Агросектор обітований, або Що принесе співпраця з Ізраїлем?

Україна й Ізраїль топчуть торговельну стежку в АПК один до одного. Після візиту прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу до України, кажуть мої джерела, робота закипіла. В середині осені очікується серія круглих столів за участю україно-ізраїльського бізнесу та представників влади, де обговорюватимуть цікаві та перспективні для галузі проекти.

Зараз сукупний товарообіг між нашими країнами становить трішки більше $1 млрд. Два президенти домовилися під час зустрічі про поширення угоди про ЗВТ (її підписали 7 серпня 2019 року і вона почне діяти за 60 днів з моменту візування, тобто на початку жовтня) на сферу послуг та запуск центрів високотехнологічного розвитку для обміну досвідом. Про ефект і наслідки для агросеткору цієї угоди раніше розповіла колишній заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Наталія Микольська:

Угода дасть «зелене світло» для кооперації українських та ізраїльських підприємств у багатьох сферах: high-tech, інжиніринг, переробне обладнання для харчової промисловості тощо».

Але повернемося до нового витку дружби.

Окремий меморандум про співпрацю підписали в АПК — між аграрними міністерствами України та Ізраїлю.

 Меморандум сприятиме більшому залученню новітніх ізраїльських технологій та інновацій в АПК нашої держави, отриманню передового ізраїльського досвіду реформування АПК, який зможуть запозичити вітчизняні аграрії, збільшенню кількості спільних досліджень і розробок, участі у спільних семінарах, симпозіумах та інших подібних заходах, обміну спеціалістами та інформацією, що становить взаємний інтерес, а також впровадженню спільних інноваційних проектів та програм у галузі сільського господарства та активізації економічної і науково-технічної співпраці в галузі сільського господарства між профільними асоціаціями, організаціями та приватним сектором двох країн», — так окреслила його сферу дії Ольга Трофімцева.

Втім, що ж стоїть за аграрною патетикою дипломатичних висловів після приїзду прем’єра Ізраїлю?

AgroPolit.com поговорив з учасниками двосторонніх зустрічей off-records і пропонує вам деякі деталі. Також ми намалювали приблизний «портрет аграрного інтересу» Ізраїлю до нашої держави в частині АПК, виходячи з аграрних та бізнесових особливостей цієї країни та потенціалу України. 

По-перше, Ізраїль має розвинуте тваринництво (у цьому кульгає Україна), особливо молочне скотарство. Крім того, там розвинуто низку інноваційних агротехнології (наприклад, вирощування овочів у теплицях без води на гідропоніці та інше), які можна спокійно адаптувати та перенести до певних областей України зі схожим кліматом або дуже близьким до ізраїльського. Для цього підходять землі Центральній Україні. Як твердять джерела AgroPolit.com в Офісі президента, ізраїльський бізнес, як і решта потужних міжнародних гравців (зі США, ОАЕ та Китаю) цікавляться вільним ринком землі та присутністю на українських землях.

Була інформація, що ізраїльський бізнес цікавить центрально-південна Україна: такі області, як Миколаївська, Одеська, Херсонська, Черкаська та Полтавська», —  говорить наше джерело.

Чому саме ці землі можуть бути цікавими?

Перше — окрім сприятливого для перенесення технологій клімату, у частині озвучених регіонів дуже привабливе стратегічне розміщення для експорту, морські порти, перевалка вантажів тощо. Крім того, ціна таких земель, особливо на півдні України, в умовах зростання посушливого клімату, не розвиненості системи зрошення на півдні та фактор війни —  все це формує цікаві очікування щодо ціни на 1 га.

По-друге, в Україні й, зокрема, в одній із областей, є значні запаси води, що теж цікаво з точки зору будівництва у перспективі заводу з виробництва питних вод.

Як заходитиме ізраїльський бізнес? Наразі відповіді очевидної немає, можна лише припускати — вочевидь, як і решта міжнародних гравців.

 Які можуть бути варіанти? Декілька:

1. Придбання активів (за повну вартість, або з дисконтом, якщо вони, наприклад на межі банкрутства — всі пам’ятають «Мрію»). Який із варіантів спрацює дуже залежить від умов запуску ринку землі та доступу до кредитних ресурсів під купівлю землі українських компаній, які сьогодні орендують сотні тисяч гектарів землі ;

2. Створення власної інфраструктури інноваційних виробництв, або розвиток інноваційних кластерів. До речі, Ізраїль – один із піонерів у цьому русі.

Який би шлях не обрали, постане питання обслуговування цього бізнесу. Тут теж є варіанти.

Перший — відкрити власний банк.

Другий — зробити як Китай: купити в Україні  вже готовий банк. Купити можна і державний банк, але доведеться почекати щонайменше 2020 року — попередньо мають виставляти на продаж «Укргазбанк», або 2022 року — «Приват».

3. Через систему міжнародних пенсфондів (з дешевими кредитними коштами), де присутній капітал з різних країн.

Наталія Білоусова, головний редактор AgroPolit.com