Податкова реформа — три по десять: податок на прибуток, доходи фізосіб та ПВД
Податкова реформа — три по десять: податок на прибуток, доходи фізосіб та ПВД

В Україні пропонують нову податкову реформу — єдина ставка 10% податку на прибуток, доходи фізосіб та додану вартість. Деталі її розповів заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма. Вона передбачає також скасування ЄСВ та воєнний збір 3%. При цьому запровадять майже повне скасування всіх пільг, впровадять посилення відповідальності за порушення податкового законодавства та доступ податкової до інформації про банківські рахунки для запобігання ухиленню від сплати податків. Обговорення реформи лише розпочалося, але воно встигло обрости коментарями. За словами Шурми, консенсусу по новій концепції податковій немає, але він сподівається, що нову податкову модель зможуть ухвалити протягом найближчих місяців — пів року. AgroPolit.com пропонує відповіді на основні питання від одного з розробників реформи співзасновника в Громадянська платформа «Нова Країна» Андрія Длігача.

10-10-10: зрада відміняється

Наша мета в податковій реформі — сильні кроки, які дозволять прискорити відновлення українскьої економіки, в повному обсязі фінансувати армію і соціальні зобов’язання держави і при цьому дозволять подолати корупційну Гідру в живильному її середовищі — податковій системі.

Отримали збірку коментарів щодо 10-10-10, податкової реформи, яка запропонована для обговорення. В лапках подаю позицію коментаторів, на яку далі надаю відповідь.

Тішить, що запропонована реформа викликала бурхливі обговорення.

Спочатку про емоційну частину отриманих коментарів.

Головний підсумок — це непрорахована ультраліберальна фіскальна реформа мирного часу, причому реформа з далекого минулого, бо суперечить глобальному руху боротьби з офшорами та податковою оптимізацією. Фактично — це концепція нового офшору, яка відповідає лише короткостроковим інтересам окремих галузей середнього та великого «нового» бізнесу. Короткостроковим, бо повністю ігнорує ризики недофінансування воєнних видатків». 

1. «Непроразована»? Прорахована. Моделі зроблени для 2021, 2022, 2023 року як для «плану» так і для «факту» військового часу.

2. «Ультраліберальна»? На фоні пропозицій податку з транзакцій, або 2% чи 5% з обороту в запропонованій моделі 10-10-10 немає наразі навіть ПнВК (податок на відведений капітал) — хоча на ньому як раз я б наполягав. Отже це навіть і просто повноцінно ліберальною реформою назвати важко.

3. «Мирного часу». Тут, може, скластися враження, що коментатор схильний підтримати реформу у мирні часи. Але, думаю, ні. Моє переконання — саме зараз і треба робити сильні кроки. Хотів би нагадати, що під час війни була ухвалена реформа у вигляді 2% з обороту. Що як раз і є непрорахованою ультра… реформою. 10-10-10 натомість має економічні обгрунтування.

4. «Суперечить глобальному руху боротьби з офшорами». Так, запропонована модель переведе Україну з найнепривабливіших для інвестування в привабливі. Але навіть при такій реформі ми будемо далеко не офшором і податкове наванатеження залишатиметься середнім. Більше того, запропонована система є перехідною — для запуску економічного відновлення і зростання. Можливо одразу декларувати перехід до 15-15-15 у горизонті 3-5 років, що може бути одразу закріплено законодавчо і дозволить бізнесу проводити відповідне планування.

5. «Відповідає лише короткостроковим інтересам окремих галузей середнього та великого "нового" бізнесу». Дуже хотілося б знати яким. Модель прорахована на вибірці з 206 бізнесів різних індустрій і масштабів. Малий, середній, великий, старий, новий бізнес всіх індустрій підтримує модель, яка дозволяє збільшити інвестиції, обілити зарплати, зупинити оптимізацію ПДВ тощо. Результати моделювання і досліджень постійно публікую.

6. «Повністю ігнорує ризики недофінансування воєнних видатків». Основна ідея полягала в тому, щоб запропонувати модель включно з компенсаторами, яка дозволить залишити бюджетне фінансування в повному обсязі. Проте впровадження системи (на відміну від «ультра…» 2%) пропонується не раніше 2023 року. І може бути навіть відтерміновано до моменту перемоги України, якщо у ВР при обговоренні залишаться побоювання цифр 10-10-10.

