Як перевернути українську модель сировинного агровиробництва на створення доданої вартості – приклад рослинництва і тваринництва
Іван Чайківський, секретар аграрного комітету

Створення доданої вартості в агросекторі – це єдиний надійний довгостроковий рятувальний круг для нашої економіки. Додана вартість – це спосіб позбутися звання «сировинний придаток» і перейти в іншу лігу торговельних відносин України зі світом. Я вважаю, що влада і, зокрема, уряд мають робити сьогодні цілком конкретні кроки в напрямку поглиблення харчової переробки. Адже всі 30 років агросектор динамічно розвивався. Він завоював низку експортних позицій: соняшник, кукурудза, пшениця, ріпак. Список за бажання можна продовжити. Але всі ці перемоги зі смаком того, що нашу країну продовжують ототожнювати з сировинним придатком чиєїсь економіки. Хтось може сказати, що сировина – це не так вже і погано. Але якщо ви придивитеся до досвіду успішних країн, того ж ЄС, то вони стимулюють виробництво і експорт саме харчової продукції з доданою вартістю, бо у підсумку вони отримують значно більший прибуток, а також – аналогічно збільшені доходи в бюджет, нові робочі місця, сплачені податки. Це зовсім інша виробнича філософія. Як її досягнути, покажу вам на прикладі АПК Тернопільщини.

Рослинництво

Почнемо із рослинної групи. У нашому регіоні вирощують:

  • пшеницю
  • ячмінь
  • ріпак
  • соняшник
  • кукурудзу
  • сою
  • цукровий буряк

На що їх можна переробити?

Кукурудза. Завдяки парламенту та Президенту Володимиру Зеленському, спиртову галузь в країні демонополізували. Це був перший необхідний крок на етапі побудови потужної внутрішньої переробки кукурудзи. Другий крок – простимулювати виробництво біоетанолу, що є, по суті, завданням посилення енергетичної незалежності. У всьому світі з кукурудзи отримують біоетанол. Нам потрібно ухвалити законопроєкт, який зобов’яже кожну АЗС, кожного реалізатора пального на території України додавати у паливо 2 чи 1% біоетанолу української переробки. Після його ухвалення з’явиться внутрішній попит на біоетанол. Бо це стане обов’язком та нормою для автозаправок. Так, як це робиться в світі.

Виробивши біоетанол, ми отримаємо побічний продукт – барду, яку використовують як корм для тварин. Її переробляють на комбікорм. Тобто барда перетворилася у підсумку на м'ясо, тобто на білок. Найдешевший білок – це один з елементів відходу після виготовлення біоетанолу з кукурудзи.

Соняшник. Завдяки 10% експортному миту його переробка в Україні успішно розвивається і ми займаємо провідну позицію експортера олії.

Ріпак. З нього також виробляють біоетанол. Тобто вже загаданий майбутній законопроєкт про біоетанольну добавку в пальне сприятиме появі в крані біоетанольних заводів. Похідний продукт від переробки ріпаку – пелети для опалення (альтернативна енергетика).

Ячмінь. З ним ситуація складніша, але також не безнадійна. Бо з нього можна виготовляти солод, ячмінні спирти, крупи. Зрештою, його також використовують в комбікормах.

Пшениця. Ситуація знову не проста, але потрібно шукати варіанти. Можемо дивитися на різні країни. Наприклад, Туреччина створила собі так звану зону «порто-франко», розташувала в ній млини і активно закуповує українську пшеницю на переробку і далі готове борошно продає іншим країнам. Як бути нам? Можна розглянути варіант запровадження експортного мита, наприклад, в розмірі $30 на тонну, і з них умовно $25 віддавати для підтримки експортерам борошна. Чому не всі $30, бо в процесі переробки є відходи, тому з 1 т ми отримаємо менше кінцевого продукту. Тобто йдеться про експортне дотування виробників доданої вартості. 

Соя. В принципі, переробляється в країні, її мало експортується.

Аналогічно цукровий буряк. Він продається як в середині країни, так і за кордон.

Тваринництво

За своєю суттю тваринництво – це вже додана вартість (тварини споживають зерно, комбікорми і на виході дають білок). Щоб активно його стимулювати, варто зробити мінімум три кроки.

