того є чи немає прибуток. Я не сприймаю як серйозну  загрозу скасування єдиного податку. Така загроза є, бо існують такі положення в Нацстратегії доходів Мінфіну. Однак, це як довгострокова  перспектива. Якщо її реалізують, то для аграріїв це буде точно удар, бо це не тільки питання спрощення бухгалтерії, але й зростання проблем у частині податкового контролю та перевірок податку на прибуток. Це і є одна з найскладніших тем, на яку скаржиться  бізнес. Всі ці перевірки автоматом переїдуть на аграріїв, бо треба буде рахувати прибутки (щось можна, щось ні відносить до податків) — це викликає проблеми у бізнесу. Зараз же за 4 групою заплатив єдиний податок державі — та працюй далі».

Читати до теми: ПДВ-накладні для агросектору: чи є світло в кінці тунелю?
 

Що втратить бізнес?

Андрій Длігач упевнений, що негативний ефект від збільшення податкових ставок відчують не тільки споживачі, але й самі військові, яким уряд збирається допомагати додатково зібраними від підвищення податкових ставок.

«Якщо хочеш погіршити ситуацію з забезпеченням ЗСУ — піднімай податки. Для мене це очевидна логіка. За рахунок збільшення податків влада планує перерозподілити гроші від бізнесу на користь держбюджету. Що робить бізнес із прибутком? Використовує для реінвестицій та донатить на ці кошти ЗСУ. Якщо забрати прибуток, то на розвиток нічого немає (банки не кредитують майже зараз), як результат — бізнес не будує  оборонні підприємства та не дотує ЗСУ. Ми всі знаємо, що через неефективність та корупційну складову зі 100 гривень сплачених податків державі до ЗСУ доходить 60-70 грн, а задонатені кошти бізнесом — у сумі 100 грн повністю доходять», — підсумовує Длігач.

Як вплине загалом податкова реформа у такому вигляді на бізнесу? Український союз промисловців і підприємців (УСПП) дає свою оцінку,

За підвищення ПДВ на 2-3 % (наприклад, з 20% до 22-23%), додаткові витрати для бізнесу можуть сягати десятків або навіть сотень мільйонів гривень, залежно від обсягів продажу. Введення військового збору в 5% призведе до того, що бізнеси будуть змушені сплачувати значно більшу суму до бюджету. Якщо, наприклад, бізнес мав дохід у 10 млн грн, то при ставці в 5% йому доведеться сплатити 500 тис. грн додатково, порівняно зі 150 тис. при ставці 1.5%. На прикладі ФОПів, які сплачують єдиний податок у розмірі 5% від доходу: запровадження додаткового військового збору збільшить це навантаження до 10%. Тобто малі підприємці мають бути готовими до вдвічі більших витрат на оподаткування. Припустімо,  ФОП має дохід у 1 мільйон гривень, то додатковий військовий збір у 5% означає сплату ще 50 тис. грн. Для багатьох малих підприємців це може бути суттєвим навантаженням. Тобто збільшення податків, з одного боку, може призвести до скорочення прибутковості, зменшення інвестицій та потенційного звільнення працівників. Можливе зниження конкурентоспроможності українських товарів та послуг через зростання їхньої ціни. Зрозуміло, що для держави зараз видається привабливим знайти додаткові джерела фінансування видатків, передовсім для потреб оборони.  Проте механізм збільшення надходжень через підвищення податків видається нам нелогічним, м'яко кажучи», —підкреслюють в УСПП.

Нагадаємо, що у середньому дохід українських підприємств впав вдвічі у порівнянні з довоєнним періодом. Про це свідчить дослідження Світового банку, опубліковане на початку цього року.

Директорка з розвитку бізнесу та GR в Україні Saint-Gobain Ольга Ботова дає більш ніж красномовну і вичерпну бізнес-оцінку податковим задумам.

