Віктор Галасюк: Держава повинна бути «диригентом» лісової галузі

Нині уряд та суспільство активно обговорюють проблеми лісової галузі, яких за останні роки «назбиралося» чимало. Камінь спотикання цих обговорень – мораторій до 2027 року. Не припиняється гостра полеміка щодо того, чи скасовувати його, поступаючись європейським проханням, чи продовжувати, щоб зберегти ліс-кругляк від незаконної вирубки. Як бути з цим питанням та чи можна вирішити всі інші проблеми галузі AgroPolit.com розповів народний депутат України, заступник лідера Радикальної партії з економічної політики, голова Комітету ВР з питань промислової політики та підприємництва, кандидат економічних наук Віктор Галасюк.

AgroPolit.com: Чому уряд України прийняв рішення ввести мораторій на ліс?

Віктор Галасюк: Під час прийняття надважливого рішення щодо введення такого кардинального заходу, як мораторій, парламент керувався екологічним аспектом. Йдеться про фактичне знищення протягом тривалого часу українських лісів на фоні безконтрольного експорту, що супроводжувався значними корупційними потоками. Із такими темпами прийдешні покоління могли залишитися лише з безкрайніми полонинами замість густих карпатських лісів.

Ще більшого «жару у вогонь» додавало розуміння, що більшість цього лісу йшло не на потреби вітчизняних підприємств, які забезпечують роботою тисячі українців, а бюджет – податками, а за кордон, та ще й за безцінь.

Читати до теми: Мораторій на експорт лісу — на часі скасування

AgroPolit.com: Зараз багато хто стверджує, що мораторій – невигідний для України, тому його скасування не потрібно розцінювати, як щось жахливе. Ви згодні з цим?

Віктор Галасюк: Офіційні дані ДФС свідчать про суттєву вигоду мораторію для української деревообробки, меблевої та паперової промисловості та економіки в цілому, незважаючи на те, що довгий час (до 01.01.2017) він не розповсюджувався на сосну, частка якої в експорті необробленої деревини становить 80%. Зокрема, вказані галузі у 2016 році принесли в бюджет країни понад 2,8 млрд грн податкових надходжень, що на 19% більше, ніж попереднього року.

Ще одним вкрай позитивним трендом є збільшення інвестицій у деревообробну галузь. Зокрема, обсяг імпорту верстатів для обробки дерева – одна зі складових інвестицій в галузь у 2016 році (діяв мораторій) у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року (мораторію не було)  в доларах збільшився у 2,5 разу!

Із такими темпами прийдешні покоління могли залишитися лише з безкрайніми полонинами замість густих карпатських лісів.

Така активізація інвестиційної діяльності особливо в часи шокової девальвації національної грошової одиниці є наочним випереджаючим індикатором майбутнього зростання обсягів виробництва та експорту галузі, створення нових робочих місць, додаткових надходжень до бюджетів всіх рівнів.

Заборона або суттєві обмеження на експорт лісу-кругляка діють у понад 30-х країнах світу. Зокрема в Канаді (з 1906р.), США (із 1926р.), Бразилії (з 1969р.), Малайзії (з 1972р.), Індонезії (з 1985р.), В’єтнамі (з 1992р.), Новій Зеландії (із 1993р.).

AgroPolit.com: Чому в українських лісах прогресує корупція? Простих людей, які вирубують 2–3 дерева, притягують до судової відповідальності, а тих, хто вивозить ліс-кругляк вантажними машинами, ніхто не штрафує та навіть не помічає?

Читати до теми: На кону – 600 млн, або Чи вийде Україна цілою з лісової «пастки»?

Віктор Галасюк: Тотальне зубожіння населення через низькі доходи та невиправдану урядову політику «затягування пасків», а також фактична відсутність контролю з боку держави та альтернативи у вигляді гідно оплачуваної роботи продукують негативні прояви  не тільки в лісовій галузі, а й у цілому в країні.

Наприклад, за даними ПАТ «Укртелеком», протягом 2016 року щодо телекомунікаційних об’єктів товариства скоєно понад 19 тис. крадіжок. Це на 25% більше, ніж у 2015 році, та на 300% більше, ніж у 2014 році. І така ситуація має тенденцію до зростання. Це ж саме стосується лісової галузі, зокрема незаконних вирубок населенням для забезпечення власної оселі теплом в опалювальний період.

Держава має посилити відповідальність для кінцевих вигодоотримувачів для того, щоб зробити це економічно невигідним

AgroPolit.com: Можливо, варто запровадити суворіші штрафи за незаконну вирубку лісу, і тоді в населення зникне бажання порушувати закон?

