Валентин Дідич: Восени повернемося до відновлення спецрежиму ПДВ для АПК
Валентин Дідич, народний депутат, голова аграрного парламентського підкомітету з питань удосконалення структури державного управління в сфері агропромислового комплексу, інновацій та з питань базових галузей в агропромисловому комплексі

Верховна Рада розпочне роботу за місяць. Офіційно депутати зараз перебувають у відпустці. Однак на «парламентській кухні» готується багато важливих «страв». Земельна реформа, підтримка на наступний рік, консолідація земель та багато іншого. Що чекає агросектор, аграріїв та українців у новому політичному сезоні? Чим жила цілий рік Верховна Рада України? Та які найбільші перемоги і провали від її роботи для галузі? Про це та про багато іншого в ексклюзивному інтерв’ю AgroPolit.com розповів народний депутат, голова аграрного парламентського підкомітету з питань удосконалення структури державного управління в сфері агропромислового комплексу, інновацій та з питань базових галузей в агропромисловому комплексі Валентин Дідич:

AgroPolit.com: Що вдалося парламенту зробити для аграрної галузі за минулий рік?

Валентин Дідич: Нам вдалося зберегти частину ПДВ у вигляді 1% ВВП на 5 років, яка піде з бюджету на підтримку виробників птиці та м’яса. Крім того, важливо, що продовжили мораторій на продаж сільськогосподарських земель. Зробили багато потрібної законотворчої роботи: через  аграрний комітет пройшло 49 законопроектів, 6  із  яких стали  законами. Серед них – про вирішення питання відумерлої спадщини, розвиток зрошення, продовження земельного мораторію, харчову безпеку та інші. Все це цивілізує  агросектор і наближає  його до європейських стандартів.

Читати до теми: «Аналіз річної роботи аграрного комітету парламенту»

Також зуміли зберегли експортний потенціал України: цього року АПК знову поставив рекордну кількість зернових.

Перемогою є  й те, що парламент спільно з урядом почали наводити лад на ринку мінеральних добрив. Нагадаю, що нещодавно Антимонопольний комітет виніс застереження про недопущення монопольної змови на ринку мінеральних добрив (група азот). А Кабінет Міністрів пообіцяв вплинути на основного виробника добрив (групу компаній Остхем), щоб той погасив борги перед галуззю  в розмірі  понад 1 млрд грн.

Читати до теми: Ринок хімічних добрив – на межі апокаліпсису?

AgroPolit.com: Над яким питанням не вдалося попрацювати, але хотілося б?

Валентин Дідич: Думаю, що восени повернемося до відновлення спецрежиму ПДВ для АПК. Адже він щороку забезпечував галузі колосальні кошти на розвиток: 2011 року – 13,5 млрд грн; 2012-го – 14,3 млрд грн; 2013-го – 13,74 млрд грн.; у 2014-му19,8 млрд грн; у 2015-му – 43,2 млрд грн; 2016-го – 5,8 млрд грн. На жаль, у Раді не знайшлося достатньо голосів, щоб зберегти спецрежим оподаткування в АПК на 2017 рік. Восени 2017 року, сподіваюся, ми спробуємо порушити цю тему знову. Однак паралельно  потрібно думати над тим, як вирішити ще одне питання – ухиляння від сплати  податків агробізнесом, адже такі випадки є. За даними ДФСУ, у 2015 році 17,046 тис. сільськогосподарських підприємств (користувачі спецрежиму ПДВ) отримали на свої спецрахунки 82,861 млн грн. При цьому, 1369 із них не обробляли землю та не мали найманих працівників. Тобто, 2,853 млн грн податкового кредиту вони отримали незаконно.

У найближчі три роки не можна відкривати ринок землі

 

AgroPolit.com: Ви за відкриття ринку землі чи проти цього?

Валентин Дідич: Як житель сільської території, депутат-мажоритарник і аграрій я розумію, що в наших умовах найближчі три роки не можна відкривати ринок землі. Поки немає Закону «Про обіг сільськогосподарських земель», де будуть чітко прописані запобіжники, це дуже ризикована справа. Хто  скупить  цю землю? На яких умовах? Ще одне: в українських селах зараз нараховується 6,9 млн пайовиків, які не можуть розпоряджатися власною землею. 1,6 млн із них – люди, яким виповнилося 70 років. Чи зможуть вони захистити себе після відкриття ринку землі? Чи зможуть вигідно продати землю? Відповідь на ці питання потрібно знайти в першу чергу, і до відкриття ринку.

AgroPolit.com: Які запобіжники у законі мають бути, на Ваш погляд?

