Як Україні відповісти на зернову блокаду в Європі: арбітражем в рамках зони вільної торгівлі з ЄС чи скаргою в СОТ?
Компенсація за дії Польщі, Словаччини та Угорщини може скласти 600 млн євро

Українське зерно стало поперед горла трьом європейським країнам. Після того, як Єврокомісія зняла обмеження на імпорт українського зерна, Польща, Угорщина і Словаччина в одноосібному порядку запровадили до кінця 2023 року заборону імпортувати українського зерна (пшениця, кукурудза, ріпак, соняшнику). Поляки додатково обмежили борошно та корми. А Угорщина заветувала 25 видів нашої агропродукції. Це сталося після того, як 15 вересня сплив термін заборони імпорту української агропродукції до 5 європейських країн. Після таких «братських» дій з боку європартнерів Україна заявила, що подала позов до СОТ на ці три країни. Розпочалася публічна перепалка між політиками. З боку поляків пролунали дивні натяки про майбутнє членство України в ЄС, а польський прем’єр навіть пообіцяв: «Попереджаю українську владу, якщо вони будуть ескалувати цей конфлікт, ми додамо ще більше продуктів до зборони в'їзду на територію Польщі». Українська сторона не розгубилась і пообіцяла вже найближими днями заборонити експорт деяких польських продуктів s в разі чого піти далі у своїх діях — торгове ембарго. Єврокомісія зачаїлась, ні пари з вуст єврочиновників. Румунія та Болгарія — в режимі очікування подальших дій по цьому питанні. Як вивести обидві сторони з глухого міжнародного кута зернового брей-рингу? AgroPolit.com запитав експертів.

Вибори як каталізатор і 600 млн євро на компенсацію

Досвідчений політик, екс-голова правління Асамблеї Аграрних Палат України, президент Української Агропродовольчої платформи, екс-посол з особливих доручень МЗС Ольга Трофімцева пояснює у коментарі AgroPolit.com ситуацію з зерновою блокадою співпадінням трьох факторів.

Ситуація з Польщею має три площини: політичну, торговельну та бізнесово-економічну. На це наклалися різкі політичні заяви, які несуться з двох сторін. Відповідно це ускладнює ситуацію і не полегшує роботу з її урегулювання», — каже вона.

Операційний партнер в компанії «Барва Інвест» Богдан Костецький у коментарі AgroPolit.com також відмічає політично забарвлене даної історії:

 «Ці країни відчувають обурення від того, що Україна «затоплює» їх дешевим зерном. Ми бачимо загравання  політиків цих країн із простими людьми з метою заробляння собі політичних дивідендів напередодні виборів. Нагадаю, у Польщі 15 жовтня відбудуться вибори. В Європі середній розмір сільгоспвиробника-фермера невеличкий: він вимірюються сотнями га, відповідно і кількість електорату, і потужність, сила голосу набагато більша у агросекторі… Політично, з точки зору це виглядає досить жорстко на фоні того, що Польща для нас є найміцнішим військовим союзником і дуже допомагає у ці скрутні часи».

Читати до теми: Зернова блокада ЄС: як не допустити у 2024 році банкрутства половини українських агропідприємств

На думку Ольги Трофімцевої, коли робляться такі гучні заяви (про СОТ, торгове ембарго і так далі), то у обох сторін має бути чітке розуміння наступних кроків один одного.

Що може у відповідь зробити Польща? Який наш наступний крок після консультацій в СОТ?  Чи хочемо ми і справді вводити заборону на окремі види продукції? Це може призвести до двостороннього ембарго. Це те, чого ми хочемо? Не думаю. Ліпше ще раз подивитися на нашу експортну структуру і зрозуміти, що нам важливіший транзит через ці країни, а не імпорт туди. Угорщина та Словаччина – взагалі маленькі ринки. Зараз потрібно попри всі ці різкості з двох сторін спробувати знизити градус негативу», — вважає вона.

На думку Костецького, звернення України до СОТ — це абсолютно легальний крок, який паралельно ретельно драматизується і підсилюється через прокремлівські сили, присутні у всіх цих трьох країнах.

 

«Тут в принципі теж ситуація досить зрозуміла. Рішення в ЄС приймаються централізовано у Брюсселі. Рішення про заборону експорту зерна в ЄС зняли, але по факту розбиратися з Словаччиною, Румунією, Угорщиною, Польщею та Болгарією  доводиться Україні. На нас обережно переклали цю відповідальність. Я вважаю, що Брюссель таким рішенням фактично спровокував це все. Тепер Київ пішов до Світової організації торгівлі та отримає там рішення про те, що заборона неправомірна і матиме юридичну позицію для отримання компенсацій в результаті такої заборони постачання зерна. Ідеться про 600 млн євро, як компенсація в результаті обмеження європейськими країнами зернового експорту», — пояснює він.

Читати до теми: Зона вільної торгівлі між Україною та ЄС – шість років: досягнення, провали та новий торговельний план з Європою 

Чи педалювати такою компенсацією в разі позитивного рішення в рамках СОТ?

