Аграрна переробка і додана вартість: що розвивати Україні?

Світовий ринок біотехнологій в 2025 році, за певними оцінками, сягне $2 трильйонів, темпи зростання за окремими сегментами коливаються від 5-7 до 30% щорічно. Споживачами продукції цього ринку є переважно високорозвинені країни: США, Канада, Японія та Європа. Проте протягом поточного десятиліття в технологічні перегони включилися і країни, що розвиваються: Китай, Індія, Бразилія, які реалізують масштабні програми по всьому спектру біотехнологій.

Модернізація технологічної бази сучасного промислового виробництва неможлива без масового впровадження біотехнологій та їх продуктів. Більш того, для цілого ряду галузей (агро- та харчовий сектор, лісовий сектор, ряд підгалузей хімічної та нафтохімічної промисловості, фармацевтичної галузі та біомедичного сектора охорони здоров'я) модернізація можлива лише при переході на біотехнології та їх продукти. В силу економічних та екологічних переваг, частка хімічної продукції, виробленої з відновлюваної сировини, буде зростати, досягнувши в галузі хімії 15-20%, в області моторних палив 5-7% від світового обсягу виробництва до 2025 року.

Біотехнології дозволяють повністю переробити відходи агропромислового комплексу і в ряді країн, саме поняття «відходи», для цього сектора вже перестає існувати. Значний потенціал розвитку біоенергетики може бути реалізований за рахунок використання відходів лісопромислового комплексу. Однією з найрозвиненіших і широко застосовуваних у світі промислових біотехнологій є ферментація. 

Ферментація — біохімічний процес переробки сировини, що протікає під впливом ферментів, що виробляються відповідними видами мікроорганізмів.

Читати до теми: Агропереробка додасть 5% ВВП щороку

Наявність досвіду впровадження ферментаційних технологій дозволяє вийти на виробництво так званої ферментаційної продуктової лінійки, в яку оптимально, з точки зору збуту, віднести наступні продукти:

• рідкі та газоподібні біопалива;
•  спирт та алкогольна продукція;
•  дріжджі та дріжджовий екстракт;
•  лізин (2,6-діаміногексанова кислота);
•  комбікорм;
•  лимонна кислота;
•  β-глюконати;
•  харчові ферменти;
•  крохмаль.

 В Україні є окремі галузі з виробництва цукру та спирту, заводи з виробництва дріжджів. Більшість з них потребують реконструкції або переведення на випуск іншої продукції. Однак наявність цих підприємств дозволяє казати і про наявність певної школи фахівців в області ферментації. Це головна база для освоєння всього ряду ферментаційної продуктової лінійки.

Виробництво ферментаційної продуктової лінійки дозволить в цілому сприяти підвищенню конкурентоспроможності сільськогосподарської галузі і розвитку диверсифікованих та інноваційних виробничих структур.

Ринок продуктів глибокої переробки достатньо великий, кожен зацікавлений зможе підібрати собі оптимальний продукт.

Розглянемо основні продукти, які на нашу думку мають перспективу виробництва в Україні, за рахунок наявності достатньої сировинної бази та привабливої економіки подібних виробництв.

Паливний етанол

Враховуючи великий обсяг виробництва аграрної продукції в Україні, а саме пшениці, кукурудзи та інших, в країні складається сприятлива ситуація для виробництва паливного етанолу. Наявність достатньої сировинної бази та її помірна вартість – одні з основних умов, які спонукають до розміщення виробництва біоетанолу саме в нашій країні.

Ще однією з сприятливих умов є те, що недавно прийнятий парламентом України законопроєкт передбачає, що з травня 2025-го року є обов’язковою 5% добавка біоетанолу в кожен літр бензину марки А-95. З нашим споживанням, потреба в біопаливі складе приблизно 80 000-100 000 т на рік.

Але 5% – це тільки початок, далі буде ланцюгова реакція. Оскільки почнеться процес, як в Європі та США: після 5% буде 10%, потім ще більше. Американці вже переробляють 40% кукурудзи на біоетанол – 120 млн т на рік.

Виробництво біоетанолу в Україні отримає потужний імульс для розвитку.

Читати до теми: Українські АЗС з травня продаватимуть весь бензин з додаванням біоетанолу  
 

Лимонна кислота 

Лимонна кислота — продукт, для виробництва якого може використовуватися найпоширеніша сировина в Україні — пшениця, кукурудза та бурякова меляса.

Своє застосування лимонна кислота знайшла в харчовій промисловості, як консервант, антиоксидант і підсилювач смаку, у фармацевтиці – для виробництва ліків.

В останні роки збільшується використання лимонної кислоти в миючих засобах, оскільки завдяки здатності кислоти до біологічного розкладання вона є ідеальним замінником фосфату. У зв’язку зі світовими тенденціями вирішення проблем довкілля, прогнозується збільшення застосування лимонної кислоти у виробництві побутових та промислових хімікатів.

Читати до теми: Курс на Європу – що робить парламент для лобіювання інтересів агросектору?

Дріжджеві екстракти

Дріжджеві екстракти можуть бути виготовлені з багатьох різновидів цукро- або крохмалевмісної сировини. Зазвичай в Європейському регіоні використовується бурякова меляса, хоча й інші джерела цукру (наприклад, крохмальні гідролізати) набувають все більшого значення. Залежно від місцевих умов гідролізати, одержувані на основі пшениці або кукурудзи, або суміші гідролізатів з мелясою являють собою низькобюджетну заміну чистій мелясі.

Основною базою сировини для промислових біотехнологій служать вуглевмісні культури, переважно зерно пшениці та кукурудзи.  Але в Україні, завдяки розвиненій цукровій галузі, є значне джерело природних вуглеводів — бурякова меляса. Вона створює широкі можливості для виробництва продуктів з новими споживчими властивостями.