Валентин Дідич: Насамперед потрібно прийняти закон про консолідацію земельних масивів для товаровиробників. Без нього буде хаос на ринку. Також варто подбати про те, щоб великі агрохолдинги, які сьогодні орендують землю, не змогли після відкриття ринку, скупити землю. Потрібні обмеження: від 200 до 500 га землі в одні руки, недопуск до купівлі землі юридичних осіб та іноземних громадян. Купувати та продавати землю варто дозволити лише фізичним особам.

Читати до теми:  Раді запропонували два шляхи консолідації земель у великі масиви

AgroPolit.com: Чому Ви наполягаєте на продажу землі лише фізичним особам?

Валентин Дідич: Якщо ми дозволимо купувати землю юридичним особам, ніхто не знає, куди вона піде та хто буде її кінцевим власником. Не можна допустити, щоб після відкриття ринку землю скупили декілька великих гравців. Україна не готова до рабства. Ми живемо в епоху, коли технології сильніші за людину. Два-три комбайни за декілька годин можуть обробити поле. Якщо землю придбають скопом, люди, які живуть у селі, взагалі залишаться без  роботи. Наше завдання – дати їм можливість розвиватися і мати шматок хліба.

Ефективне господарство можна організувати на 400—500 га землі

AgroPolit.com: На Вашу думку, від 200 до 500 га землі в одні руки – це достатньо для того, щоб побудувати нормальну роботу в агросекторі?

Валентин Дідич: Так. У Литві на родину виділяється 200 га землі. Ми розглядаємо варіант від 200 до 500 га. Однак я вважаю, що потрібно зупинитися на 500 га. Адже більш-менш ефективне господарство можна організувати на 400—500 га землі.

AgroPolit.com: Де фермерам брати гроші на придбання землі?

Валентин Дідич: Потрібно створити Державний земельний банк, який видаватиме фермерам кредити на придбання землі. Але не просто видавати й забувати про його існування. За діяльністю фермера потрібно слідкувати. Адже він може здати її в оренду комусь іншому й отримувати «дармові» гроші.

Про долю холдингів у рамках земельної реформи

 

AgroPolit.com: Як бути з великими компаніями, якщо ми говоримо про 500 га в одні руки? Чи не розваляться вони?

Валентин Дідич: Для них є закон про орендні відносини. Ніхто їм не забороняє орендувати ці землі. Нехай беруть їх в обробіток і сплачують гідну орендну плату. Де  брати  ці землі? Створюються відкриті аукціони, компанія виграє землю, потім сплачує податки, звітує перед громадою. І жодних проблем.

Земля має залишатися у власності держави та територіальних громад, а  не піти до рук  латифундистів. В іншому разі українцям згодом покажуть, що треба працювати за 1 долар  цілий день на своїй же землі.

AgroPolit.com: Як побудувати орендну модель землі в Україні, щоб усім учасникам ринку після запуску ринку було однаково комфортно працювати?

Валентин Дідич: Ми повинні прийняти закон №4355 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування із управління земельними ресурсами та посилення державного контролю за використанням і охороною земель». Завдяки йому можна буде контролювати землю в межах території села та поза нею. Нині на його прийняття найбільше очікує АПК.

Наступний крок – встановити розмір податків, які наповнюватимуть бюджет територіальних громад. Будуть існувати ціни на всі види галузей.

Українська земля коштуватиме від $5 тис. і вище

 

AgroPolit.com: Як вважаєте, скільки коштуватиме земля після відкриття ринку землі?

Валентин Дідич: Усе залежить від показника родючості. Українська земля має великий потенціал завдяки гумусному горизонту, але ціна в кожному регіоні країни буде різнитися. Та вважаю, вона коштуватиме від $5 тис і вище.

Читати до теми: Як вирахувати вартість 1 га землі за новою нормативною грошовою оцінкою?

AgroPolit.com: Зараз мінімальний термін оренди землі в Україні – 7 років. На Вашу думку, цього достатньо?

Валентин Дідич: Не зовсім. Його потрібно продовжити до 10—12 років щонайменше. Але власник повинен дотримуватися технології сівозміни. Якщо він не виконуватиме цієї простої умови, ділянку в нього мають відібрати. Адже дотримання сівозміни – це збереження родючості ґрунтів.  

AgroPolit.com: Якою має бути відповідальність за порушення умови?