«Активи не вартують нічого, якщо їх не захистить армія. Активи не вартують нічого, якщо немає якісного людського капіталу — освіченого і здорового. Активи не вартують нічого, якщо ми готові «викинути на мороз» найнезахищеніших громадян, виживання яких дослівно залежить від держави, від усіх нас».

Повністю підтримую і хотів би додати. Активи не вартують нічого, якщо:

  •  В країні квітне корупція
  • Податкова блокує діяльність бізнесу
  •  Бізнес переносить активність до інших країн

Також додав би, що ми мислимо в першу чергу не фізичними/бізнесовими активами, а людьми. І завдання як раз і полягає в створенні найпривабливішого середовища для зростання талантів, підприємців, відповідальних громадян. І держава бере на себе турботу про добробут (а не просто виживання) тих, хто не може про себе подбати. А для цього дуже важливо позбутися традиційного патерналізму. Допомогти громадянину взяти на себе турботу про добробут родини. І розмова про обов‘язкове страхування ще буде.

«І зрештою, дослідження мирного часу показували, що ключовою перешкодою бізнес бачить зовсім не рівень податків (який в Україні середній), а відсутність гарантій прав власності та реформованих судів».

1. Так, ми і робимо ці дослідження. І так, це показують і дослідження мирного, і воєнного часу. Чому так відбувається зрозуміти просто. Бізнес адаптується: високі для України податки і складність адміністрування компенсується корупційними можливостями. Відповідно 60%+ бізнесів «оптимізують» податки на працю, 30% на ПДВ, 40% на прибуток тощо.

2. Головними проблемами на поточний момент бізнес бачить скорочення платоспроможного попиту і відсутність доступу до фінансування. З урахуванням відсутності необхідного ресурсу у держави, податкова реформа дозволить збільшити зарплати (попит) і залишити бізнесу більше грошей для розвитку (фінансування).

«Недоліки реформи»

1) Моделювання, на яке спирається концепція, істотно занижує прогноз податкових надходжень за теперішнього оподаткування. У порівнянні з моделюванням фіскального розриву Центру економічної стратегії, річні надходження занижені на 112 млрд грн. Зрештою, лише у липні фактичні податкові надходження виявилися вищими на 32 млрд грн.

  • «Податкові надходження у липні» — насправді це блокування податкових накладних, тиск на підприємців. З рештою — 72,000 підприємств, що постраждали. Це нові суди з податковою, нова корупція і з рештою повереннення неправомірних «надходжень». Наша аналітика вказувала, що бізнес активно відновлював активність і варто було підтримати це, а не тормозити.
  • Модель можна перевірити на будь яких припущеннях, але одночасно перевіряти як існуючу, так і нову модель. Тоді не буде непорозумінь на кшталт заниження надходжень.

2) «Прямі втрати бюджету від зниження податків та ЄСВ самими авторами концепції оцінюються в 622 млрд грн. 350 млрд грн, за твердженням авторів, компенсується відповідним зменшенням видатків держави на ЄСВ та ПДФО (які зараз значно виросли через збільшення чисельності ЗСУ). Якщо прийняти цей розрахунок, залишається близько 270 млрд грн додаткового дефіциту, це майже 23 млрд грн щомісяця, які потрібно додатково знайти Мінфіну».

  • 270 млрд — це без урахування компенсаторів. Але навіть ці 270 млрд — 7,5 млдрд доларів — це 1% від обрахунків НацРади Відновлення, що пропонується залучити в економіку України.
  • З урахуванням компенсаторів — це 2,5 млрд доларів.

 По окремих компенсаторах треба робити окремий пост. Але кілька слів про: «скасування відшкодуваня ПДВ для експортерів сировини — виштовхуватиме ці ринки в тінь, та зменшуватиме закупівельні ціни експортерів (наприклад агротрейдери, яким зараз затримують відшкодування ПДВ, уже схильні купувати зерно у виробників за "чорну" готівку, щоб уникнути сплати ПДВ)».

  • Сумарний ефект від зниження податкового навантаження, зокрема й зниження ПДВ, перекриває негатив від відміни відшкодування.
  • Саме явище «уникнути сплати ПДВ» втрачає сенс. «Чорна» готівка, думаю, за традицією ще рік залишатиметься, доки не випрацюється нова звичка економічного ефекту «в білу».

