Причини зростання цін на продукти харчування в Україні
Причини зростання цін на продукти харчування в Україні

За даними Держстату, зростання споживчих цін у лютому 2021 року у відсотках до попереднього місяця склало: 7,6% – олія соняшникова; 3,5% – фрукти, 6,3% – овочі; 2,8% – хліб; 5,5% – цукор; 1,5% – риба та продукти з риби; 1,3% – макаронні вироби та масло. Хоча за березень аналогічна статистика відсутня, однак навіть «неозброєним оком» можна помітити зміну цін в бік зростання на продукти харчування. AgroPolit.com спробував розібратися у процесах формування ціни на продукти та з'ясувати, як вони утворюються і від чого це залежить.

В останній день березня поточного року голова Київського обласного територіального відділення АМКУ Олексій Хмельницький написав у себе на сторінці у ФБ, що за фактом зростання цін на окремі групи товарів розпочато розслідування:

Можемо констатувати: в останні 7 днів ціни на основні продукти не зростають (окрім деяких імпортних овочів та фруктів). Спеціалісти Київського обласного територіального відділення АМКУ щодня особисто моніторять торговельні мережі Києва. Отже, ціни на продукти першої необхідності вирівнялися, а деякі з них навіть знизилися, і АМКУ вітає таку реакцію на відкриття справи. Однак Київське тервідділення продовжить своє розслідування для з’ясування, хто ж саме винен в антиконкурентних (схожих) діях на ринку продовольчих товарів, які призвели до необґрунтованого і синхронного підняття цін в першій половині березня: постачальники (оптовики) чи торговельні мережі, чи всі разом? Найближчими днями КОТВ АМКУ здійснить такі процесуальні кроки: отримання протокольних пояснень від потенційних відповідачів у справі», – йдеться у повідомленні.

Також представники Київського антимонопольного територіального відділення АМКУ пояснили:

  1.  Після різкого підвищення цін на продукти в торговельних мережах Києва на початку березня констатуємо, що в останні 7 днів ціни на основні товари (хліб, борошно, крупа гречана, цукор, олія і т.д.) не зростають. Щодо імпортних товарів, наприклад, лимони чи імбир – подальше зростання цін пов’язане не тільки з високим попитом, але й з обмеженнями на імпорт, зокрема, з Туреччини.
  2. Саме різке одночасне підвищення цін на початку березня в магазинах має ознаки антиконкурентних схожих дій суб’єктів господарювання на ринку ритейлу. Це і є предметом дослідження Київського відділення.АМКУ діє виключно в межах повноважень, окреслених законами України. Комітет не має повноважень для примусового зниження цін, притягнення до кримінальної відповідальності, дозволу чи заборони на експорт/імпорт тощо.
  3. У зв’язку з розслідуванням Київське відділення обробляє і аналізує багато інформації. Усвідомлюючи ситуацію в країні, докладемо всіх зусиль, аби якомога швидше проаналізувати отримані дані та виявити порушників конкурентного законодавства.

Однак локальні київські проблеми не пояснюють тотального подорожчання різних груп товарів в інших регіонах країни, адже ціни на продукти харчування у середньому змінилися таким чином.

Читайте до теми: Цукрова галузь на межі колапсу: операція реанімація, або як не підсадити українців на голку імпортного цукру

Ціни на продукти харчування у 2021 році

За даними Держстату, з січня 2021 року до березня подорожчали крупи (зокрема рис, гречка, манка та пшоно) та хліб (зокрема з борошна вищого гатунку та батон).

  • Зросло в ціні м'ясо. Вартість яловичини збільшилась на 5 гривень (до 149 грн за 1 кг).
  • Птиця подорожчала до 57,4 грн, а куряче філе – до 93 грн за 1 кг.
  • Сало з 78 грн подорожчало до 81 грн за 1 кг.
  • Яйця, за даними відомства, подорожчали з 27 грн до 32,3 грн за десяток.
  • Також зросли ціни на молочні продукти, зокрема на сметану та сири.
  • Соняшникова олія з 42 грн за літр зросла до 44 гривень.
  • Крім того, почали дорожчати овочі, зокрема буряк до 6,4 грн за 1 кг, картопля на 9,8% до 11,1 грн за кілограм та цибуля на 8,4% до 5,6 гривні за 1 кг.

Наведені Держстатом показники відображають середні ціни, адже в різних регіонах країни ці дані можуть суттєво відрізнятися, зазвичай у бік збільшення.

