Хочеш експортувати – поклади в банк 15% від суми контракту
Хочеш експортувати – поклади в банк 15% від суми контракту

Бажаючих експортувати зернові та олійні хочуть зобов’язати класти в банк депозит в розмірі 15% від суми експортного контракту, як гарантію повернення валютної виручки до України. Таку ініціативу підготував парламентський комітет з питань фінансів, податкової та митної політики. Підстава – запобігти махінаціям із неповерненням в Україну значних сум аграрної експортної виручки. За оцінками НБУ, сума останньої сягнула вже $5 млрд, із яких $4,5 млрд – від експорту зерна та олійних. Відтак – це створює тиск на гривню і вона девальвує. AgroPolit.com розбирався у ситуації.

Експортний депозит – умова експорту чи подарунок для переробників?


Проект закону «Про внесення  змін до Митного кодексу України та інших  законів України  щодо запровадження спеціальних  експортних процедур» розробили у податковому комітеті Ради. А оприлюднив його нардеп Олександр Дубінський. На його думку, цей законопроект – «нова схема на користь парламентської групи «Довіра» та аграрного олігарха Андрія Веревського».

Щоб розрахуватися за лояльність депутатів та отримати голоси аграрної депутатської групи, прийнято рішення на законодавчому рівні вбити дрібних та середніх фермерів, яким виставлять новий бар'єр: хочеш експортувати аграрну продукцію – внеси 15% передоплати від суми контракту. Грошей немає? Ну, тоді друже продай аграрну продукцію великому трейдеру і їдь на полуницю до країн ЄС, звідки сама влада радить тобі не повертатися. Чудова підтримка аграрного бізнесу за умов війни! «Аплодую» стоячи», — вважає він.

Заява резонансна, але чи правдива? Опитані експерти розділилися на дві частини. 

Удар по середніх експортерах

Голова ради ГО «Бізнес – Варта», народний депутат 8-го скликання, досвідчений трейдер Іван Мірошніченко озвучив у коментарі AgroPolit.com такі наслідки законопроекту:

Такий крок вирішує проблему не повернення валютної експортної  агровиручки, але повністю виведе з ринку малих, середніх виробників-експортерів і малих та середніх посередників-експортерів. 15 % на експортний депозит по кожному контракту в даній економічній ситуації, коли виробники продають та експортують свою продукцію у збиток, та ще при мінімальній ліквідності ринку, залишить експорт тільки великим гравцям, таким як великі агрохолдинги та великі національні та міжнародні трейдери. В цьому випадку нас чекає суттєвий перерозподіл ринку, але в складних умовах, які існують зараз».

При цьому, на його думку, не вирішеним залишиться питання купівлі агропродукції за готівку та робота «чорного» агроринку. «Такий крок не вирішить питання внутрішнього готівкого ринку. Це означатиме, що всі ті, у кого мало обігових грошей та наявні фінансові труднощі, перестануть бути експортерами. Тільки великі з доступом до обігових коштів або з надлишковою власною ліквідністю зможуть експортувати через механізм експортного депозиту», – вважає Мірошніченко.

За підрахунками його, наразі агроекспортом займаються тисячі українських компаній і виробників.

Вони експортували на CPT, FCA , DAF навіть вантажили суда на FOB. Звісно великі товарні партії на великих судах фіналізують великі трейдери на ФОБ, а партії для цього формують сотні та тисячі агрокомпаній та українських компаній-експортерів. В нинішніх умовах прийняття закону про 15% — це удар під дих, в першу чергу, агровиробнику, який і так отримує зараз збитки від формування ціну в умовах обмеженого експорту або від експорту зернового коридору, коли по всьому логістично-транспортному ланцюжку, від власника судна, експортних терміналів, трейдерів та логістичних компаній, включаючи УЗ, всі заробляють на агровиробнику або покривають свої ризики. В результаті виробник отримує сьогодні 45-50% від світової ціни. Тобто зернові культури всі в значних збитках. Якщо говорити про олійні культури, то виключно при умові високого врожаю та ефективного виробництва, можна реалізувати олійні повертаючи інвестовані кошти або значний прибуток.  Ми ж прекрасно розуміємо, що і без цього «15% покращення» вже близько 15% українських аграріїв восени не посіють озимі культури, а значна частка кукурудзи так і залишиться в полях і відповідно втратить якість і кількість до весни, коли її будуть збирати! Весною ще додатково не досіють ще 10-15 % площ, зменшать посіви кукурудзи, цукрового буряку, збільшать соняшник!», — гооврить голова ради ГО «Бізнес – Варта» Іван Мірошніченко.