Валентин Дідич: Можна ввести фінансові санкції. Якщо цього буде замало, потрібно притягувати недобросовісного фермера до кримінальної відповідальності. Гумусні горизонти створювалися сотні й тисячі років. Це дуже складний процес, а земля – це не лише надбання фермера, а й усього українського народу. Тому, якщо людина не розуміє, або не хоче розуміти, якої шкоди може завдати землі, вона повинна понести покарання.

Із 2000 року вміст гумусу в українських ґрунтах впав на 3,36% – до 3,14%. Вважається, що землі з вмістом гумусу нижче від 2,5% – це вже не чорнозем…

AgroPolit.com: Зараз Україні ґрунти використовуються ефективно?

Валентин Дідич: На жаль, ні. 1 млн га сільськогосподарської землі засіяно технічними культурами: соняшник, ріпак, соя. Ці культури швидко виснажують землю, а за умов порушення сівозміни ми втрачаємо родючість землі й ґрунту. Згідно зі статистикою, із 2000 року вміст гумусу в українських ґрунтах впав на 3,36% – до 3,14%. Вважається, що землі з вмістом гумусу нижче від 2,5% – це вже не чорнозем.

Потрібно провести інвентаризацію земель та відновити роботу ґрунтової інспекції, яка раніше слідкувала за роботою аграріїв

 

AgroPolit.com: Як цьому запобігти?

Валентин Дідич: Потрібно провести інвентаризацію земель та відновити роботу ґрунтової інспекції, яка раніше слідкувала за роботою аграріїв. Не знаю, з якої причини її закрили. Адже якщо ми не навчимося дбати про землю, то за якийсь час Україні доведеться завозити землю із сусідніх країн.

AgroPolit.com: На Ваш погляд, інвентаризація земель в Україні завершилася?

Валентин Дідич: Статистика є, розмови ведуться, але інвентаризація належним чином не проведена. Цього не приховує і перший заступник міністра Максим Мартинюк. Причина цього проста – інвентаризацію проводять, не виходячи з кабінету.

Про емфітевзис

AgroPolit.com: На вашу думку, можливо, щоб довгострокова оренда й емфітевзис співіснували?

Валентин Дідич: Якщо будуть правильно прописані запобіжники, то так. Податковий кодекс повинен спиратися на Закон №4355. У ньому передбачено, якщо масив 10 тис. га, то система оподаткування має бути прогресивною. Якщо фермер працює сам, він повинен мати преференцію. Йому потрібен спецрежим.

Зараз  потрібно ввести  мораторій на укладення договорів емфітевзису

AgroPolit.com: Україною поширюються догори емфітевзису. За офіційною статистикою, їх укладено на 40 тис. га, за неофіційною – 2 млн договорів.

Валентин Дідич: Потрібно прописати у законодавстві чіткі вимоги, у яких випадках договори емфітевзису можна укладати, а в яких — ні.  Наприклад, якщо фермер планує виростити фруктовий сад, то йому цей договір потрібен. Адже, якщо завтра ми відкриємо ринок землі, його працю буде зруйновано.

AgroPolit.com: Чи потрібно після відкриття ринку землі договори емфітевзису визнавати недійсними?

Валентин Дідич: Так і буде. Ми прийдемо до цього. Якщо не придумають запобіжники, які дозволять людям адекватно реалізувати своє право власності й вільно розпоряджатися земельною ділянкою, то після відкриття ринку землі емфітевзис стане основним фактором дестабілізації суспільства. Думаю, що зараз потрібно ввести мораторій на укладення договорів емфітевзису.

Про державні землі та інвентаризацію

AgroPolit.com: Що робити із 10 млн га державної землі?

Валентин Дідич: Потрібно проаналізувати, як вона використовується. Якщо в ході перевірки використання таких земель виявляється, що установа, яка користувалася державною землею, працювала збитково, землю у неї потрібно забрати. Однак не можна забирати землю, де стоять технікуми чи науково-експериментальні інститути. 

Після інвентаризації таких земель їх потрібно розділити – частину залишити науковим установам, а іншу, яка залишиться, розпаювати серед працівників держпідприємств і пенсіонерів, які довгі роки працювали в цих ДП!

Ще одне, можна також зробити експеримент із запуску земельного ринку: провести аукціони з продажу права довгострокової оренди (на 50 років), наприклад, на 5% земель державних підприємств. Так можна відпрацювати прозорий механізм і зрозуміти, як усе діятиме на практиці.

AgroPolit.com: У державі, окрім земель НААН, є 9 млн сільськогосподарських земель. Що потрібно з ними робити?

Валентин Дідич: Знову ж таки, потрібно прийняти закон №4355. Також цим питанням повинен займатися Держгеокадастр.

