«Біблія» органічного виробництва: як зміниться ринок після 2 серпня із введенням закону №2496-VIII

2 серпня 2019 року в Україні розпочнуть діяти нові національні стандарти (закон №2496-VIII) органічного виробництва. Цього чекали давно: ринок органічної продукції є, а от базового українського закону немає. Всі виробники отримували сертифікати в органах, акредитованих на міжнародному рівні (на базі норм ЄС і США). Прийнятий закон «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» нарешті виправив багаторічний дисонанс, але постало інше питання — чи встигнуть в уряді прийняти всі потрібні порядки та підзаконні акти, аби ринок вчасно почав працювати за українськими стандартами і бізнес не отримав штрафів? AgroPolit.com пропонує вам детальний аналіз нового закону: які 9 основних змін він вводить, коли з'являться правила органічного виробництва та Єдиний реєстр органічних виробників, коли будуть сертифікувати компанії та виробників, чи зможе бізнес працювати без нових сертифікатів та інше. 

Читати до теми: Шість аграрних законів 2018 — аналіз і що зміниться для ринку

Як на дріжджах — ринок органічної продукції у ТОП-20 світу

Сьогодні в Україні працює близько 400 органічних с/г виробників. Загалом ми №20 у світі та 11-ті в Європі за площею с/г угідь під органічним виробництвом. Продаємо продукцію до більш ніж 40 країн. Частка такої продукції і сировини на експорт становить 90%. Це, переважно, європейські країни: Нідерланди, Німеччина, Велика Британія, Італія, Австрія, Польща, Швейцарія, Бельгія, Чехія, Болгарія, Угорщина. Дуже цінують українські органічні продукти в Америці та країнах Азії (близько €4 млн із загального експорту). В Україні реалізується лише десята частина. Загалом внутрішній ринок органічної продукції у розрахунку на одного споживача становить €0,68, тоді як у світі €10-11. Втім, частка органічної продукції зростає: за останні 5 років органічні с/г угіддя зросли на 54%, до 421,5 тис. га. Із них 48,1% зайняті під вирощуванням зернових (7-ме місце серед країн-виробників органічних зернових). Понад 16% займають олійні (5-те місце в світі), 4,6% — бобові (7-ме місце). Під овочами зайнято 2% угідь (10-те місце), а під фруктами — 0,6%.

Бюрократія в поміч виробникам

На базі прийнятого закону Мінагрополітики разом із Держпродспоживслужбою мають розробити низку нормативно-правових актів, щоб усе працювало як годинник. Передусім мали б з’явитися правила органічного виробництва та відповідні порядки для сертифікації тощо. Далі відбувається акредитація органів сертифікації (наразі вони працюють за європейськими та американськими стандартами). 

Втім, як стверджують джерела AgroPolit.com, правила ще пишуть. Доки немає правил, доти не розпочнеться акредитація органів сертифікації, які й видаватимуть українські сертифікати виробникам органічної продукції. Як стверджують учасники ринку в приватних бесідах, навіть якщо Мінагро та інші відповідальні «за процес» вкладуться до 2 серпня, то в кращому випадку перші українські сертифікати компанії отримають у листопаді-грудні 2019 року, тоді й почнуть друкувати та клеїти етикетки з новим маркуванням (за українським законодавством).

Дивитися до теми: Все про органічну продукцію в Україні та світі

А що буде у проміжку між 2 серпня і кінцем року? Діятиме норма закону, яка зобов’язує контролюючі органи перевіряти виробників органіки та, у випадку виявлення продажу товарі з держлоготипом органіки без українського сертифіката, накладати штраф на суму від 19 тис. грн (для фізичних осіб-підприємців) та 30 тис. грн (для юросіб). «Сьогодні існує майже 100% гарантія, що у серпні-вересні контролюючі органи, наприклад, АМКУ, перевірятимуть виробників органіки й накладатимуть штрафи — і вони будуть праві, бо жодна українська компанія-виробник органічної продукції не сертифікована за новими українськими стандартами. Ця сертифікація наразі не відбувається, бо немає самих правил такої сертифікації! Тож органи не акредитовані за новими правилами», — розповідає один з учасників ринку, знайомий із темпами впровадження підзаконних актів прийнятого закону.

