«У трьох соснах», або Чому вмирають українські лісгоспи
«У трьох соснах», або Чому вмирають українські лісгоспи

Минулого тижня аграрний комітет Верховної Ради влаштував виїзне засідання у Національному університеті біоресурсів і природокористування. На порядку денному — стан лісової галузі України — головна проблема для них дефіцит грошей, бо навіть із внесеними змінами до бюджету наступного року галузь не отримає достатньо коштів. Тим часом, державні лісові господарства поступово скочуються в прірву: банкротують один за одним, працівники не отримують зарплати, все більше людей вимушені звільнятися (на тлі того, що підготовка нових кадрів відбувається аж надто повільно). Наслідки очевидні — зупинено роботи зі створення нових захисних насаджень, немає можливості здійснювати протипожежні заходи, а брак охорони лісів призвів до збільшення незаконних вирубок. Заступник голови профільного комітету Олександр Бакуменко розпочав засідання із повідомлення, що до бюджетного комітету Верховної Ради вже надіслана заявка на збільшення фінансування лісової галузі на 700 млн грн.

У режимі виживання

Загалом лісове господарство формує країні 1,5% ВВП, саме тому держава не ставила довгий час перед галуззю «наполеонівських планів». Справжні проблеми почались тоді, коли значно збільшився податковий тиск і зменшилася бюджетна підтримка. Поточного року галузь опинилася у критичному стані, фактично залишившись без фінансування.

Як зазначає т.в.о. голови Державного агентства лісових ресурсів України (Держлісагентство) Христина Юшкевич, фундаментальна проблема полягає у значній розпорошеності лісового господарства: тільки 70% профільних державних підприємств підпорядковуються Держлісагентству, інші 27% — Міністерству оборони, комунальним лісгоспам тощо. Тобто фактично, уповноважений державний орган, який мав би контролювати лісові господарства, не опікується значною частиною ДП.

«Така розпорошеність супроводжується багатьма проблемами, відтак ми не маємо єдиної політики ведення лісового господарства у державі. Те, що робиться у Держлісагентстві, поширюється тільки на ліси, які перебувають у його відомстві», — пояснює Юшкевич.

У 2015 році залишилося всього 270 підприємств, а у наступному 2016-му — менше 130. Як наслідок, за останній рік 71 підприємство знизило показники заробітних плат.

Дивним виявилося і співвідношення зарплат у лісгоспах – тоді як одні критично знижували виплати, інші господарства збільшували. Консультант програми FLEG Михайло Попков розповідає, що «це корупція, яка проявляється у приховуванні рентабельності».

«Стриївський лісгосп, фактично за нульової рентабельності, збільшив зарплату на 5,3 тис. грн, довівши її до 18 тис. грн на місяць. Дубенський та Димерський лісгоспи підняли зарплати до рівня 11—14 тис. грн на працівника, водночас знизивши рентабельність — 0,3%», — говорить експерт.

Він наголосив, що такі приклади в лісовій системі — швидше правила, ніж виняток. За словами експерта, це свідчить про політику мінімізації та виключення оподаткування, що проводиться державними підприємствами за відсутності адекватного управління економічною діяльністю з боку Держлісагентства.

Безлад у системі управління спричинив збільшення тіньового обігу лісу. Загальна площа лісового фонду України становить 10,4 млн га, з яких тільки 32% — сертифіковані. Сертифікація дозволяє прослідкувати, що ведення лісового господарства іде у правильному напрямку із потенціалом і є баланс ведення лісгоспу. Крім того, в Україні немає відповідальності за підробку документів, це й спричинило масовість крадіжок деревини. Відповідно – немає жодних відомостей про переробку «тіньового» лісу. Нюансів ще чимало, зокрема оформлення заповідних зон, оновлення лісів, регулювання пожеж тощо.

«Ліга пропозицій»

Аграрний комітет скликали не просто порозмовляти, а справи запропонувати. У кожного з учасників були конкретні пропозиції щодо кожного з аспектів. Зокрема, необхідно виділити три основні моменти, які запропонувала т.в.о. голови Держлісагентства Христина Юшкевич:

– змінити управлінську модель;

– підготувати законодавчу базу;

– збільшити фінансування галузі.

