Зерновий фронт ЄС: чому Польща, Угорщина, Словаччина блокують аграрний експорт з України?

Був один, а стало два «фронти» для України. Перший – військова агресія росії. Другий (економічний) відкрився наприкінці минулого тижня у Європі проти української агропродукції. Його каталізатором виступила Польща: мітинги польських фермерів, далі відставка аграрного міністра через українське зерно і вже 15 квітня уряд заборонив імпорт українського зерна та сільгосппродукції аж до 30 червня, залишивши тільки транзит. 16 квітня Угорщина вчинила аналогічно: табу на імпорт зернових та олійних культур з України. А 17 числа до них приєдналася Словаччина. Офіційно заборона у словаків вступить в дію з 19 квітня. На черзі очікується рішення від Болгарії, яка під шумок також вирішила включити режим агрозаборони. «Необхідно захистити і болгарські інтереси, тим більше, що, коли таке обмеження вже ввели дві інші держави, є серйозний ризик накопичення великих кількостей у нашій країні, якщо і ми не вживемо відповідних заходів», — заявив міністр сільського господарства Болгарії Явір Гечев.

Підтримайте наші агромедіа

Будь-яка сума допоможе працювати на інформаційному аграрному фронті для вас.

Чому виник аграрний бунт в ЄС проти зернового та агарного експорту з України?

Перша і основна причина, на думку опитаних експертів, політична.

«Я бачу більше у цій ситуації політики, аніж реальної економіки. Нагадаю, що у Польщі відбудуться парламентські вибори у жовтні. У Словаччині – у вересні, а у Болгарії у квітні 2023 року. Тому це спроба польського, словацького та болгарського політикуму скомунікувати зі своїм електоратом і показати йому, що національні політики стоять на сторожі захисту інтересів своїх фермерів та аграріїв», – говорить у коментарі виданню заступник голови ВАР Денис Марчук.

Екс-народний депутат Михайло Апостол думає інакше:

Ринок нашого зерна не Польща, не Словаччина, не Румунія, Угорщина… Наш ринок в основному – Азія, Африка і невелику квоту мали в Європі. Для нас блокада транзитна.  А це вже не зрозуміло чому. Або зрозуміло. Значить причина могла бути в іншому:  через фіктивні структури ділки масово скуповували за нал зерно та іншу сільгосппродукцію продукцію у приватних фермерів, сільгосппідприємств та великих агрохолдингів. Тоді продукцію передавали від однієї «фірми-прокладки» до іншої, аби заплутати торговельні ланцюги і уникнути сплати обов’язкових платежів. Далі продавали зерно експортерам для продажу за кордон, які продавали його в цих країнах по занижених цінах, збивавши ціни місцевим фермерам. Отже, ми маємо зрозуміти: уряд Польщі, в першу чергу, буде дбати про інтереси поляків, уряд Словаччини – про інтереси словаків і, навіть, угорський уряд буде дбати про інтереси угорців».

У цьому рішенні більше політики, аніж економіки побачив економіст Олег Нів’євський.

Не бачу демонстрацій польських/угорських споживачів! Уявімо, що і справді український імпорт збиває внутрішню ціну польським/угорським/словацьким фермерам (хоча знову ж таки, дані про це не свідчать). Так це ж було б класно, переробники та споживачі від цього ж отримують вигоду, бо дешевше! Населення менше платило б за їжу! Весь єдиний ринок ЄС саме про те, щоб торгівля була дешевшою і споживачі від цього вигравали», – пояснює він.

Пояснимо політичну складову на прикладі Польщі.

Це дії, які вживаються не проти когось, і треба чітко розуміти, що це не дії проти України. Україна має нашу підтримку, і ми розуміємо, наскільки для неї важливо виграти війну. Але ми маємо вжити заходів, щоб захистити своїх виробників, своїх фермерів та свій ринок», — красиво пояснює голова комітету із закордонних справ польського Сейму Радослав Фогель в інтерв'ю PAP.

Однак на практиці імпорт зерна з України у Польщу створив політичну проблему для правлячої партії Польщі «Право і справедливість» (PiS) у рік виборів. Дешеве українське зерно викликало обурення польських фермерів у сільській місцевості, де підтримка PiS зазвичай висока.  Звідси рішення про заборону. З іншого боку,  поляки вже давно розкачують Єврокомісію на додаткові дотації для свого АПК. В час коронокризи це не спрацювало, тож вирішили прокачати ситуацію зараз.