Що іще цікавого в законі?

1) Вводиться контроль і реєстрація як операторів органічного виробництва, так і акредитації сертифікаційних органів, які можуть і мають право працювати за українським законом. Вводиться обов’язкова реєстрація насіння й виробників органічного насіння та садивного матеріалу. Компанії, котрі мають намір працювати на українському ринку (виробники чи переробники), повинні сертифікуватися за українськими стандартами і свою продукцію маркувати відповідним чином (з огляду на нове законодавство про маркування). Нині всі виробники на українському ринку сертифіковані переважно за європейськими нормами і маркують свою продукцію відповідним чином — нанесенням європейського листка на етикетку. Вся ця продукція відповідає єврорегулюванню і вільно продається на європейському та інших ринках.

2) Створюється Єдиний реєстр виробників органічної продукції. Доки держава розгойдується в цьому питанні, в Україні вже запустили банк компаній ТОП Organic, які займаються органічним землеробством.

3) Виробників органіки зобов’яжуть щороку проходити сертифікацію і декларувати обсяги товарів.

4) Власники органічних підприємств будуть змушені погоджувати маркування органічної продукції з органом сертифікації. Термін дії сертифіката становитиме 15 місяців із дати видачі.

5) Бізнесмени зобов’язані взаємодіяти з органами сертифікації. Наприклад, надавати інспекторам зразки ґрунту або матеріалів, насіння, корму, продукції, води для проведення лабораторних досліджень. Документація, зокрема й фінансова, теж перевірятиметься.

Читати до теми: ТОП-5 успішних органічних агропідприємств в Україні

6) Дозволяється вилучення продукції, яка не відповідає вимогам законодавства щодо органічного виробництва та маркування. Насамперед це стосуватиметься тих недобросовісних виробників, які маркують упаковки державним логотипом або позначкою «органічний», «біологічний», «екологічний», «органік», але насправді не дотримуються вимог до виготовлення.

7) Визначать певні умови для виготовлення органічного молока, м’яса та іншої продукції тваринництва. Особлива увага буде до годування худоби. Наприклад, тварин можна годувати лише органічними кормами, тобто тими, які не обробляються синтетичними розчинниками. Також худоба повинна мати постійний доступ до пасовищ. Забороняється примусова відгодівля тварин. Молодих ссавців можна годувати лише природним молоком, переважно материнським. Під час репродукції забороняється застосування гормонів.

8) Органічна рослинна продукція повинна вирощуватися із використанням добрив, які розщеплюються біологічно. Загалом, створення органічної продукції передбачає використання технологій, які не шкодять людському здоров’ю, безпеці тварин та рослин. Крім того, підприємці не повинні забруднювати навколишнє середовище.

9) Сертифікується не сам органічний продукт (крупа, пшениця), а процес цього виробництва (починаючи від насіння і до виробництва, переробки й пакування). Наприклад, якщо говорити про вирощування екопшениці, то мається на увазі не зміна технологічної карти, конвенційних чи неорганічних інгредієнтів на органічні, а жорсткий підхід, який включатиме дотримання сівозміни.

Мінагро та Держпродспоживслужба: 5 ключових правил для виробників після запуску закону

Тож чи справді бізнес чекають штрафи з 2 серпня через бюрократів? AgroPolit.com розіслав запити до Мінагрополітики та Держпродспоживслужби, щоби з’ясувати готовність до впровадження цього закону. Ми отримали відповіді на 5 важливих запитань! 

1. Чи готові уже правила органічного виробництва та відповідні порядки для сертифікації компаній, які проводитимуть таку сертифікацію серед українських виробників за новими нацстандартами?

В.о. аграрного міністра Ольга Трофімцева розповіла, що Мінагро уже «розроблено проект постанови КМУ «Про затвердження Порядку органічного виробництва та обігу органічної продукції».

