Казіс Старкявічус: Після відкриття ринку земля коштуватиме €5-10 тисяч
Казіс Старкявічус, екс-міністр аграрної політики Литви

Чи приживеться литовський досвід в Україні та які підводні камені потрібно врахувати сьогодні, пишучи чернетку земельної реформи? Про це AgroPolit.com розпитав у колишнього міністра аграрної політики Республіки Литва Казіса Старкявічуса. Підстава – земельна реформа на носі. Прискорити рішення України в цьому питанні намагається міжнародна спільнота: МВФ постійно «рекомендує» нам стати вільними, нещодавно до нього долучився Європейський суд з прав людини. Втім, «у нас» є своє бачення, і виходить воно з того, що за рік в Україні вибори – президентські та парламентські. Крім того, зберігати «невільницький ринок» сьогодні змушує і відсутність в Україні надійних запобіжників відкриття цивілізованого ринку, як-от закон «Про обіг сільськогосподарських земель», повністю наповнений земельний кадастр, недосконалий механізм земельних аукціонів, через які сьогодні здається державна земля, та найголовніше – корупційний елемент усіх земельних операцій. Так, за оцінками експертів, земельна корупція на сьогодні з’їдає сотні мільйонів доларів на рік. Як Україні вилізти з цього теплого «земельного болітця» на світ Божий і залучити інвесторів, які допоможуть зробити «косметичний ремонт» українського агросектору за рахунок своїх інвестицій?

Нагадаємо, що Казіс Старкявічус був міністром АПК Литви 2008-2012рр., саме тоді, коли аграрна реформа в країні була в розпалі, тож ця людина «не від бабусі з лавочки» знає, як правильно продавати кожен метр землі. А враховуючи те, що Литва – це офіційно оформлена Європа, то вони ще й знають, як правильно «торгувати» землями за європейськими цінами.

Українські політики раніше прийняли неправильне рішення для економіки, котра підтримується за рахунок фермерів, бо насправді  підтримку в разі скасування експортного ПДВ на сою та ріпак отримала б переробна промисловість

AgroPolit.com: Як Ви ставитеся до ідеї скасування відшкодування експортного ПДВ на технічні культури?

Казіс Старкявічюс: Україна має великі можливості – сировина, соя, які нині Європа імпортує з Америки, також у вас є великі ресурси ріпаку та пшениці, але велика проблема в тому, що ви мало переробляєте. В Литві ідентична ситуація – ми також не переробляємо сировину. Наша країна виготовляє мало молока, птиці, в малих обсягах переробляє соняшник, сою, ріпак. Повинна діяти політика ринку. В грудні ваша влада вирішила, що ПДВ повинні платити фермери-експортери, а не переробні заводи. Це неправильно, якби ці переробні заводи були кооперативними, то таких проблем не було б. Учасники кооперативу – фермери. Їхня головна мета – отримати більший прибуток від продукції. Зараз ці фермери стають посередниками, які тільки постачають сировину. Я вважаю, що українські політики раніше прийняли неправильне рішення для економіки, котра підтримується за рахунок фермерів, бо насправді  підтримку в разі скасування експортного ПДВ на сою та ріпак отримала б переробна промисловість. Голосування фермерів (на аграрному заході, – ред.) показало – всі аграрії проти такого сценарію. Я давно знаю ситуацію у вашій країні і спостерігаю за нею ще з часів «помаранчевої революції». Перебуваючи на посаді аграрного міністра, я розмовляв з тодішнім аграрним міністром України Миколою Присяжнюком (2010-2014рр., – авт.), і для мене було дивним прийняття обмеження на експорт пшениці. Я вважаю, що це було не надто розумне рішення. Тоді сказали, що за рахунок збільшення кількості пшениці в країні впадуть ціни на хліб. Це було безглуздо. Потім дозволили експортувати пшеницю лише деяким компаніям-експортерам, у світі пшениці не було, але продали все це тим компаніям, які мали доступ до ринкових цін. На той час у квітні нам для підприємств потрібна була пшениця на переробку. Я навіть дзвонив міністрові за допомогою. Звісно, він допоміг, та це була ціла процедура. Ми закуповували за світовою ринковою ціною. Хліб у вас тоді все дорожчав і дорожчав. Влада просто збагатила «когось», а на фермерів скинула цей тягар. Сьогоднішнє рішення обмежити експорт ПДВ – це те ж саме. Я критикував це рішення.

