Тарас Качка: Немає підстав вводити обмеження експорту зернових
Тарас Качка заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України – торговий представник України

Торговельна політика України у 2021 році модернізується за багатьма складовими.

По-перше, з березня розпочнеться перегляд умов ЗВТ з ЄС на наступні 5 років. Зменшення переліку квотованих товарів, безмитне ввезення, дзеркальні квоти, гармонійне зближення з ЄС в частині політики Green Deal, завершення питання зонування у випадку виявлення пташиного грипу – цього очікує український агробізнес від переговірників. Плюс – на порядку денному і запити від підприємців про захист внутрішнього ринку від засилля молочного імпорту з Європи.

По-друге, в межах підготовки «Національної економічної стратегії-2030» з’явиться окремий розділ щодо міжнародної торгівлі, який закріпить стратегічний торговельний курс України.

По-третє, за 2021 рік уряд має оновити експортну стратегію країни на наступні 5 років та реанімувати роботу Ради міжнародної торгівлі за участі експортерів. Які країни в цьому документі будуть головними торговельними партнерами та з якими заплановано укладення ЗВТ у найближчі роки – важливе питання. Що буде із торговельною угодою з Китаєм і на якому вона етапі?

По-четверте, ніхто не скасовував поточні завдання в міжнародній торгівлі (наслідки Brexit для українського бізнесу, запуск двох ЗВТ з 1 січня із Ізраїлем та Великою Британією, урівноваження постійно зростаючих експортних зернових апетитів трейдерів та потреб внутрішнього ринку в продовольчій пшениці та фуражних зернових, ціни на харчі та багато іншого). Слід оперативно підлаштовуватися і під зміну глобальних настроїв світу (як от дедалі більший вплив протекціонізму). Як у всіх цих питаннях знайти баланс і яких новин слід чекати бізнесу?

Про це та багато іншого в ексклюзивному інтерв'ю AgroPolit.com розповів заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України – торговий представник України Тарас Качка:

Читати до теми: Аграрна зона вільної торгівлі з ЄС 2014-2020 рр. від «А» до «Я»

AgroPolit.com: ЗВТ з ЄС: ключові пункти з перегляду цієї угоди на наступні 5 років?

Тарас Качка: Ключовий аспект перегляду угоди будуть тарифні квоти на товари сільського господарства, яких у нас є 40. Це досить широкий список квот в порівнянні з іншими європейськими партнерами ЄС.

У цих перемовинах з ЄС у нас є 3 блоки питань.

Перший — повна лібералізація по тих товарах сільськогосподарських, де квоти є рудиментарними, маленькими. Окрім традиційних квот (мед, м'ясо птиці, тощо) у нас є ще квоти так би мовити нішеві. Думаю, що можемо їх позбутися.

Другий — уточнення опису товарів, які підпадають під квотування. Наприклад, в категорії яблучні або виноградні соки визначення квот є дуже широким, або поєднання із зерновими 10 групи також борошна і круп з 11 групи. Такі парадокси існують.

Третє — там, де не вдасться уникнути квотування, будемо максимально приводити їх розмір до реальних можливостей нашого агросектору. Наприклад, мед вибирають у перші 20 днів січня і Україна ініціюватиме збільшення медової квоти, так щоб вона відповідала нашому традиційному експорту – 14-15 тис т.

Читати до теми: Зона вільної торгівлі з ЄС: як не здати Україну при переписуванні угоди – квотування, тарифні бар’єри, доступ на ринок

Нуль тарифних квот і нульове мито по всіх позиціях – це утопічна мета

AgroPolit.com: Я розумію, що ви дипломат-міжнародник. Але Україна вже дійшла до тієї межі, коли відчувають, що, наприклад, пропозиції зернових, пропозиції м’яса птиці, пропозиції того ж меду, тих томатів — ми вперлися просто в обмежувальні квоти. Чи можуть ці позиції бути предметом переговорів?

Тарас Качка: Ми тільки почали перемовини. Тому детальніше про наш пакет пропозицій до ЄС я говорити не можу, щоб не створювати певні очікування. Набір поступок залежатиме не тільки від нашого запиту, а й від реакції іншої сторони.

Нуль тарифних квот і нульове мито по всіх позиціях – це утопічна мета. Так, наша мета — позбутися всіх квот, але цьому є кілька важливих перепон.

Читати до теми: Державна підтримка агросектору в Європі – суми, аналіз державних програм і бюджету

Перша — це інстинктивна боязнь української продукції на ринку ЄС з боку європейських фермерів. Тому наша місія в переговорах полягає не стільки в калькуляції цифр, а в тому щоб пояснити – ми насправді не конкуренти, а допомагаємо один одному.

