Зниження ставки ПДВ для агросектору до 14%: боротьба зі «скрутками» чи преференція в $80-120 млн переробнику соняшнику?

З 1 березня 2021 року починає діяти знижена ставка ПДВ 14% для ряду аграрних товарів. Це результат прийнятого парламентом і підписаного президентом Володимиром Зеленським закону  №1115-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції». Законом №1115-ІХ знизилася ставка внутрішнього та імпортного ПДВ з з 20% до 14% для агросектору на операції з продажу груп товарів.

Перелік агропродукції зі зниженою 14% ставкою ПДВ:

• 0102 (велика рогата худоба, жива)
• 0103 (свині, живі) 
• 0401 (у частині незбираного молока)
• 1001 (пшениця) 
• 1002 (жито) 
• 1003 (ячмінь) 
• 1004 (овес)
• 1005 (кукурудза) 
• 1201 (соєві боби) 
• 1204 00 (насіння льону) 
• 1205 (насіння свирiпи та ріпаку) 
• 1206 00 (насіння соняшнику) 
• 1207 (насіння і плоди інших олійних культур)
• 1212 91 (цукрові буряки).

Агродебати: Законопроект 3656 – зниження ставки ПДВ до 14% для агросектору

Нагадаємо, закон №1115-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції» — депутатський. Серед його ініціаторів вказаний 21 народний депутат. Серед авторів — представники чотирьох політичних сил. В основному це члени фракції партії «Слуга Народу». Зокрема, Микола Сольський, Мар'ян Заблоцький і Давид Арахамія. Разом з тим серед авторів проєкту — Олег Кулініч, Роберт Горват (обидва — група «Довіра»), Ніна Южаніна («Європейська солідарність») і Вадим Івченко ( «Батьківщина»).

Закон про 14% ПДВ розділив представників українського аграрного ринку на два протилежні табори: за закон і проти. 

Ті, що проти, апелювали, мовляв — це черговий ціновий реверанс у бік великих агропереробників соняшнику (конкретно компанії «Кернел» і її власника — агроолігарха Андрія Веревського). Слід лобістів бізнесмена Андрія Веревського проявився на податково-митному комітеті, який розглядав закон 1115-ІХ про зниження ставки ПДВ до другого читання.

На цьому комітеті сталося таке: депутатська група Андрія Веревського пролобіювала зниження ставки ПДВ до 14%, яке найбільше грає на користь соняшникового бізнесу цього бізнесмена. Інші позиції були вписані для галочки і для того, щоб відвернути увагу від справжніх бенефіціарів цього законопроєкту. Активно відстоював цю позицію народний депутат Олег Кулініч», — говорить джерело.

Дійшло до того, що навіть голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев вихопив від лобістів Веревського — за своєвільну позицію у питанні щодо голосування (точніше проти 3656) Гетманцеву підготували постанову про відставку. 

AgroPolit.com детальніше розпитав учасників ринку і виділив, кому норми цього закону підуть на користь, а хто від нього лише постраждає. 

$80-120 млн на рік — додатковий заробіток для переробників олії від зниження ставки ПДВ з 20 до 14%.

До вигодонабувачів від цього зниження ставки наразі публічно відносять всіх аграріїв. Так то воно так, але якщо розібратися — не так і не для всіх. 

Ще раз на пальцях по-простому: з 1 березня зменшиться сума внутрішнього та імпортного ПДВ з агропродукції з 20 до 14%, тобто мінус 6%. Тобто загалом увесь агробізнес менше сплачуватиме ПДВ, тобто у нього зменшиться податкове навантаження і збільшиться запас обігових коштів. Це плюс.

Паралельно дешевшають і деякі імпортні складові для виробництва аграрної продукції. 

Але є й мінус — і він лежить у площині закупівельної ціни на зернові. Він випливає зі специфіки роботи міжнародних трейдерів. Є ризик, що трейдери зменшать резерви для збільшення закупівельної ціни на зернові. Традиційно трейдери закладали саме суму ПДВ (який їм повертає держава) для збільшення внутрішньої закупівельної ціни. Оскільки ПДВ зменшиться на 6%, це позначиться і на закупівельній ціні, кажуть у їхніх колах. 

