Галина Янченко: DFC готова страхувати воєнні ризики та кредитувати український бізнес на $1 млрд

Українська агропереробка попри війну розвивається. Бізнес поступово запускає проекти, влада підготувала Концепцію великої агропереробки та шість публічних інвестиційних проектів. Наразі вже існує домовленість з кількома міжнародними страховими компаніями (Multilateral Investment Guarantee Agency та U.S. International Development Corporation) кредитувати бізнес (агросектор в тому числі) та страхувати військові ризики при запуску нових проектів! Про все це детально AgroPolit.com говорив у ексклюзивному інтерв’ю із секретарем Національної інвестиційної ради при президентові України Галиною Янченко:

Підтримайте наші агромедіа

Будь-яка сума допоможе працювати на інформаційному аграрному фронті для вас.

 Агропереробка – 5% ВВП щороку

AgroPolit.com: Агропереробка – це другий останній шанс для України в умовах як обмеженого експорту, так і обмеженої логістики. Як ви бачите її розвиток наразі: ключові напрямки? 

Галина Янченко: Напрямок агропереробки – це дійсно один з ключових напрямів в частині трансформації нашої економіки. Оскільки АПК України в 2021 році – це 20% ВВП та 40% валютної виручки. І це в сировинній моделі, тобто майже 80% нашого врожаю ми експортуємо у вигляді сировини.

Але якщо ми нашу сировину почнемо переробляти (формувати додану вартість та експортувати не сировину, а продукт з доданою вартістю), то це може стати супер потужним локомотивом не тільки АПК, але й для суміжних галузей та економіки нашої країни в цілому.

Тому в Нацраді ми почали працювати над концепцією Великої агропереробки. В рамках цієї роботи було проведене маркетингове дослідження, яке показало колосальні економічні можливості. Якщо 50% експортованої сьогодні сировини переробляти в Україні в додану вартість, то отримаємо такий економічний ефект:

• + 5% ВВП щороку
• + $30 млрд валютної виручки щороку
• + 30 тисяч нових робочих місць
• + $2 млрд фіскальних надходжень до бюджету щороку.

Читати до теми: Як виростити в Україні свій Давос: план із залучення інвестицій і бізнесу для Володимира Зеленського

Шість проектів з агропереробки: етанол, лимонна кислота, глюкоза, фруктоза, біодизель, дріжжі

AgroPolit.com: Які ключові напрямки агропереробки в рамках цієї Концепції і які інвестиційні проекти?

Галина Янченко: Якщо ми говоримо про переробку, то тут нам потрібно розділити. Є базова переробка: наприклад, коли з зерна виробляємо борошно, хлібо-булочні вироби, макарони тощо. А є глибока – вона умовно починається з крохмалю (глюкози) та глибше.

Якщо говоримо про економічний ефект для країни та привабливість для інвестора, то потрібно робити фокус саме на глибоку переробку. Оскільки наші дослідження ще восени минулого року показали усі цифри. Саме максимально глибока переробка (біопереробка) дасть значний економічний ефект для країни та високорентабельний бізнес для інвестора.  

Отже, наша ціль – переробляти нашу сировину (кукурудзу, пшеницю, сою, ріпак тощо) в продукцію з високою доданою вартістю.  Ідеться про такі продукти як: паливний етанол (біоетанол), біодизель, лимонна кислота, молочна кислота, глюкозно-фруктозні сиропи, дріжджові екстракти тощо. 

Ці всі продукти які мають в рази вище додану вартість, аніж сировина та дають середньорічний приріст (CAGR — англ. Compound annual growth rate) від 4.5% до 10% протягом 12-15 років.

І такі рішення сьогодні є. Це називається біотехнології (промислові біотехнології). Тобто біопереробка агросировини. Вже 20-30 років розвинуті країни світу переробляють сировину за допомогою біотехнологій в продукцію з високою доданою вартістю.   

Читати до теми: Військові втрати агросектору – російська агресія завдала непрямих збитків у $34,25 млрд
 

Цілком реально вийти через 10 років на переробку 10-12 млн тон агросировини в рік та $10 млрд інвестицій

AgroPolit.com: Які суми інвестицій потрібні для реалізації цих проектів? Які регіони найбільш перспективні для таких проектів з інвестиційної точки зору?

Галина Янченко: Щоб говорити про суму інвестицій, нам потрібно розуміти, на який обсяг переробки агросировини ми орієнтуємося. На мою думку, цілком реально вийти через 10 років на переробку 10-12 млн тон агросировини в рік. Це абсолютно реально. Та переважно, щоб це була глибока переробка (біопереробка).

Якщо ми орієнтуємося на такий об’єм, то це приблизно до $10 млрд інвестицій. Це орієнтовно 30 заводів в різних регіонах країни.  Але тут потрібно розуміти, що точну цифру складно зараз сказати. Кожен проект індивідуальний.  А є наприклад свіжий кейс в Україні, коли у українського інвестора є вже промисловий майданчик з усіма інженерними комунікаціям і вони починають будувати біоетанольний сучасний завод. І мінімізують більше 10% капексів за рахунок облаштованого промислового майданчику.