AgroPolit.com: Якби соєві правки таки не прийняли, то як це вплинуло б на бізнес?

Казіс Старкявічюс: Великий прибуток отримали би 5-6 власників переробних підприємств.

Читати до теми: 18 млрд грн на кону, або Чи відправить парламент дрібних виробників сої та ріпаку в глибокий фінансовий нокаут?


Можна не розтрачувати гроші, які ви отримаєте від продажу земель, наліво й направо, а створити спеціальний фонд для допомоги сільському господарству, такий, як у Євросоюзі. В їхній фонд надходить 42% від усього бюджету Євросоюзу

Казіс Старкявічюс: Якби ринок землі відкрили рік чи два тому, то це було нормально. Зараз якби я був на місці українських політиків, то відкривав би земельний ринок вже після виборів, коли збереться новий парламент, який і ухвалюватиме рішення.

AgroPolit.com: Друге найгарячіше питання після соєвих правок – це ринок землі. Є величезне бажання відкрити цей ринок у керівництва, на яке тисне МВФ, але проблема в тому, що в нас через рік президентсько-парламентські вибори. Понад те, єдиного механізму й концепції ринку землі на даний момент немає. Як вважаєте, чи варто відкривати ринок землі за рік до виборів?

В Україні є 42 млн га земель с/г призначення. Минулого разу українська влада голосувала за 5 тис. га земель у власність однієї фізичної чи юридичної особи, і це нормально. Іншу частину земель можна орендувати та працювати,  маючи 100 тис. га земель разом з орендою. В Литві ми допустили помилку – дали право фізичним і юридичним особам продавати землю. Лідер партії «Литовський союз селян і зелених» (ЛСКЗ), має 35 тис. га. У нас в законі зазначено: 500 га земель в одні руки. Але вийшло, так, що він створив схему: одна компанія як юридична особа купувала 500 га, інша – 500 га, ще 500 га, і так далі. А якби зробили так, щоб фізична чи юридична особа не могла мати більш ніж 500 га землі, то такого б не сталося. Українські політики повинні врахувати наші помилки, і прописати в законі, що пов’язані між собою люди не можуть мати більш як 5-10 тис. га.

Це величезні гроші та ресурси для України, для сільського господарства, яке може зробити «світову бомбу» для вашої економіки, в хорошому сенсі. Наприклад, можна не розтрачувати гроші, які ви отримаєте від продажу земель, наліво й направо, а створити спеціальний фонд для допомоги сільському господарству, такий, як у Євросоюзі. В їхній фонд надходить 42% від усього бюджету Євросоюзу.

AgroPolit.com: Ви маєте на увазі, що добре було б прописати в земельній реформі фонд, до якого потрапляли б і використовувалися гроші, отримані від продажу державних земель, для підтримки різних проектів і програм АПК на поворотній основі, так?

Казіс Старкявічюс: Так. Я не кажу, що це будуть великі гроші, але хоча б $1 тис. і більше, тоді ви побачите, як фінансування збільшуватиметься. В Україні у банках діють досить великі відсотки, які не підходять сільському господарству. Потрібна реформа, яка дасть поштовх. Політики повинні вирішити, скільки кожен зможе мати – 5 чи 10 тис. га землі, а економісти повинні все підрахувати. Фінанси потрібно направити в справу, в економіку, тоді можна створювати та зміцнювати кооперацію, всю переробку, гарно попрацювати на рахунок розвитку кооперації, щоб з’явилася можливість допомагати. Гроші мають бути використані в різних програмах, повинні бути закріплені люди, щоб не було шахрайства, як колись вийшло у нас.

Потрібно робити все для того, щоб не було латифундій, які скуплять всі землі задарма, а потім їх продаватимуть

AgroPolit.com: В Україні є такі компанії, як агрохолдинги, наприклад, міжнародний пенсійний фонд MCH – на сьогодні у нього в оренді понад 600 тис. га землі, а в UkrLandFarming – десь 600 га з лишком, як бути з ними?

Казіс Старкявічюс: Нехай орендують землі. Вони також можуть купувати землі, але, як і всі інші, – не більше від 5-10 тис. га.