А тепер більш детально про виграші чи радше «бариші»? 

Найбільше виграють на аграрному ринку України (попри заявлений список тих, на кого поширюється зниження ставки ПДВ) переробники насіння соняшнику, тобто виробники олії. 

Ось так розповідає на правах анонімності AgroРolit.com один із учасників зернового ринку про ПДВ-арифметику і про її головних вигодонабувачів:

Я вам нагадаю: в Україні діє 10% експортне мито на соняшник. Структура, наприклад, експорту кукурудзи та пшениці — 75- 80% всього зерна експортується, тобто експортний ринок для цих культур головний в плані формування ціни на внутрішньому ринку. З соняшником інша історія: у 2020 році зібрали близько 13,5 млн т і експортуємо майже 100 тис. т соняшника. Відчуваєте різницю? Це результат дії цього експортного 10% мита, яке забезпечує переробникам додаткові прибутки. Зменшивши внутрішній та вхідний ПДВ до 14%, ми розуміємо, що автоматично 6% відраховуються від ціни закупівлі, тобто закупівельні ціни на соняшник всередині України будуть нижчими! При цьому з бюджету виробникам олії (переробникам насіння соняшнику) повертають 20% експортного ПДВ з олії та шроту (90% його експортується). Тобто така сукупність факторів сприяє зниженню ціни на сировину, що збільшує маржинальність переробників саме соняшнику». 

Разом із небайдужими до справжніх підтекстів законодавчих змін ми підрахували, скільки ж отримають додаткової вигоди переробники соняшнику від такого загального ПДВ-зниження за рік.

При 13,5 млн т зібраного соняшнику і експорті в межах 100 тис. т економічний ефект від цього для переробників може становити по року від $80 до $120 млн. На кожній тонні соняшнику додаткова вигода для переробника олійних може складати  $ 10-15 на 1 тонні. Тобто $ 10-15 доларів на тонні соняшнику — це потенційний заробіток виробників олії за рахунок зниження ПДВ до 14%. Отака от арифметика», — говорить наш співрозмовник.

Щодо позитивного впливу ПДВ-арифметики для інших аграріїв він зазначає, що всі окрім певного зменшення податкового навантаження та збільшення обігових коштів можуть відчути деяке пожвавлення попиту на агропродукцію, бо сама продукція трішки подешевшає у собівартості. Але фермери та середні аграрії, які не експортують зернові самостійно, точно втратять згодом на закупівельній ціні у трейдерів.

Плюси від зниження до 14% ставки ПДВ для агросектору 

Народний депутат України, член депутатської групи «За майбутнє», секретар Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Іван Чайківський вважає, що зниження ставки ПДВ до 14% — добре!

Скільки Україна виробляє зернових? Близько 70 млн т (плюс-мінус). З них 40-50 млн т ми продаємо. Тобто з цієї суми держава відшкодовує 20% ПДВ. У разі ухвалення закону сума відшкодування зменшиться на 6% — до 14%. Це вигідно державі? Звичайно, вигідно. Держава тут не буде в програші. Аграрний сектор теж не буде в програші, бо ці 6% будуть у вигляді обігових коштів у агровиробника. Це допомога держави на окремі групи аграрних товарів — це спосіб акумулювати кошти для розвитку таких виробництв. Від цього виграють всі аграрії, які працюють на ринку чесно, відкрито, «в білу» і чесно платять податки», — каже він.

Крім того, Іван Чаківський додає, що тим, хто сьогодні не платить податків, працює з готівкою незрозумілого походження, займається різними скрутками і т. д., звичайно, це не вигідно.

«Тому що їм треба буде переходити на прозорі правила, вони будуть вчасно сплачувати те, що належить державі. Я вважаю, що це такий доволі прогресивний законопроєкт, який дасть достатньо серйозний стимул для розвитку аграрного сектору в цілому. Законопроєкт вигідний абсолютно всім аграріям і фермерам: і маленьким, і великим, і середнім, і агрохолдингам. Але саме тим, які сьогодні офіційно працюють і вчасно платять податки, ще раз на цьому наголошую», — пояснює він.