Другий блок — це те, що називається level playing field (жаргон в міжнародній торгівлі, який відображений в угоді є з Британією) — якщо ми повністю відповідаємо вимогам ЄС по тих чи інших категоріях (довкілля, безпечність харчових продуктів), то маємо право на необмежений доступ до ринку ЄС.

Тому наша мета усунути ці два бар’єри і скоротити якомога більші бар’єри на аграрні товари в рамках ЗВТ з ЄС. В ідеалі — щоб їх взагалі не було. А якщо по чомусь не вдасться добитися повної лібералізації, то принаймні привести обсяг безмитної торгівлі до нинішнього експортного рівня агросектору.

З березня Україна та ЄС почнуть співставляти свої запити на перегляд умови ЗВТ

AgroPolit.com: Чи Європа вже нам показала свій перелік побажань?

Тарас Качка: Ініціатор консультацій Україна. І лише з березня Україна та ЄС почнуть співставляти свої запити на перегляд умови ЗВТ. І загалом про цифри доречно буде говорити після завершення усіх консультацій.

Курс на Green Deal – що змінить Україна, зближуючись із ЄС

AgroPolit.com: Друга складова нашої торгівельної, торгівельного благополуччя з Європою — це адаптація положень Угоди, пакету заходів Green Deal, які Європа вже активно в себе впроваджує. Поділіться планами по Green Deal для України на 2021 рік?

Тарас Качка: Є кілька базових, фундаментальних речей, які важливо знати в частині зближення зі стандартами Green Deal.

Україна не є в ролі наздоганяючого партнера у цих речах. Хоча ЄС і є лідером у формуванні політичного порядку денного в регіоні і глобально, у нас також є чим похвалитися. Якщо говоримо про сільське господарство, то у ньому є 3 наріжних елементи.

Читати до теми: Зелена угода Європи, або основи Green Deal: що принесе агросектору України курс на екологічність

Перший — виробництво органічної продукції. Темпи зростання виробництва органічної продукції досить вагомі: 470 тис. га землі мають органічний статус, 70% органічної продукції експортується до ЄС. Українська органічна галузь є четвертою в Європі за підсумками 2019 року.

Другий — це зменшення використання пестицидів і агрохімікатів. В цій частині ми готові виконувати ціль ЄС, але рівень має бути інший. Адже частка використання добрив і пестицидів у АПК в Україні є нижчою ніж в ЄС. Тому не можна говорити, що скорочення цього рівня має бути з обох сторін 50% на 50%. А от про абсолютні показники на гектар говорити варто.

Третій — зміна харчових уподобань споживачів. В цій частині цікава ініціатива першої леді Олени Зеленської щодо дитячого харчування.

Тобто в нас є, що говорити про внесок України в озеленення власного сільського господарства.

Стратегії розвитку українських аграрних компаній на наступні 10 років є абсолютно співмірними з політикою ЄС. Тобто в нас немає альтернативного якогось бачення — що ні, ми проти тих цілей, які декларує ЄС.

Уряд та бізнес звіряють свої годинники по ключових пунктах зеленої угоди з ЄС.

AgroPolit.com: Який практичний крок по втіленню цього «зеленого курсу» чекає на бізнес, наприклад, на рівні прийняття якогось конкретного закону?

Тарас Качка: Якщо ми говоримо про харчову продукцію, то політика поводження щодо відходів та упаковки полягає в тому, щоб розширити відповідальність виробника за порушення в цій сфері. Цю позицію поділяє міністр економіки та міністр екології. Це обговорювалося і на зустрічі в КМУ з бізнесом. Ми маємо до цього прийти, повинна бути зважена і продумана політика поводження з відходами. Це теж частина зеленого курсу Європи. Які кроки для цього? Вони вже є: законопроект про поводження з відходами готується до другого читання.

Тобто уряд та бізнес звіряють свої годинники по ключових пунктах зеленої угоди з ЄС.

Дзеркальні квоти

AgroPolit.com: Європа — наш основний торгівельний партнер із 40% у структурі експорту за 2020 рік. Ми спілкувалися з бізнесом і у багатьох із них є пропозиція до МЕРТу — ініціювати в рамках перемов з ЄС по ЗВТ впровадження дзеркальних квот. Вони будуть об'єктом перемови?

Тарас Качка: Наразі такий запит можливий від кількох секторів.