Інфляція

У 2021 році інфляція в Україні прискорилася, споживчі ціни зросли на 3,8% у річному вимірі. Такий приріст був вищим, ніж очікував Нацбанк. У державному бюджеті на 2021 рік закладено рівень інфляції 7,3%.

Інфляція вже вища за минулорічну, але поки що не перевищує 7,5%. Тож тепер можновладці бігають з витріщеними очима і кричать «караул, ростуть ціни», укладають меморандуми та пишуть інші папірці, що обмежують зростання цін і тиснуть на бізнес. І кажуть про державне регулювання, про те, що треба стримати зростання цін у будь-який спосіб, навіть ціною запровадження обмежень для бізнесу. Захищають маленького українця від зростання цін. Тому що раптом з'ясувалося, що інфляція – це податок на бідних», – так на власній сторінці у Facebook прокоментував ситуацію інвестиційний банкір Сергій Фурса.

Нагадаємо, в Україні хотіли запровадити «добровільне» регулювання роздрібних цін на бутильовану соняшникову олію, хліб і муку. Відповідна ініціатива міститься у двох проєктах меморандумів авторства Міністерства економіки та продовольства України, які розіслали олійникам («Укроліяпром»), хлібопекарським підприємствам, борошномелам та асоціації «Ретейлерів України». Але на якомусь етапі, оцінивши негативні наслідки від реалізації такого рішення, проєкт було скасовано.

Однак, фіксуючи проблематику з регулюванням цін на продукти харчування в Україні, варто розібратися з ключовими факторами, які впливають на загальне зростання цін в Україні. Окрім інфляції, серед ключових причин можна виокремити два чинники – внутрішній та зовнішній.

Читайте до теми: Структура аграрного експорту України з США, Китаєм, Ізраїлем, ОАЕ та ЄС за 2017-2020 роки

Зовнішній фактор зростання цін на продукти харчування

У багатьох країнах заговорили про черговий цикл зростання світових цін на продукти харчування, який, як правило, триває декілька років. Підвищена чутливість цін до погодних проблем і перспективи врожаю — один із елементів цього сценарію.

Цінники на певний перелік продуктів харчування в Україні ще минулого року наблизилися до європейського рівня, а на деякі — навіть перевищили його. Проте, цього року продукти продовжать дорожчати.

За даними фахівців Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), які проаналізували стан світового попиту на продукти харчування, індекс споживчих цін у січні поточного року за місяць зріс на 4,3% та встановився на показнику у 113,3 пункту – найвищому рівні, починаючи з липня 2014 року.

Значно зріс індекс ФАО на зернові (+7,1%), серед яких на 11,2% стрибнули світові ціни на кукурудзу – це на 42,3% вище за рівень січня 2020 року. Ціни на пшеницю зросли на 6,8%.

І ось тут важливо усвідомити і запам'ятати, що ціни на українську продукцію значною мірою формуються на зовнішніх світових ринках. Якщо ціна зростає на зовнішніх ринках, вона також зростає на внутрішньому українському.

В організації таке зростання цін на зернові пояснюють меншою за очікувану світовою пропозицією на ринку та значними обсягами замовлень з боку Китаю.

Фактор Китаю

Китайська складова не залишилася поза увагою у переважної більшості українських експортерів, особливо на тлі внутрішніх процесів, які впливають на формування цін на продукцію інших кластерів. Детальніше про це в коментарі для AgroPolit.com розповів генеральний директор Української аграрної конфедерації (УАК) Павло Коваль.

Ми бачимо загальний тренд на зростання цін на зернові. Якщо говорити про вплив експортної складової на внутрішній ринок, то, звичайно, треба оцінювати позиції з точки зору різних гравців.  Якщо говорити про споживачів, то ми бачимо зростання цін, в тому числі на харчову пшеницю, борошно, хліб печений. Лише за минулий рік ціна на хліб печений зросла на 8-8,7%, а за перші 20 днів нового року ціни на хліб та борошно зросли на 12%. Така ситуація продиктована кон'юнктурою цін на зовнішніх ринках», – повідомив Павло Коваль.

За словами Павла Коваля, ще один гравець в Україні, про якого варто говорити – це тваринники, адже вони сьогодні мають чимало проблем.

«Наприклад, ми бачимо, що програємо імпортній свинині, і потрібно глибше аналізувати походження цього питання, чому так сталося і що впливає на формування вартості кормів? Тут варто пам'ятати, що вартість фуражного зерна залежить від світових цін. Аналогічно складна картина у птахівників, адже ціни на зернову групу товарів зростають. Сьогодні мікро- та малі виробники ледь-ледь виходять на нуль», – повідомив Павло Коваль.