 

3) «Автори також уникають пояснень, як передбачається компенсувати значний додатковий дефіцит місцевих бюджетів, викликаний зменшенням ПДФО та податку на прибуток. Це підважує найуспішнішу українську реформу — децентралізацію, підточує стійкість та спроможність місцевих громад».

  • Не виникає додаткового дефіциту. Задачею моделювання було збереження місцевих видатків незмінними.
  • Стійкість та спроможність місцевих громад є важливою. Тому обговорюється як допомогти громадам залучати більше інвесторів і бізнесу. Зростання ділової активності в регіоні/громаді є передумовою зростання місцевих бюджетів. Громада — регулює продатками на землю. Держава — створюючи умови для бізнесу і інвесторів. Отже податкова реформа сприятиме стійкості та спроможності громад.

4) «Припущення щодо відсотку детінізації внаслідок зниження ставок податків, автори «реформи» ґрунтують на прямій екстраполяції результатів опитування підприємців. Тоді як якісне моделювання впливу зміни ставки навіть одного податку на податкові надходження є складним і в умовах ринкової економіки мирного часу, за інших рівних умов, без зовнішніх шоків».

  • В моделі НЕ закладено ефекти від детенізації зарплат (+31% до ПДФО), надходження інвестицій та ефекти від зростання економіки (+4% до ВВП в мирний час, +8% у 2023). Зроблено це для того, щоб не було сумнівів і сенсу коментарів, подібних цьому. Домовлено, що детінізація і економічне зростання стане бонусом для країни. Але, як бачите, «бонус» більш ніж достойний.
  • В рамках роботи проведено кілька раундів опитувань підприємств (з вибірками від 800 до 1000 підприємств). Проте основна робота з підприємствами будувалася на моделюванні їхньої реакції на різні моделі податкових змін (в тому числі шляхом conjoint-аналізу). 206 підприємств, власники, фінансові директори і головні бухгалтери взяли участь.
  • Складність задачі компенсується математичним апаратом, 27-річним досвідом подібного моделювання й досліджень і поєднанням підходів економічного аналізу і поведінкової економіки.
  • У 2020-2021 році в рамках роботи над Національною економічною стратегією було побудовано модель впливу рішень економічної політики на показники економічного розвитку. Таким чином тепер мали можливість порівняння довоєнного періоду і поточного.

 

5) «Покладання на те, що донори та міжнародні фінансові організації закриють додатковий фіскальний розрив є безвідповідальним — навіть на сьогодні донори не покривають усього дефіциту бюджету, що змушує НБУ вдаватися до емісії. Імовірність того, що донори захочуть додатково фінансувати новий український офшор коштом власних платників податків — прямує до нуля».

  •  Для українських підприємців офшором вже є країни Балтії, Польща, Болгарія, Чехія, Румунія та інші країни ЄС. Україна навіть за умов податкової реформи не стане офшором.
  • Додатковий фіскальний розрив (якщо він і буде суттєвим) буде тимчасовим.
  • Чим швидше Україна «стане на ноги» і зможе самостійно фінансувати власні видатки — тим швидше наші міжнародні партнери зможуть зменшити підтримку.
  • Підтримувати розвиток («вудку») ефективніше, ніж підтримувати проїдання («рибу»)
  • В будь якому разі це питання до наших партнерів, а не до нас самих — маємо пояснювати, аргументувати і домовлятися, а не вирішувати за партнерів.

 

6) «Також автори не адресують паралельне існування двох систем непрямих податків — ПДВ та «широкої» спрощенки, згадують лише про відміну 4-ї групи для великих аграріїв».

  • Постановкою задачі було збереження ФОП 1-3 груп в незмінному форматі.

7) «Пропонована ставка ПДВ є нижчою за мінімальну стандартну ставку у 15%, встановлену Євродирективою 112, та суперечить зобов’язанням щодо гармонізації із законодавством ЄС, які взяла на себе Україна в рамках євроінтеграції».

