Андрій Богданець: Навіщо створювати з Фонду держмайна земельного монстра, який керуватиме всією державною землею?

Сільськогосподарські землі державних підприємств і їхня подальша доля – предмет відправленого на повторне доопрацювання законопроекту 7588 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності використання земель фізичними особами та суб'єктами державного сектору економіки». Ним пропонується всі ці землі преедати в управління Фонду державного майна України. Після провалу парламентом за голосування документу законопроекту 7588 дали другий шанс на життя. Чому? Адже без перебільшення – це третій за вагою документ в рамках запуску земельного ринку України. Першим став власне закон № 552-IX (законопроєкт № 2178-10) про відкриття ринку землі, другим – указ № 449/2020 про передачу 2 млн га комунальних земель від Держгеокадастру громадам (саме тоді розібрали до нуля «земельний автомат калашникова», яким «кошмарили» всі регіони країни). AgroPolit.com поговорив закладені в законопроекті земельні бомби сповільненої із депутатом («Слуга народу») аграрного комітету Андрієм Богданцем, головою міжфракційного депутатського об’єднання «Депутатська аграрна рада», який  може очолити робочу групу з доопрацювання цього законопроекту:

Читати до теми: Ринок сільськогосподарської землі в Україні: що має знати власник паю, покупець/продавець землі та орендар

AgroPolit.com: Законопроект 7588 про передачу всіх державних земель до ФДМУ провалився і його відправили на підготовку до повторного другого читання. Що наразі із цим документом?

Андрій Богданець: Дійсно, Верховна Рада відправила законопроект на доопрацювання. До нього подані депутатами додаткові поправки, що вже опрацьовані секретаріатом Комітету з питань аграрної та земельної політики. Законопроект було включено до розгляду на одне з нещодавніх засідань Комітету. Щоб забезпечити його відкрите, фахове доопрацювання, я вніс пропозицію щодо необхідності створення робочої групи, яка б підготувала законопроект до повторного другого читання, але рішення з цього питання поки ще не прийнято.

Читати до теми: Передача землі у комунальну власність: де візьмуть, скільки та кому дістанеться
 

Потрібно надати право  розпорядження державними  землями (в тому числі, здачі в оренду) її користувачам, які мають постійне право користування і вони, наприклад, 20% прибутку віддаватимуть державі

AgroPolit.com: В чому складність документу і довкола чого основні дискусії? Є два основні моменти.

Андрій Богданець: Перший. У законопроекті 7588 не зрозумілий механізм  передачі сільськогосподарських земель державних підприємств. Цей законопроект «в народі» називають таким, який створений під передачу земель Національної академії аграрних наук до ФДМУ. Однак  у ньому виписано передачу всіх державні землі міністерств, університетів, аграрних інститутів. Тобто це про долю всіх державних земель, які передаватимуться під одну установу. До речі, наскільки мені відомо, то НААН передала уже ФДМУ добровільно 118-120 тис. га.

А що ж буде робити Фонд держмайна з цією землею після прийняття законопроекту 7588? Фонд держмайна отримає за цим законопроектом  право здачі в оренду цієї землі. Навіщо створювати з Фонду держмайна земельного монстра, який буде керувати всією державною землею в країні і суб’єктивно нею розпоряджатися? Чи він буде ефективно управляти? Сумніваюся. Подивіться на одне з найбільших держпідприємств «Степове». Воно знаходиться у ФДМУ і кожного року збиткове. Це чекає й інших після передачі.

Читати до теми: Як держава оцінюватиме розмір збитків на землі від війни?