AgroPolit.com: Наприклад тваринництво…

Тарас Качка: У тваринництві такий запит надійшов до МЕРТу лише щодо свинарства, бо там є специфічна проблема на ринку. Ми говорили із нашими виробниками свинини про те, що розуміємо їхні побоювання щодо торгівлі сирою свининою. Ціни є низькими для виробників. А виробництво в ЄС є великим і там існує профіцит, і ми це теж бачимо. Але при цьому у нас теж є потенціал, який дуже сильно пошкоджений африканською чумою свиней… Якщо ж ми бачимо, що не дуже можемо конкурувати, або боїмося конкуренції по сирій свинині — цілком можливо, що у нас є багато ніш в ЄС по термічно обробленій продукції, починаючи від тушонки, закінчуючи ковбасами і іншими виробами.

Молочники говорять про те, що річне зростанням імпорту з ЄС вимагає негайного втручання держави в ринок…

AgroPolit.com: Але є ще запит від молочників, представників органічної продукції.

Тарас Качка: Не треба плутати питання переговорів і розслідувань в рамках торгового захисту. Молочники говорять про те, що річне зростанням імпорту з ЄС вимагає негайного втручання держави в ринок. Буде це зроблено чи ні? У великій мірі це залежить від того, наскільки якісною і зваженою буде відповідна заява з вимогою про розслідування проти імпорту. Наскільки я знаю, виробники близькі до цього по позиції сирів з ЄС. МЕРТ уже інформував ЄС про цю проблему і вона обговорювалася в Брюсселі.

Це питання є надзвичайно політично чутливим і необережні кроки і навіть заяви можуть порушити і той конструктив, який у нас є в ЄС і конструктив, який ми маємо у діалозі з національним виробником.

У будь-якому разі не варто забувати чому виникла ця проблема? З одного боку — є надмірні субсидії з ЄС, з іншого — трансформація нашого ринку. Не треба забувати, що наш ринок молочної продукції теж істотно змінюється. Відбувається перехід домогосподарств у великі ферми і так далі. Це займає час, і відповідно впливає на споживачів. Тобто на ситуацію в молочній галузі вплинув ряд чинників. І це ситуація яка формувалася роками і роки підуть на те, щоб її виправити.

Термін дзеркальної квоти — це сферичний кінь в вакуумі… У нас не багато товарів, щодо яких слід застосовувати дзеркальні квоти в рамках ЗВТ з ЄС

AgroPolit.com: Все ж таки повернусь до дзеркальних квот: вони будуть предметом перемовин?

Тарас Качка: Термін дзеркальної квоти — це сферичний кінь в вакуумі. У нас була одна ситуація в переговорах багато років тому по цукру, коли ми говорили, що рівень доступу на ринок ЄС для українського цукру — от ідентичний, 100%. Ми постачаємо 30 тис. т, вони — 30 тис. Але ситуація в цукровій галузі помінялася від початку переговорів до їх завершення. Тому треба дуже обережно використовувати симетрію як механізм — лише, якщо він крайній захід. Я вважаю, що у нас не багато товарів, щодо яких слід застосовувати дзеркальні квоти в рамках ЗВТ з ЄС. Якщо ми виходимо у переговорах із захисної позиції, то слід думати не про миттєвий захист, а стратегічний. Через рік, півтора ситуація у тій чи іншій галузі поміняється, бо ефективність українського сільського господарства дуже висока.

AgroPolit.com: Мова йде про перегляд умов на наступні 5 років чи на більше?

Тарас Качка:  Перегляд угоди з ЄС відбувається кожні 5 років. Але можна — й швидше.

Отримання позитивного рішення від ЄС у питанні зонування — це теж буде завдання на цей рік для МЕРТу

AgroPolit.com: Україні вдалося досягнути компромісу з європейцями у питанні зонування у випадку виявлення того ж пташиного грипу. Чи можливі подальші поступки європейців у цьому питанні, аби ще більше звужувати зону для обмежень до рівня кількох сіл чи району — умовно до 30 км?

Тарас Качка: Можливо досягнути таких поступок. У нас порозуміння з ЄС, що це слід зробити в рамках визнання еквівалентності, і ми очікували кілька років від Європи цього рішення. На жаль, ЄС не хоче схвалювати відповідне рішення. Тому вихід є: зафіксувати пункт про зонування у випадку виявлення небезпечних хвороб на території ЄС чи України в рамках змін до додатку по санітарії і фітосанітарії  до Угоди про асоціацію. Отримання позитивного рішення від ЄС у питанні зонування — це теж буде завдання на цей рік для МЕРТу.

Читати до теми: Держпродспоживслужба просить у ЄС та Азії про зняття експортних обмежень через грип птиці

Головне завдання, яке відображено і в «Національній економічній стратегії-2030» не змінне — зробити українську продукцію доступною на зовнішніх ринках

AgroPolit.com: Уряд спільно з Центром економічного відновлення готує «Національну економічну стратегію-2030» для України. Яке у ній місце і роль міжнародної торгівлі та укладення тих же ЗВТ з різними країнами? Що це нам дасть?