Віктор Галасюк: Вочевидь, каральна модель, а тим паче її підсилення, в ситуації, що склалася, не матиме очевидного позитивного ефекту, та навіть навпаки – може призвести до соціального збурення. Держава повинна запропонувати альтернативу українцям – можливість працювати та отримувати гідний заробіток для достатнього забезпечення своїх соціально-побутових потреб.

Нами внесено до парламенту Постанову №6346 від 12.04.2017 «Про зміну економічної політики держави для захисту національних інтересів, розвитку економіки, подолання масової бідності та підвищення рівня життя громадян України», де запропоновано конкретні механізми для розвитку вітчизняної економіки з метою забезпечення гідного життя українців.

Читати до теми: «У трьох соснах», або Чому вмирають українські лісгоспи

AgroPolit.com: Як тоді бути з незаконними вирубками у промислових цілях?

Віктор Галасюк: У цьому випадку держава повинна навпаки – значно підсилити відповідальність для бенефіціарів таких схем. Держава має посилити відповідальність для кінцевих вигодоотримувачів для того, щоб зробити це економічно невигідним.

Зокрема, саме на такій ідеології ґрунтується зареєстрований Радикальною партією Законопроект  №5495 від 06.12.2016 «Про внесення змін до деяких законів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів», яким пропонується криміналізувати контрабанду лісу-кругляка, запровадивши за незаконне вивезення лісу-кругляка покарання у вигляді позбавлення волі та посилити відповідальність посадових осіб, причетних до незаконних вирубок.

AgroPolit.com: Які існують штрафи у Європі за незаконну вирубку дерев?

Віктор Галасюк: Для прикладу, з січня 2016 року в Албанії запроваджено 10-річну заборону на експорт лісоматеріалів. Ініціатором заборони виступило Міністерство навколишнього середовища, яке розробило відповідний закон. За порушення закону передбачено штраф у 36  тис. євро.

AgroPolit.com: Як можна зарадити «лісовій проблемі», адже у Державному лісовому агентстві немає коштів для планової вирубки та нових насаджень, не кажучи вже про охорону територій.

Віктор Галасюк: Звичайно, перш за все, державний бюджет має передбачати достатній обсяг коштів для фінансування лісового господарства, проведення планових та санітарних рубок, відновлення насаджень, забезпечення протипожежного захисту тощо.

Відсутність контролю з боку держави та альтернативи у вигляді гідно оплачуваної роботи продукують негативні прояви  не тільки в лісовій галузі, а й у цілому в країні.

Але для того, щоб віднайти ці кошти в бюджеті, необхідно забезпечити спочатку їх гарантовані надходження. Передусім, перекрити «чорний» експорт кругляка та запустити цивілізований та конкурентний ринок деревини.

Тривалий час на внутрішньому ринку деревини існує низка ґрунтовних проблем, вирішення яких забезпечить довгострокове ефективне функціонування не тільки вітчизняної деревообробки, а й усього лісового господарства країни.

Читати до теми: В Україні жахлива статистика вирубки лісів

AgroPolit.com: Що ви маєте на увазі?

Віктор Галасюк: Йдеться про впорядкування аукціонних торгів, а це значить:

• усунення перекупників-експортерів, які завищують ціни на необроблений ліс, залишаючи поза конкуренцією вітчизняного виробника;
• виставлення на аукціони всього обсягу деревини, а не 30–40%, як це відбувається постійно;
• довгострокові контракти, котрі гарантуватимуть сировину для вітчизняного деревообробника, обсяг якої залежатиме від глибини переробки;
• штрафні санкції за невиконання своїх обов’язків щодо аукціону, як продавцями, так і споживачами;
• контроль за виконанням біржових контрактів та впровадження  заходів щодо їхнього дотримання.

До речі, відповідний законопроект за ініціативи Радикальної партії та за участі провідних експертів – представників лісової галузі та деревообробки – вже розроблено на базі Комітету промполітики, який я очолюю, і презентовано громадськості. Найближчим часом він буде остаточно допрацьований та внесений до парламенту.

Ми повинні створити вигідні умови для виробництва всередині країни, стимулюючи вітчизняного виробника доступною та гарантованою сировиною, інвестиційними стимулами, дешевим фінансовим ресурсом, тарифами та ефективною регуляцією

AgroPolit.com: Чи можна якось контролювати незаконну вирубку лісу?

