Як бути із землями НААН: рецепт від депутатів
Як бути із землями НААН: рецепт від депутатів

Аграрний комітет Верховної Ради планує найближчим часом розібратися в питанні використання земель Національної аграрної Академії наук України (НААН) та разом  з  Мінагропродом визначитися, що з ними робити далі. Такі плани  прозвучали на останньому засіданні профільного парламентського комітету. Чим увінчається ця робота: черговим полюванням на відьом чи конструктивним діалогом, де знайдуть оптимальний шлях для подальшого розвитку НААН? З одного боку очевидно, що тисячі гектарів земель агарної науки не дають спокою багатьом, зокрема в Раді. Саме тут  слід  шукати причини того факту, що майже 120 тис га земель НААН наразі застрягли в арбітражних судах… З іншого боку, хіба що сліпому не видно проблеми «підкилимної» здачі таких земель через договори суборенди та інші способи, наприклад, через договори про спільну діяльність. Прослідкувати, кому ж та на яких умовах здаються землі науки сьогодні не може ніхто. Тож треба наводити лад. Але як це зробити коректно? AgroPolit.com розпитав депутатів про те, як слід вчинити у цій ситуації та чи є сенс у запровадженні експерименту з ринку землі.

Вадим Івченко, народний депутат  «Батьківщина», заступник голови парламентського комітету з питань аграрної політики та земельних відносин:

Щодо земель НААН потрібно провести аудит: як використовуються, кому віддаються  в оренду, яку частку займає тваринництво, рослинництво і т.д. За моїми даними, 50% (150 тис. га) земель НААН можуть бути й надалі офіційно здані в оренду і приносити кошти до місцевого бюджету та податків у центральний бюджет. До того ж землі потрібно зберегти за наукою. Раніше НААН віддавали найцінніші землі  і треба ними правильно розпорядитись, щоб місцеві бюджети могли скористатись, а  працівники підприємств – отримати  свої паї. Наприклад, підприємство, яке має 3 тис. га, може віддати 600 га на паї працівникам. Також є  сенс частину земель розпаювати і передати людям, ще якусь – віддати на конкурентних засадах через аукціонну комісію з Мінагрополітики та НААН. Це буде найкращий варіант. Адже якщо всі землі розпаювати, то частину заберуть колишні директори, а частину – ті, хто дасть більше.   

Що наразі в НААН – 150 підприємств, розкидані в 20 областях. Потрібно перевіряти не кожен  гектар землі у них,  а діяльність  цих  підприємств. Виходить по 5 підприємств на область. За великим  рахунком, провести такий аудит можливо за 3–4 місяці. Скажу більше, НААН вже має пропозиції щодо земель, які вони готові віддати в офіційну оренду для того, щоб залучити виробників і паралельно сплачувати податки до бюджету. Але тут  поспішати не  варто.  Адже «гарячі голови» зараз можуть «нарубати дров» так, що потім їх не повернути.  

Ще одне питання – як надалі буде фінансуватись Академія. Треба надати можливість НААН офіційно заробляти кошти, таким чином вони зможуть окупити свою діяльність. Скільки заробив – на стільки й будеш збільшувати дослідницькі посіви. Зараз важливо не втратити землі, бо якщо їх зараз роздати, то потім ніхто реприватизацією займатись не буде. Дуже важливо знайти спільний загальний консенсус для аграрної політики.

У Німеччині здаванням в оренду і продажем землі займається структура BVVG при Мінфіні, а не Мінагрополітики, яке заробляє кошти і звітує щорічно. Водночас надходження до бюджету постійно збільшуються. І це нормально. Якщо ми створимо структуру й дамо у розпорядження 150 тис. га земель для отримання прибутку – це можливо. Але це має бути компромісне рішення. Хоча на цей компроміс не погодяться холдинги. Тому що їм простіше взяти землю в оренду на 20 років і забути. Це вже аграрна політика, яка формується інтересами.

Іван Мірошниченко, народний депутат «Самопомочі», член парламентського комітету з питань аграрної політики та земельних відносин:

Реформувати НААН потрібно – ніхто сперечатися не буде. Там відбуваються такі цікаві й банальні речі, як і з будь-якими іншими державними підприємствами. Вони переходять із рук в руки, керівництво змінюється, а їхня капіталізація, фінансовий результат і ефективність – на нулі. Тому реформа потрібна у будь-якому разі.

Існує низка факторів, чому НААН складно бути ефективною. Перше – велика кількість земель перебувають у розпорядженні третіх сторін, які працюють на різних умовах договорів. НААН сама по собі далеко не така технологічна структура в плані промислового виробництва. Друге – фінансування. Третє – ефективність менеджменту.

