Курс на Європу – що робить парламент для лобіювання інтересів агросектору?
Марина Нікітіна, голова парламентського підкомітету з питань адаптації законодавства України до положень права ЄС

На виконання угоди з ЄС чимало законів для агросектору уже прийнято. Але ще багато у роботі. 3 листопада 2022 року парламент проголосував за законопроект №4568 «Про матеріали і предмети, що контактують з харчовими продуктами». Наразі він чекає підписання Президентом України.

В чому важливість цього документу? Законопроект спрямований на комплексне врегулювання вимог до безпечності матеріалів і предметів, що контактують з харчовими продуктами та спрямований на забезпечення захисту здоров’я громадян та інтересів споживачів відповідно до вимог ЄС.

Його ключові положення:

  • визначено загальні вимоги до предметів та матеріалів, що призначені для контакту з харчовими продуктами;
  • врегульовано відносини, пов’язані з виробництвом, обігом та використанням матеріалів і предметів;
  • впроваджено державну реєстрацію та ведення державного реєстру речовин, що використовуються у виробництві матеріалів і предметів та процесів переробки пластику (повторного використання);
  • визначено чіткі вимоги, щодо належної виробничої практики (GMP) при виробництві матеріалів та предметів, що призначені для контакту з харчовими продуктами;
  • удосконалено вимоги щодо державного контролю та відповідальності операторів ринку.

Читати до теми: Дайджест про ЄС та Україну: зона вільної торгівлі між Україною та ЄС – шість років: досягнення, провали та новий торговельний план з Європою

Окрім того наш підкомітет спільно з наш підкомітет спільно з нашими колегами по Раді очікує затвердження ще чотирьох важливих законопроектів.

Законопроект №6480 «Про географічні зазначення спиртних напоїв»

Статус законопроекту 6480: готується до 2-го читання в залі парламенту.

Проект розроблено з метою забезпечення виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони в частині правової охорони географічних зазначень спиртних напоїв.

Читати до теми: Зелена угода Європи, або основи Green Deal: що принесе агросектору України курс на екологічність
 

Законопроект №4558 «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення державного регулювання у сфері поводження з пестицидами і агрохімікатами»

Статус законопроекту 4558: готується до повторного 2-го читання.

Ключові положення:

  • запроваджуються  вимоги щодо упакування та маркування пестицидів і агрохімікатів таким чином, щоб мінімізувати ймовірності їх помилкового прийняття за харчовий продукт, напій, лікарський засіб або корм, а також уточнюються вимоги до змісту етикетки, якою мають супроводжуватися пестициди і агрохімікати які повністю будуть відповідати вимогам ЄС;
  • посилюється боротьба з фальсифікатом пестицидів;
  • виключення вимог до безпечності сільгоспсировини, води та харчових продуктів із сфери дії Закону України «Про пестициди і агрохімікати» – оскільки такі вимоги вже більш повно та системно врегульовано законодавством у сфері безпечності харчових продуктів;
  • вводиться заборона на ввезення на територію України пестицидів і агрохімікатів фізичними особами для власних потреб, що є одним із каналів потрапляння контрабанди та фальсифікату на територію України тощо.

Читати до теми: Державна підтримка агросектору в Європі – суми, аналіз державних програм і бюджету


  

Законопроект №5839 «Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за обігом генетично модифікованих організмів і генетично модифікованої продукції для забезпечення продовольчої безпеки»

Статус 5839: розглянуто до першого читання в комітеті ради.

Основні положення:

  • розмежувати повноваження органів державної влади з метою усунення дублювання функцій у сфері поводження з ГМО;
  • удосконалити систему оцінювання ризиків ГМО щодо можливого впливу на здоров’я людини та навколишнього природного середовища;
  • запровадити європейські механізми державної реєстрації ГМО;
  • удосконалити вимоги до маркування ГМ-продукції та запровадити правила щодо її простежуваності;
  • посилити державний контроль у сфері поводження з ГМО, а також встановити відповідальність за порушення законодавства у цій сфері.

Читати до теми: Зона вільної торгівлі з ЄС: як не здати Україну при переписуванні угоди – квотування, тарифні бар’єри, доступ на ринок
 

Законопроект №3680 «Про внесення змін до законів України «Про охорону прав на сорти рослин» та «Про насіння і садивний матеріал»

Статус законопроекту 3680: готується до другого читання в залі парламенту.

Законопроект стосується зміни двох згаданих законіву частині, де йдеться про дерегуляцію бюрократичних процесів щодо отримання реєстрації сертифікатів.

Ключові положення:

  • передбачається оптимізація документообігу щодо реєстраційних процедур між учасниками процесу;
  • зменшується кількість експертиз по сорту;
  • запроваджується суттєве спрощення у процедурі реєстрації сортів;
  • передбачається подання заявок та ведення реєстрів із застосуванням електронних програмних сервісів;
  • визначається процесуальний порядок дій та строки щодо кожного етапу виконання експертизи сорту;
  • підзвітність суб’єктів експертизи та скорочення часових витрат на підготовку документів;
  • зменшуються строки підготовки та кількість прийнятих рішень щодо набуття прав інтелектуальної власності на сорт тощо.