Асоціація виробників молока (АВМ) аплодує такому рішенню:

Новий ЗУ сприяє заощадженню обігових коштів господарствами та переробними підприємствами при закупівлі продукції (оскільки найчастіше це кредитні кошти, то це також знижує витрати виробників), скорочує суму ПДВ, замороженого до моменту відшкодування, а також зменшує привабливість незаконних махінацій під час реалізації нелегального зерна («скрутки») — тобто фактичного розкрадання ПДВ з держбюджету. Операції з ввезення на митну територію України племінних чистопородних тварин та племінних (генетичних) ресурсів за вищевказаними кодами залишаються звільненими від ПДВ за ст.197.18 Податкового кодексу. Операції, які розпочались до початку застосування зниженої ставки ПДВ, завершуються за ставкою ПДВ 20%».

Перелік плюсів доповнює доцент Київської школи економіки, експерт із земельних питань Олег Нів’євський.

«Суми експортного відшкодування, наприклад, на зернові та олійні культури зменшуються. Трейдери будуть закуповувати у сільськогосподарських виробників зерно з ставкою 14%, і сума до відшкодування їм буде меншою. Процес відшкодування розтягнутий у часі для них, що вимиває частину оборотних коштів. Тепер трейдери будуть економити на фінансуванні цього розриву», — каже він.

Але на думку економіста є й суттєві мінуси. 

Мінуси зниження до 14% ставки ПДВ для агросектору

«Перший — якщо сільськогосподарські виробники (переважно тваринники) хочуть зробити значні інвестиції в переробку (у виробництво, закупівлю техніки, матеріально-технічних ресурсів), то у них накопичуватимуться дуже великі суми ПДВ-кредиту. Вихідний ПДВ від продажу своєї продукції у них зараз буде 14%, а вхідний ПДВ — 20%. Податковий кредит може переважити суму податкового зобов’язання — і це створюватиме ситуацію, коли виробникам тваринницької продукції потрібно буде відшкодовувати ці суми з державного бюджету. Воно відбуватиметься доволі боляче, з затримками, і це додатковий мінус на інвестиційну діяльність цих виробників», — каже доцент Київської школи економіки, експерт із земельних питань.

Другий мінус, на думку Олега Нів’євського, заритий у питанні проведення багатьох операцій між платниками податків і неплатниками ПДВ.

В цьому випадку продаж дозволених з переліку товарів відбуватиметься кінцевому споживачу. Будуть прямі втрати бюджету від зниження ставки ПДВ. Наприклад, коли сплачують оренду за землю у натуральній формі (зерном), то за документами має нараховуватися ПДВ», — каже він.

І третій мінус — зростання ризиків зловживань при відшкодуванні ПДВ з бюджету.

Економічна теорія каже: чим менше ставок ПДВ в економіці — тим краще. А різнобій ставок податків створює просто зловживання цією системою з боку податкової та виробників. Навіть плутанина чи маніпуляції з кодами товарів — це спосіб зекономити на сплаті ПДВ. Таке відбувається у світі і буде у нас. В Європі є багато випадків знижених ставок оподаткування ПДВ на певний ряд агропродовольчої продукції, але наразі там всі ідуть у напрямку до уніфікованої ставки ПДВ», — пояснює він.

Четвертий — для фермерів. «Якщо фермери є платниками ПДВ, то у них вхідне ПДВ буде з 20%, вихідне з 14%, відповідно у них може виникати касовий розрив за ПДВ, який потрібно буде або відшкодовувати з бюджету, або якимось чином фінансувати з інших джерел. Їм буде складно попервах це зробити, і податкова з ними гратися не буде у відшкодування», — наголошує Олег Нів’євський.

І наостанок доцент Київської школи економіки, експерт із земельних питань нагадує, що є ще міна сповільненої дії у меморандумі з МВФ, яку зачіпає цей закон.

