Глухий кут для АПК — роздрібний ринок добрив і ЗЗР на 90% складається з підробок
Глухий кут для АПК — роздрібний ринок добрив і ЗЗР на 90% складається з підробок

За різними оцінками, сьогодні на внутрішньому ринку України 25-30% засобів захисту рослин (ЗЗР) – це фальсифікат, а там, де є сегмент дрібної розфасовки – 90%.

Таку інформацію озвучив народний депутат, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин Григорій Заболотний під час круглого столу «Забезпеченість та контроль за якістю і ринком засобів захисту рослин», який відбувся у столиці в останній день зими, 28 лютого цього року.

Читайте до теми: Нардеп закликав не пускати російські добрива до України

За інформацією від Держпродспоживслужби, у 2018 році забезпеченість сільгосппідприємств засобами захисту рослин (ЗЗР) становила 42 тис. т, зокрема 24,6 тис. т гербіцидів.

Також  у 2018 році для захисту с/г культур від шкідливих організмів було використано:

  • інсектицидів4,5 тис. т;
  • фунгіцидів6,5 тис. т;
  • гербіцидів24,6 тис. т;
  • десикантів 2,2 тис. т;
  • родентицидів0,3 тис. т;

Така кількість застосованих препаратів забезпечила проведення захисту с/г культур від шкідників, хвороб і бур’янів на площі понад 47 млн га, серед іншого від:

  • шкідників оброблено 12,8 млн га:
  • хвороб11,8 млн га;
  • бур’янів21,6 млн га.

Також забезпечено передпосівне протруєння 0,5 млн т насіння ярих культур та 1,3 млн т насіння озимих культур врожаю 2019 року.

За словами ще одного представнка Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Олександра Бакуменка, вартість забезпечення українського ринку ЗЗР у грошовому еквіваленті оцінюється приблизно у $1,7-2 млрд. Але приводом для проведення круглого столу стало не тільки визначення обсягів ринку ЗЗР…

Фальсифікат

фото взято з: bnr.kz

Ми сьогодні маємо неврегульоване питання щодо ввезення контрафактної та фальсифікованої продукції з-за кордону, а також проблеми з внутрішнім виробництвом фальсифікату всередині країни, повторним використанням порожніх контейнерів з-під добрив, поверненням вилучених заборонених пестицидів на ринок та перепакуванням застарілих пестицидів», – заявив Олександр Бакуменко у вступній промові під час відкриття круглого столу.

Як зазначив нардеп, зростання контрафактної та фальсифікованої продукції на ринку ЗЗР було спричинене мораторієм на проведення планових заходів з боку державного нагляду у сфері захисту рослин, який діяв з другої половини 2014 року до 31 грудня 2018 року згідно із законом України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Бакуменко наголосив, що, попри відміну мораторію, сьогодні потрібно внести низку змін до чинного законодавства для того, щоб виправити ситуацію з фальсифікатами та уникнути проблем у найближчому майбутньому. Адже використання неякісних ЗЗР несе пряму загрозу життю людей, навколишньому середовищу та безпосередньо АПК і економіці держави.

Нині норми чинного законодавства регулюють не весь спектр правових відносин, які виникають у даній сфері діяльності й потребують внесення низки змін до законів, а саме: до закону про захист рослин, про карантин рослин, про пестициди та агрохімікати. А також, із метою запобігання отруєнню бджіл, необхідно внести зміни до законів, які регулюють відносини місцевих органів самоврядування та сільгоспвиробників», – наголосив Бакуменко.

Читайте до теми: В Черкасах запрацює новітня наукова платформа — «Інститут здоров’я рослин»

Позицію Олександра Бакуменка підтримав нардеп Григорій Заболотний, який повідомив про ситуацію з фальсифікатами на українському ринку:

За різними оцінками, сьогодні на внутрішньому ринку України 25-30% засобів захисту рослин (ЗЗР) – це фальсифікат, а там, де є сегмент дрібної розфасовки – 90%. Сірий ринок ЗЗР зростає. Це трагедія».

Заболотний заявив, що після зустрічей із фермерами, представниками малих та середніх аграрних підприємств, перед державними органами постала ціла група проблем, для вирішення яких і було ініційовано круглий стіл із залученням представників Мінагро, Мінприроди, ДФС, Держпродспоживслужби та представників бізнесу і профільних асоціацій.

