Пайовики, хто вони: підопічні, вибухонебезпечна бомба чи ласий шматок?
Каха Карелі доктор економічних наук, експерт по земельних питаннях

Світлій пам'яті Георгія Данелія, геніальному грузинському кінорежисеру присвячується

Говорили вони дуже доладно, гарно і незрозуміло. (Георгій Данелія, «Безквитковий пасажир»)

Передмова

Здається, незважаючи на безліч змін багато в чому, не змінився сам творець цих самих змін: людина і донині залишається вірним до показухи і «галочки», вона так і зберегла любов до напівправди і неясності... Одним словом, епізод зі спогадів великого майстра ліричного сміху з 50-их минулого століття не чужий для мислячих і на сьогодні. 

В моїх статтях, наголошуючи на моєму 35-річному досвіді у земельних питаннях, я неодноразово зізнавався, що у земельних відносинах в Україні для мене багато чого не зрозуміло. І це не зовсім моя вина: мені не зрозумілі як сум’яття термінів з лексики посадових осіб, так і причини відстрочень дат, відведених на виконання життєво важливих для України завдань.

Цього разу хочу порушити питання про можливу закупівлю пайових площ державою, яку я вважаю єдиним вирішенням багаторічної невирішеної земельної проблеми — мораторію.

Постійно знайомлячись з публікаціями про мною порушену тему щодо закупівлі пайових ділянок державою, донедавна я виявив думки лише трьох посадовців України: народного депутата України Аркадія Корнацького та двох колишніх аграріїв — Тараса Кутового (міністра) та Максима Мартинюка (першого заступника міністра).  А ось зовсім недавно було опубліковано інтерв'ю з екс-міністром економічного розвитку і торгівлі України Айварасом Абромавичусом, яке зайвий раз переконало мене в слушності моєї (спів)думки, але давайте по черзі проаналізуємо міркування всіх перерахованих вище авторів.

Аркадій Корнацький: висловлює думку, що «якщо він (власник паю — прим. авт.) продасть землю (державі — прим. авт.) за ціною, наближеною до мінімально обґрунтованої, до інвестиційно обґрунтованої, то потім цей селянин довічно повинен ще на додаток до отриманої ціни отримувати ренту» (112.ua, 15.09.2015 р.).

Запропонований варіант є докорінно помилковим і не може бути реалізованим, він напевно дасть потужний поштовх і без того високому рівню корупції: хто буде встановлювати ціну (за дивним для мене формулюванням); якщо держава – чи вистачить кваліфікованих кадрів; якщо аудит — хто буде оплачувати його послуги, чи не будуть знижуватися ціни на користь держави? 

Тарас Кутовий: він, озвучуючи свою позицію, також пропонує варіант викупу с/г земель, проте його позиція поверхнева, що не дає можливості більш глибокого розгляду запропонованого ним варіанту, в конкретній публікації він не аналізує метод ціноутворення та не наводить навіть приблизну для закупівель суму: «На мій погляд, в такому випадку треба провести цільову емісію Нацбанку, щоб держава знову викуповувала землю у населення.  Ставши власником, вона може відразу ж віддати наділи в оренду на 49 років і фактично повернути витрачені гроші». («Держава з часом буде все більшим оператором оренди землі в Україні», 30.11.15).

Максим Мартинюк вважає за доцільне, щоб «до виходу на ринок тисячі продавців», для здійснення закупівлі с/г земель державою, до справи залучити державного оператора (в особі одного з державних банків), хоча, з огляду на «негативний досвід Земельного банку», сам  висловлює побоювання («Земельна реформа: компромісний варіант» zn.ua, 16.10.15). Автор ідеї пропонує купувати ділянки з «фіксованою ціною» і «ринковою ціною», і, оскільки ці два терміни контрастно відрізняються один від одного, думка колишнього аграрія в мене викликає незрозумілість, сумніви і страх провокування корупції.   

Айварас Абромавічус вважає, що з 42 млн га земель можна отримати $63 млрд кредитного ресурсу для економіки України («Айварас Абромавічус: 42 млн га земель по $1,5 тис. – це $63 млрд кредитного ресурсу для всієї економіки України», 01.03.19).

Я в моїх публікаціях безліч разів висловлював (спів)думку, що через дію хронічного мораторію створюється враження двовладдя/співвласництва пайовик-держава над пайовими ділянками. Зізнаюся чесно: до тих, хто мислить так, можете приписати і автора цих слів. І насправді так і є: пайовики не можуть на свій розсуд розпорядитися своїми земельними ділянками, за законом отриманими під час земельної реформи, але ними не може розпорядитися і держава, бо у них є власник. Таке невизначене "двовладдя" сприяє процвітанню тіньового земельного ринку і корупційних угод, що завдає шкоди іміджу і скарбниці держави.