Тарас Качка: У рамках Національно-економічної стратегії є окремий розділ щодо міжнародної торгівлі. Втім чекати нових сенсацій в міжнародній торгівлі не варто. Глобус і мапа світу відомі, як і наш експортний потенціал. В уряду є чіткий набір міжнародних торгівельних пріоритетів, що визначені експортній стратегії. Ось цю стратегію ми плануємо оновити у 2021 році. Крім того існує «Стратегія економічного розвитку» — там все те ж написано, що і в експортній.

Звісно, що у МЕРТу є план дій на 2021 рік у зовнішній торгівлі. Один із векторів — робота в напрямку Китаю. Ще у минулому році ми домовились з Китаєм про спільне дослідження економіки обох країн на предмет основних положень для Угоди про вільну торгівлю. Ми підписали відповідну спільну заяву під час україно-китайської комісії в 2020 році щодо проведення оцінки потенціалу можливої Угоди про вільну торгівлю між нашими країнами.

Читати до теми: В уряді назвали шість основних блоків розвитку агросектору до 2030 року

Окрім того, в України є домовленості з Індонезією, з В’єтнамом, Єгиптом, Тунісом, Йорданією та рядом країн в Середземноморському регіоні, Близькому Сході по угодах про вільну торгівлю. Тому що кожна угода по вільній торгівлі — це 2-3-4 роки роботи.

А головне завдання, яке відображено і в «Національній економічній стратегії-2030» не змінне — зробити українську продукцію доступною на зовнішніх ринках. Як це досягнути? Є три складові, які завжди були, є, і завжди будуть незмінними.

Читати до теми: «Національна економічна стратегія-2030»: як розвиватимуть агросектор — сектори, податки, держпідтримка, кадрова політика, інновації, зрошення

Перше — це зняття тарифів, тобто це просування угод про вільну торгівлю, або глобальні переговори в СОТ. Поки глобальних переговорів в СОТ нема, у нас є угоди про вільну торгівлю з рядом країн, про які я вже говорив.

Друге — це визнання нетарифних бар’єрів, як от по зонуванню по пташиному грипу, по доступу до промислового безвізу з ЄС, визнання еквівалентності по харчовій продукції.

І третє — це фінанси. Їх має забезпечити нашим експортерам Експортно-кредитне агентство. Уряд його капіталізує та запускає, а далі воно має працювати спільно з банками.

Тобто набір інструментів тут достатньо тривіальний. Далі це питання системності поточної роботи системної, і все.

Експорт зерна, обмеження експорту та меморандум з трейдерами

 AgroPolit.com: Аргентина та Росія ввели обмеження на експорт зернових. Чи відчуваєте присмак смаженого на українському зерновому ринку, підігрітий зростаючий попитом Китаю на ту ж кукурудзу, який може вилитися в певні торгівельні обмеження в Україні?

Тарас Качка: Україна буде передбачуваним торговим партнером в питанні експорту зернових щоби не трапилося. Це звучить нудно, але саме так і буде. У нас наразі відбувається дуже гарна координація між трейдерами і урядом по зерновому експорту.

Ви бачили, що у рамках зернового меморандуму також з’явився окремий рядок по кукурудзі із очікуваним експортом в 24 млн т. Традиція передбачуваного партнера-експортера зернових культур збережеться і в цьому році за Україною. Я вважаю, що немає підстав вводити обмежень з експорту зернових.

Темпи експорту кукурудзи з України говорять про те, що навіть якщо буде максимальний попит на неї, всі необхідні обсяги для внутрішнього споживання будуть доступні для українських харчовиків та тваринників.

Читати до теми: Ціни на зернові — зростання попиту на українську кукурудзу та перспектива дефіциту на внутрішньому ринку

AgroPolit.com: Тобто кукурузна строчка і загалом меморандум — це спроба взяти чесне словом у трейдерів, домовитися по чоловічому?

Тарас Качка: Формалізація балансу по кукурудзі в меморандумі, означає, що трейдери можуть планувати свою діяльність. Вони знають точно, що ніхто не буде втручатися у їхню діяльність. Споживачі можуть планувати свою діяльність, бо вони знають, що на внутрішньому ринку буде кукурудза. Світ буде знати, які є очікування, які є прогнози по Україні. Насправді зерновий меморандум — це дуже серйозна річ. Це не є постанова уряду, закон, чи якесь адміністративне рішення. Це спосіб народити між учасниками зернового ринку довіру багаторічну. І той факт, що минулої весни, коли країна впритул підійшла до граничних меж по експорту пшениці, ми нормально дожили до кінця маркетингового року, і навіть ситуація дозволила експортувати під кінець більше. Це свідчить про те, що меморандум працює і довіра є. Будемо її розвивати. Це нереально крута річ.