«Найперше, що я почув від фермерів – непомірно та необґрунтовано ростуть ціни на ЗЗР. Це зростання цін настільки стрімке, що у фермерів не вистачає врожаю оплатити вартість засобів захисту. Друге – зросла кількість випадків фальсифікації, тож фермери скаржаться, що немає кому пред’явити претензії. Розгляд справ у суді затягується на роки, та й малому фермеру ефективно судитися з великими корпораціями – це справа майже непосильна», – зауважив заступник голови комітету ВР з питань аграрної політики та земельних відносин Григорій Заболотний.

За його словами, підприємцям конче потрібні високоякісні ЗЗР, але за помірними й обґрунтованими цінами, а також консультаційний супровід і змога оплати послуг і витрат на ЗЗР після збору врожаю.

«За даними Держпродспоживслужби, потреба аграрного сектору в ЗЗР становить понад 100 тис. т, що в грошовому еквіваленті становить суму близько $2 млрд. Як бачите, ринок привабливий. Є з чим і ким працювати. Щороку цей ринок зростає приблизно на $20 млн. Але, на жаль, у цій галузі за останні роки накопичилося стільки проблем, що для їхнього вирішення потрібна консолідована участь усіх дотичних структур», – заявив Заболотний.

Читайте до теми: Аграрії забезпечені добривами на 45%

Також нардеп звернув увагу учасників зустрічі на проблему, яка залишається невирішеною вже протягом декількох років, попри обіцянки дотичних структур.

Лише ситуація з отруєнням бджіл чого варта. За минулий рік офіційно зафіксовано потруєння 18 тис. бджолиних сімей. Раніше, якби загинуло хоча б 10 сімей, цим питанням вже б прокуратура займалася. А сьогодні у нас не тільки бджоли та велика рогата худоба гинуть, інші види тварин теж страждають, і ніхто не несе за це відповідальності», – заявив Заболотний.

За словами Григорія Заболотного, у державної програми дерегуляції виявився «темний бік», адже, спрощуючи і зменшуючи структурні підрозділи, держава залишилася без ефективної системи державної реєстрації та випробування продукції.

Зараз у комітеті є законопроект №6606, який передбачає внесення змін до ст. 4 Закону України «Про пестициди та агрохімікати». Документ прописує зміни в чинному законодавстві в частині, яка стосується завезення та застосування незареєстрованих в Україні пестицидів.

Законопроектом пропонується внести зміни в частині вилучення норми, відповідно до якої обов’язковою умовою завезення та застосування в Україні дослідних партій пестицидів, які використовуються для державних випробувань та наукових досліджень, є документальне підтвердження їхньої державної реєстрації в країні, де вони виробляються.

Також Законом України від 02.03.2015 №222-VIII «Про ліцензування видів господарської діяльності (Закон набрав чинності 28.06.2015) було скасовано ліцензію на провадження господарської діяльності з торгівлі пестицидами та агрохімікатами (тільки регуляторами росту рослин) та ліцензію на провадження господарської діяльності з проведення фумігації (знезараження) об’єктів регулювання.

За фумігації застосовують високотоксичні пестициди (фуміганти), які належать до речовини 1-го класу небезпеки та діють на ентомологічні організми через органи дихання.

За рахунок хімічного впливу на життєві процеси дія фумігантів може завдавати довготривалої шкоди або призводити до смертельних наслідків для тварин та людей.

Читайте до теми: МЕРТ запровадив санкції щодо російських виробників і постачальників міндобрив

Особливе занепокоєння викликає вільний продаж і використання фумігантів на ринку України та їхні зручність і простота у використанні, оскільки таблетки або плейтси починають діяти, виділяючи токсичний газ, із моменту взаємодії з атмосферним повітрям.

Також варто звернути увагу на експортну фумігацію, зокрема на неефективне знезараження зерна та продуктів його переробки (до України у 2017 році надійшло 8 скарг (нотифікацій), у 2018-му – 5). Кожна скарга  може бути підставою для тимчасової заборони на ввезення української продукції на ринки інших країн.