Віктор Галасюк: Так, для цього варто звернутись до світового досвіду та заручитися підтримкою свідомої громадськості. Мова йде про впровадження наскрізного контролю та обліку, створення інтерактивних карт вирубок, відкритої електронної бази, до якої буде заноситись інформація про кожен автомобіль та вантаж, який він везе. Завдяки цьому кожен свідомий громадянин, ввівши он-лайн в електронну базу автомобільний номер вантажівки, зможе дізнатись про походження необробленого лісу та його подальше спрямування. Відсутність вантажу та автівки в електронній базі свідчитиме про незаконність перевезення, про що кожен зможе сповістити правоохоронні органи.

AgroPolit.com: Яким чином сьогодні можна актуалізувати проблему вирубки та знищення лісу на серйозному (законодавчому) рівні, а не лише на рівні розмов?

Віктор Галасюк: Сьогодні це питання стоїть на порядку денному як у парламенті, так і в уряді. Вже існує законопроект №5495 від 06.12.2016 «Про внесення змін до деяких законів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів», який, окрім криміналізації контрабанди та значного посилення відповідальності за незаконне вирубування, також передбачає механізм обмеження внутрішнього споживання деревини.

Читати до теми: Експорт лісу-кругляку необхідний для отримання траншів від МВФ

Окрім того, законопроектом доручається Кабінету Міністрів України в найкоротший час розробити комплексну програму відновлення лісового фонду України та визначити першочергові обсяги робіт щодо відновлення лісів і лісорозведення, охорони лісів від пожеж, захисту від шкідників і хвороб, інших лісогосподарських заходів, а також порядку і способів їх проведення. Ця законодавча ініціатива після прийняття забезпечить мінімізацію незаконних рубок та відновлення лісового фонду країни.

Перспектива росту вітчизняних деревообробної, паперової та меблевої галузей колосальна – в десять разів більше випущеної продукції та отриманої валютної виручки від експорту

AgroPolit.com: Чи можна залучити в лісову галузь іноземні інвестиції?

Віктор Галасюк: Ми повинні створити вигідні умови для виробництва всередині країни, стимулюючи вітчизняного виробника доступною та гарантованою сировиною, інвестиційними стимулами, дешевим фінансовим ресурсом, тарифами та ефективною регуляцією. Держава повинна бути «диригентом» лісової галузі, створюючи всі умови для її становлення.

Деревообробна галузь – перший «галузевий кейс» цього парламенту, в якому вже застосовано частину з вищевказаних інструментів…

Читати до теми: ЄС надасть транш в обмін на український ліс

Окрім мораторію на експорт лісу-кругляка, фракцією РПЛ було проведено в парламенті поправку щодо 3-річного розстрочення імпортного ПДВ на деревообробне обладнання. Цю норму було впроваджено з 1 квітня цього року, і вже найближчим часом галузь відчує результати її дії.

Також варто пригадати 20 млн євро шведських інвестицій, які було надано заводу з виробництва соснових пиломатеріалів «Українські лісопилки» (Костопіль, Рівненщина). Чи 2,5 млрд грн, які планують інвестувати в індустріальному парку в «Житомирську меблеву фабрику», яка буде займатися виробництвом меблів.

В Україну, завдяки мораторію, прийшли й європейські інвестори, які повірили державі, парламенту, закону. І ми не маємо права їх підвести, втратити їхню довіру.

В цьому контексті згадується приклад із соняшником. Згадайте, 20 років тому Україна імпортувала соняшникову олію. Згодом ввели 23%-е експортне мито на насіння соняшника. І сьогодні вже:

• експортуємо олію у понад 100 країн світу;
• виробничі потужності зросли в 7 разів;
• продаємо за кордон 4 млн т олії на $4 млрд на рік;
• Україна має понад 50% глобального ринку;
• ми  №1 в світі у виробництві та експорті соняшникової олії.

AgroPolit.com: Чи може лісова галузь сподіватися на світле майбутнє, та за яких умов воно можливе?

Віктор Галасюк: Перспектива росту вітчизняних деревообробної, паперової та меблевої галузей колосальна – в десять разів більше випущеної продукції та отриманої валютної виручки від експорту, збільшення в рази податкових надходжень до бюджету та десятки тисяч нових робочих місць. Але для цього уряд повинен не саботувати проукраїнські ініціативи, виношуючи намір відмінити мораторій, а всіляко підтримувати та вирощувати зачатки економічного розвитку, «вигризаючи зубами» національний інтерес на міжнародній арені…

До речі, хочу нагадати, що за однакової з Україною площі лісів деревообробна, паперова та меблева галузі Польщі сьогодні виробляють продукції на $24,7 млрд. В Україні ці галузі поки що випускають продукції у 10 разів менше – на $2,5 млрд.

Тетяна Крисюк,  для AgroPolit.com.