Операційний партнер в компанії «Барва Інвест» Богдан Костецький коментує:

Можливо, так. Але в процесі інтеграції в Європу Україна у будь-якому випадку буде мати складні переговори, особливо, це стосується аграрної площини. Було б добре мати в одній чаші суму, яку суд присудить до сплати країнам ЄС. У будь-якому випадку члени ЄС  намагатимуться нас обмежувати і котувати, бо європейський виробник «рафінований» субсидіями і не конкурентоздатний. Але у всій цій ситуації у тих же європейців бракує усвідомлення, що ми дуже сильно поранені і шкандибаємо. Українській економіці важко, вона дотаційна, нас треба підтримувати ззовні і от нам дають таку «милицю» (дозволили везти зерно в Європу). А Європа нам тепер говорить, «Ви «замучили» нас своїми «ногами», і ми забираємо у вас цю «милицю», далі кульгайте, як хочете». Мені здається, що не вистачає розуміння, що вся ця проблема виникла через блокаду глибоководних портів, фактично, і рішення знаходиться саме в цій площині. Європі ніколи не буде потрібно стільки зерна, скільки Україна переробляє. Це тимчасовий фактор. Політичні проросійські сили у ЄС скористалися ситуацією, щоб її розкочегарити. При цьому в ЄС всі дружно забули: хоч ми і втратимо 600 млн євро, не постачаючи зерно до країн східної Європи, але їх неминуче нам доведеться дати тій же Європі у вигляді європідтримки українській економіці».

 Читати до теми: Африканське лавірування: про перспективи торгівлі України з країнами африканського континенту

Київ та Варшава сядуть за стіл перемовин

Після дводенного підвищення градусу публічної дипломатії, ситуація почала викристалізовуватися.

Міністр сільського господарства Роберт Телус у коментарі рар.pl заявив, «Польща відкрита для пошуків рішення» і вона готова сісти за стіл переговорів.

Ми хочемо допомогти Україні з транзитом (зерна), але він має бути транзитом, а не ударом по польських фермерах», — сипав політичними тезами для свого електорату напередодні виборів Телус.

Він також акцентував увагу на тому, що  список продуктів, заборонених до ввезення в конкретні країни, має бути гнучким. Як приклад він навів Болгарію, якій необхідний український соняшник і може імпортуватися країною. «Це має бути рішенням на рівні ЄС», — сказав польський міністр.

Українська сторона готова до стабілізації ситуації і діалогу, підтвердив радник глави Офісу президента Михайло Подоляк і назвав  відносини між Києвом та Варшавою «абсолютно прагматичними та позитивними».

Читати до теми: Державна підтримка агросектору в Європі – суми, аналіз державних програм і бюджету

Український план з експорту зернових в ЄС

Напередодні наш уряд представив Європейській комісії план дій щодо контролю за експортом 4 груп агротоварів з України. 

Такий контроль допоможе запобігти будь-яким викривленням ринку в сусідніх державах-членах ЄС. Зокрема, плануємо ухвалити постанову, яка передбачає, що товари, які йдуть в режимі експорту до 5 держав-сусідів, будуть отримувати верифікацію та погодження від українського Міністерства економіки», — зазначив премʼєр-міністр України Денис Шмигаль.

Що передбачає цей план?

Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський під час онлайн виступу на засіданні аграрного комітету Європарламенту  розкрив його деталі:

Згідно з нашим планом дій Україна буде контролювати і регулювати експорт наступним чином. Ми погоджуємо з Єврокомісією і з країнами імпортерами необхідний перелік і об’єм аграрної продукції з чотирьох культур, вони в свою чергу визначають чи готові приймати ці культури, коли і в яких об’ємах. Лише після цього ми видаємо дозволи нашим підприємствам на експорт тієї чи іншої продукції.  Тобто Україна контролює свій експорт і погоджує його з приймаючими країнами».

За його словами, нова процедуру експорту 4 культур (кукурудза, ріпак, соняшник, пшениця) до  5 європейських держав передбачає, що спочатку на ці культури треба буде отримати ліцензію Мінекономіки за погодженням з Мінагрополітики. 

Читати до теми: Європарламент оновив аграрну політику ЄС щодо фінансування фермерів та антикризових заходів

Що далі: арбітраж в рамках ЗВТ з Європою або скарга в СОТ

Буде чи ні результат перемовин із Польщею — питань! Тому треба не розслаблятися, а будувати виважену офіційну лінію потенційного захисту. Для цього спочатку давайте розберемося, що сьогодні зробила Україна – подала чи ні до суду в СОТ на три країни?

«Зараз звучать різні визначення того, що відбулося. Говорять про суди, але це не правильно. Україна наразі розпочала консультації в рамках арбітражу в СОТ. Це консультації. Але навіть у межах цих консультацій будуть дивитися на те чи вичерпані всі можливості на двосторонньому рівні для вирішення ситуації. Я думаю, що вони не всі вичерпані», — пояснює Ольга Трофімцева.

Експерт з питань міжнародних торговельно обмежувальних заходів в ЄС Сергій Лахно у коментарі AgroPolit.com говорить, що дійсно поки що про судовий позов публічний не йдеться.

