Іван Чайківський: На молоко, яйця, хліб, м'ясо, масло та овочі потрібно знизити ставку ПДВ до нуля
Іван Чайківський народний депутат України, член депутатської групи «Партія «За майбутнє», секретар Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики

Польська харчова промисловість та аграрії отримали від своєї влади мінімум на пів року знижену ставку ПДВ. Підстава – боротьба зі зростанням цін, від чого страждає і Україна. Доки поляки обкатують свій пілотний проєкт, Європа ще має визначитися – поширювати чи ні цю практику на всю територію єврозони. Відповідне рішення міністрів фінансів країн – членів ЄС щодо оновлення тексту Директиви ЄС про ПДВ (нульова ставка на низку харчів) має схвалити Європарламент та Рада Європи. Як ці новації позначаться на українському ринку, і як готуватися до них у відповідь? Про це AgroPolit.com говорив із секретарем аграрного комітету, депутатом «За майбутнє» Іваном Чайківським:

Нульова ставка ПДВ на харчі в ЄС

AgroPolit.com: Ви виступаєте за зміну законодавства (встановлення нульової ставки ПДВ) для продуктів харчування в Україні. Чому?

Іван Чайківський: Перша інформація на тему нульової ставки ПДВ пролунала ще на початку грудня 2021 року, коли міністри фінансів країн Євросоюзу схвалили Директиву про зменшення з другого півріччя 2022 року ставки ПДВ на деякі види сільськогосподарської продукції до нуля. Йдеться про овочі, м'ясо, молоко, натуральні соки. Мене особисто і всіх виробників в Україні це турбує. Адже зменшення ПДВ до нуля в наших сусідів означає, що наші виробники продуктів стають неконкурентними.

27 січня 2022 року президент Польщі Анджей Дуда підписав законопроєкт, який встановлює знижену і нульову ставку ПДВ на низку продуктів та послуг. Так, на харчі ставка зменшується із 5 до 0%, пальне – з 23 до 8%, добрива, засоби захисту рослин – з 8 до 0 %, на природній газ – 0%, енергію, електричну та теплову — 5% ПДВ. Закон діятиме з 1 лютого до 31 липня 2022 року, і аграрії в цей період сплачуватимуть 0% ПДВ з овочів, горіхів, зерна, насіння, продукції олійних культур, молочних продуктів, яєць, меду та харчових продуктів тваринного походження.

Що це значить для нас? Погіршення конкурентоспроможності українських виробників у порівнянні з виробниками ЄС. Законопроєкт, який вводиться в Польщі, є досить серйозним сигналом для нашої влади. Тому я звертаюся до уряду, Мінагрополітики: сьогодні нам потрібно розробити спільний законопроєкт про зниження ставки ПДВ для аграріїв, який вирівняє конкурентну спроможність українських товаровиробників з європейськими. Якщо цього не зробимо – втратимо ринки. Такої конкуренції фактично не витримає ніхто. Як приклад: польське молоко стає на 20% дешевшим. І це без врахування наявних у ЄС дотацій для підтримки аграрного сектору.

Наші товаровиробники таких дотацій не мають. Вони працюють один на один з тими проблемами, які є сьогодні на ринку. І все закуповують для виробництва за ринковими цінами. Не вживаючи контрдій, можемо покласти на лопатки українське виробництво.

Читати до теми: Як перевернути українську модель сировинного агровиробництва на створення доданої вартості – приклад рослинництва і тваринництва

Ми маємо зменшити ставку ПДВ для продуктів харчування до нуля... Наше головне завдання – щоб на полицях магазинів продукти подешевшали на 20%

AgroPolit.com: Якщо я правильно розумію – ви натякаєте на необхідність ухвалення Радою законопроєкту про зниження ставки ПДВ для аграріїв? Які його основні положення? 

Іван Чайківський: Зменшення ПДВ до нуля для виробників харчів та загалом аграріїв – це боротьба уряду за те, щоб населення отримувало дешевші продукти, вироблені всередині країни.  

Якщо український фермер чи підприємець виробляє валовий внутрішній продукт для внутрішнього ринку – йому потрібно допомогти. І не тому, що він має заробляти. Окрім доступних продуктів для українців, така підтримка – це створення нових робочих місць, модернізація виробництва, витіснення імпорту та, зрештою, продовольча безпека нашої країни. Адже щоб виростити, наприклад, петрушку, потрібна величезна кількість людей (виробництво, транспортування, торгівля – і так далі).