AgroPolit.com: А що буде з цінами на продукцію зернових, які за оцінками експертів, мають зрости в березні на 15-25% через подорожчання кормової бази, тобто фуражного збіжжя?

Тарас Качка: Закупівельні ціни на зернові і на готову продукцію не залежать від адміністративного впливу. Вони визначаються ринком.

Читати до теми: Уряд просять ввести державне регулювання на кукурудзу – відкритий лист уряду та РНБО від трьох асоціацій тваринників

AgroPolit.com: Що би ви порадили тваринникам, які вже написали до Кабміну три листа з проханням допомогти їм запастися зерновими, аби ціни на їх продукцію весною не зірвалися в круте піке?

Тарас Качка: Тваринники ж говорять не про дефіцит зернових.

Весь світ буде жити з дорогою кукурудзою та пшеницею. І це триватиме кілька років

AgroPolit.com: Вони говорять по потребу сформувати запас з кукурудзи в 6,5 млн т.

Тарас Качка: Внутрішній баланс споживання кукурудзи — 7,5 млн т. Ми наразі не бачимо підстав до її дефіциту. Тваринники, як і інші учасники ринку розуміють: всі у світі бачать, що міжнародний ринок входить в супер-цикл, в якому всі коммодітіс будуть коштувати дорого. Ну тоді це супер-цикл. Тобто весь світ буде жити з дорогою кукурудзою та пшеницею. І це триватиме кілька років. Тобто це об’єктивний фактор. Чи має держава це згладжувати в питанні регулювання цін? Поки я вважаю, що це недоцільно, навіть попри те, що ціни на продовольство ростуть. Чим менше втручання уряду в ціну, тим краще. І для нашого сільського господарства теж. Виробники хлібу і м’яса це знають. Розмови про дорогі корми в Україні точаться постійно. Але згадайте літо 2020 року: яка була дискусія про ціни на зернові? Що вони є занизькими, і невідомо, що рослинники виживуть і хоч щось зароблять. Наразі уряд постійно на зв’язку з учасниками ринку і моніторить ситуацію з цінами на зернові. Уряд завжди буде координувати свої зусилля з ринком. Від цього ми ніколи не відмовимось.

Читати до теми: Недописана експортна стратегія: як Україні використати аграрний потенціал і не втратити ринки Китаю, ЄС, США, Канади та Ізраїлю
 

Основні країни торговельні партнери України та держави, з якими розробляється ЗВТ

 AgroPolit.com: Чітко ще раз озвучте ключові країни, торгівельні партнери для України та з якими країнами взято курс на ЗВТ?

Тарас Качка: Основні торгівельні партнери вже визначені 5 років тому і записані в «Експортній стратегії». В України є ключові міжнародні партнери — ЄС, Китай, США. Вони будуть завжди. На Середземномор’ї таким партнером є Туреччина, наразі ми зайшли в «тунель перемовин» торговельних з нею по ЗВТ. Планували вийти на домовленість ще минулого року, але знову зайшли в перемовини по угоді. І це нормально. Серед інших ключових — Північна Африка, Близький схід. Там наші основні торгівельні інтереси. 

Щодо ЗВТ, то цього року ми оновлюємо угоду з ЄС. Плюс цього року стартує процес оновлення угод з Північною Македонією, Канадою. Щодо Ізраїлю — то угода почала діяти з 1 січня 2021 року, але в планах розширення спектру товарів та послуг за нею. Укладення нових торговельних угод, угоди на 2021 рік заплановано з Індонезією, В'єтнамом, Єгиптом, Йорданією, Тунісом. Попереду — довга робота кропітка з Китаєм.

Графіка до теми: Аграрний експорт України — 2018-2020 роки: сировина, харчова продукція, зерно, рослинництво, молочка, тваринництво
 

Торговельна угода між Україною та Китаєм

AgroPolit.com: Ваш прогноз: коли може фіналізуватися у конкретний документ торговельна угода між Китаєм та Україною?

Тарас Качка: З Китаєм нам вдалося підписати спільну заяву про початок роботи над спільним дослідженням наших економік на предмет розуміння наших інтересів для укладення угоди про зону вільної торгівлі. Це такий собі зріз, який стане бекграундом для угоди. Скільки триватиме цей процес сказати складно. Спочатку вивчити, що цікаво обом сторонам — і далі виходити на перемовини.

Читати до теми: Китай очолив ТОП-10 імпортерів українського збіжжя у 2020 році

AgroPolit.com: По яких позиціях ви можете вже окреслити інтерес Китаю? Вочевидь — це широка група аграрної сировини, як от кукурудза, пшениця та інше.