Позиція Мінагрополітики

Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський повідомив, що рішення польської сторони протирічать існуючим домовленостям. Тиждень тому країни погодили, що 4 культури (пшениця, кукурудза, насіння соняшника та ріпаку) до 1 липня 2023 року йтимуть через Польщу лише транзитом. Був погоджений текст Меморандуму про взаєморозуміння з поляками, але.  

Ми розуміємо, що у польських фермерів склалась складна ситуація, проте наголошуємо, що зараз найскладніша ситуація у фермерів України. Саме на території України йде війна, саме українські фермери зазнають колосальних збитків від війни росії проти України, і саме українські фермери гинуть на своїх полях від російських мін. При цьому українські агровиробники з розумінням ставляться до потреб польських колег, сподіваються на взаєморозуміння та очікують конструктивного діалогу для прийняття узгодженого рішення. В даний час, вирішення різного роду питань односторонніми кардинальними діями не прискорить позитивного вирішення ситуації. Ми наголошуємо, що між нашими державами та суб’єктами господарювання не повинно бути жодних непорозумінь.  Зі свого боку пропонуємо: найближчими днями узгодити з польською стороною новий Меморандум про взаєморозуміння», – наголосив він.

Наразі над текстом меморандум працює група у Польщі на чолі з українським віце-прем’єром Юлією Свириденко. Деталі документу не відомі. Об’єктивно кажучи, від української сторони там мало що залежить. М’яч на стороні ЄС!

Все, що перетинало польський кордон і йшло польським компаніям і підприємствам або транзитом через Польщу їхало в країни ЄС чи інші частини світу — це приблизно 10% від всього, що Україна експортувала», — повідомив Сольський.

Дивитися до теми: Агросектор України під час війни – інфографічий довідник за 2023 рік
 

Втрати України від експорту зернових в Європу  

Україна матиме значні втрати через ембарго на експорт своєї сільгосппродукції до сусідніх країн ЄС, каже голова комітету Верховної ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

Він нагадав, що за даними Державної митної служби, експорт сільськогосподарської продукції (до усіх країн світу) у І кварталі 2023 року склав $6,75 млрд, у тому числі зернові і зернобобові, насіння, борошно (групи 10-12) – $4,05 млрд, олія, жири, маргарин (група 15) – $1,47 млрд. Експорт аграрної продукції до Польщі за цей період склав $652 млн, в тому числі по групам 10-12,15 – $423 млн, до Угорщини – $268 і $225 млн відповідно.

Тобто лише на ці дві країни, які увели тимчасове ембарго на увезення широкого спектру української ссільськогосподарської продукції, припадало 14% всього аграрного експорту у першому кварталі 2023 року (в т.ч. 12% по зерновим і олії). Втрати в експорті будуть більшими у випадку приєднання до заборони інших прикордонних країн,  – каже Гетьманцев, – насамперед Румунії. За підсумками 2022 року вона стала другою країною після Польщі за вартістю українського експорту аграрної продукції, в тому числі країною №1 за обсягами експорту зернових. Зокрема, за підсумками минулого року, експорт зернових в Румунію збільшився майже в 700 разів, а сама країна імпортувала 1/7 всього експортованого нами збіжжя».

Він знову нагадав про наміри приєднатись до заборони на експорт українського зерна Словаччина (окрім них, спільного листа керівництву Євросоюзу підписували також керівники урядів ще і Румунії та Болгарії).

Тому Україна нестиме значні втрати через ембарго на експорт своєї с/г продукції до сусідніх країн ЄС. Ці втрати значно посиляться у випадку тимчасової заборони на транзит і фактичну зупинку Шляхів солідарності… У першому кварталі 2023 року на 4 прикордонні країни (Польщу, Угорщину, Румунію, Словаччину) припадало 28% всього українського аграрного експорту, в тому числі 27% – по зерну і олії», – підсумував Гетьманцев.

На його думку, рішення слід шукати в площині ЄС (ЗСТ, обнулення квот і тарифів до середини 2024 року, транспортний безвіз, «Шляхи солідарності»), сила якого як союзу в тому числі у проведенні єдиної скоординованої торгівельної політики.

