Поляки наступили на горло Єврокомісії: чим обернеться блокада зернового експорту з України?

Скандал із розсипаним поляками українського зерна на пункті пропуску «Ягодин-Дорогуськ» набуває нових оборотів. За даними Держмитслужби України, наразі заблокованими залишається п’ять пунктів пропуск на польському кордоні (Дорогуськ – Ягодин, Зосин – Устилуг, Гребенне – Рава-Руська, Долгобичув – Угринів та Шегині – Медика). Організатором цієї акції у Центрі протидії дезінформації РНБО назвали маргінального проросійського польського політика Рафаля Маклера.  

Читати до теми: Як Україні відповісти на зернову блокаду в Європі: арбітражем в рамках зони вільної торгівлі з ЄС чи скаргою в СОТ?
 

Позиція українського уряду 

Українська влада вимагає притягнути до відповідальності причетних до псування українського зерна на польському кордоні.

«Будь-який хлібороб повинен знати, скільки праці забирає вирощування зерна, особливо у воєнний час. Заради дружніх українсько-польських відносин винуватці цієї провокації мають бути притягнуті до відповідальності», – говорить міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба. 

У Мінагро теж очікують на «швидке встановлення та покарання винних»:

Ми розуміємо, коли польські фермери відстоюють свої інтереси в цивілізований спосіб. Але цей випадок знищення української пшениці не має нічого спільного з мирними протестами ані з юридичної, ані з моральної точки зору», — кажуть у відомстві і запрошують польських фермерів до України пересвідчитися, в яких умовах зараз працюють 4 млн українських фермерів.

Польща як детонатор економічного безладу в ЄС

Якою буде відповідь сусідів? AgroPolit.com пропонує вам подивитися на контекст цієї ситуації і про що він свідчить.

Великими мазками вимальовується загальноекономічне полотно. Польща в рука «вдалих умільців» перетворюється у дуже небезпечний інструмент формування економічного фронту проти України в межах ЄС! А також – вона виступає детонатором економічної безпеки самої Європи. Нагадаємо, що зовсім недавно вона теж відігравала одну з головних скрипок у відкритті зернового фронту в ЄС — більше про це у матеріалові «Чому Польща, Угорщина, Словаччина блокують аграрний експорт з України?».

Наразі від злагодженості дій всіх членів Єврокомісії залежить, чи перетвориться цей ризик на  конкретний довгограючий згубний факт. Сподіваємося, що ні.

Чесно скажу ця ситуація виглядає як якийсь крінжовий хайп… Це порушення, яке має бути розслідувано. Воно подібне до підпалу Корану у Швеції (замовила росія), щоб зіпсувати відносини з турками при вступі в НАТО. Це очевидна провокація», – говорить один із наших співрозмовників.

Речник Єврокомісії з сільського господарства й торгівлі Олоф Гіл заявив, що потрібно шукати компромісу за столом переговорів, за посередництва Європейської комісії.

Згальна позиція Єврокомісії є такою, що ми намагаємося знайти рішення, які дозволять нам надати максимальну економічну підтримку для України, зокрема, в рамках пропозицій продовження автономних торговельних заходів безмитної торгівлі, і водночас захистити чутливі сектори, зокрема для наших виробників аграрної продукції», –  каже він.

За словами Гіла,  Єврокомісія намагаємося досягти балансу між автономними торговельними заходами та всіма аспектами відносин цих країн з Україною.

Наша бажана «середина» у розв’язанні цих проблем – продовжувати діяльність Координаційної платформи, яка не проводилася з вересня. Ми сподіваємося, що в цьому форматі, або іншими засобами, зможемо розв'язувати складне питання. Тож первинна позиція, яку ми бачили від польського уряду, що вони хотіли б знову долучитися», – підкреслив речник комісії.

Після таких подій на кордні, каже заступник міністра економіки України — Торговий представник України Тарас Качка, «єдине, що тепер може врятувати — зняти всі блокади і гарантувати безпеку українським вантажам в Польщі. Інакше завтра Меклер (один з організаторів протестів, — прим. ред.) і його банда почнуть вбивати українців за те, що вони українці…».

Зняти односторонні обмеження проти українського експорту зернових товарів в  ході дебатів у Комітеті агрокультури в Європарламенті закликав Польщу, Угорщину та Словаччину Єврокомісар з питань торгівлі Валдіс Домбровскіс. Адже ЄС уже розробив альтернативні механізми, які допоможуть захистити європейських фермерів від надлишку української продукції. Так, він нагадав, що паралельно з механізмом експортного контролю ЄК запропонувала автономні торговельні заходи в тих країнах, які стикаються з негативним впливом на ринок від українського експорту. Саме тому з’явилася історія про встановлення максимального рівня українського імпорту  щодо «чутливих агропродуктів» (яйця, цукор та зерно). Фактично ідеться про повернення на ці три групи товарів практики квотування, яка була знята пом’якшенням торговельної політики після вторгнення росії на територію України.