Юшкевич підкреслила, що прийняти розроблену стратегію розвитку галузі «вкрай необхідно, щоб знати, куди рухатися уперед». Окрім того, Держлісагентство спільно із науковцями підготували низку документів, які мають вирішити наріжні проблеми. «Ми розробили єдину електронну систему обліку деревини – пропонується як метод боротьби із незаконною вирубкою лісу і наявністю тіньового ринку», – говорить вона. Понад те, розроблено законопроект, який має збільшити відповідальність за порушення правил поводження у лісі.

Депутатам дали ще одну пропозицію. Справжньою альтернативою бюджетного фінансування може стати створення «державного цільового фонду ведення лісового господарства», в який можна було б направити 5% коштів від реалізації ресурсних лісгоспів та частину відрахувань від лісової ренти.

«Потрібно ввести 5% відрахування від реалізації лісу-кругляку – за розрахунками це дозволить залучити додаткові 500 млн грн. Так, це фактично акциз, проте негативного впливу явно не спричинить», — зауважив директор Науково-дослідного інституту лісового господарства та агромеліорації Віктор Ткач.

Депутатський feedback

Із депутатського корпусу лунало багато думок, та аграрний комітет зійшовся на тезі, що просто так виділяти бюджетні кошти, яких і так не вистачає, ніхто не буде! Народний депутат від «Самопомочі» Іван Мірошниченко запропонував у першу чергу призначити повноправного голову Держлісагентства, який зміг би приймати повноцінні рішення і відповідати за них. «Усі пропозиції треба виносити на комітет і приймати ефективні рішення. В рамках реструктуризації Держлісагентства потрібно дати більше повноважень, ви повинні сконсолідувати структуру і її керованість», — наголосив нардеп.

Спростував позицію щодо додаткового фінансування і депутат Валерій Давиденко, додаючи, що галузь ніколи не матиме прибутку, якщо «тінь» буде управляти економікою. «Спецфонд потрібно напрацювати як можна швидше, і зрушити це питання з місця. Тому що просити з бюджету кошти навряд чи вийде», — зазначив він.

Загалом, депутати підтримали ініціативу щодо створення спецфонду з обороту продукції, тим паче, проблеми зі збутом лісу не викличе.

Законодавчий «подорожник»

Тож у чому проблема лісової галузі? Хаос у системі управління лісгоспами мала припинити стратегія розвитку галузі, проте, її ще досі не затвердили. На думку завідувача кафедри дендрології та лісової селекції Національного університету біоресурсів і природокористування України Юрія Марчука, справа не у недосконалому законодавстві. Більше того, нібито всі необхідні постанови вже є. «Ми у свій час випередили Євросоюз за поданням документів у лісовій галузі. Чому ми відстали? А тому що постанови не виконуємо», — говорить науковець.

Науковець згадує конкретні документи: у 2006 році Кабінетом Міністрів України було ухвалено «Концепцію реформування та розвитку лісового господарства», у 2007 році затверджено форму Сертифікату про походження лісоматеріалів та схвалення концепції створення Єдиної державної системи електронного обліку деревини у 2009 році.  

Народний депутат Леонід Козаченко підкреслив, що наразі немає сумлінного виконання роботи як на рівні уряду, так і вповноважених органів.

«Перші, хто повинен тут бути – міністр аграрної політики, представники Міністерства економіки, проте їх тут немає. Вони мають відповідати, чому не виконується низка постанов Кабміну та закони, які діють», — резюмував він.

Виходить, що всі пропозиції щодо розвитку галузі були прийняті більше 7 років тому, проте уряд за стільки років не проконтролював упровадження цих документів. Як результат – тепер бюджет не дозволяє впроваджувати механізми розвитку, натомість галузь має «зводити кінці з кінцями» власними силами.  

Наталія Ключнікова, AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

16 серпня 2016
Держлісагентство здешевило електронний облік деревини
Установа здешевлює систему електронного обліку деревини. Про це повідомила в.о. директора Держлісагентства Христина Юшкевич. Програмісти...
1 серпня 2016
Держлісагентство посилить боротьбу із незаконною вирубкою лісів
За дорученням Держлісагентства активізовано боротьбу з незаконними рубками та «чорними лісорубами». Про це під час засідання колегії...
4 червня 2016
Держлісагентство обговорило співпрацю з міжнародними донорами — прес-служба
У Міністерстві аграрної політики і продовольства України відбулася зустріч з представниками міжнародних донорів. У ній взяли участь перший заступник...
13 грудня 2017
Стратегія без стратега — як не наламати дров у реформуванні лісової галузі
Із серпня цього року просторами Інтернету гуляє новоспечена «Стратегія сталого розвитку та інституційного реформування лісового господарства...