На мою думку, на місцях люди набагато краще знають чи як розподілитися землею. Моя пропозиція: потрібно надати право  розпорядження державними  землями (в тому числі, здачі в оренду) її користувачам, які мають постійне право користування і вони, наприклад, 20% прибутку віддаватимуть державі. Решту направлятимуть на свій розвиток. Це нормальні умови, в яких працюють приватні підприємства. Що це дасть? Наприклад, візьмемо НААН. Наразі уряд виділяє кошти з державного бюджету на її фінансування. Якщо НААН з допомогою механізму здачі своїх земель в оренду зможе самостійно себе фінансувати, то це збереже кошти з державного бюджету. Аналогічно по інших установах: наприклад, Львівський аграрний університет, Київський чи Сумський аграрний університети. Всі вони на спецфінансуванні у держави, то давайте дамо їм право самостійно себе фінансувати, здаючи в оренду землю. Натомість законопроектом хочуть  створити «монстра», який управлятиме всією державною землею. Як на мене, це не правильно.

Другий. Є питання і з нормою щодо передачі в оренду строком на 50 років на неконкурентних засадах, без торгів, землі, що належала на праві постійного користування держпідприємству, новоутвореним на базі такого держпідприємства акціонерним товариствам та ТОВкам, 100% акцій яких належать державі. Ми ж знаємо, як це робиться: сьогодні 100% належить державі, а завтра вже 10%.

Читати до теми: Земельне законодавство 2023 – три новації для власників паїв та орендарів

AgroPolit.com: Схоже на повернення земельного «автомата калашнікова», яким раніше до передачі держземель громадам був Держгеокадастр. Тепер цю роль міряють на Фонд державного майна. Що скажете?

Андрій Богданець: Я б так не сказав. Але виглядає так, що знову всі питання держземель централізують під дахом однієї установи – ФДМУ. Ця норма породила у парламенті дискусію. Саме тому законопроект відправили на повторне доопрацювання. Альтернативна точка зору, щодо цього – розпорядниками сільськогосподарських земель мають бути НААН, Мінагро, Мінюст, Міноборони та інші органи із правом здачі на 7-річну оренду цих земель. Саме тому парламентська група і створюється для того, аби зібрати всі пропозиції до законопроекту 7588 і підготувати його повторного читання в парламенті.

AgroPolit.com: 53% опитаних читачів Latufundist Media (AgroPolit.com, Latifundist.com, Kurkul.com, Superagronom.com) вважають,  що даний законопроект – це історія про появу механізму легального для здачі державних земель «для своїх». Що скажете ви?

Андрій Богданець: Це оцінка учасників ринку. Вона має право на життя. Потрібно також розуміти як буде передаватися ця земля. В ідеалі – здавати її в оренду мають через аукціони на Прозоро. Але буде чи ні – питання в рамках законопроекту відкрите. У ньому, як і у інших спірних питаннях, у рамках цієї робочої групи слід прийти до спільного знаменника.

Читати до теми: Ринок землі в Україні: основні досягнення та провали за рік

AgroPolit.com: Коли законопроект може потрапити на повторне друге читання в парламент?

Андрій Богданець: Сподіваюся, що всі поправки зберемо протягом червня, далі винесемо законопреокт на погоджувальну раду і тоді в зал. Хотілося б побачити його на розгляді в раді в середині літа. 

Про вилучення сільськогосподарських земель в межах 2-км прикордонної зони 

AgroPolit.com: 23 березня 2023 року набув чинності Закон України № 2952-IX (реєстраційний номер був 7475) «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту державного кордону», яким створюється 2-км прикордонна зона із білоруссю та росією, де землі у власників паїв забиратимуть без відшкодування. Така норма у військовий час в принципі має право на життя, але безоплатне вилучення власності – це порушення права власності і в перерахунку на землю складає близько 200 тисяч землі по Україні. Чи підтримуйте ідею компенсації власникам вартості забраної у цій зоні землі, можливо, шляхом передачі їм земель із зембанків тих же державних установ та міністерств?

