Найбільший агрохолдинг України контролює менше 1% всіх сільгоспземель, — АМКУ

Дослідження формування та зростання земельних банків агрокомпаній — один із нових напрямків роботи Антимонопольного комітету. Про це в ексклюзивному інтерв’ю AgroPolit.com розповів голова АМКУ Юрій Терентьєв.

За його оцінками, 20% усіх минулорічних заявок на концентрацію — від агробізнесу, а якщо відсіяти з них іноземні — то й усі 50%. Як раніше розповів у ексклюзивному бліц-інтерв’ю AgroPolit.com координатор проекту Land Matrix в Україні та Східній Європі, ГО Екодія Михайло Амосов, загальна площа всіх агрохолдингів у обробітку українських чорноземів сягнула вже 15%, з яких іноземні охоплюють 5% (2,4 млн га с/г земель країни).

«Сьогодні в Україні питання земельних монополій гостро не стоїть. Але за ринком ми спостерігаємо, бо вбачаємо певні ризики. АМКУ займається товарними ринками, а ринок землі та її оренди — додаткова функція, коли надаємо дозволи на концентрацію за купівлі активів компаній. Тому традиційний погляд на монополізацію товарних ринків для землі як товару не працює. Зараз ми розмірковуємо над інструментами, щоби в майбутньому правильно аналізувати та оцінювати земельну монополію, бо у рамках чинного законодавствах у нас таких повноважень немає», — пояснив очільник АМКУ.

Як розповів Терентьєв, Комітет спостерігає тенденцію до зростання земельних банків агрохолдингів, тому почав прискіпливіше спостерігати за її розвитком.

У ІІ кварталі 2017 року свідченням цього (посиленням цієї тенденції. — Авт.) стали кілька транзакцій довкола придбання активів компанією «Кернел». У результаті кількох операцій покупки та поглинання сформувалася найбільша агрокомпанія України із земельним банком понад 600 тис. га. Та водночас найбільший агрогравець розпоряджається менш ніж 1% від усієї с/г землі України, придатної для ведення господарювання», — говорить він.

Терентьєв додає, що АМКУ наразі не має чіткої методики дослідження земельних монополій.

На перший погляд, це просто набір цифр. Потрібно дивитися глибше. Можливо, є специфіка цієї землі: концентрація в окремих областях, якість ґрунтів тощо. Умови чинного законодавства значним чином обмежують можливості Комітету щодо визначення процесу концентрацій зембанків, базуючись здебільшого на частці агрохолдингів та їхнього виробництва на товарних ринках. При цьому земельний банк та орендні відносини до уваги не беруться. Надані АМКУ пропозиції щодо законодавчих змін у цьому питанні створюють ефективніший підхід до аналізу формуванням зембанків агрохолдингів», — пояснює він.