В Україні щорічно виробляється близько 450 тис. т бурякової меляси. В середньому близько 35 — 40% меляси експортується, решта використовується в Україні для виробництва спирту, на корм худобі та інші цілі.

Екстракт дріжджів — натуральний інгредієнт, що складається з вуглеводів, амінокислот, мінералів, вітамінів B1, B2, B3 та високоякісних білків. Використовується в харчовій промисловості, як смако-ароматична добавка у виробництві соусів, супів, напівфабрикатів, як харчовий продукт та основа для виробництва різних спредів.

За смаком екстракт дріжджів нагадує м’ясний бульйон, тому часто використовується для вегетаріанських продуктів.

Переробка меляси у продукти з високою доданою вартістю дозволить вирішити задачу диверсифікації та підвищить ефективність роботи підприємств цукрової галузі України.

Бурякова меляса є оптимальною сировиною для виробництва пекарських дріжджів та екстрактів на їх основі, оскільки вона несе у своєму складі природний комплекс необхідних вітамінів та мікроелементів.

Читати до теми: Як виростити в Україні свій Давос: план із залучення інвестицій і бізнесу 

D-глюкоза

Глюкоза або декстроза (D-глюкоза) – органічна сполука, моносахарид, одне з найпоширеніших джерел енергії в живих організмах планети. Зустрічається в соку багатьох фруктів та ягід. Глюкоза має високу здатність зв’язувати воду, використовується як текстурант і ароматизатор, а також запобігає кристалізації молекул цукру в напоях.

Глюкоза може випускатися в трьох різних формах:

• Моногідрат (у складі є одна молекула води);
• Ангідрат (безводна);
• Глюкозний сироп з вмістом сухої речовини 50%.

Недоліком ангідрату в порівнянні з моногідратом глюкози є його гігроскопічність, тобто всмоктування вологи, що ускладнює процеси зберігання та транспортування. Очевидно, що при експорті продукції на великі відстані моногідрат має значні переваги і щодо сиропу.

Глюкоза застосовується у харчовій та текстильній промисловості, фармацевтії. У вигляді рідкого проміжного продукту глюкоза служить сировиною для ферментації і її можна обробляти для отримання сорбіту або фруктози. Після затвердіння виходить ангідрат або моногідрат глюкози, які використовуються в продуктах харчування та медицині.

Також, з нашого досвіду, підприємства глибокої переробки краще поєднувати з базовою переробкою зернових культур: виробництво борошна, круп та інших продуктів, які зроблять фінансову модель майбутнього підприємства більш привабливою.

Концептуальне проектування над створенням доданої вартості в АПК

Ми рекомендуємо розпочинати роботу над проектами глибокої переробки зернових з концептуального проектування. Це дозволить ініціатору проекту на початковій стадії зрозуміти обсяг необхідних інвестицій, потужності енергоспоживання та інших утиліт, а також необхідні людські ресурси – прості працівники та фахівці у сфері біотехнологій та управлінський персонал.

У ході проектних досліджень ми розробляємо основні положення проекту, які надають основу для ухвалення інвестиційного рішення, можуть бути використані для отримання адміністративних погоджень та роботи з фінансовими інститутами.

Концептуальний проект містить такі документи та інформацію:

1. Вихідні положення, у яких зазначається технічна можливість та економічна доцільність будівництва об'єкта. Проектна тривалість будівництва.

2. Обґрунтування проектної потужності об'єкта будівництва, передбачуваного асортименту основної та вторинної продукції запланованої до випуску, а також передбачувані канали продажу.

3. Обґрунтування кількості нових робочих місць виробничого персоналу. Вимоги до персоналу.

4. Обґрунтування ефективності інвестицій. Техніко-економічні показники.

5. Висновки з визначенням обраного варіанта запропонованих рішень та пропозиції.

6. Технічна специфікація, у складі:

• специфікація (технічні та якісні характеристики) планованої до випуску основної та вторинної продукції;
•  дані про необхідну сировинну базу, забезпечення основними та допоміжними матеріалами;
•  обсяги споживання електроенергії, води та інших енергоресурсів;
•  дані з логістики: необхідні обсяги складських приміщень, обсяги залізничних та автомобільних перевезень, схема вантажопотоку;
•  короткий опис та діаграми технологічного процесу;
•  блок-схема послідовності операцій;
•  попередній список обладнання;
•   вимоги до розмірів земельної ділянки та основних розмірів виробничих та допоміжних будівель;
•  схема Генерального плану забудови та схема зведеного плану інженерних мереж;
•  основні дані на довкілля;
•  рішення та показники енергоефективності, використання вторинних та відновлюваних ресурсів.

7. Основні положення щодо організації проєктування та будівництва.

Також альтернативою концептуальному проектуванню може бути розробка техніко-економічного обґрунтування, для того щоб детально проаналізувати доцільність реалізації певного проєкту з технічної та економічної точок зору. Його головна мета — визначити, чи є проєкт вигідним і реалістичним з урахуванням наявних ресурсів, ризиків, інвестицій і очікуваного прибутку.

Будівництво в Україні заводів з глибокої переробки сільськогосподарської продукції дозволить забезпечити:

• потреби для розвитку харчової промисловості України;
•  активно виступати експортером на світовому ринку;
•  підвищити енергетичну безпеку країни;
•  створити мережу сучасних підприємств глибокої переробки сільськогосподарської продукції з високим рівнем доданої вартості;
•  організувати сотні висококваліфікованих робочих місць, що в цілому сприятиме реалізації мети підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарської галузі та сприяння розвитку диверсифікованих та інноваційних виробничих структур.