«Гра на виживання» чи необхідність — що змінилося для агробізнесу після зняття мораторію на перевірки

Новий рік для підприємців розпочався зі змін, оскільки в Україні припинив дію закон про мораторій на проведення перевірок бізнесу, який був чинний до 31 грудня 2018 року. Тож, згідно із нововведенням, цього року «в гості» до аграріїв можуть навідатися інспектори близько 20 держорганів, серед яких Державна фіскальна служба, Держпродспоживслужба, Держслужба з надзичайних ситуацій, Держслужба з питань праці, Держгеокадастр і Державна екологічна інспекція. AgroPolit.com з’ясував, як збільшення перевірок бізнесу вплине на гравців аграрного ринку.

Про плани перевіряльників

За даними інспекційного порталу, за поточний 2019 рік у системі зареєстровано 3527 позапланових перевірок, понад 110 тис. запланованих перевірок та понад 30 тис. комплексних перевірок.

За даними Opendatabot, особливим інтересом у перевіряльників у 2019 році користуватимуться сільгосппідприємства (близько 17 тис. суб'єктів), підприємства оптової і роздрібної торгівлі (понад 11 тис. суб'єктів), будівельні компанії (близько 5000 суб'єктів), а також представники харчової промисловості, транспортної галузі, керуючі компанії у сфері ЖКГ.

Держпродспоживслужба

Перевірки бізнесу у сферах безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини триватимуть. Вони здійснюються як планово, так і позапланово. Загалом у відомстві зазначають, що на 2019 рік за планом перевірки ветеринарної медицини – 22,522 тис. операторів ринку. Більше читайте у матеріалі – Алгоритм дій для бізнесу після скасування мораторію на перевірки – пояснення Держпродспоживслужби.

Держпродспоживслужба поки не планує великої кількості перевірок, це залежить від того, наскільки ризиковані підприємства. Багато підприємств перевірятимуть раз на два роки, раз на рік, на півроку. Зараз Держпродспоживслужба розділила підприємства на певні категорії. Стосовно сьогоднішніх перевірок, особливих змін не відбулося, посилення перевірок немає, все залишилося як є. Відповідальність за якість продукції, за її безпечність несе виробник. Від наявності більших чи менших перевірок відповідальності ніхто не знімає», – зазначає в ексклюзивному коментарі AgroPolit.com директор Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський.

Нагадаємо, в уряді знову вирішили взятися за перевірки бізнесу, розробивши нову концепцію, згідно з якою різним підприємствам, які продають товари або послуги споживачам, присвоюватимуть бали – за цими балами після визначать рівень ризику й частоту перевірок.

Зазначимо , в Україні триває впровадження системи контролю за безпечністю харчових продуктів НАССР. Впровадження НАССР – досить тривалий процес, який стосується всіх служб і персоналу. Він не обмежується лише розробкою документації та наведенням елементарного порядку на виробництві. Важливо, щоб усі учасники харчового ланцюжка аж до кінцевого споживача були свідомі своєї відповідальності. На загал оператори й експерти харчового ринку запевняють, що більшість підприємств переробної галузі уже працюють за цією системою. Станом на кінець січня лише 362 підприємства запровадили систему НАССР в Україні. Тож цього року Держпродспоживслужбою передбачені й планові перевірки щодо впровадження системи HACCP. Більше про це читайте у матеріалі AgroPolit.com – «НАССР під мікроскопом: все, що треба знати виробнику».

Читайте до теми: Алгоритм дій для бізнесу після скасування мораторію на перевірки – пояснення Держпродспоживслужби

Державна фіскальна служба

Ми відправили запит у ДФС й з’ясували, що у відомстві планують перевірити майже 5000 суб’єктів господарювання – юридичних осіб.  Крім того, відповідно до оприлюдненого на офіційному веб-порталі ДФС плану-графіку документальних перевірок на 2019 рік, кількість включених платників податків – фізичних осіб становить 1653 особи.

У відомстві зазначають, що на початок лютого підрозділами аудиту було проведено 420 планових перевірок платників податків, що майже на рівні 2018 року. Крім того, 902  позапланових. Встановлено найбільші суми недоплат у бюджет ПДВ, податку на прибуток, акцизного податку.

Також у ДФС повідомили, що підрозділами податків і зборів з фізичних осіб  на 1 лютого 2019 року кількість перевірок платників податків – фізичних осіб, проведених згідно з планом-графіком, становила 173 випадки. Крім того, за січень 2019 року проведено 968 позапланових перевірок платників податків – фізичних осіб, за результатами яких прийнято податкові повідомлення-рішення.