AgroPolit.com: Сьогодні Держгеокадастр працює досить неефективно, на ваш погляд, чи варто відділити його від Мінагрополітики?

Валентин Дідич: Ні, він має бути в системі АПК. Я відстоював це й продовжую на цьому наполягати.

Потрібно повернути систему, коли від акцизного збору алкоголю і тютюну (близько 5 млрд грн на рік) виділявся 1% на підтримку виноградарства та садівництва

AgroPolit.com: Нині садівництву не відшкодовують держпідтримку. Як перезапустити цю галузь?

Валентин Дідич: На мою думку, потрібно повернути систему, коли від акцизного збору алкоголю і тютюну (близько 5 млрд грн на рік) виділявся 1% на підтримку виноградарства та садівництва. Завдяки йому існував загальнодержавний фонд, який постійно наповнювався живими коштами. Підприємства й організації отримували компенсацію, яку пускали на зрошення ділянок, придбання інструментів для садівництва, виноградарства, горіхівництва. Однак 2014 року його відмінили, нарікаючи, що ці кошти сприяли розвитку корупції. Цілком можливо, але сьогодні це вже не така й велика проблема. Можна скласти електронні реєстри отримувачів таких дотацій, а за допомогою супутників перерахувати кількість дерев і визначити розмір цвіту яблунь, не виїжджаючи за межі Києва.

Також необхідно усунути монополізацію у галузі, створити прозорі ринки за зразком «Шувара», відкрити оптові ринки, налагодити нові економічні зв’язки через Мінагро та Мінекономрозвитку для виходу плодоовочевої та горіхової продукції на ринки Азії і Європи. Хочу підкреслити, що велику увагу сьогодні треба приділити розвитку горіхової галузі. Вона дуже перспективна.

AgroPolit.com: За Вашими оцінками, скільки горіхової продукції Україна зможе експортувати?

Валентин Дідич: Ринок відкритий на мільйони горіхової продукції. Ми не маємо такої кількості, але резерви у нас є на мільярди гривень. Потрібно лише реанімувати садівництво й допомогти розвиватися горіховій галузі.

У медичній реформі Супрун взагалі не передбачається існування фельдшерсько-акушерських пунктів

AgroPolit.com: Наразі в Україні накреслюється медична реформа. Ви її підтримуєте?

Валентин Дідич: Якби реформа була направлена, наприклад, на створення страхової медицини (позиція Ольги Богомолець), я б її підтримав. А те, що пропонує Уляна Супрун, не має нічого спільного з реформою. Вона просто запропонувала змінити систему фінансування охорони здоров’я.

AgroPolit.com: У чому полягає її суть?

Валентин Дідич: В областях створюватимуть регіональні представництва. Загальний грошовий фонд у розмірі 80 млрд грн буде ділитися на всі області. Вона переконує, що так до кожної людини дійде щонайменше 300 грн. Яким чином? Про це ніхто нічого не каже. Також невідомо, як у цій системі будуть задіяні медичні заклади, інститути. Мені це нагадує спробу створити звичайну фінансову піраміду. 

Окрім цього, мене вражає, що у цій реформі взагалі не передбачається існування фельдшерсько-акушерських пунктів. Хоча зараз на них тримається село. Люди, які там живуть, не мають змоги їздити до міста за першої потреби. То виходить, що після реформування медичної галузі їм просто буде ніде зробити укол.

Тому моя думка щодо цієї ситуації така: треба проводити ті реформи, які потрібні людям. А якщо ви не вмієте робити їх, то краще не робіть.

AgroPolit.com: І цю реформу розглядав профільний Комітет?

Валентин Дідич: Ні, Комітет з питань охорони здоров'я не розглядав її. Його члени навіть не знали, що він готується. До них доходили лише уривки ніким не підтвердженої інформації. Профільним був фінансовий комітет. Знаєте, це те ж саме, якби аграрну реформу готував Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності.

AgroPolit.com: Цю реформу ще не запустили?

Валентин Дідич: Ні, ще не запустили.

AgroPolit.com: Ви думаєте, що не вистачить голосів?

Валентин Дідич: У тій редакції, у якій її було внесено в сесійну залу, реформа не пройде. Під час останнього читання до неї внесли 600 поправок. Тому ми домоглися того, що документ все-таки направили у профільний комітет.

AgroPolit.com: Ви прихильник реформи Ольги Богомолець?