Тобто приблизно цифра інвестиційв агропереробку — це $10 млрд, але з похибкою 10-20%.

Також зазначу, що переробляючи такий об’єм агросировини, ми автоматично  закриємо питання дефіциту логістичною інфраструктури, яке було проблемою останні роки для країни при експорті сировини. А не тільки через блокування морських портів.

Що стосується регіонів, тут можна дивиться в принципі кожен регіон. Але є нюанси, які треба враховувати: сировинний баланс по регіону, логістика, кліматичні умови під окрему культуру (сировина для переробки).

Але великий плюс біопереробки (глибокої переробки) — можемо переробляти фуражне зерно (тобто зерно не самої високої якості).  Приклад. В 2020 році Україна експортувала фуражної пшениці на $1 млрд. Якщо б ми переробили за допомогою біотехнологій цю фуражну пшеницю в ряд продуктів (біоетанол, лимонна кислота, молочна кислота, моногідрат глюкози, кристалічна фруктоза, ГФС (глюкозно-фруктозні стропи) з подальшим експортом, то могли б отримати $3 млрд експортної виручки. І це тільки невеликий приклад потенціалу глибокої переробки (біопереробки), потенціалу нашого АПК.

Читати до теми: Галина Янченко про інвестиційний запит від міжнародних інвесторів на український ринок 

AgroPolit.com: Які законодавчі зміни і стимули для розвитку агропереробки ви бачите? Ви такі законопроекти вже готуєте чи це задача для Ради?

Галина Янченко: Тут в будь-якому випадку повинна бути зважена політика. Ми повинні не просто ввести якісь обмеження, про які багато говорять (тобто обмежити за рахунок наприклад загороджувального мита експорт агросировини або відміни відшкодування ПДВ при експорті сировини). Але й зробити супер стимулювання для інвестора, який йде в додану вартість (в переробку).

Комплекс стимулів зараз в принципі для усіх відомий (секретів немає). Це компенсація капексів на будівництво і потужностей переробки, компенсація відсоткової ставки (здешевлення кредитів), гранти тощо.  Конкретика по стимулам буде вже конкретизована в 2023 році, про стимулювання можна вже говорити тільки на 2024 рік (зрозуміло чому) не раніше, в тих об’ємах які потрібні інвестору.

Дві українські компанії виділяють кошти на розробку концептуальних проектів своїх заводів глибокої переробки зерна

AgroPolit.com: Як ви наразі оцінюєте інвестиційний інтерес до АПК наразі – до коли відкладений цей інвестиційний попит?

Галина Янченко: Інтерес з боку інвесторів є. І попри те, що великої кількості інвестиційних проектів поки триває війна не буде. Але вже зараз потрібно займатись розробкою концептуальних проектів (робити проектування) своїх заводів бізнес буде.

Тобто, це паперова робота (проектування) від 6 до 12 місяців. І після розробки концептуального проекту вже можна сказати починаються саме будівництво.

Сьогодні вже точно можу казати, що вже 2 українські компанії виділяють кошти на розробку концептуальних проектів своїх заводів глибокої переробки зерна. Тому що розуміють, що війна закінчиться. А у них вже будуть проекти з усіма розрахунками (домашня робота), що дозволить і залучити прямі інвестиції  від міжнародних фінансових інститутів (ЄБРР, IFC наприклад), і отримати державну підтримку, і бути першими на ринку (швидко побудувати підприємства та взяти долю як внутрішнього так і зовнішніх ринків).

Читати до теми: Курс на Європу – що робить парламент для лобіювання інтересів агросектору?
 

Міжнародне кредитування агробізнесу та страхування воєнних ризиків

AgroPolit.com: Ви згадували про дві страхові компанії, які готові інвесторам покривати ризики інвестиційні в Україні. Розкажіть більше про цей проект – які умови і коли він може стартувати?

Галина Янченко: Ми розуміємо, що ризики інвестицій наразі дуже високі. Тому, від початку війни Національна інвестиційна рада запропонувала в якості інструмента для захисту інвестора механізм страхування інвестицій від воєнних ризиків.

А також провела низку переговорів з найбільшими міжнародними агенціями, які готові страхувати воєнні ризики з MIGA (Multilateral Investment Guarantee Agency) та DFC (U.S. International Development Corporation. Восени наше Міністерство економіки повідомило про перші успіхи в цьому процесі. MIGA почало перший пілотний проект зі страхування інвестицій на $30 млн.

Ще $30 млн виділені IFC (Світовим банком) для інвестицій в нашу країну. Ці гроші виділені через цільовий фонд загальним об’ємом в $200 млн, яким керує американсько-українська інвестиційна компанія Horizon Capital. Вже Horizon вирішуватиме, в які конкретно українські компанії будуть інвестовані ці гроші.

DFC заявила про готовність кредитувати український бізнес на $1 млрд та страхувати воєнні ризики. То ж чекаємо на відповідні рішення та домовленості.

Наразі працюємо над розширенням кола міжнародних компаній, які будуть готові страхувати воєнні ризики.