На його думку, сумарно все це призведе до наступного: «Треба боятися голоду не в цьому році 2022, а в наступному — в 2023, коли аграрії матимуть значні збитки від відсутності справедливої та ринкові ціни на внутрішньому ринку завдяки блокуванню портів та військовим діям та відсутності інших механізмів підтримки».

Згоден з ним президент «Української аграрної конфедерації» (УАК) Леонід Козаченко.  «Не можна приймати такий закон, бо він створюватиме схеми для монополізації ринку великими трейдерами. Плюс – сприятиме накопиченню внутрішніх зернових запасів та сприятиме збільшенню темпів падіння закупівельної ціни на зернові на внутрішньому ринку. Фермерам буде нецікаво сіяти зернові наступного ринку. Такі рішення приймати не варто», – каже він.

Козаченко пояснив у чому небезпека для малих та середніх аграріїв:

Візьмемо середнє агропідприємство (до 10 тис. га землі) – воно вирощує зернові та олійні культури. Наразі воно намагається самостійно продати зібрану продукцію  за кордон та заробити додатково 10-15% прибутку, не віддаючи його посередникові. Всі, хто завершує наразі посівну, не дотримуються технологій через брак обігових коштів та гострий дефіцит кредитів, економлять на насінні та добривах. В цих умовах їм пропонують умову: хочеш продавати – поклади  15% вартості контракту на депозит у державний банк. Не можеш – продавай за зниженими цінами на внутрішньому ринку перекупникам, або переробникам».

Боротьба із виведенням валютної агровиручки

Друга група експертів каже, що законопроект направлений на боротьбу з тими, хто свідомо не повертає в країну в час війни валютну виручку. Вони лишають її на фіктивних фірмах за кордоном.  От саме на цих людей і направлена норма про 15% депонування загальної суми експортного контракту.

Для початку подивимося, що ж сказано про це у самому законопроекті. Із його тексту випливає два важливі моменти.

Перше – дійсно, агроекспортеру пропонується 15% суми експортного контракту покласти на депозит у банку.

Друге – дуже важливий момент: після повернення валютної виручки, депонтовані кошти повертатимуться експортеру в повному обсязі, але в разі часткового повернення – пропорційно до повернутої суми.

Тож, держава не збирається привласнити кошти аграрія, хіба аграрій-експортер сам спробує обвести довкола пальця державу, кажуть автори законопроекту.

Вдалося забезпечити зернові коридори з України морем і виявилося, що цими коридорами користуються шахраї, які не сплачують податки до бюджету і не повертають валютну виручку до держави. Тому все зробимо для того, щоб її припинити», – говорить в ексклюзивному коментарі AgroPolit.com  голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики  Данило Гетьманцев.

За даними НБУ, сума неповернення у серпні сягнула $5 млрд, із яких $4 млрд зернові та олійні. Проблема почалася ще в 2014 році, коли НБУ запровадив правило продажу валютної виручки за курсом НБУ, який нижчий за ринковий. Це був додатковий стимул купувати зерно за готівку. До війни проблема була відносно невеликою щодо загального експорту агропродукції, хоча на цю тему звертали увагу. Зараз ситуація зовсім інша. По-перше, іншого експорту немає, по-друге, значно виросла частка цінового експорту.

Цей механізм не варто застосовувати у тому випадку, коли експортером є безпосередньо с/х виробник у якого є активи і він зацікавлений в поверненні валютної виручки. 

Коректно застосувати його для ураїнських трейдерських компаній. Звісно, трейдери порахують вартість фінансування цих 15% та  перекладуть це навантаження на малих сільгоспвиробників, які самостійно не експортують, – для них зменьшать закупівельну ціну. Хоча і для інших учасників ринку це також суттєве додаткове фінансове навантаження.  Але з іншого сторони, – це спроба вдарити по тіньову бізнесу, та тим, хто хоче вивести кошти за кордон через товар, з різних причин, вочевидь, зараз зрозумілих. Тому, що валютна виручка виходить з країни через таких посередників в різні оншорні прокладки-нерезиденти і назад в Україну не повертається (виводять кошти). 