Читайте до теми: Китай – потужний бізнес-партнер чи загроза для України

Глобальні процеси

Як пояснюють фахівці, окрім китайської складової ми маємо зважати на інші чинники, прогнозуючи стан та динаміку цін на ринку зернових. За словами президента Української аграрної конфедерації (УАК) Леоніда Козаченка, ми сьогодні спостерігаємо глобальні процеси, які впливають на формування цін на зернові культури по всьому світу.

Одна з ланок цього процесу – збільшення емісії валютних коштів (у США та Європі), адже чимало країн, намагаючись подолати кризу, спричинену пандемією коронавірусу, «надрукували» величезну масу коштів – десятки трильйонів валютних коштів, які мають піти на соціальні виплати, підтримку бізнесу та інші цілі. Такий крок призвів до глобальної інфляції, в тому числі і до підвищення цін на сировину», – прокоментував для AgroPolit.com ситуацію Леонід Козаченко.

За словами Леоніда Козаченка, варто пам'ятати, що зростання цін на сировину спричинить зростання цін на інші види товарів та послуг, необхідних аграріям для вирощування врожаю. І якщо сьогодні виробники зернових та деякі переробники заробляють на підвищених цінах, то тваринників та пересічних громадян це підвищення вдарить по кишені, адже нас очікує зростання цін на корми, продукти, електроенергію, газ, транспорт, логістику та інші послуги.

Вихід з цього становища – потрібен імпульс для розвитку реального сектору економіки: це промисловість, це в цілому розвиток сільського господарства. У результаті позитивного сценарію ми отримаємо прогнозовані інструменти для наповнення бюджету, з'являться інструменти для підвищення зарплат та соціальних гарантій.  В іншому випадку – варто очікувати на соціальну нестабільність та її наслідки, які досить складно спрогнозувати», – впевнений Леонід Козаченко.

Світові ціни

За даними ФАО, індекс цін на рослинну олію збільшився за місяць на 5,8% до найвищого рівня з травня 2012 року, а найбільше зріс рівень цін на цукор, що на 8,1% перевищував ціни грудня. Індекс цін на молочні продукти додав +1,6%, на м'ясо – збільшився на +1,0%.

В організації прогнозують споживання зернових у 2020/2021 році на рівні 2 761 млн тонн, що на 52 млн тонн більше проти попереднього сезону. Споживання пшениці та рису, за оцінками ФАО, зросте на 0,7% та 1,8% відповідно.

Світові запаси зернових скоротяться на 2,2% до 801 млн тонн, що є найнижчим рівнем за останні п'ять років. Так, світовий коефіцієнт запасів зернових становитиме 28,3%, що є семирічним мінімумом. 

Торгівлю зерновими у 2020/2021 році прогнозують на рівні 465,2 млн тонн, або +5,7% проти попереднього сезону. 

Аналізуючи ці показники, можна впевнено стверджувати, що спокійне функціонування світових продовольчих ринків залишилось у минулому. Побоювання основних покупців продуктів на ринку зернових щодо стабільних поставок і, відповідно, намагання сформувати запаси, призвело до зростання цін.

Протекціонізм і боротьба за оперативний простір для зростання національних економік країн – світових лідерів спричинили явні і приховані торговельні конфлікти та їх наслідки.

У 2020 році найбільше подорожчали соняшникова олія — ​​на 25%, цукор — на 15%, гречка (на 33%), яйця (на 17%). Причому цінники зростали ситуативно.

Щойно Європа закривала кордони для нашої курятини або яєць, вони одразу дешевшали у вітчизняному роздробі. Варто експорту відновитися, знову зростали в ціні», — говорить керівник Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.

Ціни на ці продукти вже досягли максимуму. «Були спроби підвищити ціни на гречку ще більше, але не вийшло — люди почали переходити на інші крупи. І останнім часом гречка навіть трохи подешевшала», — розповідає Пендзин.

Натомість ціновий запас є у борошна і хліба. Оскільки Україна є великим світовим експортером зерна, ціни на внутрішньому ринку прив'язані до світових. А ті на хвилі пандемії і підвищеного попиту на продовольство тільки зростають. Тому у 2021 році борошно і хліб можуть подорожчати як мінімум на 10%.