Читати до теми: Кому «халявної» землі від КМУ, або Чи стали громади реальними власниками обіцяних Гройсманом сільгоспземель?

З власного досвіду розповідаю, потрібно робити все для того, щоб не було латифундій, які скуплять всі землі задарма, а потім їх продаватимуть. Ті ж самі росіяни, з якими і в нас, і у вас нині є проблеми, можуть викупити українські землі.

AgroPolit.com: Тобто, сьогодні потрібно захистити себе, щоб завтра ми не плакали «крокодилячими сльозами»?

Казіс Старкявічюс: Так. У нас земля може бути продана тільки громадянам та компаніям Євросоюзу та країн НАТО.

Ваша земля зовсім інша, це велике багатство!

AgroPolit.com: А Україні, як Ви вважаєте теж треба обмежити чи для всіх?

Казіс Старкявічюс: Я думаю, Україні варто обмежити коло осіб, які зможуть купувати українські землі с/г. Приходять нові технології, і ви можете збирати неймовірні врожаї без використання мінеральних добрив, отримати стільки врожаїв, скільки потрібно. Ваша земля зовсім інша, це велике багатство! У нас зараз земля коштує вже $5 тис., у Євросоюзі в середньому – $30 тис.

AgroPolit.com: Як Ви вважаєте, як може змінитися вартість української землі в найближчі роки, виходячи з вашого досвіду проведення земельної реформи?

Казіс Старкявічюс: Ціна зростатиме. Коли ви відкриєте ринок, вона буде стрімко підніматися. Відразу за нинішнього курсу $600, після відкриття ринку земля коштуватиме десь €5-10 тис. Перші 2-3 роки земля буде потихеньку дорожчати. У нас теж так було, але це вже минуло, я бачу, що ціни в нас та в Польщі – $5 тис.

AgroPolit.com: Ще один момент, це ви проводили земельну реформу, чи хтось із ваших колег?

Казіс Старкявічюс: Я тільки продовжував земельну реформу, але, між іншим, вже з четвертого року, брав участь як член парламенту. Я завжди був пов’язаний із землею, керував такими організаціями, як сімейні господарства, сімейні ферми.

В Україну не прийде литовець чи американець і не зробить рай на землі. Для нього ці ціни на землю невисокі. Ви повинні підтримати свої господарства і своїх фермерів

AgroPolit.com: Що з досвіду вашої країни ви рекомендували б перейняти, які земельні уроки можна запозичити, щоб запобігти помилкам, котрі можуть трапитися?

Казіс Старкявічюс: В нашому випадку, ми не продавали землі іноземцям 10 років – аж до вступу до Євросоюзу. Я гадаю, якщо ви створюєте свій фонд, то також не спішіть продавати землі. Ви повинні розуміти, що в Україну не прийде литовець чи американець і не зробить рай на землі. Для нього ці ціни на землю невисокі. Ви повинні підтримати свої господарства і своїх фермерів.

Читати до теми: Земельний «пендель» щастя, або Що означає рішення Європейського суду для власників паїв та агроринку.

AgroPolit.com: Яким має бути перехідний період? Скільки у вас минуло часу, перш ніж іноземці отримали право на покупку земель?

Казіс Старкявічюс: У нас перехідний період тривав 10 років, в Польщі – 15 років.

AgroPolit.com: У нас теж, на вашу думку, можна так прикинути?

Казіс Старкявічюс: Повинні бути обмеження. Ви можете не пускати нових покупців на ринок, але потрібно, щоб вони мали це у планах на майбутнє. Банк голоситиме, щоб не віддавали землі задарма, а продавали в кредит. Це дуже велике багатство. Ми зробили казна що зі своїми землями, ціна була занизькою.

AgroPolit.com: Як ви вважаєте, Україні потрібна система дотацій? Якою має бути система підтримки?

Казіс Старкявічюс: Якщо ви включаєтесь у світовий ринок, і в сусідніх країнах є дотації, то, звісно, вони повинні бути й у вас, адже фермери в цьому зацікавлені. Все потрібно зробити розумно, подивитись, як це відбувається в сусідніх країнах.

Читати до теми: «Без гриму»: деталі, плюси/мінуси та наслідки рішення Європейського суду про скасування земельного мораторію.