Зазначається, що було проведено 62 позапланові перевірки платників податків – юридичних осіб та 245 позапланових перевірок громадян.

Також ми поцікавилися у ДФС, скільки сільгоспвиробників перевірятимуть цього року, але не отримали відповіді. У відомстві дали лише формальні відповіді без будь-яких уточнень. Тому доля перевірок агропідприємств залишається й надалі сюрпризом.

Нагадаємо, податківці озвучили бізнесу свої плани щодо перевірок з офіційного працевлаштування робітників.

Держслужба з питань праці

За повідомленням даного відомства, найвищий ризик використання незадекларованої праці мають чотири галузі економіки. Йдеться про торгівлю, діяльність готелів та ресторанів – 4 789 осіб, будівництво – 4 035 осіб, промисловість – 2 933 особи та сільське господарство – 1 802 особи. Цьогоріч обіцяють провести майже 17 тис. перевірок бізнесу.

На жаль, все ж актуальність зберігає питання незадекларованої праці. Тіньовий сектор спричиняє перекіс у зайнятості. Тому наше спільне завдання – як бізнесу, так і держави – створити сприятливі умови для працевлаштування громадян у законний спосіб. Щоб зробити його більш вигідним для усіх сторін – громадянина, роботодавця та держави», – коментує ситуацію Ігор Гоцик, керівник департаменту з представництва інтересів компаній-членів Європейської Бізнес-Асоціації.

Читати до теми: Припинення дії мораторію на перевірку бізнесу піде на користь продовольчій безпеці країни, – експерти АТУ

Коли приходитимуть без попередження

Окрім планових перевірок, коли бізнес попереджатимуть за два тижні, будуть випадки, коли держоргани зможуть навідуватися без попередження.

Наприклад, Держпродспоживслужба має право здійснювати позапланові перевірки без отримання погодження інших центральних органів виконавчої влади органу державної влади, у разі звернення громадянина щодо порушення у сфері безпечності харчових продуктів.

Фіскали можуть прийти в компанію за рішенням суду, через підозру, що платник податків порушує податкове законодавство, при зазначенні у звітності недостовірних даних або неподання звітності, на підставі скарг із боку компаній-контрагентів. Водночас інформацію про можливі порушення фіскалам можуть надати інші органи.

Причиною для візиту трудових інспекторів може бути звернення співробітника про порушення щодо нього законодавства про працю або правил оформлення трудових відносин, за рішенням суду, через повідомлення правоохоронних органів або посадових осіб органів державного контролю про порушення законодавства про працю, за інформацією ДФС, Держстату, Пенсійного фонду, на підставі скарги профспілки.

Що змінилося для представників аграрного ринку

Від зняття мораторію на перевірки бізнесу страждатимуть як великі агрохолдинги, так і дрібні фермери. У цьому переконаний народний депутат Леонід Козаченко.

Від перевірок страждають і агрохолдинги, і дрібні фермери. Не хочу називати компанію, але вже були прикрі випадки. Наприклад, коли суд ухвалює рішення проти агрохолдингу, в якого річний товарообіг перевищує десяток мільярдів гривень. Підприємство нібито підозрюють у несплаті 3 млрд грн податків. У компанію приходять перевіряльники, кладуть на підлогу працівників, вилучають обладнання, день їх мордують, потім нічого не знаходять. Кажуть, що ми помилилися і йдуть, навіть не вибачаються. А цей агрохолдинг, оскільки публічність вже знає про обшуки, страждає від обвалу капіталізації та вартості компанії. Збитки становлять десятки мільйонів доларів», – зазначає Козаченко.

Він переконаний, що якби перевіряльників штрафували за їхню некомпетентність на великі кошти, вони більше такого не робили б.

У свою чергу фермери просять від держави спрощеної системи оподаткування, тобто сплати за гектар. Вони переконані, що це значно зменшить проблеми для малого та середнього бізнесу.

Якщо ввести спрощену систему оподаткування для дрібних фермерів, життя стане легшим. Тоді не потрібно буде цих складних маніпуляцій. Нам потрібно зробити податок на один гектар, це прозоро й не потрібні жодні перевірки», – зазначає голова асоціації фермерів Драбівського району Валерій Перепелиця.

Фермер переконаний, що тиск з боку держави відправить дрібних виробників «у тінь». Оскільки вони розуміють, що перевірки бізнесу – це лише ключ для держорганів, щоб вибивати хабарі.