У нас є чіткі зобов’язання перед МВФ, щоб ми на період дії теперішньої програми, співпраці з МВФ, не втручалися в податкове законодавство, в тому числі і ставки оподаткування. Це написано в меморандумі з МВФ, тобто зобов’язання порушили», — каже він.

Як розповів у коментарі для AgroPolit.com президент Української аграрної конфедерації (УАК) Леонід Козаченко, через закон про зниження ставки ПДВ до 14 % складна ситуація, яка виникла у виробників борошна, ризикує перетворитися на катастрофічну — 50 % мірошників кажуть, що закриють виробництво. Вони і зараз ледь виживають, а якщо запрацюють норми закону про зниження ставки ПДВ, до нас почнуть завозити турецьку муку, дешевшу за українську.

Також у нас в країні велика проблема з переробкою молока, не вистачає сировини — це одна проблема. Справа в тому, що ті переробники, які не закуповують сировину у фермерів, а мають власне виробництво, не втрачають нічого, вони не сплачують на вході 20 %, а на виході 14 % ПДВ. Тобто ті підприємства, які мають хоча б 50 % власної сировини, від цього закону не постраждають, а якщо понад 50 % сировини власного виробництва — отримають прибуток, адже у них з'являться позаконкурентні інструменти. І хоча окремі виробники вітають ухвалення закону, асоціації борошномелів та молочників просять негайно призупинити нововведення. Зараз великі проблеми виникли всередині асоціації виробників олії через ті самі питання. Виробники олії, які мають власну сировину для виготовлення продукту, можуть на 80 % монополізувати олійний ринок. До того ж у нас і так сировинна країна. У нас виробництва з вищою додатковою вартістю на стадії зародку, а цим законом ми ризикуємо знищити конкурентну галузь переробки», — заявив Козаченко.

За його словами, автори законопроєкту та його прихильники неправильно оцінюють стратегічну складову.

Прихильники закону чомусь вважають, що українські фермери-патріоти, якщо будуть знати, що це наші мукомели, то вони їм будуть сировину дешевше продавати, а трейдерам, які продукцію експортують — дорожче. Але це хибна думка, так ніхто не буде робити. Якщо, наприклад, на ринку ціна на пшеницю понад 9 тис. грн, а виробника попросять продавати її дешевше — по 8 тис., жоден виробник на це добровільно не погодиться, адже у нього також проблем вистачає і на покриття цих проблем потрібні кошти. Також у нас люблять звертати увагу на світову практику, але скажіть мені, будь ласка, яка країна у світі використовує таку саму методику? Наприклад, у Європі знижена ставка ПДВ на продовольство, але вона знижена на весь виробничий ланцюг. Це зроблено для того, щоб на полицях магазинів з'являлися доступніші для кінцевого споживача продукти. А в Україні ставка ПДВ зменшена не на весь ланцюг, а лише на окремі ланки, і навіть європейці звертають увагу, що такі кроки знищать українську переробну галузь», — наводить аргументи Козаченко. 

Ще один важливий момент, на який звернув увагу Леонід Козаченко — Європейський Союз підтримав своїх фермерів тим, що ввів 18 % субсидії на експорт продовольства за межі ЄС. Це було зроблено через втрати, яких зазнали фермери у зв'язку з ковідом. Таким чином Європа намагається підвищити прибутки виробників сільськогосподарських товарів. Тож у нас сьогодні, окрім того, що втратять переробники через закон про 14 %, зайде на український ринок іноземна продукція з дотацією 18 %. Європейський Союз (відповідно до міжнародних норм) може протягом року використовувати цю дотацію для власних виробників. Європейці кажуть, що вони у своєму праві, а те, що в Україні галузь може зникнути — то це наші проблеми.

Тож, як стверджує Козаченко: «Станом на сьогодні низка виробників готується до закриття підприємств, адже хтось раніше позичав фінансування під модернізацію та на розвиток і давав гарантії особистим майном. Подальша безперспективність роботи в Україні змушує їх готуватися до наслідків». 