В іншому випадку, валюта провертається на обнальні українські компанії, котрі скуповують продукцію за нал., легалізують, продають, експортують і так по колу (схема). В обох випадках, українська трейдерська компанія-експортер ліквідовується, оскільки валюта на неї так і не зайде. Цим законопроектом Гетьманцев намагається зберегти надходження вал. виручки до країни, та спробувати детенізувати ринок.  Будь-який прозорий бізнес не буде в захваті від додаткових складнощів та фіскальних ініціатив, але в нинішній ситуації надходження до бюджету потрібно хоч якось гарантувати законодавчо, за умови, якщо правоохоронні органи не працюють належним чином, – Розмоваідпє один з аграрних депутатів.

Є серед трейдерів і ті, які теж підтримують такий крок, хоч і розуміють, що це зачепить їх.

Якщо коротко – це дійсно непопулярна міра. Але виручка в об’ємі близько $6 млрд в Україну не повернулась. Із усіх наявних засобів (приведення курсу до  ринкового чи встановлення спеціального курсу для продажу валютних надходжень від експорту с/г продукції відкинуто НБУ та Мінекономіки) –  інших варіантів, на жаль, не залишається», – говорить він без називання прізвища AgroPolit.com.

У коментарі AgroPolit.com голова підкомітету з питань місцевих податків і зборів Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Мар’ян Заблоцький відмітив:

Проблема із повернення валютної виручки за зернові наразі значна.  Її намагаються вирішити  різними способами, але – не ефективно. Спочатку БЕП почало кошмарити всіх підряд разом з іншими правоохоронними органами. Проблему потрібно якось вирішувати, можливо, на законодавчому рівні. Адже багато людей ризикує своїм життям, щоб експортувати  українське зерно, а реальність така, що валюта майже не заходить в Україну. Що для цього можна зробити? Перше – потрібно, щоб ефективно працювали правоохоронці саме по організаторах цих схем. Це ті самі люди, які організовують скрутки по ПДВ. Друге – можливо запровадити згаданий депозит. Третє – працювати з міжнародними трейдерами, бо експортоване зерно опиняється у них. Вони мають чітко розуміти: купівля зерна, по якому не повертається валютна виручка, — це  участь у відмиванні грошей. Це кримінальна стаття» .  

Компроміс для аграрних експортерів є!

За словами депутатів, вони розуміють аргументи учасників ринку. Данило  Гетьманцев каже, що розуміє, що така ситуація може ускладнити роботу середньому агробізнесу, але і тут влада готова підти на компроміс, якщо він буде з іншого боку.

Ми можемо дискутувати 10 чи 15%, але не готові говорити готові чи ні не повертати. Краще середнякам і великим експортерам просто повертати валютну виручку до України», – говорить голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики.

 

Що буде з експортом? Ігри росії довкола зернового коридору

Експерти схиляються до думки про те, що з таким вузьким логістичним експортним коридором проблема доступу до експортного ринку залишається більш логістичною, аніж фіскальною.

Операційний партнер торгово-аналітичної компанії «Barva Invest»Богдан Костецький дає такий прогноз AgroPolit.com:  

Тут все доволі просто. Ефект маємо вже. Внутрішні ціни – знижуються (мова вже йде про банальну можливість розмістити продаж й підтвердити логістику, навіть не ціну). Європейські ринки заллють пропозицією – і це прибере попит на найближчі місяці. Зовнішні ціни сьогодні зреагували стрімким ростом. Кукурудза в Румунії  на CIF Constanta додала $3-4/т до $287-288  Попит на кукурудзу на кордоні з Польщею був майже відсутній, ціни номінально $230 проти $240/т минулого тижня».

Він також додав, що у п’ятницю котирування американської пшениці продовжили зниження, в той час, як ціни на європейську показали незначне зростання. Грудневий ф’ючерс Чикаго знизився на 0.09 $/бу, ціна на європейську  пшеницю зросла на 1.0 €/т, а на чорноморську знизилась на 3.0 $/т. 