Однак у поляків попри настрої Єврокомісії є чимало бажаючих підкласти дрівець у полум’я. Цікаво, що після провокації польських ділків пролунала заява гучна польського заступника міністра сільського господарства та розвитку села Міхала Колодзейчака про «новоспечений» список компаній, які імпортували зерно з України. Нагадаємо, у листопаді 2023 року Мінагрополітики Польщі опублікувало на сайті список компаній, які імпортують зерно з України, файл містив 62 сторінки. Зараз цю історію намагаються воскресити по новому із «яскравими» цифрами.

Список усіх компаній завершено. Цього тижня ми будемо спиратися на такі юридичні висновки, щоб це було оприлюднено, щоб кожен поляк міг побачити, хто заробляв гроші, коли польські фермери мали великі проблеми» — сказав він.

Міхал Колодзейчак уточнив, що, мовляв, зібрана інформація про імпорт «шокує», оскільки, за його словами, в Україну надійшло 6 млрд злотих. Але! Ідеться про так зване технічне зерно, яке польські переробники закуповували весною 2023 року. При цьому Колодзейчак мовить, що такі закупівлі не були заборонені Європою! Відтак, все відбувалося за правилами ринкової економіки: є попит і пропозиція, у кого пропозиція краща – у того й купують. Тож польські переробники голосували своїми коштами за  українське зерно цілком законно. Але політика рулить у поляків і затуманює їм голови.

Україну використовують у боротьбі проти Green Deal

Свою оцінку ситуації дає головний редактор Latifundist.com Костянтин Ткаченко.

Ще раз – зерно через Польщу іде транзитом. Деякі культури, такі як соя чи продукти переробки (шроти, соєва чи ріпакова олія, макуха), можуть експортуватися до Польщі. Але їх історично імпортували, вони не є спірними точками, наші олії, шроти споживає місцеве тваринництво і продає потім ті самі продукти з доданою вартістю. Чому ж протестують польські фермери?  Не хочуть імплементації Green Deal у нинішньому вигляді та вимагають підтримки тваринництва. Третій пункт – ми проти імпорту сільськогосподарську продукцію з України. Наше зерно і вантажівки просто потрапляють під гарячу руку. Це і спосіб отримати дотації, як це робили вже фермери, допомагаючи логістичним компаніям блокувати кордон, і бажання знайти крайнього. Бо до нас найлегше дотягнутися. Просто світові ціни на зерно падають і когось потрібно звинуватити. Це не мої домисли чи припущення — про це прямо говорять польські трейдери… Місцеві фермери кажуть: українські фури їдуть в Литву чи Німеччину, розвертаються і потім все рівно везуть зерно в Польщу.  А те, що автологістика зерна зараз майже не рахується (та й багато не навозишся вантажівками), а те що такий крюк – це вже завідомо мінус – нікого не хвилює... », – говорить він.

Нагадаємо, AgroPolit.com уже писав про головні острахи європейських фермерів щодо рівноправної конкуренції з українськими колегами на європейському ринку. А також – про їхні спроби переписати через це та інші внутрішні фактори головну Аграрну політику ЄС. Більше деталей читайте у матеріалові Агроінтеграція: чи проковтне український АПК європейських виробників після вступу в ЄС?.
  

Які агропродукти продає Польща до України?

Про названі ним фактори прикордонні активісти та політики мовчать. Мовчать і натомість самі спокійно експортують свою продукцію до нас.

Освіжив торговельну пам'ять сусідам нардеп Дмитро Соломчук, який оприлюднив структуру аграрного імпорту  з Польщі в Україну за 2023 рік. Далі пропонуємо ознайомитися із нею без змін.