Україна може вирішити питання зернової  блокади окремими європейськими країнами  двома шляхами: перший — подача скарги до СОТ, другий — арбітраж у рамках Угоди про асоціацію з ЄС (в договорі прописаний механізм його реалізації). Українська сторона наразі обрала м’якіший варіант і пішла по СОТівській лінії захисту (вона складніша та триваліша по часу і не гарантований результат). Наразі ми бачимо перший етап — це консультації з СОТ і, можливо, по фіналу дійдуть згоди  в конфлікті. Ще не відкрита жодна справа у рамках СОТ. Однак, якщо в ході консультацій жодних домовленостей не буде досягнуто, тоді Україна може офіційно попросити СОТ створення робочої групи з даного питання. Тільки на цьому другому етапі відбудеться офіційний розгляд і тривати це може від року до чотирьох. Адже існує багато інструментів затягування розгляду, а відтак — санкцій проти цих трьох європейських країн може не бути ще дуже довго. Подібних спорів багато в рамках СОТ проти ЄС — хто тільки не позивався (турки, американці, індуси)», — розповідає він.

 Читати до теми: В Україні пропонують провести розслідування імпорту молочної продукції

На думку Сергія Лахно, саме закладений в Угоді про асоціацію двосторонній арбітраж між Україною та ЄС буде більш ефективніший, бо розгляд справи за цією процедурою тривав би до року.

«Якщо консультації в рамках СОТ за 1-1,5 місяці нічим не завершаться, то ніхто не вимагає від України іти далі по лінії СОТ. Україна спокійно може вибрати варіант європейського арбітражу в рамках ЗВТ з ЄС і апелювати до Польщі, Словаччини та Угорщини», — говорить у коментарі AgroPolit.com експерт з питань міжнародних торговельно обмежувальних заходів в ЄС Сергій Лахно. 

Але це не весь інструментарій, каже він, для дій у відповідь.

Україна мали би згадати про практику спеціальних чи антидемпінгових розслідувань по відношенню до країн, з яких відбувається засилля імпорту. Наприклад, можна пригадати «молочний кейс» по Польщі, який був кілька років тому: тоді розслідування готувалося по польській молочній та сирній продукції. По Словаччині та Угорщині слід також проглянути  імпорт і можна побачити чи є для цього підстави. По часу такі антидемпінгові розслідування тривають близько року. У випадках  масованого імпорту можна і за 8-10 місяців завершити. У критичних ситуаціях – ще швидше. Озвучене українською стороною можливе  торгове ембарго на окремі польські продукти якщо і вводитиметься, то згідно закону «Про зовнішньо-економічну діяльність» (у відповідь на недружні дії якоїсь країни), або через невідповідність такої продукції санітарно-ветеринарним нормам», — каже  експерт з питань міжнародних торговельно обмежувальних заходів в ЄС.

Реальні кроки з вирішення зернової блокади з боку ЄС, як не крути, лежать у військовому гарантуванні безпеки судноплавства у Чорному морі, вважає віце-президент KSE з економічної освіти Олег Нів’євський.

«Ми маємо прецедент, коли ще раніше 5 країн вирішили, що вони не будуть пускати наш експорт до себе. В принципі вже тоді ми побачили наскільки Єврокомісія беззуба. Зараз експортні обмеження Єврокомісією скасовуються, а 5 країн можуть спокійно запроваджувати самі обмеження», —  говорить він.

Тому єдиний надійний варіант, на його думку, — військовим шляхом гарантувати безпеку судноплавства у Чорному морі.

 

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

20 вересня 2023
Україна має виконати п’ять кроків для розблокування агроекспорту – експерт
Трейдер і колишній депутат Іван Мірошніченко назвав п’ять кроків, які необхідно виконати Україні для розблокування агроекспорту. Про це він...
19 вересня 2023
Румунія хоче заборонити український агроекспорт на 30 днів
Румунія заборонить ввезення агропродукції з України на 30 днів, оскільки там чекають пропозицій від прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля щодо...
19 вересня 2023
Віце-прем’єр з питань європейської інтеграції прокоментувала позицію Польщі щодо агроекспорту
Жорстка позиція Польщі у питанні агроекспорту стала неочікуваною для України, оскільки обидві країни завжди знаходили можливість вирішити будь-які...

Вибір редакції

16 жовтня 2023
Аграрні закони та законопроекти за 2023 рік
Ринок землі, передача державних земель Фонду держмайна, земельні пільги для учасників бойових дій, ринок ГМО, агроекспорт, сухопутні коридори,...
13 листопада 2023
Аграрний експорт з України – уряд змінив правила
Аграрний експорт України з 11 листопада 2023 року почав здійснюватися за новими правилами. Підстава – в дію вступили дві урядові постанови: №...
8 грудня 2023
Агроінтеграція: чи проковтне український АПК європейських виробників після вступу в ЄС?
Входження України до Євросоюзу радикально оновить реформу Спільної аграрної політики (САП) ЄС, або «розірве» з середини аграрний бюджет...