Чому ці треті сторони теж неефективно працюють? Дуже часто якість контрагентів визначається ступенем їхнього впливу. Крім цього, в законодавстві є серйозні обмеження, які не дозволяють вибудовувати довгострокові відносини учасників. За чинним законодавством вони мають право підписувати угоду на спільну діяльність на один рік, що явно не найкращий інструмент – подвійна бухгалтерія й обліки. Або працюють за договорами – за ставкою матеріально-технічного обладнання. Тобто працювати в таких умовах – це не довгострокова перспектива і стратегія. А про капітальні інвестиції не може бути й мови. Навіть за наявності хорошого менеджменту, без законодавчих змін нічого не буде. Вся історія повторюється щороку.  

Що потрібно робити? Перші базові кроки: провести аудит договорів. Я впевнений, що робота з різними третіми сторонами створила значну заборгованість кожного підприємства. Другий крок – необхідно НААН розбити за кластерами та напрямками подальшого стратегічного розвитку і структурування. Окремий блок пов'язаний із виробництвом насіння, селекції – це ми не повинні втратити. Йому потрібно надати всі необхідні ресурси, розібратися в авторських правах. Потрібно структурувати спільну діяльність із хорошими західними партнерами. Це не обов'язково повинні бути інститути, можуть бути й підприємства. Можливі  спільні бренди та розробки. Слід розуміти, що такі напрямки – це наші переваги. І тут є платформа для співпраці. Далі – племінна справа, від якої мало що лишилося. Це окрема група підприємств, яка потребує держпідтримки. Все, що стосується рослинництва – там багато надлишків і землі, яку потрібно віддати за принципом розпаювання. Все, що не потрібне й неефективне, потрібно віддати, за тим же принципом, що і ГП.

Олексій Мушак, народний депутат БПП, член парламентського комітету з питань аграрної політики та земельних відносин:

Більшість земель НААН обробляється напівлегально за договорами про спільну діяльність. Вони мусили б бути оформлені під наукову діяльність, бо подібні дослідні центри по всьому світу для цих цілей потребують менше земель. Тут три завдання – ефективність використання землі, фінансування досліджень і питання у тому, скільки ж усе-таки потрібно реально земель. З арештованими за попередньої влади землями потрібно розбиратись. Бо коли їдеш Україною, то всі поля засіяні, все використовується. Просто податки не платяться і цьому потрібно покласти край. Землі НААН необхідно потроху залучати до  пілотного проекту із запуску ринку землі.

Олександр Бакуменко, народний депутат  БПП, заступник голови парламентського комітету з питань аграрної політики та земельних відносин:

Скоро ми проведемо комітетське слухання й отримаємо питання про те, скільки в НААН підприємств, який у них рівень рентабельності, де наша наука в селекційному процесі, скільки потрібно землі для наукових розробок. Треба провести повну інвентаризацію господарської і наукової діяльності та зробити висновки про те, як бути далі. Тарас Кутовий теж піднімав це питання.

Механізмів стимулювання аграрної науки може бути декілька. Але головна вимога – там повинна бути відсутня корупція, а наука має розвиватися та бути ефективною. Хороша ідея про створення комерційного підприємства на базі НААН, яке продаватиме право на вирощування, наприклад, насіння. Коли в науці та виробництві поєднується бізнес, котрий дає інвестиції – це може дати гарний результат.

Нам треба розібратися із тим, хто зараз розпоряджається цими землями, а далі законодавцям варто прийняти рішення. Звернутися до Кабінету Міністрів, якщо це потрібно, Генеральної прокуратури, по мірі того, в чиїй компетенції є рішення даного питання.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

7 липня 2016
Ярослав Гадзало: Ми проти розбазарювання земель Академії…
Національна академія аграрних наук (НААН) та її діяльність останнім часом знаходиться під прискіпливою увагою громадськості. Причина – значні...
25 травня 2016
Для успіху наукових досліджень НААН необхідно мати землі — експерт
Для успіху наукових досліджень необхідно, щоб інститут мав територію, але багато землі для цього не потрібно, так само необхідні землі для цілей...
24 травня 2016
У НААН є шанс створити рентабельне приватне підприємство — Жан-Жак Ерве
У НААН також є шанс створити приватне підприємство, яке б на базі орендних відносин займалося господарською діяльністю, тобто обробкою земель. Про це...

Вибір редакції

23 вересня 2021
Огляд законопроєкту про організацію водокористувачів та меліорацію
Юрист Kosovan Legal Group Валентин Бичек проаналізував законопроект 5202 про організацію водокористувачів та стимулювання гідротехнічної...
22 вересня 2021
Аграрний комітет Верховної Ради наполягає на збільшенні майже вдвічі держпідтримки сільгоспвиробників у 2022 році
Під час засідання підкомітету з питань економічної і фінансової політики в агропромисловому комплексі комітету Верховної Ради України з питань...
21 вересня 2021
Аграрії отримали з бюджету 1,5 млрд грн дотацій за 2021 рік
Державна підтримка підприємствам АПК за 2021 рік виплачена аграріям в розмірі 1 млрд 551 млн грн із передбачених в бюджеті 4,5 млрд грн. Про це...