Читати до теми: Данило Гетманцев: Мені всім виробникам хочеться дати нульову ставку ПДВ

Уряду сьогодні слід працювати над тим, щоб в магазинах купували українські товари і вони там обов’язково були. Саме тому ми зі своїми колегами з політичної партії «За майбутнє» найближчим часом підготуємо і подамо до Верховної Ради законопроєкт про зменшення ставки ПДВ на продукти харчування і зрівняння її з європейським показником. Ми не можемо бути сьогодні білою вороною: конкурувати зі світом, маючи вищі податки, ніж інші виробники.

Ми маємо зменшити ставку ПДВ для продуктів харчування до 0. А за пів року встановити її до 7% на весь ланцюжок виробництва готової харчової продукції. Хоча можна фінально зупинитися на позначці нуль, але тоді це чітко треба прописувати на весь виробничий ланцюг (ставка має стосуватися виробника сировини і її переробника), щоб кінцева ціна продукту на прилавках магазинів зменшилася на ці 20% ПДВ.  

Наше головне завдання – щоб на полицях магазинів продукти подешевшали на 20%. Це покращить купівельну спроможність громадян та конкурентоспроможність нашої агропродукції на зовнішніх ринках.

Читати до теми: Рік доданої вартості у АПК – що уряду та парламенту слід зробити у 2022 році  

AgroPolit.com: На які продукти треба знижувати ставку ПДВ?

Іван Чайківський: На соціальні продукти (молоко, яйця, хліб, м'ясо, масло) та овочі потрібно в першу чергу знизити ставку ПДВ. Чому сьогодні на яблуко не знизити ПДВ до нуля? Чому не зробити нуль на усю зелень? Хіба виробники чи державний бюджет від цього сегменту отримують надприбутки? Ні. Але ми бачимо, як на них зростають ціни.  

Як перетворити Україну з сировинного придатку у  країну-виробника великої доданої вартості? 

AgroPolit.com: Лише зменшення ставки ПДВ вистачить, щоб зрівняти шанси українських та європейських виробників?

Іван Чайківський: Зменшення ставки ПДВ до нуля для виробників продуктів харчування – це тільки перший крок у боротьбі за конкурентоспроможність зі світом. Ключове для нас – створювати додану вартість. Ми маємо робити все для того, щоб відсоток експортованої сировини з Україні зменшувався, а частка проданої назовні та всередині країни продукції з доданою вартістю збільшувалася. В цій площині якраз лежить відповідь на більшість питань, пов’язаних із заробітками бізнесу та держави, а також – створення нових робочих місць. Адже тільки за минулий рік з країни виїхало 380 тис. людей! Тому уряду, президенту і всім нам слід думати, як цю тенденцію зупиняти. Нам потрібна програма стимулювання створення доданої вартості і загалом стратегічна програма економічного розвитку України. Її основна суть: як сировину перетворити на додану вартість. От таку комплексну програму слід ухвалювати якнайшвидше. Тоді Україна перетвориться зі світового сировинного придатку на країну – виробника великої доданої вартості.

Наталія Білоусова, головний редактор AgroPolit.com

 

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

12 січня 2022
У 2022 році в Україні почнуть діяти три закони про податки
У поточному році в Україні стануть чинними три закони про оподаткування. Про це ідеться у матеріалі на АgroРolit.com. ...
3 січня 2022
Мінімальне податкове зобов’язання – як сплачуватиметься новий податок за землю
Мінімальне податкове зобов’язання з 1 січня 2022 року буде нараховуватися всім власникам сільськогосподарських ділянок. Як відбуватиметься...
20 жовтня 2021
Близько 70% аграріїв підтримують запровадження спецрежиму в АПК та зниження ставки ПДВ до 7%
68% аграріїв підтримують запровадження у 2022 році спецрежиму в АПК. Про це свідчать результати опитування, проведеного AgroPolit.com. Натомість 32%...

Вибір редакції

14 серпня 2024
Що буде з цінами на кукурудзу, пшеницю, соняшник, ріпак, сою та ячмінь?
Вартість зернових та олійних нового врожаю зросте. Скільки коштуватиме соняшник, кукурудза, ріпак, соя, ячмінь та пшениця розповів у ексклюзивному...
26 серпня 2024
Як розрахувати мінімальну експортну ціну на пшеницю, кукурудзу, ріпак, ячмінь, сою?
Критерії визначення мінімальних експортних цін на пшеницю, кукурудзу, ячмінь, соняшник, сою, ріпак6 волоські горіши, макуху, мед. Детальніше про...
3 вересня 2024
Віталій Коваль: Дерибану державної землі більше не буде, всі – на електронні аукціони
Електронні аукціони з продажу права суборенди на державні землі – нова сторінка земельних відносин, яку перегорнув на 33 році незалежності...