Я також безліч разів заявляв, що не надто довіряю визначенню середньої ціни на перспективу (див. «Різномовні байки про "вибух" цін на землю, або наруга над цифрами/ч.1; 2»). Тому при всій моїй щирій повазі до автора, не впевнений в ціні $1.5 тис за га. Бог з нею з середньою ціною, мене зачепила площа землі в 42 млн га. І що означає ця цифра? Адже площа с/г земель державної власності за різними даними становить 10-12 млн га, тобто 42 млн га включає в себе і пайові землі, але державі не слід будувати якісь плани на ці землі, бо ніхто не знає, як ними розпорядяться самі власники. А може, я щось неправильно зрозумів?

Що показало засідання ВРУ, і чого можна очікувати

На початку поточного року ВРУ вкотре  продовжила мораторій (за перебігом засідання я спостерігав по інтернету). Коментуючи 10-е продовження, Депутат Віктор Пинзеник (БПП) заявив: "... Я вперше почув не крики: «Не продамо рідну землю!". Розмови нарешті велися про те, як створити цивілізоване законодавство». На засіданні хоч і кипіли пристрасті, але справді було мирно і спокійно, але чи не тому, що всі звикли: при нинішній ВРУ цю проблему не вирішити, адже сам депутат зізнається: «... Я не вірю, що цього року щось змінитися».

На жаль, у численних виступах я не почув хоча б обрис заходів для вирішення проблеми, зрозуміло, що за 2 хвилини, які були виділені виступаючим, ґрунтовно не викластися, але цього часу цілком вистачило б для виразної передачі своїх думок, ось що міг би встигнути сказати виступаючий своїм виборцям за цей час:

«Десяте ювілейне продовження мораторію кидає тінь на гідність України як на країну прихильника реформ. Мораторій треба скасувати, але до цього треба ґрунтовно підготовити законодавчу базу. Першим кроком керівництво країни має визнати помилки, яких припустилося при проведенні земельної реформи, коли максимальна норма паю в одні руки досягає 20 га (середній розмір 4.0 га), в результаті цього процесу близько 17% населення отримали близько 70% угідь країни. Для вирішення багаторічної проблеми уряд має запропонувати пайовикам закупівлю державою певної площі пайових земель на певних умовах, провести потужну агітаційну кампанію. У разі здійснення такого процесу пайовики нарешті відчують себе справжніми власниками, а держава набагато збільшить площу сільськогосподарських земель, які перебувають у її власності, що дасть можливість розвинути потужний ринок землі: як продажу прав оренди, так і продажу у власність. Уряд також має довести населення України до відома, що після вступу країни в загальноєвропейську сім'ю ЄС може вимагати скасування обмежень для іноземців на придбання сільськогосподарських земель. Перед Україною виклик, який повинен бути вирішений спільно з усіма верствами населення красивої і героїчної країни». У нормальному темпі цей текст можна викласти за 1 хв. і 30 с, і навіть "заощадити" 30 с.  

І хто все ж таки пайовики?

Підопічні

На вищезазначеному засіданні ВРУ одним із депутатів (якщо не помиляюся, О. Сотником) було сказано: ви думаєте, що вони дурні і вони не можуть думати самі? Землю треба дати людям.

Однією з причин дії мораторію називається турбота про пайовиків: мовляв, щоб вони не продавали за заниженою ціною, спочатку треба врегулювати ринок, підняти ціни до європейських показників (головним орієнтиром береться Польща) і тільки після цього допустити 7 мільйонів власників на ринок. І це один з варіантів.

Читати до теми: Вартість оренди с/г земель може збільшитися в п'ять разів

Не буду вдаватися в тему ціноутворення на ринку землі (яку я не раз описував у моїх статтях), у мене народжується таке питання: чому пайовики стільки років повинні чекати остаточного рішення держави, в той час як власники інших с/г земель (непідмораторних) можуть вільно ними розпоряджатися? Я виключаю, що держава піклується і любить одну частину свого населення, а іншу ні і вона їй байдужа, але факт: від надмірної турботи страждають не тільки пайовики. 