Все що повʼязане з фермерством та продуктами харчування:

• Корми для тварин – $101.857 млн
• Сири всіх видів – $83.310 млн
• Шоколад інші продукти з вмістом какао – $60.902 млн
• Хлібобулочні/Кондитерські вироби – $49.836 млн
• Білкові концентрати/Білкові речовини – $44.986 млн
• Овочі свіжі, консервовані, заморожені – $74.568 млн
• Вода мінеральна, газована, з додаванням цукру – $34.219 млн
• Кава смажена або не смажена – $34.135 млн
• Сигари, сигарили – $25.016 млн
• Харчові продукти з борошна – $20.136 млн
• Кондитерські вироби – $19.844 млн
• Мʼясо та харчові субпродукти свійської птиці – $19.638 млн
• Тютюн, замінник тютюну – $17.016 млн
• Цибуля, часник, цибуля-порей – $16.557 млн
• Смакові добавки, продукти для приготування соусів – $15.465 млн
• Помідори свіжі – $15.335 млн
• Спирт етиловий неденатурований – $13.654 млн
• Свійська птиця жива – $13.346 млн
•  Екстракти, есенції та концентрати з кави, чаю та готові продукти на їх основі – $12.305 млн
• Сало, свинячий жир – $10.494 млн
• Сосиски, ковбаси – $10.056 млн
• Морква, ріпа, столовий буряк – $8.597 млн
• Субпродукти харчові великої рогатої худоби – $7.812 млн
• Йогурт, кефір, вершки – $7.711 млн
• Соки фруктові – $7.557 млн
• Молочна сироватка, згущена або не згущена – $7.349 млн
• Капуста цвітна, броколі, кольрабі – $6.604 млн
• Чай – $6.525 млн
• Кукурудзяні пластівці, зернові злаки – $6.461 млн
• Салат-латук, цикорій – $6.331 млн
• Борошно, гранули з мʼяса або мʼясних субпродуктів – $5.830 млн
• Яблука, груші свіжі – $5.395 млн
• Готові чи консервовані продукти з мʼяса – $5.257 млн
• Пиво – $5.193 млн

Список не повний, враховані продукти імпортовані виключно офіційно українськими компаніями.

 Читати до теми: Як змінився агроекспорт України і його структура за 2023 рік?
 

Публічне звернення до Дональда Туска щодо агроекспорту з України

Вочевидь полякам своя сорочка таки ближче до теми і вгамовуватися вони не збираються.

У Європі важко знайти більш проукраїнського політика, ніж я, але ми повинні також пам'ятати про інтереси продовольчої безпеки Польщі та Європи», — натякає на продовження експортної агроісторії з Україною премʼєр-міністр Польщі Туск.

Він додає, що він шукатиме спільні рішення з «французькими друзями», коли йдеться про продовольчу безпеку.

Це вузька і небезпечна стежка, натомість вступає у полеміку з Туском український політик, президент Української Агропродовольчої платформи, екс-голова правління Асамблеї Аграрних Палат України Ольга Трофімцева. Вона озвучила шість пунктів, чому не варто наступати на горло українським аграріям на польському кордоні. Наводимо повністю текст її звернення до Дональда Туска:

Шановний пане Прем'єр-Міністр Туск,

1. Продовольчій безпеці ЄС Україна не загрожує. А дуже часто як раз вона і є важливою складовою її стабільності, що багато країн ЄС відчули дуже добре на собі на початку повномасштабного вторгнення росії в Україну.

2. Українські фермери, агровиробники і експортери є колегами і партнерами європейських компаній. Надійними і дуже гнучкими. Якщо ж у польської сторони є претензії до окремих недоброчесних гравців ринку, ви маєте всі необхідні інструменти з такими гравцями розібратись за буквою і духом закону.

Наземним транспортом експортується мінімум зерна чи інших сировинних товарів з України. І саме малі фермери, такі ж сімейні як і польські, більш за все цей шлях використовують. Бо великі везуть майже все морем.

3. Те, що відбувається на кордонах зараз — це безпідставне і необгрунтоване нагнітання ситуації саме польськими протестувальниками. І окремими маргінальними групами. Проти яких теж, впевнена, можна зробити відповідні юридичні кроки і назавжди закрити це питання.

4. Шукати спільні рішення потрібно не з французькими, а з українськими і всіма єропейськими друзями. Які разом протистоять одному ворогу, що радіє такому розбрату.

 Спільні рішення і реформа Спільної Аграрної Політики мають напрацьовуватись разом всіма країнами-членами ЄС і Україною. Ми всі маємо сидіти за одним столом перемовин.

5. І так: дуже хотілось би ще запитати Вас, вельмишановний пане Туск, які кроки робить Уряд Польщі задля блокування імпорту руського зерна до ЄС?

6. Важко знайти когось більш вдячного ніж українці Польщі за все, що ви робите для нашої підтримки з 24.02.2022 року. Але ми маємо боротись і далі проти спільного ворога – росії.

Інакше програє не Україна, а програє весь ЄС. Але давайте без ілюзій: на карті наше спільне майбутнє.