Яскравим прикладом такої заборони було рішення Міністерства сільського господарства і розвитку сільських районів СРВ від 12.11.2015 №4680/QD-BNN-BVTV «Про тимчасове припинення імпорту пшениці з України». Україна протягом трьох років не могла експортувати пшеницю до В’єтнаму.

Крім цього, неефективне та неякісне проведення фумігації може бути причиною резистентності ентомологічних організмів до таких фумігантів.

Слід зазначити, що з другої половини 2014 року по березень 2018 року відповідно до законодавства діяв мораторій на проведення Держпродспоживслужбою планових заходів держнагляду в сфері захисту рослин. На сьогодні мораторій скасовано.

Територіальними органами Держпродспоживслужби за 2018 рік здійснено 2639 планових та 378 позапланових перевірок щодо додержання законодавства у сфері захисту рослин. За результатами проведених перевірок складено 822 приписи про усунення виявлених порушень, винесено 295 протоколів, накладено 292 адміністративних стягнень на суму 52 428 тис. грн. Це понад 37 % порушень. Кожен третій із перевірених у сфері захисту рослин був порушником чинного законодавства», – повідомив під час виступу на круглому столі керівник Держпродспоживслужби Володимир Лапа.

За його словами, у 2019 році у сфері захисту рослин заплановано проведення 2854 заходів державного нагляду (контролю). На даний час прийнято постанову Кабміну від 23 січня 2019 року №34 «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері захисту рослин та визначається періодичність здійснення планових заходів держнагляду.

Зміни у законах та Митному кодексі

фото взято з: zib.com.ua

Відповідно до ст. 3, 16, 27 Конституції України, з метою забезпечення обов’язку держави щодо захисту життя людини, збереження генофонду українського народу, екологічної безпеки і підтримки екологічної рівноваги на території України, а також відповідно до низки зобов’язань, які Україна взяла на себе перед міжнародною спільнотою з ЄС, термінових змін потребує нинішнє законодавство, а саме:

  • Ст. 247 Кримінального кодексу України в частині зміни санкцій за правопорушення. Зокрема визначити, що порушення норм законодавства, встановлених для боротьби зі шкідниками, бур’янами і хворобами рослин, та інших вимог законодавства про захист та карантин рослин, яке спричинило тяжкі наслідки, зокрема загибель та/або отруєння тварин;
  • У статтях Кодексу України про адмінправопорушення, які регулюють питання карантину та захисту рослин, відповідальність за дотримання санітарного законодавства – підвищити розмір адмінвідповідальності;
  • До Митного кодексу України та деяких законів України внести зміни, доповнивши перелік видів офіційного контролю «медико-санітарним контролем», як це передбачено Міжнародною конвенцією про узгодження умов проведення контролю вантажів на кордонах, до якої Україна приєдналася згідно з Указом президента України від 04.07.2002 №616 та Міжнародними медико-санітарними правилами ВООЗ (2005);
  • У Законі України «Про захист рослин» передбачити порядок реєстрації осіб, які здійснюють торгівлю пестицидами та агрохімікатами (тільки регуляторами росту рослин) та збільшення розміру адмінвідповідальності;
  • В Законі України «Про карантин рослин» передбачити: порядок реєстрації осіб, які здійснюють господарську діяльність, пов’язану з фумігацією; контроль за проведенням знезараження особами об’єктів регулювання, які переміщуються через державний кордон України та/або кордони карантинних зон; заходи, які попереджували надходження нотифікацій відповідно до Міжнародного стандарту з фітосанітарних заходів №13 від країн-партнерів України з міжнародної торгівлі об’єктами регулювання у сфері карантину рослин, зокрема з причин неефективної фумігації.
  • В Законі України «Про пестициди і агрохімікати» в ст. 1 визначити термін «фумігант» – високотоксичний пестицид, хімічна речовина якого в газоподібному стані за певної температури, тиску та концентрації знищує окремі шкідливі організми;

Статтю 11 доповнити абзацами:

Продаж і будь-які операції з передачею прав власності на фуміганти дозволяються виключно суб’єктам господарювання, які здійснюють господарчу діяльність з проведенням фумігації об’єктів регулювання і зареєстровані в центральному органі виконавчої влади, який реалізує державну політику  у сфері захисту рослин.