Що робить бізнес, коли не може досягти прибутковості — іде в «тінь» чи закривається. Що буде після збільшення податків — ще більше піде в «тінь», чи просто закриється. Людей забронювати не можеш, працювати немає кому, але податків платити треба більше? Я зовсім не можу зрозуміти, навіщо і ким впроваджуються такі геніальні ідеї. А те, що мені здається, що я все ж таки розумію – дуже страшне.  Зменшення податків до рівня, який призведе до того, що ухиляння та ризик, який цим супроводжується, просто стане не вигідним — призведе до збільшення надходжень до бюджету. Збільшення податків — призведе лише до ще більшого ухиляння, корупції, більшого сірого бізнесу та зменшення надходжень до бюджету. Хто цього не розуміє — вибачте, ідіот. Але таких людей у владі точно немає. Це розуміє кожен. Тому — навіщо це робиться зараз? І тепер трохи про міжнародний бізнес. Міжнародний бізнес працює лише в «білу». Що стане з міжнародним бізнесом в Україні, який працює в білу, конкуруючи з українським, який працює в кращому випадку в сіру? Міжнародний бізнес стане не конкурентноспроможним та піде. Міжнародний бізнес не може брати на роботу людей без офіційного оформлення та сплати усіх податків. Український вимушений буде робити саме так», — каже вона.

 

Чи є альтернатива збільшенню податкових ставок ПДВ, військового збору та акцизу на пальне?

 

На думку Дмитра Дубровського, будь-яке підвищення податків швидше за все вб'є те слабке відновне зростання, яке ми маємо, і закладе спіраль «рецесія — менше надходжень — більше ставки — рецесія +».

«Куди вона веде говорити, сподіваюся, не треба. Це розуміють усі, крім, зрозуміло, фіскалів. Але якщо вже й намагатись підвищувати податки, то це потрібно робити грамотно. Для початку хоча б трішки вивчити економіку питання та існуючі дослідження. Згідно з якими (питання багато років досліджує ОЕСР) найменшу шкоду зростання завдають податки на ресурси, у т.ч. землю та нерухоме майно. У нас із ними — швах, але чіпати корупційні привілеї місцевих князьків, які звільняють від них праворуч і ліворуч — не могли. А можна було б отримати близько 40 мільярдів «на рівному місці», плюс ще втричі більше — якщо модернізувати цей податок на основі масової оцінки з можливостями коригування. Всі пропозиції на столі з 2016 року», — пояснює він.

На думку Длігача, альтернатива є і її потрібно використовувати. «Уряд робить все, аби не використати реальний інструмент  наповнення бюджету, який може принести від 100 -170 млрд грн через детінізацію зарплат. Це економічне бронювання: коли встановлюються зарплати на рівні 30-35 тис. грн, і за цим показником бізнес може певну частину ключового персоналу забронювати», — каже він.

Координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетьман уточнює, що уряд, не використавши всі інші можливості по наповненню бюджету —  взявся до найбільш негативного для економіки країни підходу — підвищення податків.

Більше року чекають свого часу три законопроекти — про перезавантаження Податкової, Митниці та Бюро економічної безпеки (ПЗУ №10439, 9243, 6490д). Перезавантаження саме цих держорганів могло би приносити в держбюджет близько 250 млрд грн  на рік. Разом з тим, Мінфін не помічає ці законопроекти, а робить ставку на отримання додаткових податкових надходжень з білого бізнесу. Бо це простіше...», — пояснює він.

Крім того, додає Гетьман, якщо, наприклад, навести лад в оподаткуванні землі та нерухомості,  то можна додатково отримати до 40 млрд грн в бюджет. «Податки на нерухоме майно — найменш шкідливі для економіки, згідно досліджень OECD», — рахує експерт.

Читати до теми: Орендна плата та земельний податок – як сплачувати під час війни?

Натомість Даниїл Монін переконаний, що уряд може спокійно обійтися від підвищення ставок, бо коштів на казначейському рахунку у КМУ досить.