«Проте ключові події для ринку відбулись протягом вихідних і реакцію котирувань ми можемо спостерігати сьогодні. Як повідомлялось, рф вийшла з угоди щодо морського експорту українського зерна. Це призвело до того, що 218 суден, що беруть участь в експорті та знаходяться в черзі на інспекції можуть бути заблоковані на невизначений час. Попри заяви росії про вихід з зернового коридору ООН та Туреччина погодили рух зерновим коридором на 31 жовтня і сьогодні з українських портів вийшло 12 суден. За даними BAGE стан посівів пшениці в Аргентині залишається стабільним і складає 48% у хорошому та відмінному стані, при показниках минулого року нарівні 82%. Пакистан за результатами проведеного тендеру закупив 385 тис т пшениці. Торгівельна активність у напрямку глибоководних портів очікувано зупинилась, водночас перенаправлення пропозиції на інші напрямки буде тиснути на ціни та спровокує відновлення черг у портах Дунаю та на прикордонних переходах», – говорить Богдан Костецький.

Як результат по пшениці ситуація з контактами виглядає так:

  • Грудневий контракт пшениці на Чикаго (ZWZ2) – 8.29 $/бу
  • Грудневий контракт пшениці на Euronext (EBMZ2) – 337.5 €/т
  • Грудневий контракт пшениці Black Sea (BWFZ2) – 317.5 $/т
  • DAP Izov (11,5%) – 230-245 $/т

У п’ятницю котирування кукурудзи показали незначне зниження. Грудневий ф’ючерс на американську кукурудзу   знизився на 0.01 $/бу, а на чорноморську на 4.25 $/т.  Проте наразі, після демаршу росії з зернової угоди, ми можемо спостерігати за активним ростом котирувань на біржових майданчиках через загрозу зниження пропозиції з України на міжнародних ринках. За даними Міністерства сільського господарства Франції збирання кукурудзи в країні завершено на 96%, при аналогічних показниках минулого року на рівні 51%. Ситуація з можливою зупинкою морського експорту тиснутиме на ціни на українську кукурудзи найближчим часом», — підсумовує операційний партнер торгово-аналітичної компанії «Barva Invest».

Тож по кукурудзі ситуація наступна:

  • Грудневий контракт кукурудзи на Чикаго (ZCZ2) – 6.80 $/бу
  • Грудневий контракт кукурудзи Black Sea (BWFZ2) – 269.5  $/т 
  • DAP Izov – 225-235 $/т

Що ж думають учасники агроринку про таку ініціативу? Результати опитування 3,7 тис. читачів AgroPolit.com, Latifundist.com та Kurkul свідчать: майже половина не підтримує таку ідею. Чому? Бо влада її не презентувала і не донесла людям. Це слід виправляти. 

 

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

21 жовтня 2022
У НБУ прогнозують скорочення експорту на 30% до кінця 2022 року
Експорт товарів та послуг з України, за підсумками цього року, знизиться на 30% порівняно торішнім роком. Про це заявив заступник голови НБУ Юрій...
19 жовтня 2022
Зернотрейдерів підозрюють махінаціях із валютною виручкою на $1,8 млрд
Бюро боротьби з економічною злочинністю підозрює зернотрейдерів у використанні схем із валютною виручкою на суму у $1,8 млрд.  Втрати бюджету...
12 липня 2022
Зеленський поговорив з Ердоганом про експорт зерна з українських портів
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган та Президент України Володимир Зеленський провели у понеділок  телефонну розмову щодо повномасштабного...

Вибір редакції

21 листопада 2022
Галина Янченко: DFC готова страхувати воєнні ризики та кредитувати український бізнес на $1 млрд
Українська агропереробка попри війну розвивається. Бізнес поступово запускає проекти, влада підготувала Концепцію великої агропереробки та шість...
15 листопада 2022
Військові втрати агросектору – російська агресія завдала непрямих збитків у $34,25 млрд
Структуру $34,25 млрд збитків агросектору через війну росії проти України презентували у «Огляді непрямих втрат від війни в сільському...
14 листопада 2022
Мінімальне податкове зобов’язання на гектар землі
Що таке мінімальне податкове зобов'язання з. 1 га сільскогосподарської землі і як його сплачуватимуть орендар та власник паїв? Про це у...