  • Україна має виконувати взяті на себе зобов‘язання, що я неодноразово коментував.
  •  Особлива ситуація, в якій знаходиться Україна, вимагає радикальних економічних заходів.
  • Під час ковіду (і зараз) все більше країн ЄС вдаються до знижених ставок ПДВ. В Польщі, наприклад, діє і 0%, 3%, 5%, 8% (до речі, рівень нижче 5% не дозволений в 112 директиві для винятків. А кількість вийнятків обмежена двома).
  • 112 директива також чітко вказує: «протягом перехідного періоду можуть бути відступи щодо кількості та рівня ставок».
  • Але все це другорядне. Основне — можливість для України використати ставку в 10% під час перехідного періоду (відновлення, Перемога + 3-5 років) — це предмет для офіційних переговорів. Наша позиція — викоренення корупції в податковій сфері і обілення економіки є надважливою задачею Євроінтеграції. 

«Також пропонована ставка податку на прибуток є нижчою за мінімальну ставку для мультинаціональних корпорацій, передбачену другим блоком плану OECD/G20 BEPS (запобігання розмиванню бази оподаткування та перенесенню прибутків у низькоподаткові юрисдикції). До цього плану приєдналося вже понад 140 країн, зокрема й Україна. В рамках BEPS ставка нижче 15% дозволить просто забирати різницю у вигляді податку на прибуток юрисдикціям материнських компаній — нам пропонують віддати податки найбільшого мультинаціонального бізнесу швейцарцям, американцям та європейцям».

  • Так, в перспективі Україна може перейти на ставку ПнВК 15%.
  •  Прибуток мультинаціональних компаній за рахунок 10-10-10 буде суттєво більшим. І в абсолютному значенні «нові» 10% будуть суттєво більшими за «старі» 15%. І чудово, що швейцарці, американці і європейці будуть зацікавлені в нашій податковій реформі.

«Зрештою, можна ще довго продовжувати, але цього має бути достатньо. Я щиро сумніваюся, що у Мінфіні чи Податковому комітеті ВРУ можуть взагалі серйозно сприйняти такі пропозиції. Шкода лише часу, який фахівці витратять, щоб відбитися від цього».

  •  Якщо фахівцям шкода часу на обговорення стратегічних рішень для держави — вони можуть цього не робити і, наприклад, обрати для себе іншу сферу діяльності.
  • Переконаний, в МінФіні і Податковому комітети ВРУ все ж з більшою повагою поставляться до пропозицій.
  • Ключове завдання реформи 10-10-10 (А) — пришвидшення відновлення економіки України, подолання корупції в податковій сфері, «обілення» українскьої економіки. Натомість країні запропоновано (Б) підвищення податків, блокування діяльності бізнесу, посилення тиску, збільшення рівня корупції. Зараз можемо обрати сценарій «А» — можливо, за умов його вдосконалення, або сценарій «Б». Для підвищення рівня фахової дискусії бажано б було замінити зневажливий тон «фахівців» на пропозиції (В), з якими можна буде порівнювати варіант «А». Навіть якщо це пропозиція «нічого не змінювати».

 

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

28 липня 2022
Рада звільнила від оподаткування ввізним митом імпорт спецобладнання для зберігання зернових
Верховна Рада підтримала законопроєкт №7548-1, який звільняє від оподаткування ввізним митом імпорт мішків, рукавів та спецобладнання для зберігання...
27 червня 2022
Аграріям розповіли, як оподатковуються доходи з городу під час війни
Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV «Податок на доходим фізичних осіб» Податкового Кодексу України...
26 серпня 2016
У Мінфіні пояснили, чому застрягла податкова реформа
Головне питання в новій податковій реформі, щодо якого на сьогодні не вироблено єдиної думки, - податок на виведений капітал. На думку Мінфіну, він...

Вибір редакції

19 вересня 2022
Агросектор і війна: що підготував уряд і парламент аграріям?
Агросектор вистояв в умовах військової агресії росії. АПК поступово оговтується і вчиться жити по-новому. Як допомагає та які кроки планує вжити...
21 вересня 2022
Держпідтримка агросектору у 2023 році
Наступного року аграріям доведеться покласти зуби на полиці, міцно стиснути зуби і затягнути паски під горло – грошей на підтримку агросектору...
17 серпня 2022
Акциз на пальне зросте: що буде з цінами на бензин і дизель?
Парламент пропонує поновити акциз на пальне у сумі 100 євро за 1000 літрів. Законопроект із цією нормою (№7668 «Про внесення змін до розділу ХХ...