Проблеми з адмініструванням ПДВ у сільгоспвиробників виникнуть у березні 

Практична реалізація положень Закону України № 1115 завдасть головного клопоту сільгосппідприємствам вже в перший місяць — виникнуть проблеми з адмініструванням ПДВ. Завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» к.е.н. Леонід Тулуш каже, що розділом II Закону України № 1115 передбачено, що його положення набувають чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та застосовуються до податкових періодів, починаючи з першого числа місяця, наступного за місяцем опублікування цього Закону.

А отже, якщо закон буде опубліковано найближчим часом, то вже з 1 березня — тобто через чотири дні (!) — сільгосппідприємства при здійсненні операцій з постачання передбачених у Законі видів сільгосппродукції повинні будуть застосовувати нову ставку ПДВ — 14 %. Такий розмір ставки є новим і досі в Україні не застосовувався», — наголосив експерт.

Відповідно до положень пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу (далі — ПК) на дату поставки платник ПДВ зобов’язаний скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений термін. Причому, згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК, реєстрація податкових накладних, складених з 1 до 15 календарного дня місяця, повинна здійснюватися до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені. Тобто у цьому випадку — до 31 березня 2021 року, пояснив Леонід Тулуш.

Проте, чинна форма податкової накладної, затверджена наказом Мінфіну № 1307 від 31 грудня 2015 року (зі змінами та доповненнями), НЕ ПЕРЕДБАЧАЄ можливості відображення операцій за ставкою 14 %.

Не передбачена така можливість й наказом Мінфіну «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» № 734 від 2 грудня 2020 року, положення якого набувають чинності з 1 березня 2021 року.

Таким чином, сільгосппідприємства та інші постачальники сільгосппродукції НЕ МАТИМУТЬ ТЕХНІЧНОЇ МОЖЛИВОСТІ (!) зареєструвати податкову накладну за зниженою ставкою у 14 %, спрогнозував експерт. При цьому, застеріг він, за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної відповідно до статті 120-1 ПК нараховуються штрафні санкції.

Контрагенти, в свою чергу, не зможуть — відповідно до положень пункту 198.6 статті 198 ПК — включити відповідні суми ПДВ до складу податкового кредиту.

Внаслідок цього поставки сільгосппродукції, зазначеної у розділі І Закону України № 1115, можуть бути фактично заблоковані. Причому, якщо при поставках рослинницької продукції теоретично можливо кілька тижнів не відпускати продукцію, то при постачанні тваринницької продукції, особливо молока, така ситуація неможлива навіть теоретично. Адже буде паралізована нормальна діяльність молокопереробних заводів.

Сільгосппідприємства припинять здійснювати реалізацію, внаслідок чого будуть зазнавати збитків, в тому числі й у вигляді штрафних санкцій за невиконання контрактних зобов’язань, попереджає Леонід Тулуш.

Адже, вважає він, оперативно виправити ситуацію через підготовку відповідного наказу Мінфіну щодо внесення змін до форми податкової накладної не вдасться. Оскільки положеннями статті 9 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» передбачено, що строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції до проєктів регуляторних актів, не може бути меншим, ніж один місяць з дня оприлюднення проєкту регуляторного акту та відповідного аналізу регуляторного впливу.

З огляду на це, виправити ситуацію можна буде не раніше квітня 2021 року — при тому, що крайнім терміном реєстрації податкових накладних за першу половину березня є 31 березня 2021 року, уточнив експерт. Отже, внаслідок невідпрацьованості законодавчих норм та відсутності необхідних підзаконних актів, направлених на врахування положень Закону України № 1115, слід очікувати суттєвих ускладнень в роботі учасників аграрного ринку як мінімум у перший місяць його застосування», – підсумував Леонід Тулуш.

Реакція фермерів на зниження ставки ПДВ

Опираючись на дослідження думок та враження від норм закону фермерів, які провів Кurkul.com, можна впевнено сказати: фермери ні в чому не впевнені. 

Так, є поодинокі висловлювання про позитивні наслідки від запровадження закону, однак більшість воліла б замість зниження ПДВ до 14 % для окремих продуктів бачити або повернення до строї схеми, коли ПДВ, яке повинно спрямовуватися до бюджету, акумулювали на спецрахунку і спрямовували на розвиток підприємства за окремими статтями видатків; або ж зменшення по всьому ланцюжку виробництва аграрної продукції. До того ж фермери не вірять, що дія закону зменшить кількість «скруток».