Валентин Дідич: Я довіряю людині, яка все життя пропрацювала у медичній сфері. Реформа, яку пропонує Богомолець, дає змогу впровадити страхову медицину, та водночас зберегти ту медичну систему, яка вже існує. На мій погляд, усе має відбуватися поетапно. Ми повинні спочатку збудувати щось нове, а потім зруйнувати старе.

80% податків повинні залишатися територіям, 20% — направлятися у центральні бюджети, а потім іти на підтримку армії та програм

 

AgroPolit.com: Якою має бути ця реформа?

Валентин Дідич: Освітня реформа повинна базуватися на принципах децентралізації. Це означає, що територіальні громади мають згуртуватися. І найголовніше – змінити формулу оподаткування та визначити приналежність землі. Вона належить селищу, громаді, місту? Інакше це просто профанація і намагання перетягти фінансування у центр. 80% податків повинні залишатися територіям, 20% — направлятися у центральні бюджети, а потім іти на підтримку армії та програм. Центральний бюджет має бути потужним, але консолідованим.

AgroPolit.com: На ваш погляд, децентралізація відбулася?

Валентин Дідич: Люди хочуть щось змінити, вони рухають цей процес, згодні самотужки ремонтувати лікарні, які були зруйновані недолугими реформами. Однак не все так добре, як здається на перший погляд.

AgroPolit.com: Що потрібно змінити?

Валентин Дідич: Потрібно подбати про ремонт доріг територіальних громад. Зараз це дуже важлива проблема, на усунення якої бракує коштів.

AgroPolit.com: Де взяти кошти?

Валентин Дідич: Їх можна взяти з акцизного збору палива, як це було раніше. Володимир Омелян пообіцяв, що 2018 року 50% від акцизу буде направлено у дорожній фонд. А до 2019 туди направлятиметься 100% коштів. Якщо так буде, то ситуацію вдасться виправити.

AgroPolit.com: Підсумовуючи усе вищесказане, що потрібно зробити для того, щоб українське село вижило?

Валентин Дідич: Для цього потрібно не так уже й багато: прийняти загальнодержавну програму, яка буде зорієнтована на середнього та дрібного фермера, усунути монополізацію на всіх ринках, прописати чіткі податкові правила й не впроваджувати «смертельні» реформи. Люди в селі готові до нововведень, головне – не намагатися їх використати, вони це одразу відчувають.

Тетяна Крисюк для AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

23 листопада 2017
Новий законопроект скоротить безробіття на 4%
Аграрний комітет рекомендував до розгляду у першому читанні законопроект №6693 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо...
15 вересня 2017
Розвиток сільського господарства залежить від майбутнього села — думка
Комітет ВР з питань аграрної політики та земельних відносин має розглядати зміни до законодавства через призму бачення майбутнього українського села....
16 серпня 2017
Уряд закликають поновити роботу ґрунтової інспекції — ініціатива
В Україні слід відновити роботу ґрунтової інспекції, щоби зберегти українські чорноземи  від  подальшої деградації. Про це заявив в...
15 червня 2017
Земельна реформа допоможе українському селу ожити
Рекордні показники українського АПК не сприяють зростанню добробуту власників землі та розвитку сільських територій. Про це заявив перший заступник...
9 лютого 2017
Дідич: автоматичний розподіл дотацій для АПК — це мінімізація корупційного ризику
Затверджений урядом механізм дотування агровиробників принесе позитив для галузі. Таку точку зору в ексклюзивному коментарі AgroPolit.com висловив...
21 листопада 2016
Дідич: Мінагропрод спільно з депутатами відстоює питання ПДВ для АПК
Мінагропрод спільно з депутатами відстоює питання ПДВ для сектору. Про це у коментарі AgroPolit.com повідомив народний депутат Валентин Дідич. За...
24 серпня 2017
Агросектор України в ретроспективі 26 років
Майже чверть століття аграрне колесо України їздить протоптаними стежками. З одного боку – показники галузі зростають: 12% ВВП країни ($36,4...
1 лютого 2017
Вадим Івченко: Підлаштувати ринок землі під когось одного – не вийде!
Аграрний комітет парламенту як правило завжди працює синхронно при прийнятті важливих для галузі рішень. Це дозволяє проводити через Раду часто...
19 грудня 2017
Проблеми в розстрочку: відшкодування експортного ПДВ можуть залишити на рік
Український уряд не чує аграріїв. Щонайменше такий висновок можна зробити спостерігаючи останні події. Останній удар уряд завдав відміною експортного...
12 липня 2017
Земельна реформа на одному розвороті
Земельна реформа – єдина з усіх реформ, яка лагідна до громадян України та відразу позитивно впливає на їхні доходи. Цим вона кардинально...