Вибухонебезпечна бомба

Ефект вибуху бомби справило минулорічне рішення Європейського суду з прав людини, який задовольнив позов Зеленчук і Цицюра проти України і мораторій визнав антиконституційним. Водночас не треба забувати і про дворазову відмову КСУ щодо розгляду подібного позову групі депутатів. Два різні підходи на одну і ту саму тему: перший — з урахуванням європейських цінностей, а другий — державних інтересів.

Але ніхто не знає, як пайовики, покірно чекаючи на вирішення багаторічної проблеми, поводитимуться у разі здійснення невиправданого урядового плану двоетапного відкриття земельного ринку: спочатку буде розпродана певна площа с/г земель державного запасу, а власники пайових ділянок на ринок будуть допущені тільки через два роки (мовляв, за цей час вдасться врегулювати земельний ринок). Це справді було б неправильним кроком з непередбачуваними наслідками: адже кількість пайовиків — 7 мільйонів («7 мільйонна армія: за ким вона піде?», 23.02.18).

Ласий шматок

Занадто вже пайові землі дорого коштують: близько $ 80.000.000.000!

Може, у читача від безлічі нулів зарясніло в очах, в такому разі я поясню: тут мова про 80 мільярдів доларів. Куди ще солодше?

Для підрахунку вартості пайових площ я використовував дані, озвучені М. Мартинюком в своєму інтерв'ю, в якому зазначено, що вартість га с/г землі — $3.000 («У земельному питанні нас останні 17 років лякали міфами», 09.10.18). З урахуванням всієї площі пайових земель (28 млн га) і отримали вищезазначену значну загальну вартість.

Зізнаюся: мені важко віриться, що, враховуючи як негативне ставлення в цілому в країні до скасування мораторію, так і колосальну вартість «підмораторних» земель, вирішення цієї проблеми буде гладким і оксамитовим («Хто зважиться на скасування мораторію з вартістю 84 000 000 000 доларів», 12.11.18), впевнений і в тому, що нинішня Верховна Рада не зважиться на скасування мораторію, а чого можна чекати від наступної ВРУ, покаже золота осінь.

Післямова

На вищезгаданому засіданні ВРУ нардеп Віктор Пинзеник (БПП) заявив: наші діти не зрозуміють, чому ми не змогли вирішити проблему, а його колега від «Самопомочі» Віктор Кривенко висловив думку, що: народ проти комуністичного ставлення до землі, ніколи не було такого рабства, майте совість.

Проблема мораторію більш ніж серйозна, від неправильного кроку можна отримати результат гірший, ніж існування самого мораторію. В Україні є потенціал, який треба вміло використовувати, хтось повинен вирішити цю злободенну проблему і не залишити майбутньому поколінню як невирішену проблему.

А щодо моєї думки, я її виклав у моєму проекті Метод Карелі «Комплексна земельна реформа» (02.08.16), який я вважаю найбільш раціональним для завершення земельної реформи, скасування мораторію і запуску повноцінного земельного ринку в Україні.

Каха Карелі доктор  економічних наук, експерт по земельних питаннях Грузія/Україна 

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

22 травня 2019
Заговорили про скасування мораторію? Очікуйте диктату, або Феєрверк аморальності
Початок поточного року ознаменувався очікуваним черговим продовженням мораторію. Що очікувано, то не дивно. Але небезпечна тенденція щодо мораторію...
12 квітня 2019
Апеляційний суд почав розгляд справу про право продавати землю в обхід мораторію
У Львові апеляційний суд області провів перше засідання у справі фермера Дмитра Огньова, який, за підтримки юристів міжнародної компанії PwC Legal...
12 квітня 2019
Назвали максимальний ліміт площі земель у власності після зняття мораторію
Земельна реформа – це питання, яке роками чекає свого вирішення. Позиція Мінагрополітики досить послідовна: усі рішення мають бути зваженими та...

Вибір редакції

9 грудня 2019
Роман Лещенко: Мораторій – це найкраща форма розкрадання української землі
Уповноважений президента з земельних питань Роман Лещенко розповів AgroPolit.com в ексклюзивному інтерв'ю про свої відносини з Володимиром Зеленським...
9 грудня 2019
Діджиталізація у сфері земельних відносин
Чому «оцифровування» неймовірно актуальне для України? Діджиталізація — буквально «оцифровування» — у широкому...
6 грудня 2019
Обіцяли – зробили? Як оцінила агроспільнота перші 100 днів уряду
Агроспільнота оцінила 100 днів роботи нового уряду з розвитку сектору. Для цього AgroPolit.com провів опитування «Відповідають за...