Щодо заяв про те, що закон допоможе боротися з так званими “скрутками”, то не впевнений, що тут щось зміниться. Уже понад 20 років із ними воюють і ніяк побороти не можуть. Я не бачу можливості реалізації цих скруток без участі деяких посадовців. Тож якщо поглянути на ситуацію з цієї точки зору, то виходить, що вони впроваджують цей закон не для держави, а для себе. Я не знаю, як це все вони «провертають», але диму без полум’я не буває, так багато говорять про ці скрутки не просто так. Тож тут навряд чи щось зміниться», — стверджує керівник ТОВ «Дунайський аграрій» Роман Дяжук.

І хоча він більш позитивно, ніж негативно сприймає введення у дію закону, певний скепсис присутній у його висновку щодо ефекту закону про зменшення ПДВ.

Я підтримую цей закон. Давно потрібно було це зробити. Чесно кажучи, було б добре знизити ставку й до 10% на певні види продукції, як у деяких європейських країнах, ну 14 так 14», — усміхається фермер.

Він додав, що два роки тому не відчував би жодних змін від цього закону, тому що все йшло на експорт і ПДВ завжди був за суміщенням. Якщо ж дивитися на нинішню ситуацію та ще і врахувати проблеми з посухами та неврожаєм, це буде хороший плюс для фермерів.

Аграрій висловив солідарність із колегами, що через цей закон є цілком реальна й неприємна можливість відповідного зниження закупівельних цін трейдерами.

Тут великі агрохолдинги завжди зможуть порозумітися з трейдерами, а от невеликі фермерські господарства впливу жодного не мають. Тож виключати такий сценарій справді не варто», — каже Роман Дяжук.

У свою чергу, директор ТОВ «П’ятидні» Валерій Діброва зауважує іншу проблему.

Плюс у тому, що ставка ПДВ зменшена. А мінус, якщо взяти, наприклад, моє господарство, ми стільки ПДВ отримували вхідного й багато експортували, що сьогодні можемо мати від’ємний баланс у 42 млн грн з відшкодування ПДВ. Хто мені це відшкодування зробить? Звісно, ніхто», — впевнений директор ТОВ «П’ятидні» Валерій Діброва.

У ТОВ «П’ятидні» не спішать із висновками й чекають на реакцію ринку. Валерій Діброва вважає, що при такій серйозній зміні податкового законодавства не можна сказати достеменно, як буде реагувати ринок і економіка галузі, тож тут є як плюси, так і мінуси.

Новий закон може додатково підштовхнути нечистих на руку ділків шукати лазівки, щоби при реалізації сільськогосподарської продукції отримати відшкодування через так звані “скрутки” — зменшення податкового зобов’язання зі сплати ПДВ, нарахованого із продажу бізнесом одного товару, завдяки податковому кредиту, отриманому при купівлі іншого», — зауважує Валерій Діброва.

Крім того, Валерій Діброва підкреслив, що для злагодженої роботи галузі у всьому ланцюжку сировини й готової продукції повинна бути одна ставка ПДВ.

Коли ми сьогодні сировину закуповуємо при ставці 14 %, а готову продукцію з цієї сировини потім будемо продавати при ставці 20 %, то про що можна говорити? Це ж призведе до зловживань та можливого хаосу в нарахуванні і сплаті ПДВ. Тут і вибіркові перевірки, й адміністративний тиск. Хтось неодмінно захоче заробити, когось притиснути, чийсь бізнес взагалі “прикопати”», — каже керівник ТОВ «П’ятидні».

Як бачимо, попри стриманий оптимізм негативних очікувань від норм закону про зниження ставки ПДВ з 20 % до 14 % набагато більше. Це й не дивно, адже найкращий закон із максимально позитивними намірами може розбитися об гострі кути української бюрократії та «схем». Що ж отримаємо насправді — дізнаємося дуже скоро.