Застосування фумігантів дозволяється лише посадовим особам та працівникам суб’єкта господарювання, який здійснює господарську діяльність з проведення фумігації об’єктів регулювання, що зареєстровані в центральному органі виконавчої влади і реалізують держполітику у сфері карантину рослин.

До того ж, з метою попередження отруєння бджіл варто внести зміни до законів, які регулюють взаємовідносини місцевих органів самоврядування, сільгоспвиробника, бджоляра.

Як зауважили учасники круглого столу, вагомий внесок у недопущенні неякісних добрив на ринок може зробити ДФС. Адже контроль легальних активних речовин, які завозяться до України та які використовують у виготовленні контрафакту, проходять саме через митниці.

У нас досить часто виникають перекоси, коли в одній частині законодавства все контролюється чудово, тоді як про іншу частину законодавства взагалі забувають. Це те, що сталося із завезенням діючої речовини для добрив. Наприклад, для того щоб зареєструвати препарат на території України, потрібно пройти 3-річне бюрократичне пекло. Перші два роки – це випробування, завезення зразків. Третій рік –держреєстрація. На фініші ми отримуємо посвідчення, яке дає можливість підприємству ввозити препарат.

А фальсифікатори просто везуть діючу речовину (зазвичай, порошок) під виглядом будівельних сумішей, харчових продуктів (соди тощо). І на митниці система контролю не спрацьовує, бо такі товари не є небезпечними. Фальшивку вже на території України фасують і дуже часто продають під виглядом оригінального товару від всесвітньовідомих компаній», – коментує ситуацію координатор Агрохімічного комітету Віктор Погорілий.

За його словами, ввести ефективну систему протидії контрафакту – елементарно. В Україні нині майже відсутні власні джерела для виготовлення активної речовини контрафактних добрив. Раніше до нас возили вже готовий продукт: окремо везли етикетки й окремо — сам продукт (щоб на митниці не виникло запитань). Зараз фальсифікатори скуповують на ринку використану тару, якої у фермерів залишається дуже багато, або ж просто копіюють її, і вже на українських заводах, які виготовляють тару, роблять дуже схожий за зовнішнім виглядом до оригіналу продукт.

Коли ми говоримо про боротьбу з фальсифікатом, то варто передусім акцентувати увагу не на тому, як впіймати контрафактника, а на тому, як не допустити ввезення в Україну діючої речовин. І це питання до ДФС і СБУ», –  впевнений Вікторій Погорілий.

Журналіст AgroPolit, Хворостяний Віталій

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

11 лютого 2019
Аграрії забезпечені добривами на 45%
За даними Мінагрополітики, забезпеченість сільськогосподарських підприємств мінеральними добривами для проведення весняно-літніх польових робіт на 8...
9 лютого 2019
Голова правління ПАТ «Аграрний фонд» Андрій Радченко спростував звинувачення НАБУ в закупівлі міндобрив за завищеною вартістю
Голова правління ПАТ «Аграрний фонд» Андрій Радченко спростував звинувачення НАБУ в закупівлі міндобрив за завищеною вартістю. Про це...
16 липня 2018
ТОП-5 тез голови Держпродспоживслужби Володимира Лапи про систему контролю в Україні
1. Про проведення позапланових перевірок у відповідь на скаргу покупців Ситуація змінилася з 4 квітня цього року, коли набув чинності закон...

Вибір редакції

9 грудня 2019
Роман Лещенко: Мораторій – це найкраща форма розкрадання української землі
Уповноважений президента з земельних питань Роман Лещенко розповів AgroPolit.com в ексклюзивному інтерв'ю про свої відносини з Володимиром Зеленським...
9 грудня 2019
Діджиталізація у сфері земельних відносин
Чому «оцифровування» неймовірно актуальне для України? Діджиталізація — буквально «оцифровування» — у широкому...
6 грудня 2019
Обіцяли – зробили? Як оцінила агроспільнота перші 100 днів уряду
Агроспільнота оцінила 100 днів роботи нового уряду з розвитку сектору. Для цього AgroPolit.com провів опитування «Відповідають за...