 Читати до теми: Аграрна зона вільної торгівлі з ЄС 2014-2020 рр. від «А» до «Я»: досягнення, провали та завдання для України

Отже,  основної метою роботи нашого підкомітету з європейської інтеграції загалом у сфері агропромислового комплексу є  імплементація актів права Європейського союзу відповідно до плану заходів з виконання Угоди про асоціацію з ЄС. Українське законодавство повинно інтегруватися з європейським законодавством і створити єдину законодавчу систему і основоположні норми та вимоги які діють в Європейському союзі мають діяти також і в Україні за для того, щоб ми могли найскоріше стати членом Європейського союзу. Що імплементація європейського законодавства дасть українським агровиробникам  повномасштабний вихід на європейські ринки та збільшення обсягу торгівлі з ЄС. Споживач стане більш захищеним і отримає більш якісну продукцію до споживання.

Наразі підсумками серпня 2022 року український експорт у країни Європейського Союзу майже досяг довоєнного рівня. А за результатами І-ІІІ кварталу навіть перевищить відповідні довоєнні показники! Це дуже позитивна тенденція. Торгівлю пожвавило скасування квот та мит Європейським Союзом і встановлення ЄС «ліній солідарності» і, звісно ж, посилення спроможності митної інфраструктури. Так, 1 жовтня запрацював «митний безвіз», тобто почали діяти для нас Конвенція про процедуру спільного транзиту та Конвенція про спрощення формальностей у торгівлі товарами. Тобто українські товари та вантажі ще швидше проходитимуть європейьский кордон. 

Нульова ставка ПДВ для виробників продукції з доданою вартістю

 Зниження ставки ПДВ до 0 для вітчизняних виробників агропродукції, як це ініційовано у  Польщі, потрібно робити. Це стимулюватиме виробництва доданої вартості в Україні. Однак у період воєнного часу і за протистояння збройні агресії російської федерації, на жаль, я не думаю, що це можливо.  Ми не можемо втрачати жодну статтю доходів від податків і зборів у державний бюджет, бо це джерело фінансування наших Збройних сил та їхнє забезпечення. Це буде дуже актуально після перемоги для розбудови економіки.

Читати до теми: Нульова ставка ПДВ на харчову продукцію – як правильно це зробити в Україні?
 

Торгівля з ЄС – розширення експорту

Що до розширення напрямків торгівлі з ЄС, то слід збільшувати обсяги торгівлі тими продуктами, які мають додану вартість. Насамперед, йдеться про експорт з України яловичини та продуктів аквакультури. В нас зараз дуже велика загроза для бізнесу  з розведення великої рогатої худоби. Щоб підтримати цей  сегмент, наразі наполегливо працює уряд спільно з парламентом. Нещодавно Кабмін ухвалив євроінтеграційні вимоги до забою тварин. Ми також працюємо над законодавчими ініціативами для тваринництва. Сумарно це дозволить вітчизняній тваринницькій продукції відповідати нормативним вимогам ЄС і в подальшому збільшити наш експорт.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

25 жовтня 2022
В Україні ставитимуть ідентифікаційну позначку на товари тваринного походження згідно вимог ЄС
У Мінагрополітики зробили черговий крок щодо наближення харчового законодавства України до європейських вимог. Про це повідомляє пресслужба...
5 березня 2020
За 5 років Рада ухвалила 7 євроінтеграційних законів
З часу підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС було ухвалено 7 законів, які інтегрують українське законодавство до європейського. Детально...
8 грудня 2017
Торгівля з ЄС під ударом через скасування експортного ПДВ для виробників соняшнику, ріпаку та сої?
Проголосована парламентом відміна відшкодування ПДВ при експорті сої, ріпаку і соняшнику з 1 березня 2018 року завдасть удару по торгівлі з ЄС. Таку...

Вибір редакції

14 серпня 2024
Що буде з цінами на кукурудзу, пшеницю, соняшник, ріпак, сою та ячмінь?
Вартість зернових та олійних нового врожаю зросте. Скільки коштуватиме соняшник, кукурудза, ріпак, соя, ячмінь та пшениця розповів у ексклюзивному...
26 серпня 2024
Як розрахувати мінімальну експортну ціну на пшеницю, кукурудзу, ріпак, ячмінь, сою?
Критерії визначення мінімальних експортних цін на пшеницю, кукурудзу, ячмінь, соняшник, сою, ріпак6 волоські горіши, макуху, мед. Детальніше про...
3 вересня 2024
Віталій Коваль: Дерибану державної землі більше не буде, всі – на електронні аукціони
Електронні аукціони з продажу права суборенди на державні землі – нова сторінка земельних відносин, яку перегорнув на 33 році незалежності...