Тарас Качка: Інтереси в рамках майбутньої угоди — це не лише експорт, а й імпорт з метою переробки для подальшого експорту і внутрішнього споживання. Ці всі позиції слід вивчити, не поспішати. Всі кажуть: «Давайте укладемо угоду!» А про що угоду? Про кукурудзу, чи про залізну руду? Чи про що? Тому правильний підхід з Китаєм — це абсолютно вивірена позиція по всіх сферах, яка ляже в комплексну торговельну угоду, що охоплюватиме тарифні та нетарифні речі та враховуватиме преференційні речі для обох. І дослідити усі ці аспекти спільно — завдання на цей рік.

AgroPolit.com: І все ж: в частині агро у вас є розуміння пріоритетів по цій угоді?

Тарас Качка: Китай стає великим споживачем української продукції. 20% наших зернових минулого року експортовано до Китаю. А в грошах частка імпорту Китаю в усьому аграрному експорті – 16% (3,5 з 21,7 млрд). Потенціал на китайському ринку мають всі без винятку українські продукти. Тому чим більше нашої продукції продається без мита туди — тим краще. Адже сьогодні це може бути кукурудза, інші зернові, м'ясо курки тощо. А завтра заморожені ягоди. Поле для торговельної гри з Китаєм дуже широке.

2021 рік стане роком до шліфовки режиму торгівлі з Великобританією, але не — роком перегляду Угоди про зону вільної торгівлі з цією країною

AgroPolit.com: В Україні з 1 січня 2021 року почала діяти угода про зону вільної торгівлі з Великобританією. Чи вирішує дана угода питання торговельних змін для українського бізнесу, які виникли після Brexit?

Тарас Качка: Ні не вирішила. Ми знаходимось в такій же ситуації, як і ЄС: є торговельна угода, яка гарантує збереженні режиму вільної торгівлі з Великобританією. 2021 рік буде роком відстоювання води в рамках угоди з Британією, щоб отримати чистий торговий режим. Адже є великий набір питань через Brexit щодо того, як Британія налаштує свою політику внутрішню (роботу митниці, управлінню квотами, санітарії і фітосанітарію, дозвільні процедури, стандартизацію).Там буде багато чого бурхливого. Хоча ми сподіваємося, що Великобританія за основу візьме європейські підходи, які нам добре відомі і вже прокачані. В такій ситуації знаходяться всі торгові партнери Британії, у тому числі США, Китай, і ЄС.

Наразі український бізнес послуговується в питаннях торгівлі з Великобританською угодою, яка вступила в дію з 1 січня 2021 року. Наразі двостороння торгівля відбувається нормально, але можуть виникати точкові питання, пов’язані з налагодженням роботи в середині Британської бюрократичної машини.

Тобто 2021 рік стане роком до шліфовки режиму торгівлі з Великобританії, але не — роком перегляду Угоди про зону вільної торгівлі з цією країною. Ми використаємо оцей рік, щоб у наступному почати перегляд умов доступу та на ринок Британії (скорочення кількості квот, збільшення обсягів поставок і так далі).

AgroPolit.com: Що дає, наприклад, українському агробізнесу торгівля з Британією?

Тарас Качка: По-перше, з’явилася можливість чіткіше переорієнтувати торгівлю на Британію. Адже раніше Британія імпортувала з інших країни ЄС багато агропродукції. Зараз з’явилася можливість безпосередньої торгівлі. Плюс ми стаємо конкурентами з ЄС на цьому ринку. Тобто якщо раніше це був внутрішній ринок європейський і ми були присутні як третя країна, тепер — ми на рівних. Третє — є хороша можливість згодом переглянути позиції по ряду квот, в межах яких нам тісно було на ринку ЄС — томатна паста, мед і так далі.

ЗВТ з Ізраїлем — база для розвороту торгівлі між нашими країнами, яка стала невеликими «дверима» для обох країн на ринки один одного

AgroPolit.com: В Україні з 1 січня 2021 року почала діяти зона вільної торгівлі з Ізраїлем. На 60% ізраїльських агропродовольчих товарів — нульове мито в Україну, і тільки для 34$ українських товарів в Ізраїль. Так?

Тарас Качка: Так.

Читати до теми: Зона вільної торгівлі  між Україною та Ізраїлем — що зміниться для агросектору

AgroPolit.com: Чому таке співвідношення? Для них — 60%, для нас — на 34%це не можна назвати успіхом для України, радше успішним провалом.