Як представникам бізнесу захиститися від корупції

Сьогодні бізнес-спільнота скептично ставиться до зняття мораторію на перевірки бізнесу. На їхню думку, найбільшим ризиком залишається корупційна складова.

Нардеп Леонід Козаченко зазначає, що ситуація, яка виникла в наших умовах, не принесе користі державі, тому що у більшості випадків перевірки будуть мати корупційне підґрунтя.

«Там не буде бажання виправити ситуацію для якогось порушника, більше буде пов’язано з корупційними питаннями, які вирішуватимуть перевіряючі органи. Ми недостатньо боремся із корупцією, ми не караємо тих, хто з боку державних органів це робить. Якщо їх карати, то це буде вдвічі ефективніше, ніж карати тих представників бізнесу, які схильні до проявів корупції», – зазначив він.

Козаченко говорить, що у даному питанні українським чиновникам необхідно брати приклад у європейських сусідів.

Не можна сказати, що бізнес не порушує закону, але перевіряти його потрібно в практиці, яку застосовує Єропейський суд. Якщо в Європі держорган прийде на перевірку, в результаті якої не виявить складу злочину, але цим спричинить матеріальну втрату для цього підприємства, то держава сплатить штраф.  Якщо під час перевірок помилку допустила конкретна особа, то вона сплатить штраф із своєї кишені, особливо якщо йдеться про малий бізнес», – говорить Козаченко.

Нардеп додає, якщо подивитися історію судових рішень, коли бізнес звертався проти держави, яка порушувала права бізнесмена, то у 80% випадків вигравали представники бізнесу. В Україні ж дані вражають – у 90 % випадках завжди виграє держава.

Раніше замміністра економічного розвитку та торгівлі України Максим Нефьодов повідомляв журналістам, що інспекторів, які порушуватимуть правила, також штрафуватимуть.

«Інспектор, який не вносить дані компанії в базу, умовно кажучи, приходить з перевіркою за власною ініціативою, на підприємство, на яке йому хочеться, а не за планом. За це законодавством передбачено адміністративну відповідальність. Санкції можуть бути різнимиі, починаючи від догани й закінчуючи звільненням, штрафами тощо», – зазначив Нефьодов.

Проте, чи подіють такі покарання на практиці, поки точно невідомо.

Голова Всеукраїнської професійної спілки працівників малого та середнього бізнесу «Єднання» Наталія Кожевіна переконана, що Україні потрібен контроль за чиновниками. Для цього необхідно залучати громадські організації та створювати якісне законодавство для боротьби із корупцією.

«Найстрашніше в нашій країні – це свавілля чиновників. Вони шукають будь-які причини для перевірок, у нас дуже нерозумні штрафи, які заганяють бізнес у тінь. Все це зроблено для можливості втілення в життя усіляких корупційних схем. Чиновники можуть причепитися до будь-якої неточності в законі – таким чином вони можуть прийти і почати торгуватися, або тобі штраф 400 тисяч, або мені в кишеню 50 тис. Ці корупційні складові гратимуть дуже велику роль. У нас вже негативна країна з точки зору підприємництва. Ніхто не хоче чесно дотримуватися законів, бо все можна вивернути навпаки», – зазначила вона.

Директор Департаменту дерегуляції підприємницької діяльності Федерації роботодавців України Наталія Гостєва нагадує, що убезпечити себе від свавілля контролерів підприємцям допомагає ст. 10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Також вона повідомляє, що сьогодні запущено пілотний модуль системи заходів держаного нагляду (контролю) ІАС. Цей ресурс забезпечує вільний доступ широкого загалу підприємців до інформації про заходи державного нагляду (контролю); моніторинг ефективності та законність роботи контролюючих органів у частині проведення комплексних перевірок; посилення правової захищеності суб’єктів господарювання.

Органами державного нагляду (контролю) та бізнесом вже активно використовується пілотний модуль ІАС ДНК. 2019 рік буде показовим в ефективності оцінки діяльності контролерів», – зазначає Гостєва.

Підсумовуючи, хоча й держоргани обіцяють не «штурмувати» бізнес постійними перевірками, підприємці залишаються незахищеними. Від недобросовісних перевіряючих органів страждають як дрібні фермерські господарства, так і великі агрохолдинги. Поки держава не створила конкретних механізмів для боротьби із корупцією та не почала належно штрафувати держоргани за недостовірні дані, підприємці залишатимуться кинутими напризволяще. Як кажуть, порятунок потопаючого – справа рук самого потопаючого.

Ілона Олексюк для AgroPolit.com