AgroPolit.com: Ви вважаєте, що дотації для агросектору повинні зберегтися в Україні?

Казіс Старкявічюс: Так, мають зберегтися, але повинні бути меншими, адже земля у вас краща. Наприклад, ми платимо за землю податки за ринковою ціною, там є коефіцієнт, і вже саме керівництво потім вирішує, скільки, від 0-4%, наприклад. Ми даємо можливість вирішувати місцевим радам у районах.

Довідка:

У 2004 році, після вступу Литви до Євросоюзу, уряд прийняв десятирічний мораторій на продаж землі нерезидентам. Понад 80% литовських земель перебувають у приватній власності. Майже 9% всього населення країни працює в АПК та забезпечує створення 3,4% ВВП. Земельний ринок майже повністю лібералізований, проте відносини на ньому підкріплені низкою обмежень: щоб придбати землі с/г призначення, фізичні особи протягом 10 останніх років повинні займатися с/г діяльністю, мінімум 3 роки мати зареєстроване фермерське господарство або підтверджену с/г освіту. Вартість 1 га землі в середньому становить $2200. Колишні власники та їхні спадкоємці мали переважне право отримання свого майна чи відповідної компенсації. Загальна площа с/г земель, яку можуть купувати фізичні особи, не перевищує 300 га, для юридичних осіб – 2000 га. 60% господарств володіють ділянками площею до 10 га. Така фрагментація негативно впливає на продуктивність в аграрному секторі. Після відкриття ринку на землю, ціни стали стрімко зростати: в 1991 році ціна за 1 га становила $340, та $1100 - у 2012 році. В цей час, ціни на оренду  зросли в 4 рази – з $12 до $45 за 1 га.

Наталія Білоусова, головний редактор AgroPolit.com, Лілія Половинко

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

6 червня 2018
Українська влада заплатить мільярди гривень, якщо не скасує мораторій на землю
Прийняте рішення Євросуду дозволяє за 2 роки скасувати в Україні земельний мораторій, навіть якщо парламент не ухвалить рішення, а президент чи уряд...
28 травня 2018
ЄСПЛ не може зобов'язати Україну зняти мораторій на продаж землі, — Мартинюк
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) не може зобов'язати Україну зняти мораторій на продаж землі. Видати таку директиву ззовні в принципі...
28 травня 2018
Україні дали 2 роки, щоб відкрити ринок землі, — Мін’юст
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ), визнав введений Україною мораторій на продаж землі порушенням прав людини. Про це повідомляє заступник...
23 травня 2018
В Україні відкрився ринок землі с/г призначення, – Кириленко
«Батьківщина» закликала проінформувати МВФ, ЄБРР, Світовий банк та Європейський Союз про виконання нашою державою вимоги міжнародних...
17 травня 2018
Вартість оренди сільгоспземель через мораторій уп’ятеро нижча за ринкову, — Світовий банк
Мораторій на купівлю/продаж землі, який діє в Україні, занижує вартість оренди земельних ділянок уп'ятеро і загалом негативно позначається на...
24 квітня 2018
Якщо відмінити мораторій на землю, то ціни на неї зростуть до $3-4 тис. за га
Якщо відмінити мораторій на землю, то ціни на неї зростуть до $3-4 тис. за га. Про це заявив представник Світового банку Денис Назаров, пише...
25 вересня 2017
Чому Польща згортає вільний ринок землі?
У Польщі підходить до завершення дія закону, який обмежує продаж землі іноземним громадянам. Чому та як поляки закривають ринок перед іноземцями,...
16 вересня 2017
«Батьківщина» не підтримає свій старий законопроект про ринок землі, — Івченко
Парламентська фракція ВО «Батьківщина» не підтримає внесений 14 вересня цього року групою народних депутатів законопроект про ринок...
3 серпня 2017
Ринок землі: юрособам можуть дозволити купівлю до 1 тис. га
Міністерство аграрної політики та продовольства України не виключає внесення в проект закону «Про обіг земель сільськогосподарського...
3 травня 2017
Казіс Старкявічус: 30% від продажу землі продавець повинен віддати державі
Після вступу Литви до Євросоюзу 2004 року, влада зобов’язалася відкрити ринок землі для громадян Євросоюзу. Втім, через соціальне незадоволення...