Тарас Качка: Це питання до переговорних команд, які вели переговори. Угода про вільну торгівлю з Ізраїлем була укладена 2 роки тому. Загалом це був тривалий процес. Основний принцип цієї угоди був такий: Україна є більшим експортером в Ізраїль 2\3 товарообігу саме український експорт. Вочевидь, тому таке і співвідношення було закладено. У рамках торгівлі з Ізраїлем ми знаходимось в позитивному сальдо. Дана угода (по промисловості та с/г) є дуже обережною. Це угода — база для розвороту торгівлі між нашими країнами, яка стала невеликими «дверима» для обох країн на ринки один одного. Згодом, я думаю, що ми за певний час повернемося до питання розширення доступу українських товарів на ізраїльський ринок.

Перед Мінекономіки стоїть завдання активізувати у 2021 році роботу Ради міжнародної торгівлі за участі експортерів

AgroPolit.com: Бізнес очікує поновлення роботи у 2021 році ради з міжнародної торгівлі при Кабміні за участю експортерів. Її роботу поновлять?

Тарас Качка: Перед Мінекономіки стоїть завдання активізувати у 2021 році роботу Ради міжнародної торгівлі за участі експортерів. Ми ідемо до цього. Ця рада братиме активну участь у розробці проекту нової експортної стратегії України на наступні 5 років. В цьому році з’явиться нова експортна стратегія України. Наразі оновлюється склад Ради з міжнародної торгівлі за участю експортерів. Експортна стратегія повинна, в першу чергу, відображати синергію поглядів бізнес-кіл і уряду в плані того, куди вона буде направлена. Адже міжнародна експортна стратегія — це баланс інтересів бізнесу і уряду. Потрібен діалог всіх учасників ринку.

AgroPolit.com: То як ви бачите оновлений план міжнародної торгівлі України на подальші 5-10 років?

Тарас Качка: Оновлюючи експортну стратегію ми прийдемо до того, що для всіх наших торгівельних партнерів потрібні одні й ті ж інструменти зовнішньої торгівлі: торгові місії, офіс просування експорту, Експортно-кредитне агентство та інше. Базові елементи, цеглинки — вони все одно будуть приблизно ті самі. А от попрацювати доведеться найбільше над питаннями зміни клімату і їх впливу на торгівлю. Це те, що нас чекає в усіх переговорах, починаючи з ЄС і завершуючи США, Мексикою і Канадою, які планують застосовувати вуглецевий податок.

 

AgroPolit.com: Чи буде в рамках цієї оновленої експортної стратегії ставка на додану вартість? Адже ми бачимо, що за останні 2 роки структура українського експорту — хочемо ми, не хочемо — зберігає сировинний характер. Тобто ми виробляємо сировину, а закордоном знімають вершки, переробляючи цю сировину у готовий продукт і залишаючи собі додану вартість.

Тарас Качка: Чому ви так не любите зерно?

Створення доданої вартості в АПК та 10-річчя протекціонізму у світі

AgroPolit.com: Я виступаю за додану вартість в кишенях українських виробників, а не іноземних.

Тарас Качка: Україна заробляє на сировині дуже гарні прибутки і сказати, що це погано — не можна. Але хочу почати свою відповідь з іншого — з питання подорожчання сировини, яке відбудеться скоро. Насправді в міжнародній торгівлі буде дуже велике питання: як вплинуть на світову торгівлю сотні мільярдів доларів, євро та інших валют у вигляді допомоги підприємствам та людям в рамках протидії коронакризі. Багато економістів схиляється до думки про те, що це шлях до подорожчання сировини частина цих грошей вже виділена, інша — з’явиться в обігу пізніше цього року. Окрім подорожчання сировини це ще й призведе до перекосів в світовій торгівлі, тому варто очікувати більше антидемпінгових розслідувань, захисних заходів і т. д. Я думаю, що наступне 10-річчя, буде 10-річчям протекціонізму у світі. ЄС відкрив цей ящик Пандори. Тому це буде окреме питання, як знайти баланс.

На торгівлю це вплине позитивно: за пару років пропозиція наздожене попит на продукцію. Нас чекає супер-цикл на коммодітіс: на зернові, олійні.

Тепер щодо доданої вартості: уряд робить на це ставку у своїх стратегічних планах розвитку. Це однозначно наш пріоритет. Але доки він реалізується, відмовлятися від сировинного експорту ми не будемо. Як переломити цю ситуацію? Має бути повна довіра між урядом і бізнесом щодо заданого курсу. Чому? Щоб налагодили експорт продукції з доданою вартістю, треба сміливо йти в дуже глибокі речі. Наприклад, у нас є наш ринок свинини. Африканська чума свиней нас фактично блокує щодо міжнародної торгівлі, але при цьому у нас є дуже гарний шанс на поставки на світовий ринок термічно обробленої продукції: ковбаси, тушонка, що завгодно. Це додана вартість. Це перероблена продукція. Наприклад, на ринку ЄС з свининою як сировиною нам важко пробитися. Але з термічно обробленою продукцією зі свинини нам можна вийти на європейський ринок.