В коментарі AgroPolit.com  операційний партнер в компанії «Барва Інвест» Богдан Костецький розповів, що останні події навколо експорту с/г продукції з України сильно обмежують наші експортні можливості, а також посилюють позицію росії з приводу морського експорту:

З початку повномасштабного вторгення, ЄС нам сильно допомогли відміною мит та квот і це дозволило експортувати зерно хоч якось в умовах відсутності морського сполучення. З появою можливості експорту морем (зернова ініціатива), експорт суходолом все одно не втратив популярності, завантаження цього напрямку лише трохи спало у порівнянні з піковими показниками, які Україна демонструвала восени. Що стосується Дунаю, то тут Україна продовжує ставити рекорди експорту. Все це відбувається в умовах неповноцінно функціонуючого морського експорту. Темпи експорту морем обмежені не портовими потужностями, а кількістю перевірок суден в Босфорі, цей процес успішно саботує росія. Тому навіть без проблем на кордоні, Україні не вистачає всіх наявних зараз експортних шляхів, щоб до появи наступного врожаю вивезти весь експортний потенціал зернових, олійних культур та продуктів переробки. А це означає, що в Україні постійно пропозиції більше, ніж наявного попиту. Тому зниження можливостей експортувати до/через наших європейських сусідів означає, що тепер ми залежимо ще більше від «зернової угоди». При перепідписанні у березні 2023, росія зробила ультиматум для ООН в 60 днів (18 травня). До цього моменту росія очікує на зняття тих санкцій, які на її думку обмежують російсьске агро + добрива. Тобто в питанні морського експорту ми залежимо від країни-терориста та здатності безпомічного ООН в на чолі з Гуттерешем щось із цим вдіяти. Нагадуємо, що з березневого підписання, ООН так і не спромоглось дати чітку відповідь учасниками ринку що буде в разі спливання російського ультиматуму. Навіть в умовах повномасштабної війни, Україна вирощує в 2-5 разів більше зерна та олійних, ніж самі споживаємо всередині країни. Це означає що зможе продати 50-80% врожаю. Звичайна компанія і при значно менших показниках збанкрутує».

Позиція Євросоюзу щодо обмеження імпорту зернових

Речник Європейської комісії з питань сільського господарства й торгівлі Міріам Гарсія Феррер дала більше деталей:

Ми вже перебуваємо у контакті з відповідними органами влади в країнах-членах, що оголосили про ці заходи, а також із владою України, щоб належними чином зрозуміти обсяг цих заходів та їх правову основу. Хочу нагадати, що торговельна політика належить до ексклюзивної компетенції ЄС. Це означає, що рішення мають ухвалюватися на європейському рівні, саме тому ми говорили, що односторонні дії неможливі відповідно до торговельної політики ЄС».

Вона нагадала, що основою для торговельних відносин між ЄС і Україною є угода про поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі. Щойно ЄС продовжив дію скасування тарифів на всі товари, що експортуються з України до ЄС до кінця року.

І от саме в питанні щодо продовження цієї угоди собака і порила.

Читати до теми: Дайджест про ЄС та Україну: зона вільної торгівлі між Україною та ЄС – шість років: досягнення, провали та новий торговельний план з Європою

Вже 19 квітня європейські посли голосуватимуть за продовження безмитної торгівлі з Україною до червня 2024 року. Однак Польща, Болгарія, Угорщина, Словаччина, Румунія та Нідерланди надали свої аргументи проти  на засіданні комітету з питань торговельної політики, який 30 березня дав свій висновок щодо рішення про продовження безмитної торгівлі з Україною. Тож до середи є час на торги у поляків та інших «бутарів» з Єврокомісією. За що торгуються? Традиційно – за гроші, тобто за держпідтримку з бюджету європейським фермерам.

За даними дипломат ЄС, на анонімну розмову з яким посилається, польська радіостанція RMF FM, польські дипломати кажуть, що чекають на пропозиції Єврокомісії. 

Підтверджує такі торги і речниця Європейської комісії з питань сільського господарства й торгівлі Міріам Гарсія:

Зараз ми маємо на столі нові пропозиції, як продовжити це призупинення, тому що дуже важливо підтримувати Україні у ці дуже важкі часи. Хоча ми свідомі ефекту для фермерів ЄС… Ми вдячні прикордонним країнам за допомогу у вивезенні товарів з України, оскільки одним із наслідків війни є блокада інших шляхів такого вивезення».

Вона підкреслила, що Єврокомісія у відповідь на проблему надмірного постачання певних сільськогосподарських товарів у прикордонні з Україною країни ЄС запропонувала заходи допомоги таким країнам, зокрема, для Польщі, Болгарії та Румунії. Цей пакет допомоги в обсязі 56 мільйонів євро був запропонований Єврокомісією 20 березня і вже 30 березня ухвалений на рівні країн-членів. Наразі Єврокомісія працює над другом пакетом такої допомоги, хоча про його обсяг та модальності ще зарано говорити, оскільки робота триває. За словами речниці, цей другий пакет допомоги для європейських фермерів, які відчувають труднощі за наслідками російської агресії проти України, також може бути ухвалений «дуже швидко».

