Мораторій на експорт лісу — на часі скасування
Ігор Лавриненко, провідний аналітик Офісу ефективного регулювання (BRDO)

Мораторій на експорт лісу це помилка законодавця. Він не допоміг ні національному виробнику, деревообробка стагнує, і не вирішив екологічні проблеми - масові вирубки лісу продовжуються. Єдиний результат від впровадження мораторію – різке збільшення корупції серед чиновників які «контролюють» ліс - на митниці, в екологічній інспекції…. І головне -Україна, як повноправний член Світової організації торгівлі,не виконує вимоги, передбачені угодою з СОТ та Європейським Союзом.

Вітчизняний ринок наситився

Попит на лісопродукцію на внутрішньому ринку низький. Склади готової деревини заповнені. Більш того, ряд деревообробниківмають фінансові проблеми і, навіть, не в змозі розрахуватись з держлісгоспами за вже поставлену лісопродукцію.

Так, минулого року на загальних аукціонах продано тільки 68% необробленої деревини. На спеціалізованих торгах - 47%
Загалом, із 7,3 млн кубометрів деревини виставленої на продаж у 2015 році, фактично було реалізовано 4,3 млн кубометрів, що становить 60% від запланованого обсягу.

Іще: 3 млн кубометрів деревини залишились не затребуваними. Це підтвердження стагнації внутрішнього ринку та свідчення неспроможності вітчизняними підприємствами освоювати такі об’єми продукції.


Ліс під «замовлення»

Введення мораторію на експорт лісу по суті не вплинуло на проблему суцільних вирубок лісів. Наразі вони стали санітарними і проводяться «під замовлення» деревообробників, які попри заборону нарощують обсяги тіньового експортного ринку. Не помічати цього неможливо – усоціальних мережахповно знімків залізничних потягів, навантажених деревиною (і не тільки сосною), що прямують за кордон, а також фото вирубок лісу, масштаби яких на рівні екологічної катастрофи.
«Легалізувати» такі вирубки і уникати за це відповідальностідозволяє застарілезаконодавче поле - лісопатологи погоджують масові вирубки«хворого» лісу.Цей процес корумпований іпрактично неконтрольований.

Проблема визріла, яке рішення?

Відміна мораторію на експорт лісу вигідна як з економічної точки зору так і з політичної. У виграші буде й держава, яка щороку отримуватиме додатково млрд. грн. у вигляді податків та зборів,а доходи лісгоспів виростуть як мінімум на три млрд. грн.
Але для того, щоб ініціативаскасування заборони на експорт лісу не вплинула негативно на вітчизняних деревообробників потрібно впровадити ряд компенсаторів, а саме: запровадити практику реалізації всіх необроблених лісоматеріалів на аукціонних торгах і відмовитись від прямих договорів. При цьому українські деревообробники повинні отримати преференції.Також треба запровадити єдину державну систему електронного обліку деревини, яка відображатиме походження заготовленої деревини на всіх етапах обліку від заготівлі до реалізації споживачу.

Офіс ефективного регулювання надав свої пропозиції Міністерству економічного розвитку і торгівлі з цього приводу і сподівається, що запропоновані ініціативи будуть враховані та вже найближчим часом парламентом буде розглянуте питання щодо відміни мораторію на експорт лісу.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

До теми

8 лютого 2018
Сценарії вільного ринку землі — наслідки для власників паїв та потенційних покупців
Лише 10% українців готові продавати земельні паї (за ціною від $6 до 12 тис), а купувати – майже половина ($1 – 2,5 тис.). Це реперні...
13 грудня 2017
Стратегія без стратега — як не наламати дров у реформуванні лісової галузі
Із серпня цього року просторами Інтернету гуляє новоспечена «Стратегія сталого розвитку та інституційного реформування лісового господарства...
13 травня 2016
80% санітарних вирубок лісів проводяться «під замовлення деревообробників» — експерт
Про це в ексклюзивному коментарі AgroPolit.com розповів експерт офісу ефективного регулювання BRDO Ігор Лавриненко, коментуючи ініціативу уряду про...

Вибір редакції

6 січня 2026
Ефективність торгів Земельного банку — 80%: що стоїть за цифрами та чому деякі землі не приваблюють аграріїв
Перший пул державних сільськогосподарських  земель, переданий «Державному земельному банку», складає понад 90,9 тис. га, із яких...
1 січня 2026
Основні податкові та законодавчі зміни: чого чекати аграріям у 2026 році?
Зниження ставки соєво-ріпакового мита, зміни у вартості пального через збільшення ставки акцизу, біоетанол у бензинах та штрафи за невиконання для...
7 січня 2026
Ціна землі та оренда землі: чого чекати аграріям та власникам паїв у 2026 році?
Ринок землі та оренда сільськогосподарських земель – яких цін та тенденцій варто очікувати у 2026 році? AgroPolit.com зібрав найповнішу...