Андрій Богданець: Ми живемо в період військового стану і це вимушений крок, пов’язаний з необхідністю вжиття додаткових заходів щодо захисту території держави. Хочу уточнити, що це питання задавалось керівникам військових штабів, які базуються на прикордонній території, і було отримано запевнення, що йдеться не про всі землі вздовж протяжності кордону, а території із насадженнями, які заважають контролювати кордон, і можуть бути наприклад використані, як укриття для ДРГ. Певен, що це не буде масово, бо повірте, військовим є чим займатись. Що стосується компенсації, то певен, що це питання буде вирішене, адже пряма конституційна норма не допускає іншого розвитку подій. Але потрібно спочатку перемогти та завершити війну, максимально зберігаючи життя наших військових, не наражаючи їх на небезпеку. А після війни це питання буде вирішене, можливо шляхом надання компенсації, або у вигляді надання рівнозначних ділянок із земель запасу. Це питання потребує додаткового опрацювання.

Запуск ринку землі для юросіб дійсно слід відкласти до моменту закінчення військового стану в Україні

AgroPolit.com: Наступне питання стосовно ринку землі. Чи переносити другий етап запуску ринку землі для юросіб (механізми «пролізання» на ринок іноземних юросіб також існують), який намічений на 1 січня 2024 року?

Андрій Богданець: Запуск ринку землі для юросіб дійсно слід відкласти до моменту закінчення військового стану в Україні. Інакше другий етап реформи може призвести до зловживань, негативного суспільного резонансу та політичних спекуляцій. А ми знаємо, як деякі наші політичні сили маніпулюють земельними питаннями. Тому маємо захистити інтереси тих власників паїв, які сьогодні тікають від війни і їхні 2 га землі після деокупації можуть стати для них рятівним балансом. Не можна дозволяти стимулювати продавати цю землю за копійки юрособам в умовах війни.

Інфографіка до теми: Структура сплачених податків агросектором за 2020 рік: земельний податок, ПДФО, ПДВ, податок на майно, рентна плата

AgroPolit.com: Чи є зараз в парламенті законодавча ініціатива про продовження, про відтермінування введення ринку земель для юридичних осіб?

Андрій Богданець: Я працюю над  законопроектом про відкладення введення ринку землі для юросіб і найближчим часом планую подати його на реєстрацію.

Мінімальне податкове зобов'язання на землю 

AgroPolit.com: Що робити зі сплатою мінімального земельного навантаження на 1 га землі: відкладати на рік чи воно таки має відбутися цього року? Для багатьох власників землі – це питання відкрите.

Андрій Богданець:  Тут є дві сторони. Дивитися чисто по-людськи чи я як державник? Ми мусимо наповнювати бюджет, дефіцит якого значний. Тому відкладати сплату МПЗ ми не можемо. Є питання із господарствами, які постраждали від війни – і для них є поступка. Але повністю по країні відміняти МПЗ я би не став. Земля обробляються і з неї потрібно платити податки.

Читати до теми: Мінімальне податкове зобов’язання на землю – підводні камені: платити чи відкласти?

Зловживання із землями в громадах

AgroPolit.com: Ви є головою Тимчасової комісії ВР з розслідування земельних. Які її результати майже дворічної роботи?

Андрій Богданець: За фактом у нас було набагато менше часу, адже як тільки ми почали розслідування, сталася війна. Зрозуміло, що в умовах воєнних дій, бомбардувань, державним адміністраціям та іншим органам було не до відповідей на питання комісії. Але навіть за той час, що нам вдалося попрацювати, знайдено дуже багато зловживань із землею. І це не епізодичні випадки, а системна проблема. Наприклад, ми працювали з Фондом держмайна щодо звернень по землях ДП «Пуща Водиця». Там просто кричуща ситуація: недоотримання бюджету від використання землі були на сотні мільйонів гривень. Кримінальна справа за наявними порушеннями була закрита, тільки після втручання комісії розслідування поновлено. Аналогічні ситуації є по іншим землям сільськогосподарського призначення в різних регіонах. Об’єм зловживань із землями громад надзвичайно великий. Ми виклали частину проблемних питань у висновках комісії, але потрібно концептуально змінювати існуючий стан речей. Бо держава та громадим втрачають не просто величезні кошти, а й безцінний ресурс – землю.

AgroPolit.com: Дякуємо за розмову.