Сьогодні він проходить процедуру погодження в ЦООВ. Документ визначає детальні правила виробництва та обігу органічної продукції. Компанії, які хочуть здійснювати сертифікацію серед українських виробників відповідно до вимог Закону, повинні перш за все пройти акредитацію в НААУ (Національне агентство акредитації України), після чого подати документи про включення до Державного реєстру органів сертифікації до Мінагрополітики. Вся процедура визначена розробленим Мінагрополітики проектом постанови КМУ «Про затвердження ведення Державного реєстру операторів, що здійснюють виробництво продукції відповідно до вимог законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції, Державного реєстру органів сертифікації у сфері органічного виробництва та обігу органічної продукції, Державного реєстру органічного насіння і садивного матеріалу», — пояснює вона в ексклюзивному коментарі AgroPolit.com.

Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа уточнює, що «Порядок органічного виробництва…» опрацьовується робочою групою (проведено 9 засідань). «Наразі Мінагрополітики працює над розробкою низки нормативно-правових актів до цього закону. На 20 червня 2019 року 2 накази Мінагрополітики вже прийнято: «Порядок підтвердження спеціальних знань інспектора з органічного виробництва та/або обігу органічної продукції у сфері органічного виробництва» і «Державний логотип для органічної продукції», — каже він. Загалом на виході до 2 серпня має бути 12 підзаконних актів. 

Дивитися до теми: Ринок органічної продукції України-2018: стан і виклики

2. Чи зможуть українські виробники органічної продукції й надалі працювати в Україні після 2 серпня 2019 року, якщо не отримають або відмовляться отримувати сертифікат за новими українськими стандартами виробників органічної продукції?

Володимир Лапа дає однозначну відповідь: «Якщо вони вироблятимуть продукцію не для власного використання, а для реалізації — не зможуть. Відповідно до статті 27 закону, особа, яка має намір перейти на органічне виробництво або здійснювати обіг органічної продукції, може обрати будь-який орган сертифікації та укласти з ним договір на проведення сертифікації. У разі сертифікації органічного виробництва за нормами та стандартами, визнаними в іноземних державах або міжнародних організаціях, особа має право додатково укласти договір з органом іноземної сертифікації. Сертифікат, який засвідчує виробництво та/або обіг органічної продукції згідно із законодавством інших держав визнається в Україні з метою імпорту або експорту такої продукції у разі, якщо він виданий органом іноземної сертифікації, внесеним до Переліку органів іноземної сертифікації — для цього імпортер або експортер подає до Держпродспоживслужби заяву у довільній формі про внесення органу іноземної сертифікації до даного Переліку».

Чи є куди їх вносити? «На даний час Мінагрополітики розробило проект наказу «Про затвердження Переліку органів іноземної сертифікації». Документ опрацьовується Держпродспоживслужбою, оскільки саме вона буде здійснювати цю діяльність», — розповідає в. о. аграрного міністра. 

Важливий момент, на якому наголошує Лапа:

Під час перехідного періоду (час переходу від звичайного виробництва до органічного) операторам ринку заборонено реалізовувати продукцію, вироблену під час перехідного періоду, як органічну — за рішенням органу сертифікації продукція рослинництва, вироблена під час перехідного періоду, може маркуватися як «продукція перехідного періоду до органічного виробництва», за умови що перехідний період триває понад 12 місяців, продукт містить лише один інгредієнт рослинного походження і такий напис не відрізняється (за кольором, розміром, стилем) від іншого опису товару. Відповідно до перехідних положень Закону, впродовж наступних 18 місяців суб’єкти господарювання мають право використовувати напис «органічний продукт» у власних назвах продуктів та торговельних марках, а також позначення та написи «органічний», «біодинамічний», «біологічний», «екологічний», «органік» та/або будь-які однокореневі та/або похідні слова від цих слів з префіксами «біо-», «еко-» виключно за умови наявності чинного сертифіката, виданого суб’єктом, внесеним до Реєстру органів сертифікації».

3. Коли стартує перехідний період для акредитації сертифікаційних компаній?