Феррер зауважив, що наразі Єврокомісія опрацьовує відповідні пропозиції щодо вирішення проблеми спільно із Радою ЄС та Шведським головуванням в Євросоюзі, які мають бути сформовані «найближчим часом».

Що далі робити Україні?

На думку експертів, робити в першу чергу має конкретні кроки ЄС, а ми іти в тандемі з ними.

Олег Нів’євський каже: «Це тест на міцність ЄС (як тут не подумаєш про руку маскви). ЄС вирішує свої торгівельні питання як блок, а не як окремі країни. Якщо режим вільної торгівлі з Україною, то для всіх членів ЄС. Якщо ж припинення торгівлі, то рішення має йти від Єврокомісії, а не від окремих країн. Це також була і умова участі країн в ЄС. На те він і Союз, що діє як одне ціле. А подібні рішення розхитують союз, що на руку лише одній країні – росії (може ще Китаю)».  

Його доповнює екс-народний депутат аграрного комітету Олексій Мушак. «Про що свідчать останні аграрні заборони? Що навіть напівзруйнована Україна є більш конкурентною по ціні та об’ємам ніж європейські країни. Поки що це стосується лише зернових, бо ми в цьому плані є одними зі світових лідерів по впровадженню нових технологій. Але поляки дивляться наперед. Тому вони заборонили постачати курятину, яйця, олію та навіть баранину. Бо в разі повноцінного відкриття ринку українська аграрка виграє у більшості тамтешніх виробників.  На мою думку, думку європейці себе самі перехитрили», – пояснює він.

Мушак наголошує, що надмірне захоплення дотуванням аграрного бізнесу в ЄС призвело до зміни фінансової моделі.

У фермерів пропала потреба працювати ефективно, вони прагнуть в першу чергу боротися за дотації та компенсації. І навіть зараз польські аграрії думають не про те як використати дешеву українську сировину для подальшого розвитку, а про те, як побільше збити коштів з Брюсселю. Це парадокс і плювок в основу капіталізму», – підкреслює Мушак.

Чи є вихід з цієї ситуації? «Все як завжди і легко складно одночасно. Перше, варто відділяти військові-безпекові питання від економічних. Друге, має бути спрощено допуск європейського бізнесу на українських аграрний ринок як в плані переробки сировини так і купівлі сільськогосподарської землі. Третє, більше співпраці з симпатиками «дешева українська продукція» на європейському ринку. Для прикладу, компанії з Нідерландів та Іспанії мають іншу бізнес-модель і їм дешеве українське зерно в великий плюс. І таких прикладів багато», – вважає він.

Читати до теми: Державна підтримка агросектору в Європі – суми, аналіз державних програм і бюджету

 Українському уряду потрібно робити ставку на підтримку фермерів сьогодні, говорить економіст і фінансовий аналітик Олексій Кущ.

Якщо вже одеські і дунайські порти віддані транснаціональним компанія (ТНК),  пояснює він, то держава має опікуватись малими і середніми фермерами, зупиняючи внутрішній обвал цін на зерно. «Ситуацію можна стабілізувати шляхом закупівель зерна за рахунок держави, але тільки у малих та середніх фермерів за мінімальною ціною, яка забезпечує позитивну рентабельність для виробників, – каже він. – Під закупівлю зерна у фермерів можна залучити грантове фінансування ЄС/США чи кредити ВБ чи ЄБРР».

Натомість що мав би підказувати здоровий глузд сьогодні ще українській владі? 

Читати до теми: Агросектор – як Україні в час війни зберегти економічну геополітичну зброю?

Як тільки закінчиться активна фаза війни з росією, саме Польща першою намагатиметься «з’їсти» аграрну Україну, бо це її прямий конкурент на єдиному ринку Євросоюзу. В цій боротьбі буде тільки один переможець – два аграрні гіганти там не помістяться. Або є ще інший варіант: Україна має активно напрацьовувати свій новий міжнародний концепт після воєнної відбудови – на абсолютно новій філософії своєї державності та економіки. Ми маємо синхронізуватися зі світом. Це означає, треба дати відповіді на питання: що конкретно ми  запропонуємо світу після війни, яку економіку, які сектори економіки будуть ключовими. Не менша важливо, яке обличчя матиме повоєнний агросектор. АПК – це наша геополітична зброя! І її потрібно примножити та розвинути: додана вартість,  ставка на тваринництво, на нові підгалузі, на залучення капіталу в землю. Крім того, варто вже зараз думати про оновлену експортну стратегію. Без цього з нами не стануть говорити у світі», –  говорить головний редаткор AgroPolit.com Наталія Білоусова. 

AgroPolit.com тримає руку на пульсі цієї теми.