Бюджет існував 2,5 місяці без фінансової допомоги заходу. З 20 по 31 березня вони отримали $9 млрд міжнародної допомоги і на початок квітня кількість грошей  на рахунках уряду та  місцевих  бюджетів  становила  310  млрд грн. Оскільки ще зайшло 1,5 млрд євро транш від ЄС  (60 млрд грн), то бюджетний дефіцит був 100 млрд грн. Тобто на рахунках уряду на початку травня було 7 млрд євро. Вони просто не можуть їх потратити… Крім того ліквідність поповнюватиме МВФ  — у червні очікується 2,2 млрд, тобто ще 90 млрд грн. Гроші їм весь час будуть давати. США також виділятиме по $1 млрд у місяць, тобто кожен місяць до казни надходитиме ще по мінімум 40 млрд грн. Тобто уряд буде «в шоколаді» і зараз — теж. У минулому році теж були —  і тоді почали «пиляти» кошти тендерами на місцевих бюджетах», — говорить він.

А от де треба робити реформу, доповнює Монін, то це у системі сплати ПДВ.

«Я прихильник, щоб брати податки зі споживання. Виробники не мають платити податки з виробництва особливо, якщо говорити про  сільгоспвиробників (у них практично немає податкового кредиту, або він маленький). Я вважаю, що добре було б якби не було ПДВ — слід перейти на систему США (є податок з продажів, немає повернення виробникам ПДВ і нічого іншого). Завдяки цьому немає ніяких схем відшкодування, ніяких «скруток» — все легально рухається і у роздрібі платять податок. Мені здається, що це вирішуватиме багато всього», — каже він.

Читати до теми: Як змінилася в умовах війни і вільного ринку землі орендна плата за землю?

Є ряд пропозиції уряду і в УСПП:

По-перше, слід втілювати в життя ініціативу «Зроблено в Україні» та всіляко підтримувати національного виробника (через держтендери, інформаційні кампанії, просування експорту). Збільшення податкових надходжень через збільшення прибутків підприємств — це оптимальний шлях.

По-друге, добитися разом із НБУ та урядом збільшення програм кредитування бізнесу комерційними банками. Поки фінустанови заробляють на депозитних сертифікатах Нацбанку та держоблігаціях та не особливо зацікавлені надавати позики за конкурентними ставками для підприємців.

По-третє, держава має здійснити жорстку ревізію видатків із держбюджету, те ж стосується і місцевих органів самоврядування. Бруківки, стадіони — це все добре, але не під час війни. Усі вивільнені кошти слід направляти саме в сектор оборони.

По-четверте, якщо податки і підвищувати, то тут слід прорахувати економічний ефект і ризики, погодити це із бізнесом та паралельно запропонувати компенсаторні заходи.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

10 січня 2024
Експерт розповів, які податки для агропромислового комплексу пропонує Нацстратегія доходів до 2030
Нацстратегія доходів до 2030 року для аграріїв пропонує перехід юридичних осіб на загальну систему оподаткування, і збереження спрощенки тільки для...
3 січня 2023
Озвучено, які податки входять у мінімальне податкове зобов’язання користувачів земельних ділянок у 2023 році
Починаючи з 2023 року власники паїв або користувачі земельних ділянок будуть платити мінімальне податкове  зобов’язання (МПЗ) за свій пай....
12 січня 2022
У 2022 році в Україні почнуть діяти три закони про податки
У поточному році в Україні стануть чинними три закони про оподаткування. Про це ідеться у матеріалі на АgroРolit.com. ...

Вибір редакції

16 жовтня 2023
Аграрні закони та законопроекти за 2023 рік
Ринок землі, передача державних земель Фонду держмайна, земельні пільги для учасників бойових дій, ринок ГМО, агроекспорт, сухопутні коридори,...
13 листопада 2023
Аграрний експорт з України – уряд змінив правила
Аграрний експорт України з 11 листопада 2023 року почав здійснюватися за новими правилами. Підстава – в дію вступили дві урядові постанови: №...
8 грудня 2023
Агроінтеграція: чи проковтне український АПК європейських виробників після вступу в ЄС?
Входження України до Євросоюзу радикально оновить реформу Спільної аграрної політики (САП) ЄС, або «розірве» з середини аграрний бюджет...