Трофімцева: «Перехідними положеннями Закону встановлено, що протягом шести місяців з дня його введення в дію (тобто з 2 серпня 2019 року) підприємства, установи, організації чи їхні підрозділи, які вже на цей час здійснювали свою діяльність на території України як органи з оцінки відповідності відповідно до Закону України «Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини» або як органи сертифікації відповідно до норм та стандартів, визнаних в іноземних державах або міжнародних організаціях, підлягають включенню до Реєстру органів сертифікації на підставі їх заяви. По закінченні 6-місячного терміну обов’язковою вимогою перебування в Реєстрі органів сертифікації є документальне підтвердження проходження акредитації в НААУ. В іншому випадку такі суб’єкти виключаються з Реєстру органів сертифікації. Наразі Мінагрополітики формується нормативно-правова база для проходження органами сертифікації акредитації».

Голова Держпродспоживслужби додав, що акредитацією органів сертифікації займається Національне агентства з акредитації України. «Ми очікуємо, що після закінчення перехідного періоду в Україні буде 15-20 органів сертифікації і до 500-600 виробників органічної продукції», — прогнозує він. 

4. Коли розпочне роботу Реєстр виробників органічної продукції? 

Ольга Трофімцева: «Реєстр операторів буде запущено після прийняття розробленого Мінагрополітики проекту постанови КМУ «Про затвердження ведення Державного реєстру операторів, що здійснюють виробництво продукції відповідно до вимог законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції, Державного реєстру органів сертифікації у сфері органічного виробництва та обігу органічної продукції, Державного реєстру органічного насіння і садивного матеріалу».

5. Чи планується перевіряти виробників органічної продукції на предмет дотримання нового закону і коли?

 Володимир Лапа каже, що так, перевірки будуть. Державний контроль (нагляд) у сфері органічного виробництва, обігу й маркування органічної продукції здійснюватиметься шляхом проведення планових та позапланових заходів:

• моніторингу органічної продукції на ринку з метою запобігання потраплянню на ринок неорганічної продукції, маркованої як органічна;
• перевірки діяльності органів сертифікації;
• вибіркової перевірки діяльності операторів.

Після затвердження правил виробництва органічної продукції необхідно затвердити уніфіковану форму акту, тому реалістично, що перевірки будуть здійснюватися вже із 2020 року», — переконує він.

Підтримка галузі 2020 — очікування ринку

Учасники ринку просять державу про певні кроки, аби прискоритися.

Зокрема, у бюджеті на 2020 рік закласти бюджетну програму «Фінансова підтримка розвитку органічного виробництва продукції рослинництва, тваринництва, харчової продукції і кормів» на суму 600 млн грн на 300 тис. га земель із розрахунку господарствам, котрі мають під органічним сільськогосподарським виробництвом відповідно:

 — до 500 га ― 3 тис. грн/га (100 тис. га х 3 тис. грн/га = 300 млн грн);

 — до 1000 га ― 2 тис. грн/га (100 тис. га х 2 тис. грн/га = 200 млн грн);

 — понад 1000 га — 1 тис. грн/га (100 тис. га х 1 тис. грн/га = 100 млн грн).

Читати до теми: Порядок денний для президента Зеленського від аграріїв

Є й інші кроки:

 — відміна податку на доходи фізичних осіб при сплаті орендної плати за користування землею для ведення товарного сільськогосподарського органічного виробництва та зниження податкового навантаження на час перехідного періоду в органічному виробництві. Це буде суттєвою конкурентною перевагою, котра зможе забезпечити більший рівень орендної плати власникам органічної землі;

 — надання спеціального статусу сертифікованій органічній землі та створення умов довгострокової та стабільної оренди земель під органічним виробництвом;

 — впровадження Державної програми по харчуванню органічними продуктами в закладах освіти;

 — створення механізму закладам освіти закупівлі місцевих продуктів від органічних фермерів. Розробка спрощеного порядку закупівлі продукції харчування для дітей та підлітків у місцевих органічних агровиробників, особливо у фермерів;

Дивитися до теми: Експорт продукції АПК за 2016-2018 роки
 

— розробка системи просування споживання органічної продукції за іміджевої, інформаційної та фінансової підтримки, наприклад, соціальна реклама про важливість вживання органічної продукції для споживача й органічного виробництва для сталого сільського господарства та створення соціальних ініціатив для промоції органічних продуктів харчування;

 — підтримка кластерних ініціатив і розвиток органічної кооперації.

Наталія Білоусова, головний редактор AgroPolit.com