Аналогічно по органічній продукції — за цим майбутнє. Кліматичні зміни вимагають більше органічної продукції. Для нас це величезний шанс.

Потрібна синергія бізнесу і влади у цьому. А також — фінанси на побудову переробки. До технологій виробництва.

AgroPolit.com: Ви згадали, що зроситимуть протекціоністські заходи у світі в наступне десятиріччя. Чи буде протекціонізм в Україні відносно до свого внутрішнього аграрного ринку? 

Тарас Качка: Протекціонізм — це завжди інструмент. Я його не дуже люблю, бо ідеологія протекціонізму — антиторгова. Для нас, як для країни активно торгуючої назовні, вона м’яко кажучи не сама приємна. Але для захисту внутрішнього ринку і для національного виробника ми оновлюємо інструментарій цього захисту. У нас є 5 законопроектів, які подали депутати з усіх фракцій. І в комітеті економічного розвитку вони розглядаються по всіх видах антидемпінгових заходів, до захисних заходів і антисубсидиційних. І плюс до того всього, ще один законопроект схвалив уряд. Це все інструментарій, який у нас є, щоб у випадку потреби швидко реагувати — не через рік, а в межах кількох тижнів. Це перша річ. Друге — захищати внутрішній ринок, це не лише питання зупинити певний імпорт, а це й розуміти, як він розвивається.

Цього року підійматиметься питання протекціонізму молочної галузі в частині зростання імпорту молочної продукції з Європи

AgroPolit.com: Зараз є підстави для такого протекціоністського захисту у якихось підгалузях агросектору?

Тарас Качка: Цього року підійматиметься питання протекціонізму молочної галузі в частині зростання імпорту молочної продукції з Європи. Ми про це інформували наших колег з ЄС і вони це знають. Імпорт звідти зростає шаленими темпами, тому ми не можемо це лишати без уваги. Довкола цього ми вже активно дискутуємо. Однак потрібно дивитися й на те, як розвивається внутрішній ринок (виробники, переробники), споживачі і система торгівлі.

Закон про внутрішню торгівлю

AgroPolit.com: Чи потрібно Україні приймати закон про внутрішню торгівлю?

Тарас Качка: Це питання сьогодні актуально рівно так само, як і 5 років тому. Тому що у нас є мережі зі своєю позицією на ринку. Ситуація в Україні не унікальна в цьому плані. Така сама проблема існує в усіх країнах. Очевидно, що ми повинні приймати закон про внутрішню торгівлю, але ця тема дискутується вже 10 років.

AgroPolit.com: Регулювання на ряд соціальних продуктів буде продовжено чи воно діятиме лише на період карантину

Тарас Качка: Карантин на сьогоднішній день триває і як і можливість регулювання на соціальні продукти. Але це рушниця, яка висить, і я сподіваюсь що вона не буде стріляти. Я впевнений, що українці будуть жити гарно і без адміністративного регулювання цін на харчові продукти.

Наталія Білоусова головний редактор AgroPolit.com

 

 

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

4 лютого 2021
Тарас Качка назвав найбільш важливу сферу в агросекторі для виконання Угоди про асоціацію
У контексті законотворчої роботи, направленої на виконання Угоди про асоціацію, найбільш важливою і вимогливою є сфера безпечності харчових...
3 лютого 2021
Тарас Качка розповів про зміну правил міжнародної торгівлі та завдання України на 10 років
Потужна еволюція правил міжнародної торгівлі відбуватиметься протягом наступних 10 років, і завдання української економічної дипломатії –...
24 січня 2021
Україна посіла друге місце у світі за обсягом експорту всіх зернових культур – Качка
Україна посіла друге місце у світі за обсягом експорту всіх зернових культур. Про це заявив заступник очільника Міністерства розвитку економіки,...

Вибір редакції

22 липня 2021
Закон №1601-ІХ про страхування сільськогосподарської продукції – вирішення проблеми фермерів чи чергова декларація намірів?
Президент Володимир Зеленський підписав закон 1601-ІХ (реєстраційний номер законопроєкту №5104) «Про внесення змін до Податкового кодексу...
30 червня 2021
Чи загрожує ринок землі створенням «феодальних князівств», або поля маркіза де Карабаса
Заступник голови «Центру розвитку земельних правовідносин в Україні» Анатолій Шумський розповів про те, чи загрожує ринок землі...
1 липня 2021
Ринок землі — правила продажу та купівлі сільськогосподарської землі в Україні
На старті обігу земель сільськогосподарського призначення AgroPolit.com підготував дайджест матеріалів, які стануть у нагоді всім учасникам...