Перший – запровадити нульове мито при ввезенні та вивезенні великої та малої рогатої худоби (ВРХ та МРХ) за виключенням телят вагою до 300 кг (на них 10% вивізного мита). Відповідний законопроєкт наразі підготував КМУ – він перебуває на розгляді відомств, і дуже сподіваємося, що на початку 2022 року його подадуть до парламенту. Потрібно якнайшвидше прибрати це злочинне, на мою думку, імпортне мито, щоб дати поштовх тваринництву.

Другий – спецрежим доданої вартості в АПК. Нагадаю його суть: зниження ставки ПДВ до 7% з теперішніх 20% на всіх етапах виробництва – від сільгосптоваровиробника до прилавку. На кожному етапі виготовлення аграрної продукції має діяти ставка ПДВ 7%. Тваринникам і переробникам їхньої продукції це дозволить акумулювати додаткові фінансові ресурси і направити їх на розвиток тваринництва (м’ясного чи молочного). Споживач – отримає зниження кінцевих цін. Держава – збільшені доходи, нарощення обсягів виробництва агропродукції з доданою вартістю та імпортозаміщення за багатьма позиціями виготовлення харчів.

Третій – ухвалити закон про торгівлю. Його завдання – навести лад із вартістю входу для національного чи місцевого товаровиробника у мережу супермаркетів та магазинів. Адже ми всі бачимо, що ритейл активно зловживає на так званих вхідних цінах, на платі за розміщення на полиці – і це можна продовжувати.

Біогаз та органічні відходи

На рівні урядової програми стимулювати виробництво біогазу з аграрних відходів.

Щоб його виробляти, аграрію потрібно придбати супердороге імпортне обладнання. Весь цивілізований (європейський) світ надає своєму товаровиробнику субсидію або посильні кредити для цього. В умовах дефіцитного бюджету Україні не варто сподіватися на досвід Німеччини (давала 100% компенсації з бюджету на встановлення сонячних панелей на тваринницьких комплексах). Однак ми можемо використати механізм надання 10 річних кредитів під ставку 0% для будівництва біогазових станцій. Такий крок: це утилізація аграрних біовідходів та посилення енергетичної незалежності країни.

Вочевидь не всі агробіовідходи будуть перероблені на біогаз. Частина їх – це органічні добрива. Якщо правильно відпрацювати технологію, то Україна може стати ще успішним їх експортером до ЄС. Запит на це існує.

Це зразок, як можна створити ланцюжки доданої вартості на прикладі рослинництва та тваринництва моєї рідної Тернопільщини. Однак вони підходять і для інших українських регіонів з відповідними правками. Уряд має зробити 2022 рік роком створення доданої вартості в АПК та інших важливих секторах економіки. Адже це світовий тренд. Курс на нього взяв днями і ЄС: нульовий ПДВ для усіх продуктів харчування, а також фруктів і овочів, планують запровадити в ЄС у рамках реформи податку на додану вартість. Згоди про це було досягнуто у Брюсселі в рамках тексту Директиви ЄС про ПДВ. Її планують запровадити у всіх країнах ЄС одночасно, орієнтовно в другому півріччі 2022 року.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

3 січня 2022
Озвучено оцінку інвестиційної привабливості АПК на 2022 рік – буде два фактори
На українських аграріїв чекає дуже непростий рік через ряд викликів (дорогий природній газ, запровадження Європою нульової ставки для харчових...
15 грудня 2021
Для виробництва власного біогазу з кукурудзи українським фермерам знадобиться залучити $5-10 млн – Роман Лещенко
За словами міністра аграрної політики та продовольства Романа Лещенка, вітчизняні фермери можуть заснувати невелике виробництво біогазу з кукурудзи,...
25 листопада 2021
До кінця 2021 року завершиться реєстрація та формування списку експортерів рослинної олії до Китаю
Процедура реєстрації та формування спискуукраїнських  експортерів рослинної олії буде завершена до кінця 2021 року. Про це повідомляє пресслужба...

Вибір редакції

21 січня 2022
Продовольча безпека України, або гасіння пожежі без жодної стратегії
Зростання цін на енергоносії, добрива, продукти харчування та інше вкотре змушує замислитися про готовність України до нагальних викликів та...
18 січня 2022
Микола Сольський: У 2022 році ціна землі може збільшитися на 10-15%
Аграрний комітет цього року зосередиться на трьох речах – розпорядження державними землями на балансі держпідприємств у постійному...