А ось свинина і яловичина можуть навіть подешевшати. Минулого року ціни на них зросли незначно — на 1,5−2%. Вище вони вже не піднімуться, оскільки немає платоспроможного попиту. «У людей просто немає грошей на м'ясо, максимум на відносно дешеву курятину», — пояснив Пендзин. За його словами, цього року саме попит регулюватиме цінник на багато продуктів, зокрема, м'ясо, молоко, яйця, овочі і фрукти. Але оскільки з нового року зросла мінімалка і багато соціальних допомог, які люди будуть витрачати на їжу, у продавців якраз з'явиться додаткова можливість пограти з цінами.

Внутрішні чинники зростання цін на продукти

Щоб розібратися у ситуації на внутрішньому ринку, варто виокремити ключові моменти, які спричинили «ефект доміно» в процесі ціноутворення.

Перший – зростання вартості кормів для внутрішніх виробників, яке спричиняє виробничі наслідки. Наприклад, до 60% вартості яєць формується за рахунок складових на утримання та вигодовування курей.

Другий – зростання вартості комунальних послуг та енергоносіїв. З січня уряд збільшив тарифи на електроенергію на 36,6% (через скасування пільгового тарифу), на водопостачання й водовідведення – на 10,9% та 17,3% відповідно.

Це змусило виробників харчової продукції закласти зростання цін на комунальні платежі у вартість товарів.

Третій фактор – відсутність належної реакції на проблеми з боку антимонопольного комітету. Українські фермери в очікуванні вищих цін на власну продукцію притримують її, створюючи ажіотажний попит. У результаті в Україні ціни на зерно утримуються подекуди вищими за світові ціни. Причому навіть за такими цінами українським млинам купити в Україні зерно для виробництва борошна доволі непросто.

Прогноз цін та поради уряду

Варто нагадати, що уряд попереджали про зростання цін. І хоча дефіцит зернових на внутрішньому ринку не обіцяли, але припущення про збільшення цін на сировину (зерно, олійні, кукурудзу) та готову продукцію (борошно, хліб, м'ясо) в коментарі для AgroPolit.com висловлював голова ради ГО «Бізнес-Варта» Іван Мірошніченко.

Його прогноз про подорожчання окремих груп харчових товарів через подорожчання зернових та комбікормів для тваринництва актуальний сьогодні, як ніколи. На думку Івана Мірошніченка, вартість на перелічені вище категорії продукції коливатиметься в межах 15-25% і триватиме аж до нового врожаю (до червня 2021 року). Це за умови, що уряд не погіршить ситуацію недальновидними обмеженнями чи іншими кроками. Голоду не буде, але ціни зростуть на 15-25% за різними категоріями споживчих товарів.

Виробництво пшениці — 25-26 млн т, очікування щодо експорту — 16,5-17 млн т, і з них 12,3 млн т вже експортовано. Весь експортний надлишок буде експортований до середини весни 2021. З України вже вивезли 12,3 млн т зернових або більше ніж 70% всього пшеничного експорту, а значний експортний залишок вже скуплений експортерами. 9-10 млн т — це внутрішній обсяг споживання пшениці, який піде на корми тваринництву, насіння, для виробництва борошна (але не забувайте про додавання в процесі виробництва борошна і фуражної пшениці для змішування, для багатьох це шлях здешевлення борошна та продукції)»,— заявив Мірошніченко.

Ситуація, яка склалась у виробників через значне зростання вартості агросировини, викликає потребу державницьких рішень і залучення державних органів та структур, зокрема й Мінагрополітики, до професійної дискусії з бізнесом.

Наприклад, власне бачення варіантів, які допоможуть вивести країну зі скрутного становища, запропонував секретар Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики, член депутатської групи «Партія “За майбутнє”» Іван Чайківський.

Зараз склалася ситуація, коли держава повинна своїми функціями регулятора принести користь вітчизняним товаровиробникам. Дефіцит кукурудзи на світовому ринку призводить до її відтоку з ринку України і, як результат, до зростання ціни на кукурудзу, до збільшення вартості кормів, а в подальшому – м’яса, молока, яєць та інших продуктів тваринництва та птахівництва. Влада має розуміти, що тваринництво та переробка – це галузі, що продукують додану вартість та несуть на рівні з державою соціальне навантаження: створюють робочі місця на селі та формують податкову базу для новостворених громад», – заявив Чайківський.

На його думку, скорочення поголів’я ВРХ та свиней набуло загрозливої тенденції: за останні роки кількість худоби зменшувалася на 5-6,5% щорічно.

«Зараз важливо підтримати галузь тваринництва та переробників, оскільки це питання напряму стосується продовольчої безпеки нашої країни та відпускних цін на соціально важливу продукцію.

Це можна зробити трьома шляхами:

  • Держава як регулятор обмежує експорт кукурудзи, тим самим залишає її частину для виготовлення комбікормів на внутрішньому ринку, втримуючи баланс потреби;
  • Держава в особі структур Держрезерву продає кукурудзу виключно на підприємства з виготовлення кормів, на тваринницькі і птахокомплекси;
  • Держава підтримує представників галузі цільовими коштами з бюджету.
    За таких обставин ми маємо думати про наслідки, які настануть і після яких на відновлення цього напряму економіки можуть піти роки», – пояснив Чайківський.

Тож для стримування цін можна застосувати механізм інтервенцій з Держрезерву.

Варто зауважити, що Антимонопольний комітет нарешті відреагував на ситуацію з цінами. 5 квітня 2021 року Антимонопольний комітет України розпочав справу проти групи компаній «Астарта» та ТОВ «Радехівський цукор» за ознаками антиконкурентних узгоджених дій на ринку первинної реалізації білого цукру (бурякового).

Протягом останніх місяців Комітетом досліджувалася ситуація, пов’язана з підвищенням цін на цукор.

(Графік взято з публікації ТК Олега Нів'євського)

Встановлено, що з вересня 2020-го згадані вище суб’єкти схоже підвищували оптово-відпускні ціни. Вартість зростала подібними темпами і в один період: протягом вересня-листопада 2020-го – в середньому на 48%.

У Комітеті не вбачають об’єктивних причин для такої динаміки.

Цукристість буряків торік у цілому по Україні знизилась на 1,7%, врожайність – на 7,8%, відповідні посівні площі скоротилися на 2,7%

Обсяги виробництва цукру у 2020-му скоротилися на 22,3% порівняно із попереднім періодом. Водночас дефіциту в Україні не спостерігалося з огляду на перехідні запаси, обсяги імпорту і суспільну тенденцію щодо зниження внутрішнього споживання.

За даними Лондонської біржі, світові ціни не зазнали такого стрімкого підвищення. У цей час не відбулося і значних коливань на валютних ринках чи зростання оподаткування.

АМКУ вбачає, що група «Астарта» та ТОВ «Радехівський цукор» перебувають у різних умовах господарської діяльності, однак схожими діями обмежили конкуренцію на ринку та отримали можливість підвищувати ціни понад конкурентний рівень.

В рамках розслідування, окрім “Астарти” і “Радехівського цукру”, Комітетом вивчаються дії й інших виробників на цьому ринку. Наголошую, що АМКУ не обмежиться перевіркою можливих неконкурентних дій на ринку цукру. Найближчим часом розслідуємо ситуацію на ринку інших соціально важливих продуктів, що подорожчали останнім часом», – повідомила голова Антимонопольного комітету України Ольга Піщанська.

Варто зазначити, що Антимонопольний комітет взявся вирішувати питання, коли воно вже стало скандалом і «докотилося» до АМКУ ледь не в останню чергу. До того ж, є ще ціла низка інших товарів, зростання цін на які викликає питання і потребує відповідей.

Хворостяний Віталій, журналіст AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

19 березня 2021
Мінекономіки та ритейлери з виробниками домовились добровільно декларувати ціни на соціально значущі продукти
Мінекономіки та ритейлери з виробниками домовились добровільно декларувати ціни на соціально значущі продукти: гречану крупу, цукор, борошно пшеничне...
17 березня 2021
У Нацбанку пояснили, чому дорожчають продукти харчування
Ціни на продовольчі продукти у лютому цього року зросли і причини цьому різняться, залежно від групи товарів, – зокрема, на вартість вплинув...
11 березня 2021
В уряді очікують стабілізації цін на продукти наприкінці березня
Прискорення інфляції пояснюється об'єктивними чинниками, але також є спроби монопольної змови та маніпуляцій на ринку, в уряді очікують на...

Вибір редакції

19 березня 2021
Земельна реформа – на фініші: земельна децентралізація та електронні земельні торги
Про ключові положення законопроекту 2194 (про земельну децентралізацію, реорганізацію Держгеокадастру, передачу розпорядження державними землями на...
12 березня 2021
Структура аграрного експорту України з США, Китаєм, Ізраїлем, ОАЕ та ЄС за 2017-2020 роки
Нова експортна стратегія України на наступні 5 років з’явиться у 2021 році. За планами уряду, її відшліфують спільно з Радою з...
15 березня 2021
Імплементація Європейського «зеленого курсу» в інтересах українського аграрного сектору
Народний депутат Микола Кучер розповів про імплементацію європейського «зеленого курсу» (Green Deal) в інтересах українського аграрного...